Електронна система охорони здоров'я в Україні

Цифрова трансформація системи охорони здоров’я
Цілі
#Забезпечити прозорість фінансування
cистеми охорони здоров'я
#Надати можливість працювати без паперу
поступовий перехід на електронний облік
(е-рецепт, е-картка,
е-направлення)
#Сформувати бізнес-середовище
для створення нових електронних сервісів
#Створити простір для інновацій
в медицині (machine learning, big data, blockchain, etc.)
#Сприяти розвитку
медичного ІТ-ринку

Електронна система охорони здоров'я  двокомпонентна система, в якій користувач через МІС взаємодіє з центральною базою даних.

ЕСОЗ складається з:

  • Центральної бази даних  (ЦБД)  інформаційно-телекомунікаційна система, яка містить передбачені законодавством реєстри, програмні модулі, інформаційну систему НСЗУ, в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій та ін.

Також, забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

  • МІС (електронна медична інформаційна система) — інформаційно-телекомунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Ключові ролі
eZdorovya

адмініструє Центральну базу даних  ЕСОЗ та контролює розробку електронної системи охорони здоров’я в Україні

Національна служба здоров'я України

аналізує та використовує дані для прогнозування потреб населення в медичних послугах, розробки програми медичних гарантій, здійснення оплати закладам за медичні послуги

Міністерство охорони здоров'я України

формує політику у галузі охорони здоров’я, відповідає за реалізацію реформ

Бізнес

електронні медичні інформаційні системи (МІС) — системи, які дають змогу автоматизувати роботу медзакладів з ЦБД

Новини
12 Липня 2024

Препарати за програмою «Доступні ліки» можна отримати лише з е-рецептом. Однак винятки існують у період воєнного стану для територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією. У разі відсутності технічної можливості виписування електронних рецептів на лікарські засоби, лікар може виписати рецепт у паперовій формі, і він також дійсний в аптеці, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією.

Яку інформацію містить електронний рецепт?

Електронний рецепт – це медичний документ в електронній формі, сформований лікарем в електронній системі охорони здоров’я.

Після створення е-рецепта на номер телефону пацієнта приходить СМС з інформацією про номер виписаного е-рецепта та код підтвердження для відпуску з аптечного закладу.

За номером е-рецепта працівник аптеки зможе знайти в електронній системі охорони здоров’я рецепт, який містить інформацію про:
·   прізвище, ініціали та вік пацієнта;
·   дата виписування рецепта;
·   тривалість курсу/строку лікування;
·   найменування закладу охорони здоров’я;
·   прізвище та ініціали медичного працівника, який виписує рецепт;
·  джерело фінансування із зазначенням бюджетної програми, за рахунок фінансування якої лікарський засіб відпускається пацієнту;
·  одне найменування міжнародної непатентованої назви лікарського засобу із зазначенням кількості, а також форми випуску та дози;
·   спосіб застосування лікарського засобу із зазначенням дози, частоти, часу, умов прийому.

Код підтвердження для відпуску з аптечного закладу слід повідомити фармацевту після того, як пацієнт проінформований про наявність обраної торговельної назви лікарського засобу, потрібної кількості обраного препарату та розміру доплати (якщо це передбачено).

Якщо у пацієнта немає телефону

При реєстрації  в електронній системі охорони здоров’я пацієнтів, які не мають телефону, з типом методу автентифікації пацієнта “за документами”, лікар виписує е-рецепт на “Доступні ліки” і роздруковує інформаційну довідку, яка дублює ту ж інформацію, що у е-рецепті, а також додатково код підтвердження для відпуску з аптечного закладу.

Як виглядає паперовий рецепт

У період воєнного стану на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією дійсні рецепти у паперовій формі, за якими можна отримати виписані лікарські засоби в аптеці, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією.

Паперовий рецепт – це медичний документ у паперовій формі, виписаний медичним працівником на спеціальному рецептурному бланку, виготовленому друкарським способом. Він містить таку ж базову інформацію, як і електронний, а також деяку додаткову інформацію у частині бланка нижче лінії відрізу та обов’язково засвідчується підписом та особистою печаткою лікаря, який виписав рецепт.

Детальніше про препарати, які включені в програму реімбурсації «Доступні ліки» та про те, як їх отримати, за посиланням: https://cutt.ly/TegKXqSc.
Джерело: НСЗУ

2 Липня 2024

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

28 Червня 2024

Уряд прийняв постанову і затвердив зміни в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) – у ній з’явиться особистий кабінет пацієнта. Відтепер українці зможуть самостійно зайти в ЕСОЗ і користуватися електронними сервісами. 

«Обрати сімейного лікаря, укласти чи розірвати декларацію, управляти своїми персональними даними у разі, приміром, зміни паспортних даних чи номера телефону — найперші можливості, передбачені в особистому кабінеті пацієнта. Рішення про його запровадження сьогодні ухвалили члени уряду. Плануємо, що згодом функціонал особистого кабінету пацієнта буде розширено відповідно до потреб пацієнтів. Попри війну та щоденні виклики продовжуємо працювати над тим, аби розширювати перелік зручних державних електронних сервісів для українців», — сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є двокомпонентною системою. Вона складається з центральної бази даних та електронних медичних інформаційних систем (МІС).

Поява особистого кабінету пацієнта дозволить кожному українцю мати доступ до власних персональних даних в ЕСОЗ.

Як здійснюватиметься доступ до особистого кабінету пацієнта? 

  1. Через електронні медичні інформаційні системи (МІС).
  2. Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
  3. Мобільний додаток порталу «Дія» (Дія).   

Вхід до ЕСОЗ пацієнт здійснюватиме із застосуванням власного електронного підпису.

На першому етапі впровадження користувачі особистого кабінету пацієнта зможуть:

  • самостійно зареєструвати себе як пацієнта в центральній базі даних ЕСОЗ;
  • самостійно подавати декларації про вибір лікаря (сімейного лікаря, терапевта чи педіатра), переглядати раніше подані декларації, а за потреби — розірвати декларацію з лікарем;
  • за необхідності — змінити свої персональні дані, що містяться в центральній базі даних ЕСОЗ (до прикладу, прізвище після одруження).

Окрім зручних сервісів для пацієнта запуск особистого кабінету пацієнта дозволить знизити навантаження на медичних працівників, адже раніше більшість зазначених змін вносили до системи саме вони.

Сьогодні в Україні вже існують деякі пацієнтські електронні сервіси, за допомогою яких можна записатися на візит до лікаря, переглянути певну інформацію щодо медичного обслуговування, яка вноситься лікарями та зберігається в закладі охорони здоров’я або МІС. Однак дотепер жодні цифрові сервіси для пацієнтів не були повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ.

Наразі реалізується перший етап впровадження особистого кабінету пацієнта. Надалі будуть з’являтися нові можливості та електронні сервіси для того, щоби українці, незалежно від регіону чи закладу охорони здоровʼя, могли безперешкодно користуватися електронними послугами у сфері охорони здоров’я.

28 Червня 2024

Запущено постійну верифікацію відомостей реєстрів ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО), тому зібрали для вас усю необхідну інформацію, як підготуватися до змін, щоби верифікація ваших пацієнтів пройшла успішно. 

Ось ТОП-10 найпоширеніших питань та відповіді на них:

  • Як здійснюється верифікація з ДРФО?

Система автоматично збирає необхідні дані та відправляє їх в ДПС захищеним каналом. Лікарі в цьому процесі участі НЕ беруть.

  • Як часто відомості пацієнта верифікуються?
  • під час реєстрації пацієнта вперше 
  • кожного разу при оновленні даних пацієнта
  • планово з визначеною НСЗУ періодичністю, навіть якщо дані пацієнта не змінювалися.

 

  • Які дані пацієнта підлягають верифікації?
  • ПІБ пацієнта, дата його народження, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)
  • відомості про відмову від присвоєння РНОКПП
    (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та відмітка про відмову проставляється “так”, наприклад, у разі відмови з релігійних міркувань)
  • відомості про відсутність РНОКПП
    (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та не заповнюється відмітка про відмову)

 

  • Що означає статус “Потребує верифікації”?

Статус верифікації “Потребує верифікації” інформує про потребу проведення верифікації автоматично системою або в ручному режимі (НСЗУ). 

На цьому етапі жодних дій від лікаря НЕ потрібно (навіть якщо статус верифікації більшості пацієнтів “Потребує верифікації”). До того ж цей процес жодним чином не блокує роботу лікаря з обліковим записом пацієнта.

 

  • На що важливо звертати увагу лікарям?

Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.

Оновлювати запис про пацієнта має той лікар, який надає медичну допомогу пацієнту на цей момент. У разі, якщо лікар спеціалізованої медичної допомоги виявив невідповідність у даних пацієнта, він має актуалізувати його дані. 

З початком верифікації даних пацієнтів за РНОКПП рекомендуємо лікарям періодично відстежувати статуси верифікації свої пацієнтів та за потреби – оновлювати їх дані на коректні.

 

  • Чи потрібно щось від лікаря або пацієнта, якщо статус верифікації пацієнта – “Успішна верифікація”?

НІ, відомості пацієнта автоматично перевірено і вони актуальні.

 

  • Що має зробити лікар, якщо статус верифікації пацієнта – “Неуспішна верифікація (потребує змін)”?

Якщо РНОКПП не оновиться автоматично (переважно це стосуватиметься жінок старше 16 років) – лікар має перевірити та за потреби оновити реєстраційні дані пацієнта. Якщо помилка допущена в його РНОКПП – треба спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ з метою оновити дані. 

Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.

 

  • Чи потрібно буде вручну виправляти дані по всіх пацієнтах, в яких були помилки?

Для більшості пацієнтів системою буде автоматично оновлено РНОКПП на коректний. Після чого статус пацієнта зміниться на “Успішна верифікація”.  У такому разі додаткові дії від лікаря чи пацієнта не вимагатимуться.

 

  • Якими нормативно-правовими актами регулюються зміни?

Процес верифікації записів про пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя регулюється:

 

  • Де дізнатися про верифікацію відомостей ЕСОЗ детальніше?

Шукайте більше рекомендацій щодо верифікації пацієнтів у👉 вебінарі  

Поширені запитання та відповіді про 👉 верифікацію.

Як підключитись до ЕСОЗ
Якщо у вас є питання
  • З питань взаємодії з електронною системою охорони здоровʼя:

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ: 1677 (з понеділка по четвер з 9 години ранку до 18 години та з 9 години ранку до 16:45 у п’ятницю у робочі дні)

До нас вже приєдналися
16+ тис
Закладів охорони здоровʼя
35+ млн
Пацієнтів
400+ тис
медичних фахівців та працівників аптек
Партнери