Статті

27 Серпня 2020
Увесь функціонал в eHealth, який впроваджують медичні інформаційні системи, проходить тестування відповідності технічним вимогам. Технічні вимоги – це збірка обов’язкових правил, яка складається з більше десятка різних модулів, та яким повинен відповідати функціонал МІС.
Лише функціонал МІС, який успішно проходить тестування, буде підключено до центральної бази даних системи.
На сьогодні до ЦБД eHealth приєднано 36 медичних інформаційних систем, які регулярно проходять тестування функціоналу при підключенні.
Крім цього, команда ДП “Електронне здоров’я” своєчасно, у разі зміни положень технічних вимог, проводить перетестування уже підключеного функціоналу МІС. Лише у 2020 році команда тестувальників ДП провела  понад 500 тестувань та більше 400 підключень нового функціоналу. Щодня тестувальник ДП проводить до 5 тестувань МІС.
То ж як проходить тестування відповідності функціоналу перед підключенням до ЦБД eHealth?
– Перш за все, розробники МІС після консультації з адміністратором заповнюють заявку на тестування обраного модуля в Jira. Адміністратор ДП – головна контактна особа, яка допомагає розробникам МІС в організації тестування та підключення.
– Після перевірки документів, діловод підприємства реєструє заявку, а адміністратор призначає дату та час тестування. Тестування має відбутися в строк не більше 30 днів з моменту реєстрації заявки.
– Тестування проходить у “прямому ефірі”, онлайн через відео-конференцію сервісу Zoom, де МІС демонструє функціонал розробленого модуля. Демонстрація функціоналу проходить за сценарієм та чек-листом тестувальника, створеними на основі технічних вимог, API та Confluence.
– У сценаріях, окрім стандартного маршруту користувача, тестувальник перевіряє негативні кейси, тобто такі, які можуть визначити помилки. Таким чином тестувальник первіряє, як відреагує продукт медичної інформаційної системи на подібні складні ситуації.
– У разі 100% успішності проходження тестування, коли всі пункти чек-листа виконано, МІС демонструє всі функції модуля, тестувальник формує позитивний висновок. Якщо є хоча б один мінус, або функціонал продемонстровано не в повному об’ємі, то МІС отримує негативний висновок та відправляється на доопрацювання.
– Після успішного проходження тестування, адміністатор передає висновок тестувальника, заявку, а також відео-запис тестування до спеціальної комісії, яка протягом трьох днів затверджує висновок комісії.
– Якщо голова комісії затверджує позитивний висновок, адміністратор передає скан висновків через Jira до МІС.
– Після успішного проходження тестування МІС отримує розширення відповідних “скоупів”. Далі протестований модуль буде підключено до ЦБД eHealth.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги для МІС, в яких описано новий функціонал до впровадження, а саме модулі “Медичні висновки” та “Процедури”. Запрошуємо розробників МІС до тестування! Більше: https://bit.ly/3hgpFRk
Адміністратор ДП «Електронне здоров’я» -Анастасия Гродецька, Тестувальник – Володимир Залевський
26 Серпня 2020
Складання технічних вимог – основа для впровадження електронних сервісів у eHealth. Технічні вимоги – це документ, який розробляється командою бізнес-аналітиків ДП “Електронне здоров’я” і затверджується

НСЗУ Національна служба здоров’я України, та є збіркою обов’язкових норм, яким мають відповідати медичні інформаційні системи. Саме на відповідність технічним вимогам МІС проходять тестування функціоналу та, у разі його успішності, підключаються до ЦБД системи.
Тому бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” (БА) відіграють одну з ключових ролей у процесі розробки, оскільки є головними носіями експертизи в усіх проєктах.
Так, бізнес аналітики eZdorovya провели консультації та надали експертизу щодо формування технічного завдання на новий функціонал медичних висновків та процедур.
Сьогодні ми детально розповімо про те, як створюються технічні вимоги для розробки функціоналу та яка роль команди БА у впровадженні.
1) Первинна задача бізнес аналітика – зібрати інформацію від замовника проєкту: дізнатися, що необхідно замовнику, отримати усі вимоги до потрібного функціоналу, визначити із замовником маршрут, дії користувачів у системі та створити первинну документацію у вигляді бізнес-процесів.
2) Разом із проєктним менеджером БА допомогає створити аналітичну довідку з детальним описом цілей, джерел фінансування, очікуваних результатів, ризиків і т.д. Вони визначають функціональні вимоги до ЦБД, до МІС, нефункціональні вимоги до ЦБД, критерії прийому функціоналу у розробників (показники того, що розробник виконав задачу відповідно вимогам).
3) Формування спільно із замовником Backlog проєкту та пріоритезація функціональних вимог з їх ранжуванням від обов’язкових до опційних.
4) Постановка задачі розробнику з подальшою постійною консультацією та оперативним вирішенням виникаючих питань щодо функціоналу.
5) Також бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” постійно беруть участь у розробці всіх навчальних матеріалів, тренінгів, оскільки саме вони є основним носіями знань проєкту.
Команда БА навчає технічну підтримку ДП, тестувальників та доносить необхідні знання до розробників МІС.
6) В процесі функціонування уже розробленого продукту аналітики, отримуючи зворотний зв’язок від користувачів, можуть змінити функціональні вимоги та пріоритетність функцій, узгоджуючи такі зміни з замовником. Відповідно до цього розробник вносить зміни до функціоналу в наступних релізах.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги до розробки, в яких описано новий функціонал до впровадження, а саме Модулі “Медичні висновки” та “Процедури”. Запрошуємо розробників МІС до тестування! Більше: https://bit.ly/3hgpFRk
Микола Колотов, Людмила Кучерук, Вячеслав Сирський, Олег Брижатий
19 Серпня 2020

Як наслідок розвитку технологій mHealth та telehealth набув розвитку такий напрямок як FemTech.
У категорію FemTech потрапляють технічні розробки у галузі медицини, створені для жіночого здоров’я. Найчастіше під цим розуміють репродуктивне здоров’я жінки, вагітність, догляд за дітьми та інші. Інвестори наразі уже називають FemTech прогресивним вектором розвитку стартапів, адже обсяг ринку Femtech оцінюється в $16,5 млрд в 2020 і обіцяє зрости до $50 млрд в 2025.

За статистикою жінки більш прогресивні користувачі digital health рішень і витрачають на здоров’я на 30% більше ніж чоловіки. У 2014-2019 рр. 114 FemTech компаній у світі отримали інвестицій в $2 мільярди. Сьогодні вже існує більше 3 000 FemTech додатків.
З огляду на особливості будови жіночого організму, категорія FemTech компаній виходить далеко за межі планування вагітності та пологів, охоплюючи всі аспекти жіночого здоров’я і його обслуговування в медицині.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі найвідоміші стартапи FemTech.

🔸Німецький стартап “Inne” розробив продукт для аналізу гормонів, що знаходяться в слині. За технологією пройти цей тест можна й самостійно і звернутись з результатами до профільного лікаря. (https://bit.ly/31YvooC )
🔸Стартап “Tia Clinic” — це додаток, який об’єднує мережу закладів жіночого здоров’я. Усі поради, чати, освітня література, рекомендації лікарів у доступному, зручному форматі і простою мовою. (https://bit.ly/2CDryst)
🔸Британський стартап “Syrona” – це віртуальна британська клініка, яка дозволяє отримати відповіді на хвилюючі питання від лікарів, не виходячи з дому. Це особливо актуально в часи пандемії (https://bit.ly/325yerU)
🔸Платформа “Allbodies” — зручний додаток для підлітків та молоді, де можна отримати всю необхідну інформацію стосовно жіночого здоров’я. Основною ціллю програми є допомога підліткам уникнути психологічних та фізичних травм.
🔸Ще один британский стартап “Super Izzy” – це чат-бот, який допомагає швидко отримати відповіді на будь які жіночі питання. Засновниця стартапу – лікарка, яка з власної практики хоче допомогти жінкам бути більш обізнаними в питаннях власного тіла та здоров’я. (https://bit.ly/2FEiLaZ )
🔸Соціальна мережа для майбутніх мам “Peanut” ($5м інвестицій) — це нова форма класичних форумів в форматі мобільного додатку, щоб не відчувати себе ізольованим і мати можливість обговорювати усі питання в тому числі і з експертами. (https://bit.ly/3hkvSvy )

4 Серпня 2020

Усім відомо, що щодня лікарі зіштовхуються з застарілими даними в медичній освіті. Підібрали для вас освітні матеріали для медиків. Медична реформа, діджиталізація, можливості для навчання та багато інших цікавих матеріалів.

🔵 Академія НСЗУ Національна служба здоров’я України. Електронна форма значно спростить ведення медичних записів, медичний документообіг буде автоматизовано. Водночас лікарі та медичні сестри мають освоїти нові електронні інструменти для коректного ведення електронних медичних записів.
Нові інструменти потребують додаткового навчання та підтримки.
Посилання на навчання https://bit.ly/3k5Vn5E
Також на Youtube каналі доступні “Вебінари НСЗУ”, де пояснюються проблемні питання в роботі лікарів і ЕСОЗ – https://bit.ly/2XjHF5l

🔵 Дія. Освітній серіал. Цифрова грамотність державних службовців 1.0.
Освітній серіал охоплює можливості та особливості функціонування безкоштовних сервісів Google для використання в професійній діяльності та повсякденному житті, серії тривалістю 3-5 хвилин розом з допомогою експетів зроблять ваше навчання цифрової грамотності легким і цікавим.
Посилання на навчання-https://bit.ly/3gpkTAN

🔵 EdEra. Цифрова грамотність. Ключові уміння 21-го століття: онлайн-курс присвячений глибинному учінню й чотирьом ключовим умінням сучасності, а саме: критичному мисленню, спілкуванню та співпраці, креативності й цифровій грамотності-https://bit.ly/2DfFxVt

Також Центр громадського здоров’я України та Школа охорони здоров’я Києво-Могилянської академії шукають лідерів, які хочуть розвиватися та будувати кар’єру у галузі громадського здоров’я! Усі деталі за посиланням – https://bit.ly/3fsE6QG

До 22го серпня усі медичні управлінці України мають можливість подати заявки на вступ до Магістерської програми з публічного управління та адміністрування, котру створив Український католицький університет УКУ та USAID Ukraine – USAID Україна “Підтримка реформи охорони здоров’я”
У рамках програми керівники закладів охорони здоров’я отримають сучасні знання та навички з управління й опанують ефективні інструменти, котрі допоможуть керувати медичними закладами в період трансофрмації системи охорони здоров’я.
Усі деталі за посиланням –https://vstup.ucu.edu.ua/

Ще підібрали для Вас цікаві підкасти для медиків і не тільки – https://bit.ly/31f0rw8

7 Травня 2020

В умовах карантину все більше людей використовує онлайн-доставку, дистанційно працюють та освоюють нові можливості гаджетів. Все заради безпеки один одного.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі електронні сервіси, яким ви можете скористатись, не виходячи з дому.

📩 Е-рецепт
Завдяки е-рецепту спрощується взаємодія пацієнтів з медичними закладами та аптечними закладами. Пацієнт на сайті НСЗУ може отримати інформацію про найближчу аптеку та отримати своє призначення за програмою “Доступні ліки”. Також, можна отримати інформацію про свій рецепт через мобільний телефон або комп’ютер – і ніяких проблем з незрозумілим почерком! Лікарям більше не потрібно відслідковувати зміни у нормативних актах, якими регулюється виписка рецептів, склад і умови пільгових програм – система автоматично надає завжди актуальні та перевірені дані, а також запобігає виписці некоректних рецептів. Щоб скористатись електронним рецептом достатньо звернутися до сімейного лікаря з яким ви уклали декларацію, отримати СМС із кодом рецепту та погасити його у найближчій аптеці, що має контракт з НСЗУ.
Перелік аптек ви можете знайти за посиланням: https://bit.ly/2Wz4OzL

📩Знайти лікаря онлайн
На сайті національної служби здоров’я україни є дашборд з електронною картою місць надання першої медичної допомоги. Тут ви можете знайти найближчу лікарню, де можна обрати сімейного лікаря, дізнатись кількість вільних місць, розподіл лікарів за статтю і спеціальністю. В умовах епідемії можна також відслідковувати заклади першої медичної допомоги, де здійснюється тестування хворих на ковід.
Дізнатись інформацію можна за посиланням –https://bit.ly/35C7BMA

📩 Онлайн запис до лікаря або електронна черга
Деякі МІС мають функціонал, який позбавить вас необхідності довгих очікувань в коридорах лікарень.
Відповідно до функціоналу медичної інформаційної системи, до якої підключена ваша лікарня ви можете дистанційно записатись на прийом до лікаря. Вам не потрібно шукати телефон реєстратури, достатньо надіслати повідомлення в будь який зручний для вас час 24/7.

📩Телемедичні консультації
Телемедицина — це віддалена консультація пацієнта із фахівцем з приводу діагностики або лікування, яка відбувається за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій. Телемедицина допомагає пригальмувати розповсюдження вірусних захворювань, утримуючи пацієнтів удома, з метою попередньої діагностики. Досвід використання телемедицини у розвинених країнах доводить її високу ефективність. Сьогодні подібні програми телемедичної допомоги обмежують поширення вірусу COVID-19 по всьому світу. Функціонал доступний в межах функціонування деяких медичних інформаційних систем.

📩 Портал пацієнта
Дозволяє комфортно взаємодіяти з функціоналом лікарні. Онлайн запис, електронні аналізи, онлайн взаємодія з лікарем, ваше персональне сховище медичної інформації- можна скористатись відповідно до функціоналу медичних інформаційних систем, які встановленні в певних медичних закладах.

📩 Мобільні додатки
Вони змінюють підхід до медицини, весь доступний функціонал в прямому розумінні у ваших руках. Відповідно до функціоналу, який розроблений медичними інформаційними системами та встановлений в певних медичних закладах, пацієнти мають можливість використовувати певні послуги які передбачені функціоналом.

21 Квітня 2020

Нас запитують: як користувач може відновити пароль авторизації у системі eHealth, для цього ми зібрали декілька стандартних та простих кроків,яким потрібно слідувати

Внесення даних до електронної системи охорони здоров’я відбувається через медичні інформаційні системи. 
Інтерфейс кожної системи відрізняється, але в цілому механізм відновлення паролю є стандартним:
📌Відкрийте веб-сторінку чи програму медичної інформаційної системи, де зареєстрований лікар.
📌Для авторизації у вашій медичній інформаційній системі у полі ЛОГІН та ПАРОЛЬ введіть особисті облікові дані і натисніть УВІЙТИ.
📌 Натисніть на кнопку входу до eHealth, а потім у вікні вибору установи клацніть установу, в якій Вас зареєстровано.
📌На сторінці входу в систему eHealth перейдіть за посиланням ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ.
📌На новій сторінці у полі введіть адресу особистої поштової скриньки і клацніть ДАЛІ.
📌На вказану електронну адресу надійде лист від системи eHealth. Увійдіть до особистої поштової скриньки і в листі від eHealth перейдіть за вказаним для відновлення пароля посиланням. Якщо листа немає у скриньці, уважно перевірте папку зі спамом.
📌У новому вікні у полі під кнопкою ВІДНОВИТИ ПАРОЛЬ EHEALTH введіть новий пароль, а потім у полі нижче введіть пароль повторно, щоб підтвердити.
📌Постарайтесь запам`ятати новий пароль. Важливо не зберігати пароль на паперових носіях та не передавати колегам. (де зберігати паролі, читайте тут: https://bit.ly/2VhKzXG)
📌У разі правильного повторного введення пароля відобразиться таке повідомлення: Пароль відновлено.
📌Натисніть ПОВЕРНУТИСЬ ДО ВХОДУ та увійдіть до системи, використовуючи новий пароль.
📌 Якщо Вам не вдалося відновити пароль, або Ви маєте інші труднощі, зверніть до технічної підтримки Вашої МІС.
📌Нагадуємо, що необхідно звжди дотримуватися правил щодо створення, використання та збереження паролів у системі еHealth:
🔗Рекомендації для користувачів, які починають працювати в системі eHealth –https://bit.ly/39mkKJS
🔗10 digital порад в системі еHealth –https://bit.ly/2UkJdLF
🔗Електронний цифровий підпис в системі eHealth –https://bit.ly/3eHCfbq

Підпишіться на сторінку eZdorovya, щоб завжди отримувати актуальну інформацію про роботу електронної системи охорони здоров’я.

2 Грудня 2019
  1.     Вміння коректно увімкнути і вимкнути комп’ютер
  •       Включити кнопкою
  •       Вимкнути через Пуск
  1.     Розуміння відмінностей при вимиканні комп’ютера
  •       Завершення роботи
  •       Сон
  •       Перезавантаження
  1.     Обслуговування комп’ютера
  •   Уміння підключити зарядний пристрій до ноутбука, переконатися, що він заряджається
  •       Підключити мережевий кабель
  •       Підключити USB
  •       Уміння приєднатися до Інтернету за допомогою Wi-Fi
  1.     Уміння працювати з мишею/тачпадом і клавіатурою
  •       Призначення основних клавіш на клавіатурі
  •       Використання основних комбінацій клавіш
  •       Кліки мишкою
  •       Поняття контекстного меню (що з’являється при натисканні правої кн. миші)
  •       Перетягування об’єктів за допомогою миші/тачпаду
  1.     Файли та папки
  •       Створити папку/файл
  •       Відкрити папку/файл
  •       Розуміння основних видів файлів (документ, картинка)
  •       Перейменувати або видалити папку/файл за допомогою контекстного меню
  •       Уміння перемикатися між вікнами програм
  1.     Робота з вікнами
  •       Згортання/розгортання/закриття вікон програм і папок
  •       Переміщення вікон за допомогою мишки або тачпаду
  •       Уміння змінювати розміри вікна
  1.     Розуміння структури зберігання інформації на дисках
  •       Уміння перейти до заданого каталогу
  •       Основні каталоги (документи, робочий стіл, завантаження)
  1.     Уміння скопіювати файл (якщо є доступ)
  •       З флешки в папку комп’ютера (по вказаному шляху)
  •       З папки комп’ютера на флешку
  1.     Робота з текстовим редактором
  •       Створити текстовий документ і зберегти його в папку на робочому столі
  • Написати текст на різних мовах, уміти перемкнути мову клавіатури за допомогою миші або тачпаду, на панелі завдань, а також перемикати мову комбінаціями клавіш
  •       Переміщення текстового курсора (мишею і клавіатурою)
  •       Введення необхідних символів (!?.,*’«»/­=:;%)
  •       Виділення і видалення частин тексту
  •       Просте форматування (новий рядок, заголовні букви, табуляція)
  1. Уміння пошуку по документу/сторінці за допомогою комбінації Ctrl+F
  2. Швидкість друку більше 60 символів за хвилину
  3. Уміння користуватися буфером обміну за допомогою миші або тачпаду
  •       Копіювання тексту і файлів/папок
  •       Вставка тексту і файлів/папок
  1. Перевірка орфографії (якщо налаштована на комп’ютері)
  2. Уміти зробити скріншот і вставити його в текстовий документ
  3. Уміння запустити програму з робочого столу/пуску за допомогою миші або тачпаду (приклад – Chrome)
  4. Уміння увійти на конкретний сайт, знаючи його адресу і ввівши в адресний рядок (приклад – Google.com.ua)
  5. Уміти знаходити інформацію через налагоджену у браузері пошукову систему (Google), в адресному рядку
  6. Розуміння базової навігації по сайтах
  •       Перехід через посилання на сторінці
  •       Навігаційне меню на сайтах
  •       Повернення до попередньої сторінки, її оновлення
  •       Уміння  перемикатися між вкладками браузера, вміння відкрити посилання в новій вкладці
  •       Уміння вводити дані для авторизації (входу) на сайтах
  1. Робоча безпека поведінки в інтернеті
  •   Безпечне введення логінів і паролів, авторизація, відмова від збереження паролів у браузері
  •   Розуміння потенційних дій вірусів, небезпек переходу на шкідливі сайти, скачування небезпечних файлів
  •     Розуміння як відрізнити явний спам і безпеку в E-Mail (за критеріями тем і посилань)
  1. Уміння заповнити форму в мережі Інтернет, або ЕМК (якщо доступна)
  •       Текстові поля, в т.ч. з фільтрами
  •       Вибір з варіантів, в т.ч. з випадаючого списку
  •       Підтвердження відправки або збереження  
  1. Уміння користуватися поштовою скринькою (G-mail)
  •       Написання листа з вказівкою адресата, теми і тексту
  •       Прикріплення документу (в т.ч. вислати скріншот всередині документу)
  •       Відправка листа, постановка в копію
  •       Відкриття вхідного листа
  •       Уміння відповісти на лист, в т.ч. за наявності ланцюжка листів
  •       Папка спам, уміння знайти лист, що прийшов
  1. Уміння користуватися календарем Google (якщо доступний) на базовому рівні
  •       Створення, редагування, перенесення, видалення заходів
  •       Додавання назви
  •       Призначення дати і часу
  1. Уміння визначити браузер і його версію
  2. Уміти визначити яка встановлена операційна система (також версія)
  •       Windows
  •       Linux
  1. Знання основних понять з таблички технічних термінів (робочий стіл, панель завдань, пуск, папка, ярлик, файл, розкладка клавіатури, браузер та ін.)

 

4 Листопада 2019

У 2020 році стартує новий етап трансформації системи охорони здоров’я, а саме  спеціалізованої медичної допомоги (далі – СМД). Основним інструментом впровадження змін є електронна система охорони здоров’я (eHealth), тому важливо ґрунтовно підготуватися до інформатизації та вибору медичної інформаційної системи (МІС).

 

МІС програмне забезпечення, яке створюється партнерськими приватними компаніями та проходить тестування відповідності вимогам системи eHealth. 

Оператор МІС юридична особа, що є власником МІС або має офіційне право розповсюджувати (продавати) МІС. 

МІС реалізовують та впроваджують модулі функціоналу, необхідного закладам охорони здоров’я для роботи в eHealth. Окрім цього, розробники МІС не обмежені базовим функціоналом та реалізують додаткові сервіси для користувачів, такі як онлайн-запис, електронна черга, особистий кабінет і т.і.

 

Основні поради щодо вибору МІС:

Етап 1: Підготовка та аналіз

Ознайомтеся з функціоналом, необхідним для початку роботи закладів спеціалізованої медичної допомоги.

Наразі обов’язковим модулем є “Адміністративний модуль НМП СМД”, який включає функціонал реєстрації юридичної особи та її керівника. Поступово функціонал модуля буде розширюватися. Підкреслимо, що система eHealth працює помодульно, це означає, що заклад зможе використовувати наступний необхідний модуль іншої МІС.

 

Ознайомтеся з переліком МІС, виокремте системи, які мають необхідний базовий функціонал для роботи закладу. 

  • Якщо Ви вже зареєстровані та використовуєте підключений МІС за іншим напрямом (“первинка” чи реімбурсація), проговоріть з Вашим менеджером від МІС, коли вони зможуть надати необхідний функціонал для СМД, або перегляньте статус їх розробки.

 

  • Якщо Ви тільки починаєте роботу з eHealth: дослідіть офіційні сайти МІС та відгуки на них серед колег. Прочитайте рекомендації в онлайн-спільнотах для керівників медичних закладів. 

 

Відповідно до типу діяльності закладу, потреб, а також своїх фінансових можливостей, визначте, чи потрібен додатковий функціонал для інформатизації закладу.

Умовно додатковий функціонал можна розділити на адміністративно-організаційний, кадровий, аналітичний, статистичний, користувацький (спеціалізований), пацієнтський, тощо.  

 

Етап 2: Практичні настанови щодо вибору МІС

Обирайте МІС, підключену до центрального компоненту системи eHealth, оскільки НСЗУ здійснює оплати виключно на підставі даних з eHealth.

Такі системи пройшли тестування відповідності технічним вимогам, визначених державою. Перелік усіх підключених МІС, а також перелік базового функціоналу можете переглянути за посиланням.

 

Оберіть декілька МІС, які мають обов’язковий базовий функціонал, додатковий функціонал, а також оптимальну цінову пропозицію.

Якщо це можливо обов’язково скористайтеся тестовим періодом роботи МІС, в рамках якої Ви можете оцінити роботу, наприклад, контакт-служби (підтримки) цього Оператора.

 

Уважно ознайомтеся з умовами надання вам послуг МІС!

Проаналізуйте договір чи публічну оферту обраного оператора МІС, тобто терміни надання, вартість впровадження чи навчання, тощо. Зауважте, що договором (та додатками до нього) оператора МІС та ДП Електронне здоров’я передбачено мінімальні вимоги наприклад до підтримки користувачів МІС (Типовий договором між МІС та ДП Електронне здоров’я). 

 

Стежте за статусами розробки наступного обов’язкового функціоналу та планами розвитку обраних інформаційних систем.

Оберіть компанію-розробника, яка відповідає всім технічним, юридичним та фінансовим критеріям, якими Ви керувалися.

 

Але зауважимо що в рамках входження в реформу ЗОЗ, комп’ютеризація та підключення до eHealth це один з етапів. Перед ним є ще багато важливої роботи. З рекомендаціями та інструкціями щодо інших етапів Ви можете ознайомитись на сайті НСЗУ.

24 Жовтня 2019

World Paper Free Day екологічна акція, яка щороку об’єднує компанії по всьому світу та заохочує працівників споживати мінімум паперу в щоденній рутині. 

Американська організація U.S. Environmental Protection Agency підрахувала, що пересічний американський офісний співробітник використовує приблизно 10 тисяч листів паперу щороку, а 45% використаного паперу врешті-решт потрапляє до смітника. Про світове виробництво та споживання паперової індустрії можна прочитати тут.

 

То ж, чому депаперизація так важлива сьогодні в сфері охорони здоров’я України?

 

Кожен працівник у сфері медицини може порахувати, яку силу паперу він витрачає щодня: журнали обліку, форми, картки, направлення, рецепти, листки непрацездатності, договори і т.д. й т.п. Окрім нераціонального споживання, заповнення усіх документів суттєво впливає на робочий час лікаря.

 

Депаперизація одна із головних задекларованих цілей інформатизації системи охорони здоров’я. Вона передбачає в першу чергу оптимізацію робочого часу медичних працівників та спрямована на збір великих об’ємів даних без потреби у паперових носіях.

 

Система eHealth поступово, проте впевнено впроваджує депаперизацію на усіх рівнях. 

З уведенням електронних інструментів, їх тестуванням та остаточним впровадженням, ми витісняємо необхідність ведення та зберігання паперових форм. До прикладу, з 2018 року заклади охорони здоров’я та аптеки укладають договори з НСЗУ виключно в системі eHealth, а електронні рецепти за програмою “Доступні ліки” потребують лише вашого мобільного телефону. Більше того, звітність виконання договорів також електронна!

 

То ж які інструменти, ініційовані інформатизацією системи охорони здоров’я, позитивно вплинуть на депаперизацію усієї медичної сфери в Україні? Відповідаємо: е-рецепти, електронні договори, електронні медичні записи, е-направлення, електронні листки непрацездатності та багато інших. Крім цього, компанії-партнери eZdorovya не обмежені у реалізації будь-якого функціоналу, що буде комфортним для користувачів та уже впроваджують їх у своїх МІС.

 

Безумовною перевагою депаперизації є фінансова економія. Так, до прикладу, тільки у 2018 році МОЗ України було укладено договір про закупівлю 7 853 072 бланків листка тимчасової непрацездатності на суму 3,7 млн.  гривень. І це лише одна з безлічі необхідних форм документообігу в закладах охорони здоров’я, яка буде замінена відповідним діджитал-інструментом.

 

Ще одна з переваг електронного документообігу використання кваліфікованого електронного підпису (раніше – ЕЦП), що засвідчує відповідальність лікаря за точність та правильність інформації, внесеної до будь-якого типу е-документу, починаючи з електронної декларації про вибір лікаря.

 

Раціональне споживання паперу це екологічна ціль національного масштабу, яка потребує значних зусиль, часу та ресурсів. Проте, у світовий День без паперу можна почати сприяти їй маленькими кроками, відмовившись від чеку у банкоматі, записавши нотатки до свого смартфону, або нарешті віднести старий використаний папір з антресолі у пункт прийому та переробки макулатури. 

15 Травня 2019

Одним із головних завдань впровадження електронної системи охорони здоров’я є забезпечення прозорості, актуальності та достовірності даних. Саме тому ДП “Електронне здоров’я” та Національна служба здоров’я України регулярно проводять верифікацію даних у центральній базі даних системи для забезпечення цільового використання державних коштів.

 

Наразі до основних методів верифікації даних у системі відносять:

–  Щомісячну деактивацію даних про померлих пацієнтів та користувачів системи відповідно до актуальної інформації Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Так, станом на 25.04.2019 у системі було деактивовано 191 595 таких записів.  Деактивація даних про медичних спеціалістів відбувається після погодження МОЗ відповідного реєстру як його розпорядника.

 

– Безперервну онлайн та офлайн дедублікацію даних про пацієнтів, лікарів та медичні заклади  у системі. Онлайн дедублікація проходить в режимі реального часу під час створення нового запису в системі. Офлайн дедублікація даних про пацієнта та декларації відбувається автоматично через пошук та деактивацію дублів даних. Станом на 25.04.2019 було виявлено та деактивовано 450 537 дублів записів.

 

Крім того, електронна система охорони здоров’я постійно розвивається: так, з квітня 2019 року для створення декларації про вибір лікаря у системі функціонує оновлена версія системи взаємодії ЦБД та МІС – API 2.0, вдосконалена для більшої точності даних.

 

ДП “Електронне здоров’я” спільно з НСЗУ нагадують пацієнтам та медичним працівникам про внесення коректних та достовірних даних до системи eHealth. Адже саме на основі актуальних, точних та верифікованих даних відбувається своєчасне фінансування медичних послуг.

25 Квітня 2019

Прес-служба ДП “Електронне здоров’я” відовідає на запитання Медичної справи щодо нововедень у роботі медзакладів. Поговорили про уведення електронної медкартки, технічне забезпечення сільських амбулаторій, безплатні сервіси МІС, а головне обмін — даними між різними медзакладами в різних МІС.

М.С.: Як зміниться система eHealth у 2019 році? Що нового у ній буде для лікарів? Для керівників медзакладів?

Е.З.: Підписання декларацій пацієнтів з лікарями первинної медичної допомоги стало першим важливим кроком до впровадження якісних змін у системі охорони здоров’я. У 2018 році було впроваджено необхідний технічний функціонал для організації роботи первинної медицини в рамках першого етапу трансформації охорони здоров’я в Україні, в тому числі для підписання Національною службою здоров’я України контрактів із закладами охорони здоров’я (ЗОЗ), функціонал підписання декларацій між лікарями та пацієнтами.  

Можливості електронної системи eHealth постійно розширюються. Так у березні 2019 року був розроблений функціонал електронних медичних записів на рівні центральної бази даних, а медичні інформаційні системи (МІС) уже проводять відповідні тестування для подальшого впровадження. Невдовзі сімейні лікарі, терапевти та педіатри зможуть вести електронні медичні записи на основі класифікатора ICPC-2, за допомогою якого до системи вноситься інформація, пов’язана з візитом пацієнта (причина візиту, діагноз, дія), а також інформація про алергії, виміри та вакцинацію. Поступово можливості медичної картки будуть розширюватись.

Крім того, на початку року в системі eHealth було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з’явився електронний рецепт (виписка та погашення). То ж з 1 квітня лікарі вже виписують електронні рецепти на препарати, які підлягають реімбурсації за урядовою програмою “Доступні ліки”.

Серед найближчих планів на  2019 рік – введення електронної медкартки в такому обсязі, що дозволить лікарям первинки вносити дані про візит пацієнта (на основі класифікатора ICPC-2), можливість внесення консультативних висновків лікарями. Крім того планується запуск функціоналу з виписки електронних направлень та лікарняних до кінця року.

Паралельно із створенням електронних інструментів для лікарів МОЗ планує скасувати паперові форми звітності. Всі ці опції дозволять лікарям позбавитись зайвої паперової роботи і приділяти більше уваги пацієнтам. А, пацієнти в свою чергу, отримають більш якісні послуги та зручні сервіси.

М.С.: Усю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, лікарі первинної ланки будуть зобов’язані вести виключно в eHealth. Однак як бути закладам, які недостатньо оснащені комп’ютерами, або лікарям, які не вміють із ними  працювати? Особливо гостро проблема стоїть у селах.

Е.З.: Дійсно, для підписання декларацій про вибір лікаря було достатньо одного комп’ютера на заклад. Зараз, для використання функціоналу медичних записів та електронних рецептів, кожне робоче місце лікаря первинки повинне бути обладнане комп’ютером. Комп’ютеризація медичних закладів – одне із основних завдань трансформації системи охорони здоров’я. Саме тому, місцева влада та керівники закладів мають подбати про зручні та ефективні умови праці лікарів.

За інформацією, яку надають регіони, 97% медзакладів первинки мають задовільний стан комп‘ютеризації. Міністерство охорони здоров’я активно комунікує з поліклініками, діагностичними центрами, де працюють вузькопрофільні лікарі, з лікарнями, а також місцевою владою, щоб вони починали закуповувати комп‘ютери і у ці медзаклади.

М.С.: Чи можуть заклади безоплатно користуватися сервісами системи? Якщо так, то якими? Які сервіси будуть доступні платно?

Е.З.: Медзаклади стали автономними, отримують більше фінансування, підвищують ефективність, а отже, заощаджують кошти завдяки МІС і самостійно планують свою діяльність. У тому числі, самостійно вирішують питання інформатизації закладів, вибору МІС.

Наразі усі МІС, які надають сервіси медичним закладам для участі в державних програмах фінансування, безкоштовні. Такими сервісами є модулі: “Робоче місце лікаря” (робота з деклараціями, медичними записами та виписки е-рецептів), адміністративний модуль надавача медичних послуг, адміністративний модуль аптечного закладу та модуль «Робоче місце фармацевта». Окрім цього, МІС надають додаткові платні та безоплатні сервіси для своїх користувачів, з якими можна ознайомитися на офіційних сайтах МІС.

Слід розуміти, що МІС – це такий же інструмент у роботі медичного закладу, як от бухгалтерська система чи операційна система. Створення нового, більш складного функціоналу, який незабаром з’явиться, не може бути безкоштовним.

Тому з середини 2019 року МІС можуть стати повністю, або частково платними.

М.С.: Якщо заклад вирішить змінити МІС, чи зможе він зберегти всю внесену інформацію? Як відбувається обмін даними між різними МІС?

Е.З.: Усі дані про пацієнта, які містяться у його декларації, його медичні записи, що вносяться лікарем, що надає первинну медичну допомогу, при візиті пацієнта (дані про візит діагноз та процедури протягом візиту) та електронні рецепти зберігаються у центральній базі даних електронної системи, це передбачено законодавством. Таким чином, усі необхідні зазначені дані про пацієнта завжди в доступі, незалежно від МІС, яку використовує медичний заклад чи аптека. У той же час, МІС може надавати додаткові сервіси і зберігати більш широкий набір даних, ніж ті, що зберігаються у центральній базі даних. Для обміну такими даними між МІС потрібно додатково з’ясовувати сумісність.

 

М.С: У центральній базі даних має бути щонайменше сім реєстрів. Які з них уже працюють, а які з’являться найближчим часом?

Е.З.: Впровадження реєстрів у системі eHealth передбачено постановою №411 КМУ “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, серед них уже працюють:  реєстр пацієнтів, реєстр декларацій про вибір лікаря, реєстр медичних закладів, реєстр договорів між НСЗУ та медичним закладом, реєстр аптечних закладів та реєстр договорів про реімбурсацію між НСЗУ та аптечним закладом.  

Зараз пріоритетними питаннями розвитку електронної системи є функціонал, який допоможе безпосередньо лікарям у роботі, а саме, електронні направлення, можливості медичної картки, електронні рецепти і т.п.

М.С.: Які проблеми найчастіше виникають у користувачів еHealth? Як порадите з ними боротися?

Е.З.: Користувачами електронної системи eHealth є безпосередньо працівники медзакладів та аптек. І всі вони використовують систему через інтерфейс, що пропонує їм встановлений на базі медзакладу/аптеки МІС. І МІС регулярно проводять навчальні тренінги для своїх клієнтів, готують та розсилають навчальні матеріали, мають технічні служби підтримки, які готові надати оперативну консультацію лікарям чи працівникам аптек у разі потреби.

ДП “Електронне здоров’я” в свою чергу,  надає аналогічні сервіси з технічної підтримки для МІС, що підключені до системи. Тому всі можливі питання вирішуються максимально оперативно.

М.С.: НСЗУ має фінансувати заклади на основі щомісячних звітів про надану медичну допомогу. Чи плануєте Ви створити електронну форму звітності? Наскільки мені відомо, зараз такої немає. І коли в системі з’явиться можливість заповнювати інші звіти?

Е.З.: НСЗУ уже протягом 9 місяців оплачує послуги з надання первинної допомоги закладам за договорами на основі звітів. Реалізація нового функціоналу щодо звітів в електронній системі запланована в плані розробок електронної системи охорони здоров’я на II-IV квартали 2019 року.  

М.С.: Як і коли підключитися до еHealth закладам вторинного рівня? До чого готуватися третинці?

Е.З.: Наразі функціонал авторизації (підключення) закладів охорони здоров’я вторинного та інших рівнів знаходиться в розробці та буде доступним орієнтовно наприкінці першої половини 2019 року. Разом з тим, в розробці також знаходиться функціонал ведення медичних записів для закладів вторинного та інших рівнів. Реалізація цього функціоналу запланована поетапно протягом III-IV кварталу 2019 року.

Джерело: https://www.medsprava.com.ua/article/1818-dp-elektronne-zdorovya