Статті

30 Жовтня 2018

Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье», рассказал AIN.UA, какой на электронной медицине можно будет создать бизнес в Украине.

Первым делом электронная медицина ассоциируется с читаемым врачебным почерком, отсутствием всевозможных бумажек, справок и теряющихся рецептов прямоугольной формы. Отсюда следует, что электронная медицина — это перевод всех бумажных коммуникаций в электронные? Не только.

Электронная медицина (далее — eHealth) – это диджитализация медицинской сферы в масштабах всей Украины. С помощью этого проекта мы, совместно с государством (МОЗ, НСЗУ) и представители бизнеса имеем возможность перевести медицинские «карточки» в электронный вид и получать медицинские и околомедицинские данные в электронном виде. Это система, которая вмещает в себе самую разную информацию: пациенты, болезни, медикаменты. Все действия, происходящие в схеме взаимоотношений доктор-пациент, будут доступны для анализа и соответственно представители бизнеса получать потенциальные возможности для развития новых продуктов и сервисов. Что дальше делать с этой информацией? Есть сотни способов для ее применения.

База данных с таким объемом и качеством информации создает новые стартапы, предприятия и технологические решения. В частности, мы в государственном предприятии «Электронное здоровье» разрабатываем центральный компонент.

В конечном итоге эти данные в будущем могут быть собраны, структурированы и проанализированы заинтересованными сторонами. Минздрав сможет пользоваться данными или готовым анализом для понимания общей картины о состоянии здоровья граждан. Также во всем мире фармацевтическим компаниям данные нужны для формирования более актуального предложения на рынке. И это далеко не все структуры, которые смогут улучшить качество предоставляемых сервисов с помощью системы eHealth. Эта база данных с таким объемом и качеством информации дает возможность для других проектов рождаться, развиваться и предоставлять качественные сервисы.

Поэтому eHealth сможет формировать и улучшать кардинально новые рынки в Украине. В рамках электронной медицины возникают такие направления бизнеса:

  • Сервисы, предоставляющие пациенту информацию о его медицинской истории. На сегодняшний день практически ни у кого нет единого места, где хранилась бы вся медицинская история. Результаты анализов в почте, заключения от доктора на бумаге. А с помощью таких сервисов вся информация о здоровье человека будет хранится в одном месте. Такая возможность облегчит жизнь как пациенту, так и доктору.
  • Скоринг данных. В Украине растет рынок страхования. По данным Национальной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, по итогам 2017 года страховые компании нарастили валовые премии на 23,5%, до 43,4 млрд грн. Для сравнения: в 2016 году рост составил 18,3%. Прирост валовых выплат за 2017 год превысил 19% против 9,1% в позапрошлом году.  В 2017 году количество договоров с физлицами на 57,3%. Страховым компаниям при этом требуются объективные данные для оказания услуг частным лицам. То есть, им нужно рассчитывать вероятность заболевания и других рисков. При наличии актуальных данных бизнес может более объективно оценивать состояние своего клиента. Естественно, с согласия самого клиента, страховая может запросить его данные о заболеваниях.
  • Анализ данных. Владельцем данных является только сам пациент. Одна из наших ключевых задач — обеспечение безопасности этих данных. При этом, обладая огромным массивом данных, есть возможность их анализировать. Данные о состоянии здоровья населения, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения. Речь идет о деперсонифицированных данных. То есть, никто, кроме самого пациента и его врача (с разрешения пациента) не может посмотреть его медицинские данные в привязке к ФИО.
  • Сервисы, которые предоставляют качественный анализ данных и решения на основе этих данных. Эта ниша также будет расти. Данные о состоянии здоровья населения, эпидемиологической ситуации, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения.

Для каждого из пунктов можно задать вполне уместный вопрос: а как быть с безопасностью данных и права на их обработку. Так или иначе сам пациент будет владельцем собственных данных, для этого существует GDPR. Это регламент по защите данных, который был принят в Европейских странах в 2016 году для усиления защиты данных. eHealth рассматривает GDPR, как основу в защите персональных данных.

Разработка системы eHealth и диджитализация медицины в Украины – неизбежный процесс. Только совместно с представителями бизнеса, в конструктивном диалоге, мы сможем решить многие проблемы пациентов, врачей, медицинских учреждений.

Заинтересованность в системе eHealth мы можем видеть по сегодняшним показателям. В базе данных уже зарегистрированы более 17 миллионов пациентов, 24 000 врачей и 1 382 медицинских учреждений. 14 медицинских информационных систем (все они — представители бизнеса) уже подключены к центральной компоненте, и все вместе уже сейчас являют собой рынок eHealth. И это только начало.

Украина не первая страна, которая стала на путь диджитализации медицины. Мировой рынок eHealth в 2018 аналитики оценивают в $47,6 млрд, а в 2023 он достигнет отметки от $132 до $308 млрд. Страны-лидеры, где система электронной медицины уже работает давно и успешно, являются США, Германия и Великобритания.

Таким образом eHealth в будущем можем создать рынки для разработчиков программного обеспечения, системных интеграторов, медицинских учреждений и фармакологических компаний.

Главная цель eHealth в Украине в нашем видении — это continuous medical support. Это означает, что человек получает медицинские услуги непрерывно, а не только в момент физического посещения врача.

Автор: Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье»

19 Жовтня 2018

Генеральний директор держпідприємства “Електронне здоров’я” Денис Мацуй в інтерв’ю для видання “Економічна правда” розповів про  створення електронної системи охорони здоров’я, що замінить стоси паперів для лікарів та пацієнтів. За згодою редакції подаємо текст інтерв’ю.

eHealth – це програма, яка в контексті медичної реформи повинна об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Планується, що єдина електронна система охорони здоров’я замінить стоси паперів IT-рішеннями, якими зможуть користуватися лікарі та пацієнти.

Ця система допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні послуги, а також дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я кошти. Систему почали впроваджувати навесні 2018 року, процес триватиме ще кілька років.

Про те, що зроблено за півроку, що буде зроблено найближчим часом і навіщо це потрібно, ЕП поговорила з генеральним директором державного підприємства “Електронне здоров’я” Денисом Мацуєм.

– Уявімо, що перед вами – звичайний українець, і вам потрібно йому пояснити, в чому плюси вашого проекту.

– Для пересічної людини – це підвищення якості охорони здоров’я.

За рахунок чого? У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) немає даних для прийняття рішень. Всі дані зараз – на папері, через що складно приймати рішення. Коли буде запущено eHealth, всі медичні дані будуть у системі: наприклад, скільки зусиль витрачається на пацієнтів в розрізі хвороби або віку.

Тоді МОЗ зможе більш ефективно приймати рішення, а Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе більш ефективно за це платити. Людина буде отримувати більш якісні лікування і сервіс.

– Яка користь від цього бабусі?

– Така ж, як і для всіх. Коли через пару років вона прийде до лікаря, у нього буде її медична історія. Він зможе дивитися не тільки на клінічну ситуацію, але і ретроспективно розуміти, що з нею відбувалося.

– Ви запустилися в лютому 2018 року?

– Держпідприємство “Електронне здоров’я” було створено в лютому, я почав працювати як генеральний директор з травня.

– Що ви встигли зробили за три місяці, що плануєте зробити?

– Перші результати: в липні ми дали технічну можливість Національній службі здоров’я зробити першу оплату. За кількість декларацій, тобто за результат. Це, говорячи з точки зору eHealth.

Для просування вперед, з точки зору побудови компанії, нам потрібна організаційна структура. Ми її створили. У нас працює близько 30 людей, не враховуючи консультантів з Deloitte. У системі вже розроблені медичні події, ми готуємося запустити їх на початку 2019 року.

– Що таке “медичні події”?

– Це можливість для системи збирати інформацію. Про причини візиту людини, про те, яку маніпуляцію провів лікар: який діагноз поставив, куди направив, що прописав. Це ключова інформація для первинного рівня медицини, яка буде в системі, починаючи з 2019 року.

– Як ви пов’язані з медреформою? Як eHealth допоможе в її реалізації?

– eHealth – це основний інструмент медреформи. Глобальна стратегія МОЗ в тому, що всі нові дії в системі будуть діджиталізовані. Якщо вводимо нову дію, ми повинні мати для цього електронний інструмент.

– Достатньо просто брати щось нове і його діджиталізувати, а що буде з тим, що вже є? Ви плануєте це діджиталізувати?

– У нас дуже проста стратегія. Всі нові дії будуть відбуватися в електронному вигляді. Якщо ми говоримо, наприклад, про історії хвороб, які зараз знаходяться в паперовому вигляді, з ними ми нічого не плануємо робити.

Система двокомпонентна, і це міг би бути хороший проект для бізнесу. Створити якийсь інструмент, де лікарі могли б сканувати, оцифровувати історію. Нам, як я думаю, вистачить роботи і з поточними даними.

– Тоді картина пацієнта буде неповна.

– З часом – буде повна. На збір інформації потрібен час.

– Скільки знадобиться часу, щоб зібрати повну картину?

– Повна картина – відносне поняття. Коли ми надаємо лікарям інструмент, вони вносять дані, й інформація починає збиратися. Що її більше, то більш релевантні рішення. Поняття “повна медична історія” не існує. Повна історія – це від моменту народження до моменту смерті.

– На сайті говориться, що ви співпрацюєте з бізнесом. Яким чином?

– У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Стратегія залежить від кількості населення, політичної ситуації, історичного бекграунду.

В Україні дуже сильний IT-сектор. Відповідно, коли планувалася стратегія побудови eHealth, цей факт був узятий до уваги і була створена так звана двокомпонентна модель.

Якщо ми звернемося до досвіду Великобританії, вони це називають PPC-model – Private-Public-Cooperation. Система, де на шляху поставки послуги кінцевому пацієнтові є не лише держава, а й прошарок бізнесу.

Ми, держпідприємство, відповідаємо за центральний компонент і надаємо так званий API – готовий набір, що надається додатком або операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах, – у цьому випадку, для медичних інформаційних систем.

Це IT-рішення, яке встановлено в лікарнях і дозволяє забезпечити робоче місце лікаря, документообіг, збір інформації. Воно обслуговує потреби лікарні і віддає нам частину інформації. Зараз ми отримуємо дані про кількість підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом.

– І де тут бізнес?

– Держава прийняла рішення не створювати свої медичні інформаційні системи, це і є прошарок бізнесу.

Ми даємо йому можливість розвиватися, створюємо ринок. Звичайно, ми залежимо від бізнесу. Ми не можемо просто сказати: “Хлопці, імплементуйте цю функцію”. Ми повинні з ними кожен раз вести переговори, шукати для них вигоду.

Натомість зусилля подвоюються. Ми розробляємо функціонал і бізнес розробляє функціонал. Нам не потрібно ходити і збирати вимоги по лікарнях, вигадувати для них рішення, підтримувати їх.

Це абсолютно різні функціонали. Ми працюємо з базою даних, логікою і надаємо API. Бізнес працює з функціоналом користувача.

Ми тестуємо їх функціонали з точки зору безпеки, але не ліземо в їхню кухню. Ми хочемо, щоб між представниками бізнесу виник максимально конкурентний ринок. Навіщо потрібна конкуренція? Щоб ринок ріс і, отже, щоб пацієнти отримували інноваційні послуги.

– З якими бізнесами ви вже співпрацюєте, з якими плануєте?

– Зараз у нас один тип бізнесу – медичні інформаційні системи. Будемо працювати з лабораторіями та аптеками, там теж будуть IT-рішення.

Дані з системи будуть цікаві в сфері освіти лікарів, інтеграції з IOT-гаджетами і сенсорами, які збирають інформацію. Це все те, що в перспективі може взаємодіяти з центральним компонентом, збагачувати дані і давати додаткові переваги для пацієнта.

– Додаток для електронної черги – ваша ініціатива?

– На рівні держави немає електронних черг, це робота бізнесу.

– Скільки закладів до вас уже підключено?

– Близько 1 400, це більше половини. Щодо пацієнтів – у нас вже більше 18 млн декларацій або дві треті України. Лікарів в системі – близько 24 тис.

– Припустимо, це поширено в містах, а як ви плануєте співпрацювати з некомп’ютеризованими частинами України?

– Щоб “зайти в реформу”, потрібно мати одну з медичних інформаційних систем. Ми бачимо, що лікарні в селах знаходять можливість купити комп’ютер, щоб встановити IT-рішення.

Чи буде там електронна черга – це питання ринку. Якщо там встановлена медична система, де немає електронної черги, то з часом вона буде витіснена рішенням, де черга є. Це вільний ринок.

– Чи є попит з боку бізнесу на маленькі міста і села?

– У маленьких міст і сіл є попит на IT-рішення.

– Бізнес в цьому зацікавлений?

– Звичайно. Для кожної ніші знайдеться свій продукт. Буде певний прошарок недорогих IT-рішень. Святе місце пустим не буває.

– Виходить, між пацієнтом і вами існує третя особа – бізнес. Як зберігається в цьому випадку приватність даних?

– Почнемо з того, що ми розуміємо під приватністю даних. Є поняття GDPR (“Загальний регламент захисту даних”) . Його суть в тому, що людина є власником своїх даних. Я не даю дані всім. Я даю дані вибірково і керую доступом до них.

GDPR прийнятий в Європі. В юридичному плані його у нас немає, але при розробці системи, ми про це думаємо. Юридично користувач, підписуючи декларацію, дає дозвіл на обробку своїх даних.

Далі питання з юридичної площини переходить у площину кібербезпеки. Ми в 2018 році робили penetration-тести – тестування на проникнення. На 2019 рік заплановані щомісячні тести.

Нещодавно я був в Англії, ми домовилися про співпрацю з National Health Service of England з питань кібербезпеки. У світі зміцнилася думка, що охорона здоров’я – це не питання країни, це мультинаціональне питання. Тому одне з пріоритетних завдань – обмін технологіями.

Моє завдання – щоб в Україну надходили найкращі технології.

– З ким ще Україна має дружні зв’язки?

– Ми стали партнерами Global Digital Health Partnership. Туди входять Австрія, Японія, Іспанія, Швеція, Південна Корея. Ми з усіма починаємо встановлювати відносини. Це не швидкий, але це дуже важливий процес.

– Про що ви з ними говорили?

– Було два головних питання: кібербезпека і інтероперабельність. Як будувати системи, які вміють між собою спілкуватися. Щоб лікар в одному місці вносив дані точно так само, як лікар в іншому місці. Стандартизація – важливе питання. Сподіваюся, за два роки ми це питання вирішимо.

– Ви вимагаєте від бізнесу, щоб він не продавав отримані дані?

– Це відповідальність бізнесу. У нас багато служб, які їх перевіряють, але ми не той орган, який повинен контролювати їх з точки зору дотримання законодавства. Ми тестуємо їх з точки зору вразливості.

– Яке майбутнє медицини? Що eHealth зможе через п’ять років?

– Ми будемо розмовляти в полі візіонерства, але з eHealth повинна відбутися трансформація від лікування до медичної підтримки. Пацієнт може дати доступ до інформації про стан свого здоров’я і йому будуть приходити мікро-коригування: випийте не цілу пігулку, а її одну шосту.

Це модель, до якої ми хочемо прийти з допомогою eHealth. За рахунок правильного збору даних і за рахунок взаємодії з бізнесом, який забезпечував би ці функції. Людина повинна перебувати під постійним контролем. Кінцева мета – тривалість і якість життя.

– Коли це може статися?

– Ми працює над цим кожного дня. У п’ятирічній перспективі це реально.

– Як ви будете захищати такі великі дані?

– З одного боку, є українська організація КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), яка відповідає за роботу з даними. З іншого боку, є світові практики в роботі з кібербезпекою.

De Novo, де ми розміщуємо інформацію, – захищена система. Там зберігаються і банківські дані. Звичайно, кіберзагрози є завжди, але ми робимо максимум, щоб звести ймовірність їх виникнення до нуля.

– Ви державна компанія. Як ви співпрацюєте з бюрократією?

– В організаціях, в яких ми працюємо, молоді та дуже сучасні люди. Я прийшов з бізнесу і найбільше боявся бюрократії, але команди, які з нами працюють, цим не обтяжені. Вони мислять по-сучасному.

Я не можу сказати, що бюрократії немає зовсім, але якась її кількість в державі має бути. Державна робота передбачає бюрократію як стримуючий механізм. Він потрібен, тому що дозволяє працювати в нормальному темпі: не надто швидко і не надто повільно.

– У чому різниця між eHealth і ДП “Електронне здоров’я”?

ДП “Електронне здоров’я” – це частина eHealth. eHealth – це бізнес, ми, МОЗ, НСЗУ. Це все – eHealth або, більш правильно, eHealth причетний до всього цього. Ми відповідальні за діджиталізацію, за впровадження eHealth.

– Хто фінансував ваш проект?

– Основний партнер – One Hundred Percent Life. Це найбільша пацієнтська організація. Вона агрегує донорські кошти і закуповує послуги. Вона фінансує не нас, а компанії, які надають нам послуги.

Є також контракт з державою на виконання послуг. І все. Модель монетизації ще розробляється. Передбачається, що ми повинні навчитися заробляти гроші, і ми навчимося.

Джерело: moz.gov.ua