1. Доброго дня, представтесь, будь ласка, та розкажіть про себе.

Мене звати Лазецький Андрій. Я персональний лікар, лікар-психотерапевт. Спеціалізуюсь у комплексній діагностиці здоров‘я в клініці SQLAB. А психологічне здоров‘я є однією з найцікавіших для мене сфер.

2. Як змінюється практика психотерапевта з часом? Які тенденції серед українців Ви помічали?

Щодо професіоналізму, то вкорочується тривалість консультації та збільшується ціна (жартую). Насправді збільшується цінність. Основний інструмент психотерапевта- це запитання. Від якості питання і його доцільності залежить трансформація проблеми у клієнта.

Є тенденція до зміни. Карантин став своєрідним каталізатором. Там, де було погано, то стало гірше, де було добре, стало краще. Іншими словами карантин не вплинув кардинально на психічний стан здорових і адаптивних людей.

3. Чи збільшилась останнім часом кількість звернень до психотерапевта?

Оскільки я молодий спеціаліст, то не можу розказати, що таке відчув на собі. Загалом тенденція йде до збільшення довіри до фахівців із необхідною освітою, а не просто «цілителів душ», які викачують порчу.

4. Чи залежить тенденції від населених пунктів? Мешканці сіл звертаються менше, ніж жителі великих міст ?

Розумієте, наші рішення залежать від того, чим наповнена наша коробка зі знаннями. В селі люди більше покладаються на релігію, на містику і відповідно звертаються до таких фахівців. Плюс в селах зараз більше старшого покоління. Воно навіть думки такої немає, щоб звертатись до психотерапевта. Більша частина клієнтів це містяни, люди усвідомлені, які відчувають потребу і знають переваги психотерапії.

5. Сучасний ритм життя потребує великого навантаження. Враховуючи це, які рекомендації по самозбереженню та протидії вигоранню Ви можете дати ?

По-перше, це якісне відновлення. Це і сон, прогулянки, зустрічі та все, що приносить вам прилив енергії. Можете записати для себе речі та активності, завдяки яким відчуваєте бадьорість і бажання діяти. Ось такі справи мають бути щодня.

По-друге, зонуйте все. Розділіть роботу від дому, спальню від робочого місця. Дайте можливість мозку відчути себе десь у безпеці, у спокої та задоволенні.

По-третє, ви ніколи не думали хто ця людина, яка прийняла рішення «бігти» у вашому житті? Підказка у дзеркалі. Усвідомте, що саме ви приймаєте рішення і несете відповідальність за всі вчинки. Відчуваєте навантаження? Подумайте, як ви це навантаження створили!

6. Як музика, фільми, кліпи формують культуру звернення до психотерапевтів ?

Якби не культура, то психотерапевти взагалі б були непотрібними. Тобто, конфлікт між тим, що диктує культура, і тим, що хочеться, є одною із причин поганого самопочуття.

З іншого боку звичайно фільми, мультфільми, музика сприяють популяризації психотерапевтичної допомоги.

7. Як психотерапевти працюють в рамках реформи? Чи в їх роботі змінилось щось під час нововведень?

Я думаю, що реформа не сильно змінила роботу психотерапевтів, бо більша частина психотерапевтів це психологи. Тобто люди не з медичною освітою. Думаю, що просто розумні сімейні лікарі знайшли собі психотерапевтів для спільної роботи над покращенням здоров‘я своїх пацієнтів.

8. День святого Валентина часто є випробуванням для самотніх людей. Як діяти у такому випадку? Дайте, будь ласка рекомендації.

Ви маєте право святкувати та не святкувати, дарувати подарунки чи не дарувати. Прислухайтесь до себе, подумайте як би ви хотіли зустріти це свято і з ким. Є половинка — прекрасно, немає — є можливість знайти! Якщо 14 лютого це свято всіх закоханих, то є можливість закохатись у цей день, відновити кохання та укріпити.

9. В умовах пандемії чи зростає звернення до спеціаліста у зв’язку з тривогою? І як порадите її уникнути?

У своїй особистій практиці я відмітив збільшення звернень, де тривога за здоров’я переважала над іншими симптомами. Тривогу можна зменшити за допомогою самоосвіти, а також навчанням її переживати.. Саме набір переконань про карантин, хворобу, коронавірус може викликати тривогу за здоров‘я. Тут потрібно завантажити у свій мозок більш якісні знання. Також рекомендую знайти лікаря, якому ви довіряєте. Нелегка справа, але воно того варте.

10. Як сформувати та не загубити впевненість у своїх силах, особливо під час стресових подій (локдауни, карантини та т.д)?

Впевненість – це результат досвіду і вашого знання про вас же самих. Після тяжких випробувань на карантині виділіть час для усвідомлення ресурсів, які допомогли вам впоратись. Ресурси – це ваші професійні знання, стосунки, цінності, особисті якості і т.д. Ну і знову ж таки усвідомлення, що ви є творцем свого життя. Якщо є щось на що ви можете вплинути, то впливайте. Не можете вплинути — не впливайте, не витрачайте час, сил і здоров‘я. Будьте собою і зовнішні обставини будуть мати менший вплив на вас.

• Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

• Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

• Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

• Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

• Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

• Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

• Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

• З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

• Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

• Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

• Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

• Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

• Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

• Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

• З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

• Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії. 

• Дмитро: Доброго дня. Ми – команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smart–city та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

• Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

  Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

• Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

• Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

• Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

• Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

• Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.

• Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

• Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

• Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

• Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах. 

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

• Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

• Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

• Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

• Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

• Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

• В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

• Які заходи безпеки передбачені в системі?

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

• А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

• Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

• Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

Що означають СМС від eHealth, та як діяти якщо ви не звертались до лікаря, а отримуєте СМС-повідомлення?
Зазвичай СМС, яке вам надходить в системі eHealth може бути при реєстрації пацієнта в системі eHealth, укладенні декларації з сімейним лікарем, при отриманні направлення до лікаря, при виписуванні електронного рецепта. Розглянемо ці випадки:

1) Надсилання СМС при реєстрації пацієнта. В повідомленні міститься одноразовий чотиризначний код, називаючи який пацієнт підтверджує лікарю правильність реєстраційних даних та приналежність номеру телефона пацієнтові при реєстрації його в eHealth.
2) Надсилання СМС при укладанні декларації з лікарем. Називаючи з повідомлення одноразовий чотиризначний код пацієнт надає згоду на укладання декларації з лікарем. Укладання декларації в системі eHealth відбувається виключно за особистої присутності пацієнта в лікувальному закладі.
❗Зауважте, що всі СМС-повідомлення від системи eHealth надсилаються виключно від імені “E-health”.
Лікарі не телефонують пацієнтам з метою дізнатись код, а пацієнт особисто називає його лікарю.
Не повідомляйте код, вказаний у смс невідомим особам по телефону.

3) Надсилання СМС при отриманні направлення. Ви отримаєте повідомлення з номером направлення якщо сімейний лікар скеровує Вас до лікаря-спеціаліста – наприклад, невролога чи ендокринолога. Текст повідомлення наступний: “Вам створено направлення: номер направлення”. Вам необхідно перетелефонувати в реєстратуру вашої поліклініки і записатись до відповідного лікаря на дату і час, зручну для вас. Конкретного лікаря обираєте Ви самі.
❗Номер електронного направлення, яке прийшло в повідомленні від системи eHealth, ви маєте показати при реєстрації в вашій поліклініці або лікарю безпосередньо перед прийомом.

4) Надсилання СМС при виписуванні електронного рецепта. Ви отримаєте СМС повідомлення з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Зміст СМС: «Ваш рецепт: ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ. Код підтвердження: ХХХХ».
Слід зазначити, коли у пацієнта закінчуються ліки, він може зателефонувати до лікаря. Лікар випише електронний рецепт навіть без особистого прийому, а пацієнтові прийде СМС-повідомлення з новим номером електронного рецепту.

❗Якщо Вам прийшла СМС, а до лікаря Ви не звертались, скоріш за все лікар зробив помилку у номері телефону коли укладав декларацію чи виписував направлення іншому пацієнту. Важливо розуміти, що Ваш номер телефону в eHealth виступає важливим засобом зв’язку. Всі повідомлення, які надсилаються на нього містять важливу інформацію та коди-підтвердження, без яких Ви не зможете користуватись послугами eHealth.

Як наслідок розвитку технологій mHealth та telehealth набув розвитку такий напрямок як FemTech.
У категорію FemTech потрапляють технічні розробки у галузі медицини, створені для жіночого здоров’я. Найчастіше під цим розуміють репродуктивне здоров’я жінки, вагітність, догляд за дітьми та інші. Інвестори наразі уже називають FemTech прогресивним вектором розвитку стартапів, адже обсяг ринку Femtech оцінюється в $16,5 млрд в 2020 і обіцяє зрости до $50 млрд в 2025.

Усім відомо, що щодня лікарі зіштовхуються з застарілими даними в медичній освіті. Підібрали для вас освітні матеріали для медиків. Медична реформа, діджиталізація, можливості для навчання та багато інших цікавих матеріалів.

🔵 Академія НСЗУ Національна служба здоров’я України. Електронна форма значно спростить ведення медичних записів, медичний документообіг буде автоматизовано. Водночас лікарі та медичні сестри мають освоїти нові електронні інструменти для коректного ведення електронних медичних записів.
Нові інструменти потребують додаткового навчання та підтримки.
Посилання на навчання https://bit.ly/3k5Vn5E
Також на Youtube каналі доступні “Вебінари НСЗУ”, де пояснюються проблемні питання в роботі лікарів і ЕСОЗ – https://bit.ly/2XjHF5l

🔵 Дія. Освітній серіал. Цифрова грамотність державних службовців 1.0.
Освітній серіал охоплює можливості та особливості функціонування безкоштовних сервісів Google для використання в професійній діяльності та повсякденному житті, серії тривалістю 3-5 хвилин розом з допомогою експетів зроблять ваше навчання цифрової грамотності легким і цікавим.
Посилання на навчання-https://bit.ly/3gpkTAN

🔵 EdEra. Цифрова грамотність. Ключові уміння 21-го століття: онлайн-курс присвячений глибинному учінню й чотирьом ключовим умінням сучасності, а саме: критичному мисленню, спілкуванню та співпраці, креативності й цифровій грамотності-https://bit.ly/2DfFxVt

❗Також Центр громадського здоров’я України та Школа охорони здоров’я Києво-Могилянської академії шукають лідерів, які хочуть розвиватися та будувати кар’єру у галузі громадського здоров’я! Усі деталі за посиланням – https://bit.ly/3fsE6QG

❗До 22го серпня усі медичні управлінці України мають можливість подати заявки на вступ до Магістерської програми з публічного управління та адміністрування, котру створив Український католицький університет УКУ та USAID Ukraine – USAID Україна “Підтримка реформи охорони здоров’я”
У рамках програми керівники закладів охорони здоров’я отримають сучасні знання та навички з управління й опанують ефективні інструменти, котрі допоможуть керувати медичними закладами в період трансофрмації системи охорони здоров’я.
Усі деталі за посиланням –https://vstup.ucu.edu.ua/

Ще підібрали для Вас цікаві підкасти для медиків і не тільки – https://bit.ly/31f0rw8

В умовах карантину все більше людей використовує онлайн-доставку, дистанційно працюють та освоюють нові можливості гаджетів. Все заради безпеки один одного.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі електронні сервіси, яким ви можете скористатись, не виходячи з дому.

📩 Е-рецепт
Завдяки е-рецепту спрощується взаємодія пацієнтів з медичними закладами та аптечними закладами. Пацієнт на сайті НСЗУ може отримати інформацію про найближчу аптеку та отримати своє призначення за програмою “Доступні ліки”. Також, можна отримати інформацію про свій рецепт через мобільний телефон або комп’ютер – і ніяких проблем з незрозумілим почерком! Лікарям більше не потрібно відслідковувати зміни у нормативних актах, якими регулюється виписка рецептів, склад і умови пільгових програм – система автоматично надає завжди актуальні та перевірені дані, а також запобігає виписці некоректних рецептів. Щоб скористатись електронним рецептом достатньо звернутися до сімейного лікаря з яким ви уклали декларацію, отримати СМС із кодом рецепту та погасити його у найближчій аптеці, що має контракт з НСЗУ.
Перелік аптек ви можете знайти за посиланням: https://bit.ly/2Wz4OzL

📩Знайти лікаря онлайн
На сайті національної служби здоров’я україни є дашборд з електронною картою місць надання першої медичної допомоги. Тут ви можете знайти найближчу лікарню, де можна обрати сімейного лікаря, дізнатись кількість вільних місць, розподіл лікарів за статтю і спеціальністю. В умовах епідемії можна також відслідковувати заклади першої медичної допомоги, де здійснюється тестування хворих на ковід.
Дізнатись інформацію можна за посиланням –https://bit.ly/35C7BMA

📩 Онлайн запис до лікаря або електронна черга
Деякі МІС мають функціонал, який позбавить вас необхідності довгих очікувань в коридорах лікарень.
Відповідно до функціоналу медичної інформаційної системи, до якої підключена ваша лікарня ви можете дистанційно записатись на прийом до лікаря. Вам не потрібно шукати телефон реєстратури, достатньо надіслати повідомлення в будь який зручний для вас час 24/7.

📩Телемедичні консультації
Телемедицина — це віддалена консультація пацієнта із фахівцем з приводу діагностики або лікування, яка відбувається за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій. Телемедицина допомагає пригальмувати розповсюдження вірусних захворювань, утримуючи пацієнтів удома, з метою попередньої діагностики. Досвід використання телемедицини у розвинених країнах доводить її високу ефективність. Сьогодні подібні програми телемедичної допомоги обмежують поширення вірусу COVID-19 по всьому світу. Функціонал доступний в межах функціонування деяких медичних інформаційних систем.

📩 Портал пацієнта
Дозволяє комфортно взаємодіяти з функціоналом лікарні. Онлайн запис, електронні аналізи, онлайн взаємодія з лікарем, ваше персональне сховище медичної інформації- можна скористатись відповідно до функціоналу медичних інформаційних систем, які встановленні в певних медичних закладах.

📩 Мобільні додатки
Вони змінюють підхід до медицини, весь доступний функціонал в прямому розумінні у ваших руках. Відповідно до функціоналу, який розроблений медичними інформаційними системами та встановлений в певних медичних закладах, пацієнти мають можливість використовувати певні послуги які передбачені функціоналом.