Переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії в ЕСОЗ на прикладі приватного акушерського медичного центру

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Також рекомендуємо
6 Вересня 2023

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

  1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
  2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
  3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
  4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ

30 Травня 2022
Які нові виклики постали перед електронною системою охорони здоров’я в умовах війни та які зміни відбулись в роботі команди та проєктів?
Про це розповів в.о генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Alexandr Yemets в інтерв’ю The Pharma Media

Детальніше в інтерв’ю за посиланням-  

21 Серпня 2023

Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.

З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
 «Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.

Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».


Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».

Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія.  На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.

«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.

26 Липня 2022
Синхронізація з електронною системою охорони здоров’я – це процес підписання та відправки даних з медичної інформаційної системи, яка встановлена в лікарні, до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.
Важливо пам’ятати, якщо ви внесли дані до МІС, але не синхронізували їх із ЦБД ЕСОЗ – у системі не будуть міститися дані про надані послуги, відповідно це вплине на їхню оплату.
Тому ще раз наголошуємо, що ваші дані повинні бути надісланими в ЕСОЗ, а не лише внесеними в МІС. Обов’язково перевіряйте в медичних інформаційних системах, чи є позитивне сповіщення про надсилання медичних даних в ЕСОЗ.
Іноді користувачі виявляють помилки у діагнозі чи інших параметрах, які вже направили в ЕСОЗ, відповідно система їх не приймає. В такому випадку важливо знайти прийоми, перевірити дані пацієнта, виправити помилку та відправити знову до ЕСОЗ. Епізод повинен бути створений, поставлений діагноз та закритий.
Детальніше: (https://nszu.gov.ua/academy)
Також у разі виникнення проблем зі синхронізацією, рекомендуємо звернутись до підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому медичному закладі.