Детальніше в інтерв’ю за посиланням-
Курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)» вже стартував на платформі Академії НСЗУ.
ДП «Електронне здоров’я» долучилося до розробки цього курсу, сприяючи цифровізації реабілітаційного процесу – вже невдовзі весь процес реабілітації пацієнта буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Курс створений для мультидисциплінарних реабілітаційних команд та інших фахівців, які працюють з особами з обмеженнями повсякденного функціонування.
Навчання складається з 6 розділів, під час проходження яких слухачі дізнаються про:
– принципи документування реабілітаційної допомоги на основі МКФ;
– алгоритм створення індивідуального реабілітаційного плану;
– ведення електронних медичних записів для фіксації обстежень, складання реабілітаційного плану, планування втручань та багато іншого.
Після завершення цього навчання фахівці з реабілітації отримають необхідні знання та навички, щоб почати кодувати широкий спектр інформації, пов’язаної зі здоров’ям, за правилами МКФ та вносити усі необхідні електронні медичні записи про реабілітаційну допомогу до ЕСОЗ.
До того ж після успішного завершення навчання фахівці зможуть отримати сертифікат, який дорівнює 5 балам БПР.
Реєструйтеся на курс за посиланням: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=185
Курс створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з розбудови ефективної системи реабілітації та в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», який реалізують Міністерство охорони здоровʼя України, Національна служба здоровʼя України, Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, ДП «Електронне здоров’я», БФ «Пацієнти України», Школа реабілітаційної медицини Українського католицького університету, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів — за підтримки Швейцарії, Європейського Союзу та Nova Ukraine
Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.
Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).
Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.
То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?
Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги.
Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами.
Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.
Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.
Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.
Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.
Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.
Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).
Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:
✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.
✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ.
✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.
Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.
У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо.
Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.
Неонатальний скринінг – один із пріоритетних напрямків, який реалізується для своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.
З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – Київського і Львівського.
Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі.
Впродовж 2023 року провели понад 154 тисяч обстежень на базі регіональних центрів скринінгу. Загалом кількість проведених досліджень з жовтня 2022 року становить більше ніж 175 тисяч.
Зокрема, близько 59 тисяч досліджень проведено цьогоріч Львівським регіональним центром неонатального скринінгу, понад 52,4 тисячі досліджень – Київським центром, більш як 19 тисяч – у Харкові та понад 24 тисяч – у Кривому Розі.
Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.
