1.     Вміння коректно увімкнути і вимкнути комп’ютер

•       Включити кнопкою
•       Вимкнути через Пуск

2.     Розуміння відмінностей при вимиканні комп’ютера

•       Завершення роботи
•       Сон
•       Перезавантаження

3.     Обслуговування комп’ютера

•   Уміння підключити зарядний пристрій до ноутбука, переконатися, що він заряджається
•       Підключити мережевий кабель
•       Підключити USB
•       Уміння приєднатися до Інтернету за допомогою Wi-Fi

4.     Уміння працювати з мишею/тачпадом і клавіатурою

•       Призначення основних клавіш на клавіатурі
•       Використання основних комбінацій клавіш
•       Кліки мишкою
•       Поняття контекстного меню (що з’являється при натисканні правої кн. миші)
•       Перетягування об’єктів за допомогою миші/тачпаду

5.     Файли та папки

•       Створити папку/файл
•       Відкрити папку/файл
•       Розуміння основних видів файлів (документ, картинка)
•       Перейменувати або видалити папку/файл за допомогою контекстного меню
•       Уміння перемикатися між вікнами програм

6.     Робота з вікнами

•       Згортання/розгортання/закриття вікон програм і папок
•       Переміщення вікон за допомогою мишки або тачпаду
•       Уміння змінювати розміри вікна

7.     Розуміння структури зберігання інформації на дисках

•       Уміння перейти до заданого каталогу
•       Основні каталоги (документи, робочий стіл, завантаження)

8.     Уміння скопіювати файл (якщо є доступ)

•       З флешки в папку комп’ютера (по вказаному шляху)
•       З папки комп’ютера на флешку

9.     Робота з текстовим редактором

•       Створити текстовий документ і зберегти його в папку на робочому столі
• Написати текст на різних мовах, уміти перемкнути мову клавіатури за допомогою миші або тачпаду, на панелі завдань, а також перемикати мову комбінаціями клавіш
•       Переміщення текстового курсора (мишею і клавіатурою)
•       Введення необхідних символів (!?.,*’«»/­=:;%)
•       Виділення і видалення частин тексту
•       Просте форматування (новий рядок, заголовні букви, табуляція)

10. Уміння пошуку по документу/сторінці за допомогою комбінації Ctrl+F
11. Швидкість друку більше 60 символів за хвилину
12. Уміння користуватися буфером обміну за допомогою миші або тачпаду

•       Копіювання тексту і файлів/папок
•       Вставка тексту і файлів/папок

13. Перевірка орфографії (якщо налаштована на комп’ютері)
14. Уміти зробити скріншот і вставити його в текстовий документ
15. Уміння запустити програму з робочого столу/пуску за допомогою миші або тачпаду (приклад – Chrome)
16. Уміння увійти на конкретний сайт, знаючи його адресу і ввівши в адресний рядок (приклад – Google.com.ua)
17. Уміти знаходити інформацію через налагоджену у браузері пошукову систему (Google), в адресному рядку
18. Розуміння базової навігації по сайтах

•       Перехід через посилання на сторінці
•       Навігаційне меню на сайтах
•       Повернення до попередньої сторінки, її оновлення
•       Уміння  перемикатися між вкладками браузера, вміння відкрити посилання в новій вкладці
•       Уміння вводити дані для авторизації (входу) на сайтах

19. Робоча безпека поведінки в інтернеті

•   Безпечне введення логінів і паролів, авторизація, відмова від збереження паролів у браузері
•   Розуміння потенційних дій вірусів, небезпек переходу на шкідливі сайти, скачування небезпечних файлів
•     Розуміння як відрізнити явний спам і безпеку в E-Mail (за критеріями тем і посилань)

20. Уміння заповнити форму в мережі Інтернет, або ЕМК (якщо доступна)

•       Текстові поля, в т.ч. з фільтрами
•       Вибір з варіантів, в т.ч. з випадаючого списку
•       Підтвердження відправки або збереження  

21. Уміння користуватися поштовою скринькою (G-mail)

•       Написання листа з вказівкою адресата, теми і тексту
•       Прикріплення документу (в т.ч. вислати скріншот всередині документу)
•       Відправка листа, постановка в копію
•       Відкриття вхідного листа
•       Уміння відповісти на лист, в т.ч. за наявності ланцюжка листів
•       Папка спам, уміння знайти лист, що прийшов

22. Уміння користуватися календарем Google (якщо доступний) на базовому рівні

•       Створення, редагування, перенесення, видалення заходів
•       Додавання назви
•       Призначення дати і часу

23. Уміння визначити браузер і його версію
24. Уміти визначити яка встановлена операційна система (також версія)

•       Windows
•       Linux

25. Знання основних понять з таблички технічних термінів (робочий стіл, панель завдань, пуск, папка, ярлик, файл, розкладка клавіатури, браузер та ін.)

У 2020 році стартує новий етап трансформації системи охорони здоров’я, а саме  спеціалізованої медичної допомоги (далі – СМД). Основним інструментом впровадження змін є електронна система охорони здоров’я (eHealth), тому важливо ґрунтовно підготуватися до інформатизації та вибору медичної інформаційної системи (МІС).

МІС – програмне забезпечення, яке створюється партнерськими приватними компаніями та проходить тестування відповідності вимогам системи eHealth. 

Оператор МІС – юридична особа, що є власником МІС або має офіційне право розповсюджувати (продавати) МІС. 

МІС реалізовують та впроваджують модулі функціоналу, необхідного закладам охорони здоров’я для роботи в eHealth. Окрім цього, розробники МІС не обмежені базовим функціоналом та реалізують додаткові сервіси для користувачів, такі як онлайн-запис, електронна черга, особистий кабінет і т.і.

Основні поради щодо вибору МІС:

Етап 1: Підготовка та аналіз

Ознайомтеся з функціоналом, необхідним для початку роботи закладів спеціалізованої медичної допомоги.

Наразі обов’язковим модулем є “Адміністративний модуль НМП СМД”, який включає функціонал реєстрації юридичної особи та її керівника. Поступово функціонал модуля буде розширюватися. Підкреслимо, що система eHealth працює помодульно, це означає, що заклад зможе використовувати наступний необхідний модуль іншої МІС.

Ознайомтеся з переліком МІС, виокремте системи, які мають необхідний базовий функціонал для роботи закладу. 

• Якщо Ви вже зареєстровані та використовуєте підключений МІС за іншим напрямом (“первинка” чи реімбурсація), проговоріть з Вашим менеджером від МІС, коли вони зможуть надати необхідний функціонал для СМД, або перегляньте статус їх розробки.

• Якщо Ви тільки починаєте роботу з eHealth: дослідіть офіційні сайти МІС та відгуки на них серед колег. Прочитайте рекомендації в онлайн-спільнотах для керівників медичних закладів. 

Відповідно до типу діяльності закладу, потреб, а також своїх фінансових можливостей, визначте, чи потрібен додатковий функціонал для інформатизації закладу.

Умовно додатковий функціонал можна розділити на адміністративно-організаційний, кадровий, аналітичний, статистичний, користувацький (спеціалізований), пацієнтський, тощо.  

Етап 2: Практичні настанови щодо вибору МІС

Обирайте МІС, підключену до центрального компоненту системи eHealth, оскільки НСЗУ здійснює оплати виключно на підставі даних з eHealth.

Такі системи пройшли тестування відповідності технічним вимогам, визначених державою. Перелік усіх підключених МІС, а також перелік базового функціоналу можете переглянути за посиланням.

Оберіть декілька МІС, які мають обов’язковий базовий функціонал, додатковий функціонал, а також оптимальну цінову пропозицію.

Якщо це можливо – обов’язково скористайтеся тестовим періодом роботи МІС, в рамках якої Ви можете оцінити роботу, наприклад, контакт-служби (підтримки) цього Оператора.

Уважно ознайомтеся з умовами надання вам послуг МІС!

Проаналізуйте договір чи публічну оферту обраного оператора МІС, тобто терміни надання, вартість впровадження чи навчання, тощо. Зауважте, що договором (та додатками до нього) оператора МІС та ДП Електронне здоров’я передбачено мінімальні вимоги наприклад до підтримки користувачів МІС (Типовий договором між МІС та ДП Електронне здоров’я). 

Стежте за статусами розробки наступного обов’язкового функціоналу та планами розвитку обраних інформаційних систем.

Оберіть компанію-розробника, яка відповідає всім технічним, юридичним та фінансовим критеріям, якими Ви керувалися.

Але зауважимо що в рамках входження в реформу ЗОЗ, комп’ютеризація та підключення до eHealth – це один з етапів. Перед ним є ще багато важливої роботи. З рекомендаціями та інструкціями щодо інших етапів Ви можете ознайомитись на сайті НСЗУ.

World Paper Free Day – екологічна акція, яка щороку об’єднує компанії по всьому світу та заохочує працівників споживати мінімум паперу в щоденній рутині. 

Американська організація U.S. Environmental Protection Agency підрахувала, що пересічний американський офісний співробітник використовує приблизно 10 тисяч листів паперу щороку, а 45% використаного паперу врешті-решт потрапляє до смітника. Про світове виробництво та споживання паперової індустрії можна прочитати тут.

То ж, чому депаперизація так важлива сьогодні в сфері охорони здоров’я України?

Кожен працівник у сфері медицини може порахувати, яку силу паперу він витрачає щодня: журнали обліку, форми, картки, направлення, рецепти, листки непрацездатності, договори і т.д. й т.п. Окрім нераціонального споживання, заповнення усіх документів суттєво впливає на робочий час лікаря.

Депаперизація – одна із головних задекларованих цілей інформатизації системи охорони здоров’я. Вона передбачає в першу чергу оптимізацію робочого часу медичних працівників та спрямована на збір великих об’ємів даних без потреби у паперових носіях.

Система eHealth поступово, проте впевнено впроваджує депаперизацію на усіх рівнях. 

З уведенням електронних інструментів, їх тестуванням та остаточним впровадженням, ми витісняємо необхідність ведення та зберігання паперових форм. До прикладу, з 2018 року заклади охорони здоров’я та аптеки укладають договори з НСЗУ виключно в системі eHealth, а електронні рецепти за програмою “Доступні ліки” потребують лише вашого мобільного телефону. Більше того, звітність виконання договорів – також електронна!

То ж які інструменти, ініційовані інформатизацією системи охорони здоров’я, позитивно вплинуть на депаперизацію усієї медичної сфери в Україні? Відповідаємо: е-рецепти, електронні договори, електронні медичні записи, е-направлення, електронні листки непрацездатності та багато інших. Крім цього, компанії-партнери eZdorovya не обмежені у реалізації будь-якого функціоналу, що буде комфортним для користувачів та уже впроваджують їх у своїх МІС.

Безумовною перевагою депаперизації є фінансова економія. Так, до прикладу, тільки у 2018 році МОЗ України було укладено договір про закупівлю 7 853 072 бланків листка тимчасової непрацездатності на суму 3,7 млн.  гривень. І це лише одна з безлічі необхідних форм документообігу в закладах охорони здоров’я, яка буде замінена відповідним діджитал-інструментом.

Ще одна з переваг електронного документообігу – використання кваліфікованого електронного підпису (раніше – ЕЦП), що засвідчує відповідальність лікаря за точність та правильність інформації, внесеної до будь-якого типу е-документу, починаючи з електронної декларації про вибір лікаря.

Раціональне споживання паперу – це екологічна ціль національного масштабу, яка потребує значних зусиль, часу та ресурсів. Проте, у світовий День без паперу можна почати сприяти їй маленькими кроками, відмовившись від чеку у банкоматі, записавши нотатки до свого смартфону, або нарешті віднести старий використаний папір з антресолі у пункт прийому та переробки макулатури. 

Одним із головних завдань впровадження електронної системи охорони здоров’я є забезпечення прозорості, актуальності та достовірності даних. Саме тому ДП “Електронне здоров’я” та Національна служба здоров’я України регулярно проводять верифікацію даних у центральній базі даних системи для забезпечення цільового використання державних коштів.

Наразі до основних методів верифікації даних у системі відносять:

–  Щомісячну деактивацію даних про померлих пацієнтів та користувачів системи відповідно до актуальної інформації Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Так, станом на 25.04.2019 у системі було деактивовано 191 595 таких записів.  Деактивація даних про медичних спеціалістів відбувається після погодження МОЗ відповідного реєстру як його розпорядника.

– Безперервну онлайн та офлайн дедублікацію даних про пацієнтів, лікарів та медичні заклади  у системі. Онлайн дедублікація проходить в режимі реального часу під час створення нового запису в системі. Офлайн дедублікація даних про пацієнта та декларації відбувається автоматично через пошук та деактивацію дублів даних. Станом на 25.04.2019 було виявлено та деактивовано 450 537 дублів записів.

Крім того, електронна система охорони здоров’я постійно розвивається: так, з квітня 2019 року для створення декларації про вибір лікаря у системі функціонує оновлена версія системи взаємодії ЦБД та МІС – API 2.0, вдосконалена для більшої точності даних.

ДП “Електронне здоров’я” спільно з НСЗУ нагадують пацієнтам та медичним працівникам про внесення коректних та достовірних даних до системи eHealth. Адже саме на основі актуальних, точних та верифікованих даних відбувається своєчасне фінансування медичних послуг.

Прес-служба ДП “Електронне здоров’я” відовідає на запитання Медичної справи щодо нововедень у роботі медзакладів. Поговорили про уведення електронної медкартки, технічне забезпечення сільських амбулаторій, безплатні сервіси МІС, а головне обмін — даними між різними медзакладами в різних МІС.

М.С.: Як зміниться система eHealth у 2019 році? Що нового у ній буде для лікарів? Для керівників медзакладів?

Е.З.: Підписання декларацій пацієнтів з лікарями первинної медичної допомоги стало першим важливим кроком до впровадження якісних змін у системі охорони здоров’я. У 2018 році було впроваджено необхідний технічний функціонал для організації роботи первинної медицини в рамках першого етапу трансформації охорони здоров’я в Україні, в тому числі для підписання Національною службою здоров’я України контрактів із закладами охорони здоров’я (ЗОЗ), функціонал підписання декларацій між лікарями та пацієнтами.  

Можливості електронної системи eHealth постійно розширюються. Так у березні 2019 року був розроблений функціонал електронних медичних записів на рівні центральної бази даних, а медичні інформаційні системи (МІС) уже проводять відповідні тестування для подальшого впровадження. Невдовзі сімейні лікарі, терапевти та педіатри зможуть вести електронні медичні записи на основі класифікатора ICPC-2, за допомогою якого до системи вноситься інформація, пов’язана з візитом пацієнта (причина візиту, діагноз, дія), а також інформація про алергії, виміри та вакцинацію. Поступово можливості медичної картки будуть розширюватись.

Крім того, на початку року в системі eHealth було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з’явився електронний рецепт (виписка та погашення). То ж з 1 квітня лікарі вже виписують електронні рецепти на препарати, які підлягають реімбурсації за урядовою програмою “Доступні ліки”.

Серед найближчих планів на  2019 рік – введення електронної медкартки в такому обсязі, що дозволить лікарям первинки вносити дані про візит пацієнта (на основі класифікатора ICPC-2), можливість внесення консультативних висновків лікарями. Крім того планується запуск функціоналу з виписки електронних направлень та лікарняних до кінця року.

Паралельно із створенням електронних інструментів для лікарів МОЗ планує скасувати паперові форми звітності. Всі ці опції дозволять лікарям позбавитись зайвої паперової роботи і приділяти більше уваги пацієнтам. А, пацієнти в свою чергу, отримають більш якісні послуги та зручні сервіси.

М.С.: Усю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, лікарі первинної ланки будуть зобов’язані вести виключно в eHealth. Однак як бути закладам, які недостатньо оснащені комп’ютерами, або лікарям, які не вміють із ними  працювати? Особливо гостро проблема стоїть у селах.

Е.З.: Дійсно, для підписання декларацій про вибір лікаря було достатньо одного комп’ютера на заклад. Зараз, для використання функціоналу медичних записів та електронних рецептів, кожне робоче місце лікаря первинки повинне бути обладнане комп’ютером. Комп’ютеризація медичних закладів – одне із основних завдань трансформації системи охорони здоров’я. Саме тому, місцева влада та керівники закладів мають подбати про зручні та ефективні умови праці лікарів.

За інформацією, яку надають регіони, 97% медзакладів первинки мають задовільний стан комп‘ютеризації. Міністерство охорони здоров’я активно комунікує з поліклініками, діагностичними центрами, де працюють вузькопрофільні лікарі, з лікарнями, а також місцевою владою, щоб вони починали закуповувати комп‘ютери і у ці медзаклади.

М.С.: Чи можуть заклади безоплатно користуватися сервісами системи? Якщо так, то якими? Які сервіси будуть доступні платно?

Е.З.: Медзаклади стали автономними, отримують більше фінансування, підвищують ефективність, а отже, заощаджують кошти завдяки МІС і самостійно планують свою діяльність. У тому числі, самостійно вирішують питання інформатизації закладів, вибору МІС.

Наразі усі МІС, які надають сервіси медичним закладам для участі в державних програмах фінансування, безкоштовні. Такими сервісами є модулі: “Робоче місце лікаря” (робота з деклараціями, медичними записами та виписки е-рецептів), адміністративний модуль надавача медичних послуг, адміністративний модуль аптечного закладу та модуль «Робоче місце фармацевта». Окрім цього, МІС надають додаткові платні та безоплатні сервіси для своїх користувачів, з якими можна ознайомитися на офіційних сайтах МІС.

Слід розуміти, що МІС – це такий же інструмент у роботі медичного закладу, як от бухгалтерська система чи операційна система. Створення нового, більш складного функціоналу, який незабаром з’явиться, не може бути безкоштовним.

Тому з середини 2019 року МІС можуть стати повністю, або частково платними.

М.С.: Якщо заклад вирішить змінити МІС, чи зможе він зберегти всю внесену інформацію? Як відбувається обмін даними між різними МІС?

Е.З.: Усі дані про пацієнта, які містяться у його декларації, його медичні записи, що вносяться лікарем, що надає первинну медичну допомогу, при візиті пацієнта (дані про візит діагноз та процедури протягом візиту) та електронні рецепти зберігаються у центральній базі даних електронної системи, це передбачено законодавством. Таким чином, усі необхідні зазначені дані про пацієнта завжди в доступі, незалежно від МІС, яку використовує медичний заклад чи аптека. У той же час, МІС може надавати додаткові сервіси і зберігати більш широкий набір даних, ніж ті, що зберігаються у центральній базі даних. Для обміну такими даними між МІС потрібно додатково з’ясовувати сумісність.

М.С: У центральній базі даних має бути щонайменше сім реєстрів. Які з них уже працюють, а які з’являться найближчим часом?

Е.З.: Впровадження реєстрів у системі eHealth передбачено постановою №411 КМУ “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, серед них уже працюють:  реєстр пацієнтів, реєстр декларацій про вибір лікаря, реєстр медичних закладів, реєстр договорів між НСЗУ та медичним закладом, реєстр аптечних закладів та реєстр договорів про реімбурсацію між НСЗУ та аптечним закладом.  

Зараз пріоритетними питаннями розвитку електронної системи є функціонал, який допоможе безпосередньо лікарям у роботі, а саме, електронні направлення, можливості медичної картки, електронні рецепти і т.п.

М.С.: Які проблеми найчастіше виникають у користувачів еHealth? Як порадите з ними боротися?

Е.З.: Користувачами електронної системи eHealth є безпосередньо працівники медзакладів та аптек. І всі вони використовують систему через інтерфейс, що пропонує їм встановлений на базі медзакладу/аптеки МІС. І МІС регулярно проводять навчальні тренінги для своїх клієнтів, готують та розсилають навчальні матеріали, мають технічні служби підтримки, які готові надати оперативну консультацію лікарям чи працівникам аптек у разі потреби.

ДП “Електронне здоров’я” в свою чергу,  надає аналогічні сервіси з технічної підтримки для МІС, що підключені до системи. Тому всі можливі питання вирішуються максимально оперативно.

М.С.: НСЗУ має фінансувати заклади на основі щомісячних звітів про надану медичну допомогу. Чи плануєте Ви створити електронну форму звітності? Наскільки мені відомо, зараз такої немає. І коли в системі з’явиться можливість заповнювати інші звіти?

Е.З.: НСЗУ уже протягом 9 місяців оплачує послуги з надання первинної допомоги закладам за договорами на основі звітів. Реалізація нового функціоналу щодо звітів в електронній системі запланована в плані розробок електронної системи охорони здоров’я на II-IV квартали 2019 року.  

М.С.: Як і коли підключитися до еHealth закладам вторинного рівня? До чого готуватися третинці?

Е.З.: Наразі функціонал авторизації (підключення) закладів охорони здоров’я вторинного та інших рівнів знаходиться в розробці та буде доступним орієнтовно наприкінці першої половини 2019 року. Разом з тим, в розробці також знаходиться функціонал ведення медичних записів для закладів вторинного та інших рівнів. Реалізація цього функціоналу запланована поетапно протягом III-IV кварталу 2019 року.

Джерело: https://www.medsprava.com.ua/article/1818-dp-elektronne-zdorovya