Як приватному медзакладу обрати медичну інформаційну систему

З введенням електронного рецепта на антибіотики все більше медичних закладів взаємодіють з електронною системою охорони здоровʼя. Саме тому питання підключення до ЕСОЗ нині є одним із найбільш актуальних для керівників медичних закладів, зокрема приватних клінік та лікарів-ФОП.

Так, на початку року рішенням Уряду було внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які стосуються зобов’язання медзакладів до кінця 2022 року почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Як керівникам медичних закладів підготуватися до підключення закладу до ЕСОЗ та на що варто звернути увагу під час вибору медичної інформаційної системи – детальніше в розʼясненні МОЗ.

Електронна система охорони здоровʼя України є дворівневою та складається з центральної бази даних, що є сукупністю реєстрів, та медичних інформаційних систем (МІС). Медичні інформаційні системи, своєю чергою, надають сервіси для безпосередніх користувачів – працівників медичних закладів та аптек. Серед таких сервісів, зокрема, і функціонал виписки електронного рецепта на антибіотики.  Тому радимо уважно підійти до вибору МІС. Полегшити цей процес допоможе слідування наступним рекомендаціям:

1. Оцініть функціональні можливості та потреби закладу 

Дослідіть та обговоріть з командою, які з повсякденних процесів у вашому закладі потребують автоматизації. Це може бути реєстрація пацієнтів, статистика, управління закладом, бухгалтерські, економічні, кадрові процеси тощо.

2. Залежно від кількості працівників та рівня комп’ютеризації закладу, визначте кількість робочих місць, які будуть підключені до МІС 

Зауважте, що всі лікарі, які працюють із рецептами на антибіотики, повинні мати компʼютеризоване робоче місце. Також забезпечте доступність працівників до принтерів.

3. Оцініть якість інтернет підключення в закладі

Доступність та швидкість інтернету є однією з основних технічних вимог підключення до МІС. Перевірити якість інтернету та можливості щодо навантаження мережі вам можуть допомогти безоплатні онлайн-тести.

4. Дослідіть сайти МІС та сервіси, які вони пропонують 

Як базовий, необхідний для виконання вимог законодавства, так і додатковий – зіставте пропозиції МІС з потребами вашого закладу в автоматизації.

Перелік підключених МІС можна знайти на сайті ehealth.gov.ua. Перераховані програмні забезпечення пройшли тестування відповідності технічним вимогам та отримали сертифікат відповідності КСЗІ, а отже – відповідають державним вимогам з безпеки.

5. Сконтактуйте з представниками медичних інформаційних систем, які вас зацікавили, та домовтесь про демонстрацію чи презентацію

Саме під час зустрічі фахівці зможуть якнайкраще оцінити можливості впровадження МІС, виходячи з ваших потреб та технічних передумов. Якщо це можливо, обговоріть з представниками МІС можливість тестового періоду роботи, у межах якого ви зможете оцінити зручність інтерфейсу.

6. Дізнайтесь у представника МІС про можливість налаштування системи під ваші поточні процеси

Якщо ваш заклад має визначену спеціалізацію, уточніть у МІС можливості адаптації системи під ваші потреби.

7. Інтеграція поточного програмного забезпечення

Якщо ви вже використовуєте певні програмні забезпечення у роботі, наприклад, стоматологічні програми чи програми для ведення бухгалтерської звітності, дізнайтесь, чи їх можна інтегрувати з МІС.

8. Узгодьте гарантії щодо відповідності МІС майбутнім вимогам 

Зверніть увагу, що електронна система охорони здоровʼя постійно розвивається, і надалі будуть впроваджуватись нові функціональні можливості, які можуть стати обовʼязковими згідно з вимогами законодавства. Отже, радимо передбачити умовами взаємодії з оператором МІС відповідні гарантії того, що в майбутньому МІС виконуватиме зміни, необхідні для роботи в ЕСОЗ.

9. Під час вибору МІС радимо звернути особливу увагу на послуги підтримки та навчання

Встановлення ефективних робочих відносин з обраною вами МІС є ключовим фактором для успішної інтеграції нової системи.

10. Визначте відповідальну особу за впровадження електронної медичної системи в закладі

Ця людина виконуватиме функції координатора та точки взаємодії з розробником чи оператором МІС.

Після успішної інтеграції медичної інформаційної системи ви можете переходити до реєстрації закладу, його підрозділів та користувачів в ЕСОЗ. На цьому етапі представники вашої МІС проконсультують щодо коректного внесення даних.

Також рекомендуємо
1 Грудня 2020

 

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

 

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

 

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

 

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

 

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

 

  • Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

16 Лютого 2022

Усі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, які провадять медичну практику, невдовзі будуть працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову щодо питань провадження господарської діяльності з медичної практики.

Цим документом внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, зокрема додана обов’язкова вимога щодо реєстрації закладів у центральній базі даних ЕСОЗ та ведення електронних медичних записів усіма надавачами медичних послуг. Відповідна норма буде поширюватися як на комунальні заклади охорони здоров’я, так і на приватні. Незалежно від того, чи заклад уже займається подібним видом діяльності, чи отримує ліцензію вперше.

Інакше кажучи, усі заклади охорони здоров’я в Україні будуть вести медичну документацію в електронній базі даних й реєстрах.

«Це рішення є логічним продовженням тих позитивних змін, які почалися в охороні здоров’я у 2017 році, коли запускалася електронна система охорони здоров’я. Воно важливе в першу чергу для пацієнтів, аби усі медичні дані зберігалися в одному місці та були доступними в майбутньому пацієнту та медичним працівникам, які надають йому медичну допомогу», – прокоментувала зміни заступник Міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Як медичному закладу підключитися до ЕСОЗ?

Крок 1: Обрати медичну інформаційну систему (МІС) та укласти договір про співпрацю. Перелік підключених МІС можна знайти на сайті системи – ehealth.gov.ua у розділі «Підключені до ЕСОЗ МІС» (https://bit.ly/3HgmW7v).

Крок 2: Зареєструвати керівника закладу та заклад в ЕСОЗ. Представник обраної МІС допоможе коректно це зробити.

Крок 3: Забезпечити працівників закладу КЕПом на захищеному носії.

Крок 4: Зареєструвати відповідальну особу, яка буде заносити в систему інших користувачів.

Крок 5: Зареєструвати працівників закладу в ЕСОЗ.

Після проходження цих кроків працівники закладів, після відповідного навчання, зможуть працювати з функціоналом ЕСОЗ.

Відповідна постанова набирає чинності з дня її публікації, і з цього моменту усі юридичні особи (незалежно від їх організаційно-правової форми) та фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики, мають рівно 5 місяців на її виконання та приведення своєї діяльності у відповідність до ухвалених змін.

Додатково нагадуємо, що дія цих ліцензійних умов не поширюється на господарську діяльність, пов’язану зі здійсненням судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.

2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

18 Лютого 2022

Нові ліцензії чи зміни до чинних — не потрібні. МОЗ пояснює зміни до ліцензійних умов з медпрактики.

Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які днями були ухвалені Урядом, не зобов’язують керівників закладів охорони здоров’я отримувати нову ліцензію чи вносити зміни до чинних. Вони стосуються зобов’язання медзакладів упродовж 5 місяців почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Про це під час ранкового брифінгу заявила заступниця міністра Марія Карчевич. 

«Заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, мають вести базові медичні записи в електронній системі охорони здоров’я. Це дозволить зберігати необхідну медичну інформацію про пацієнта в єдиному місці — електронній  медичній картці. Таким чином, не буде межі між приватною та державною медициною. Усі заклади працюватимуть у рівних умовах, а  пацієнт завжди матиме доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він обслуговується — комунальному чи приватному», — розповіла заступниця міністра.   

Заступниця міністра також наголосила, що на сьогодні правила ведення первинної облікової медичної документації залишаються незмінними. Тобто вони регламентуються чинними наказами МОЗ та іншими нормативно-правовими актами.

«На сьогодні у нас є обов’язкова вимога в законодавстві про ведення в електронному обліку таких документів, як, приміром, медичний висновок про тимчасову непрацездатність, медичний висновок про народження дитини, записи про вакцинацію та електронний рецепт на цукрознижувальні препарати. Відповідно, така первинна облікова медична інформація має обов’язково вноситися до ЕСОЗ», пояснила Марія Карчевич. 

Повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.

Нагадаємо, у середу Уряд ухвалив зміни до Ліцензійних умов, згідно з якими усі заклади охорони здоров’я, які провадять медичну практику, працюватимуть в ЕСОЗ. ЕСОЗ це велика двокомпонентна система, яка містить медичні дані, що раніше зберігалась у паперовій формі. Вже зараз вона об’єднує понад 34 мільйони пацієнтів та 5,5 тисячі як комунальних, так і приватних закладів охорони здоров’я. 

До ЕСОЗ уже внесено до 700 мільйонів медичних записів. Це система з надвисоким навантаженням та однією з рекордних швидкостей росту даних у світі, які надійно захищені відповідно до міжнародних стандартів безпеки.