Електронна система охорони здоров'я в Україні

Цифрова трансформація системи охорони здоров’я
Цілі
#Забезпечити прозорість фінансування
cистеми охорони здоров'я
#Надати можливість працювати без паперу
поступовий перехід на електронний облік
(е-рецепт, е-картка,
е-направлення)
#Сформувати бізнес-середовище
для створення нових електронних сервісів
#Створити простір для інновацій
в медицині (machine learning, big data, blockchain, etc.)
#Сприяти розвитку
медичного ІТ-ринку

Електронна система охорони здоров'я  двокомпонентна система, в якій користувач через МІС взаємодіє з центральною базою даних.

Система eHealth складається з:

  • Центральної бази даних  (ЦБД)  інформаційно-телекомунікаційна система, яка містить передбачені законодавством реєстри, програмні модулі, інформаційну систему НСЗУ, в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій та ін.

Також, забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

  • МІС (електронна медична інформаційна система) — інформаційно-телекомунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Ключові ролі
eZdorovya

адмініструє Центральну базу даних  eHealth та контролює розробку електронної системи охорони здоров’я в Україні

Національна служба здоров'я України

аналізує та використовує дані для прогнозування потреб населення в медичних послугах, розробки програми медичних гарантій, здійснення оплати закладам за медичні послуги

Міністерство охорони здоров'я України

формує політику у галузі охорони здоров’я, відповідає за реалізацію реформ

Бізнес

електронні медичні інформаційні системи (МІС) — системи, які дають змогу автоматизувати роботу медзакладів з ЦБД

Новини
3 Лютого 2023

Сьогодні проходить Фаховий захід щодо міждисциплінарної взаємодії в діагностиці та лікуванні стоматологічних хвороб від Асоціації стоматологів України, у якому беруть участь експерти-стоматологи, а також представники органів державної влади у сфері охороні здоров’я.

🔷 Уже відбувся виступ від команди eZdorovya, у якому Julia Zaderyaka розповіла, як лікарям-стоматологам підготуватися до реєстрації та роботи в електронній системі охорони здоровʼя.

🔷 Зокрема для реєстрації медичного закладу в ЕСОЗ необхідно:

Крок 1. Обрати медичну інформаційну систему. Детальніше: https://bit.ly/3HTvNiz

Крок 2. Безпосередньо зареєструвати керівника закладу, заклад, його підрозділи та працівників в ЕСОЗ. 

🔷 Для реєстрації закладу керівнику медичного закладу знадобиться: активна поштова адреса, діючий електронний підпис (КЕП) юридичної особи (бажано на захищеному носії), основні відомості про керівника закладу (його паспорт, індивідуальний податковий номер) та відомості про заклад (ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики). 

🔷 Тема виступу була присвячена взаємодії стоматологічних закладів з електронною системою охорони здоровʼя, оскільки нещодавно рішенням Уряду було подовжено термін обов’язкового підключення закладів охорони здоровʼя та лікарів-ФОП до ЕСОЗ до 31 березня 2023. 

Завдяки розвитку електронної системи охорони здоровʼя пацієнт зможе мати централізований доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він отримує допомогу – державному чи приватному. А лікар – отримає не лише сучасні та ефективні цифрові інструменти, але й зможе лікувати пацієнта ще ефективніше, використовуючи актуальну, вичерпну та повноцінну інформацію про здоровʼя пацієнтів”, – зауважила під час виступу начальниця відділу з розвитку ЕСОЗ та зовнішніх комунікацій  ДП “Електронне здоров’я” Julia Zaderyaka.

🤝 Дякуємо організаторам за запрошення та організацію заходу, а ми й далі продовжуємо працювати над розвитком цифрового здоров’я в Україні!

2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

27 Січня 2023

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технічні роботи.

Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 21:00 27.01.2023 та до 23:30 27.01.2023 року

Актуальну інформацію про технічні роботи на центральному компоненті ЕСОЗ відслідковуйте на сторінці: https://status.ehealth.gov.ua/

Дякуємо за розуміння!

26 Січня 2023

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 24.01.2023 №6, ураховуючи добровільне подання оператором електронної медичної інформаційної системи заяву про зменшення обсягів функціональних можливостей МІС, прийнято рішення щодо відключення визначеного функціонала медичної інформаційної системи “ЕМСІМЕД” у термін до 27.01.2023 від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Обсяг функціональних можливостей, який буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “ЕМСІМЕД”:

  • 3.4 Адмиіністративний модуль аптечного закладу
  • 3.5 Робоче місце фармацевта
Архітектура системи
Як підключитись до ЕСОЗ
Як обрати лікаря?
Дiзнатись детальнiше
Якщо у вас є питання
  • З питань взаємодії з електронною системою охорони здоровʼя:

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ: 1677 (з понеділка по четвер з 9 години ранку до 18 години та з 9 години ранку до 16:45 у п’ятницю у робочі дні)

Відповіді на питання
Розділ у розробці
До нас вже приєдналися
1939
Медичних закладів ПМД
27 732 174
Пацієнтів
24 607
Лікарів ПМД
1122
Аптечних закладів
9395
Фармацевтів
Партнери