Переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії в ЕСОЗ на прикладі приватного акушерського медичного центру

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Також рекомендуємо
20 Березня 2021

Підібрали для вас канали освітніх — онлайн матеріалів для медиків щодо лікування пацієнтів з COVID-19. Переглянути матеріали можна в будь-який зручний для Вас час, усі вони збережені на онлайн — платформах. Кожен курс має декілька розділів, поділений на тематичні блоки, складається із теоретичної та практичної частин.

💻 Онлайн-платформа для лікарів з питань штучної вентиляції легень CoVent
(про респіраторну підтримку та інтенсивну терапію) 
💻 Онлайн-курс від Центру Громадського здоров’я «Медична допомога в період пандемії COVID-19» 
💻 Вебінар з рутинної вакцинації під час пандемії COVID-19 від Центру громадського здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я
💻 Освітня платформа з питань лікування COVID-19 
💻 Відеолекції “Всеукраїнський спецкурс з респіраторної підтримки”
💻 Онлайн-курс з респіраторної терапії від МОЗ та Юнісеф – https://uni.cf/2IoH1zu

8 Вересня 2023

Електронна система охорони здоровʼя розширює свої масштаби! Так, окрім появи нових сервісів, у системі постійно вдосконалюються вже існуючі функціональності.

Усі зміни, які розробляються командою впровадження ЕСОЗ, завчасно відображаються в технічних вимогах до медичних інформаційних систем (МІС).

Так нещодавно Наказом Національної служби здоровʼя від 06.09.2023 №… була затверджена нова редакція технічних вимог до МІС, яка включає деякі зміни.

Сьогодні ми розповімо детальніше, що змінюється для медичних працівників з новою редакцією технічних вимог.

  1. Командою ДП “Електронне здоровʼя” розроблено вимоги до обліку електронних рецептів на медичні вироби надавачами медичних послуг, а також у аптечному закладі.

Невдовзі для користувачів ЕСОЗ зʼявиться функціонал виписування та погашення електронного рецепта на медичні вироби.

Нагадуємо, що вже у жовтні в програмі реімбурсації вперше з’являться медичні вироби – тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові для індивідуального глюкометра.

Відпуск тест-смужок почне здійснюватися за електронним рецептом. Процес виписування та погашення електронних рецептів задля реімбурсації медичних виробів (тест-смужок) не відрізнятиметься від лікарських засобів та буде знайомий лікарям та фармацевтам, які вже працюють з іншими напрямками реімбурсації. 

  1. Оновлено вимоги до роботи з записами про ідентифікованих пацієнтів в ЕСОЗ.

Відповідні зміни усувають помилку, яка перешкоджала лікареві зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ за ID-карткою та невірним номером УНЗР.  Відтепер така можливість буде доступна.

  1. Оновлено вимоги до роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність.

Також до вимог до роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність були внесені зміни, які дозволять більш зручно та коректно працювати з МВТН. 

  • Перша зміна стосується зазначення терміну непрацездатності для категорії непрацездатності “Вагітність та пологи”. 

Тепер лікар матиме змогу після вказання “Дати початку непрацездатності” обрати один з передбачених законодавством термінів, що дозволятиме автоматично заповнити “Дату закінчення непрацездатності”. 

Це спростить роботу лікаря, оскільки тепер лікарю не потрібно самостійно вираховувати термін непрацездатності – тим самим мінімізується можливість здійснити помилку в терміні, а також скорочується час на формування медичного висновку зазначеної категорії. 

  • Друга зміна стосується автоматичного заповнення більшості даних при створенні уточнюючого МВТН. Ця зміна є особливо корисною, якщо уточненню підлягають кілька пов’язаних МВТН, створених для неідентифікованого пацієнта. 

Зауважимо, що ця зміна має рекомендаційний характер для МІС. Отже, якщо МІС на своєму боці впровадить цю доробку, то лікарю більше не потрібно буде в  уточнюючому МВТН вказувати дати початку та закінчення непрацездатності, а також додаткові відмітки у блоці розширених даних про МВТН у разі їх наявності (відмітки що непрацездатність пов’язана з нещасним випадком на виробництві, порушення режиму лікування, дату порушення режиму та ін.).

Ця зміна суттєво спростить роботу лікаря, а також мінімізує час на створення медичного висновку та можливість здійснення помилок.

Звертаємо вашу увагу, що усі зазначені зміни стануть доступними користувачам після успішного проходження МІС тестування відповідності актуальним технічним вимогам.

Відстежувати статус тестувань вашої МІС за новими змінами можна на сайті системи у розділах: 

  • Підключені до ЕСОЗ МІС:

 https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/

  • Статуси тестування функціоналу МІС на рівні ПМД:

 https://ehealth.gov.ua/pervynna-medychna-dopomoga/

  • Статуси тестування функціоналу МІС на рівні СМД:

 https://ehealth.gov.ua/spetsializovana-medychna-dopomoga/

14 Березня 2024
З лютого 2024 року Національна служба здоров’я розпочала верифікацію даних про медичний персонал в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) в онлайн режимі на основі даних Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО).
Під час верифікації порівнюється набір інформації про медичних працівників в ЕСОЗ і ДРФО. Це дозволяє відслідкувати зміни, які відбулися після реєстрації медичних працівників в ЕСОЗ, а також виправляти помилки, які могли бути допущені під час внесення даних в медзакладах та перевіряти достовірність внесеної інформації.
З лютого на основі даних ДРФО вже успішно верифіковано дані понад 370 тис. медичних працівників.
🆕 Наступним важливим етапом у верифікації інформації, яка міститься в ЕСОЗ є її перевірка з інформаційною системою Міністерства фінансів.
Так, з 11 березня НСЗУ розпочинає верифікацію даних в ЕСОЗ про медичних працівників у співпраці з Міністерством фінансів на періодичній основі.
➡️ На черзі верифікація даних про заклади охорони здоров’я, а також про пацієнтів, які зареєстровані в ЕСОЗ.
ℹ️ Заходи з верифікації дозволяють отримувати дані ЕСОЗ, які є повними і достовірними. НСЗУ далі використовує ці дані для реалізації програми медичних гарантій – для встановлення відповідності закладів вимогам договору та оплати за надані медичні послуги пацієнтам тощо.
НСЗУ здійснює верифікацію даних на постійній основі й щороку удосконалює цей процес. Зокрема, НСЗУ регулярно співставляє дані в ЕСОЗ з даними ДРАЦСГ стосовно померлих осіб, перевірки інформації про трудові відносини медичних працівників.
➡️ Більше про верифікацію за посиланнями:
▪️ Що таке верифікація даних і як НСЗУ її здійснює? https://cutt.ly/CwlheZY1
▪️ Верифікація медперсоналу в ЕСОЗ: https://cutt.ly/Xw1AW2OE
▪️ Автоматична верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/QwlhpdFW
▪️ Ручна верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/5wlheEbx
▪️ Як НСЗУ верифікує дані про заклади охорони здоров’я: https://cutt.ly/iw1ATodx
21 Грудня 2022
З жовтня в Україні впроваджується розширений неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених для виявлення рідкісних вроджених та спадкових генетичних захворювань.
🔬 На сьогодні було проведено вже понад 15 тисяч досліджень на базі двох регіональних центрів неонатального скринінгу – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та Львівського обласного клінічного перинатального центру.
⏰ Дослідження проводять у перші 48-72 години життя немовляти шляхом взяття та нанесення на спеціальний тест-бланк кількох крапель капілярної крові малюка. Після цього тест-бланки передають на дослідження до лабораторного центру. У разі виявлення ризиків – батьків інформують про загрозу для проведення подальших тестувань для підтвердження або спростування та призначення лікування.
❓Чому це важливо?
👶 Проведення дослідження в перші дні життя дитини дозволяє ще на ранніх етапах виявити ризики рідкісних генетичних захворювань та своєчасно запобігти їх розвитку. Так, дитина зможе своєчасно отримати терапію, завдяки чому надалі не відчувати проявів симптоматики або значно полегшити їх.
💻 Щобільше – автоматизація процесів неонатального скринінгу в електронній системі охорони здоровʼя дозволяє не лише оперативно здійснювати обмін даними між учасниками процесу, але й забезпечувати ефективне планування бюджетних закупівель лікарських засобів для лікування цих рідкісних хвороб.
Попередньо в Україні усі новонароджені безоплатно перевірялися на 4 спадкові хвороби. З жовтня діагностику розширили до можливості виявлення 21 орфанного захворювання, серед яких: муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, спінальна мʼязова атрофія (СМА) та ін.
💊 Щодо останнього – нещодавно в Україні було вперше проведено централізовану закупівлю інноваційного препарату «Еврісді» («Рисдиплам») для лікування дітей, хворих на спінальну м’язову атрофію (СМА). Ліки будуть доступні пацієнтам безоплатно уже в 2023 році.
📌 Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу безоплатна. Пілотний запуск проєкту стартував у 12 регіонах країни. Наступним кроком планується відкриття регіональних центрів скринінгу у Харкові та Кривому Розі, що дозволить суттєво розширити географію покриття послуги.