Переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії в ЕСОЗ на прикладі приватного акушерського медичного центру

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Також рекомендуємо
3 Січня 2023
Попри постійні обстріли та перебої в електропостачанні українська система охорони здоровʼя продовжує безперебійно функціонувати та надавати якісні медичні послуги всім, хто цього потребує.
1️⃣ Доступні ліки
На час воєнного стану лікарі можуть виписувати пацієнтам паперові рецепти на лікарські засоби з програми реімбурсації «Доступні ліки» у разі відсутності світла та зв’язку.
📄 При цьому паперовий рецепт:
– повинен бути виписаний на відповідному рецептурному бланку (ф-1);
– виписується за міжнародною непатентованою назвою (МНН) на одне найменування лікарського засобу;
– має містити інформацію про заклад, лікаря та пацієнта;
– має бути засвідчений підписом та печаткою лікаря.
За виконання всіх цих умов рецепт вважається дійсним, а аптека може облікувати його та здійснити відпуск ліків пацієнту.
2️⃣ Рецепт на антибіотики
На перехідному періоді у разі відсутності технічної можливості лікарі можуть призначати антибактеріальні лікарські засоби на паперових рецептурних бланках форми № 1.
🔖 Нагадаємо, що до повноцінного впровадження е-рецепта на всі рецептурні ліки під час виписування електронного рецепта на антибіотики лікар має роздрукувати та надати пацієнту інформаційну довідку, яка містить номер рецепта, код його погашення, а також дані про призначення. При цьому ця довідка має бути обовʼязково завірена особистим підписом та печаткою лікаря.
📲 Так, у разі, якщо пацієнт отримав електронний рецепт, проте фармацевт не може здійснити його відпуск в ЕСОЗ, фармацевт може відпустити антибіотик за інформаційною довідкою до е-рецепта, яка на час воєнного стану прирівнюється до рецепта. При цьому фармацевт має зробити позначку «Відпущено» на інформаційній довідці та повернути її пацієнту.
3️⃣ Рецепт на наркотичні (психотропні) ліки
Також за відсутності світла чи звʼязку медичні працівники можуть призначати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на паперових рецептурних бланках форми №3.
Відпуск рецептурних ліків за рецептурними бланками форми №1 та №3 здійснюється відповідно до правил, затверджених наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360.
4️⃣ Паперові направлення на послуги
Відсутність світла та інтернету — не перепона у скеруванні пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів. Так, лікар може видати пацієнту паперове направлення. Це може зробити як лікар первинки, так і лікар-спеціаліст.
❗️Зауважимо, що використання паперових форм допускається виключно у випадках, якщо відсутня технічна можливість сформувати електронний рецепт чи направлення через, наприклад, відсутність електроживлення чи доступу до мережі Інтернет.
19 Травня 2021
Сьогодні відзначають Всесвітній день сімейного лікаря та лікарки!
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме первинна медико-санітарна допомога повинна бути основою в організації медичної допомоги населенню.
На сьогодні у електронній системі охорони здоров’я зареєстрованно 23 737 лікарів першої медичної допомоги, серед них 15559 сімейних лікарів. Також уже понад 31 мільйонів громадян уже обрали свого сімейного лікаря.
Дякуємо за Вашу працю! Бажаємо Вам міцного здоров’я, миру, тепла і затишку в Ваших оселях, поваги і порозуміння від пацієнтів!
12 Вересня 2023

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

15 Березня 2019

Вітаємо МІС “Доктор Елекс”, яка успішно пройшла тестування адміністративного модуля для аптечних закладів.

Доктор Елекс (https://doctor.eleks.com)

ТОВ “ДОКТОР ЕЛЕКС”

Код ЄДРПОУ 38582529

До функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС або АІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .