Як насправді працює eHealth в Америці

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

Також рекомендуємо
22 Квітня 2026

Сьогодні в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) працюють понад 21,4 тисяч закладів охорони здоров’я. Це єдиний цифровий простір, що об’єднує державні, комунальні, приватні заклади, лікарів-ФОП, аптеки та аптечні пункти.

Проміжною ланкою в цій екосистемі є медична інформаційна система (МІС). Вона не лише забезпечує інтерфейс для роботи лікаря, а й надає підтримку, навчання та сервіси, необхідні для стабільної роботи установи.

Вибір МІС — це стратегічне рішення. Від нього залежить злагодженість щоденної роботи персоналу, забезпечення вимог Програми медичних гарантій (ПМГ) та безпека даних пацієнтів.

То ж що важливо урахувати під час вибору МІС та укладання договірних відносин?

Крок 1. Перевірка технічної відповідності

Перш ніж переходити до юридичних аспектів, переконайтеся, що обрана система має офіційно підключена до ЕСОЗ та підтвердила наявність необхідних модулів:

  1. Статус підключення: Обирайте МІС лише з переліку тих, що підключені до центральної бази даних (ЦБД) ЕСОЗ. 👉 Актуальний перелік МІС
  2. Тестування функціонала: Перевірте, чи пройшла система тестування саме тих модулів, які потрібні вашому профілю 👉 Дашборд статусів тестування функціонала
  3. Додаткові сервіси: Оцініть власні потреби у додаткових сервісах, які не стосуються ЕСОЗ (запис на прийом, фінансовий чи кадровий модуль, мобільні застосунки тощо). Пам’ятайте: держава не контролює роботу цих сервісів, це зона відповідальності розробника.

Крок 2.  Чек-лист: що обов’язково закріпити в договорі

Договір між закладом та оператором МІС є обов’язковим (згідно з постановою КМУ від 25 квітня 2018 р № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”). Щоб ваша подальша взаємодія була комфортною та надійною, рекомендуємо  включити в нього такі вимоги:

👉Гарантована доступність сервісу (Up-time). Ваша МІС має працювати у режимі 24/7. Важливо прописати, що допустимий час планового технічного обслуговування не повинен перевищувати 4% від загального часу за місяць. 

Це ваш запобіжник від раптових зупинок у роботі. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна знайти у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому договорі з МІС також. 

👉Навчальна підтримка та документація. Оператор МІС зобов’язаний надати користувачам доступ до актуальних інструкцій (відеоуроки, покрокові гайди тощо). Зафіксуйте формат та регулярність навчання відповідно до ваших потреб.

👉Регламент роботи служби підтримки. Визначте та зафіксуйте канали зв’язку (телефон, чат, тікет-система) та час реакції на запити. Чи працює підтримка у вихідні? Який максимальний час очікування відповіді? Відповіді на ці питання мають бути в договорі.

👉Моніторинг та сповіщення про інциденти. Затримки працездатності можуть виникати як на боці ЦБД, так і всередині самої МІС. Якщо актуальний стан ЦБД можна відстежити на сторінці моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ, то про внутрішні технічні збої МІС вас має оперативно інформувати саме оператор.

👉Відповідність темпам розвитку ЕСОЗ. Електронна система охорони здоров’я постійно оновлюється. Переконайтеся, що ваш договір передбачає обов’язок оператора своєчасно впроваджувати нові можливості та забезпечувати відповідність функціональним та безпековим вимогам, які затверджує Національна служба здоровʼя України. Інакше, якщо МІС не буде відповідати актуальним технічним вимогам – її буде відключено від ЦБД ЕСОЗ, що вимагатиме оперативної зміни МІС чи навіть тимчасово заблокує роботу закладу.

Крок 3. Як захистити інтереси закладу 

Передбачте в договорі чіткі гарантії того, що МІС своєчасно забезпечувати відповідність технічним вимогам для підключення до ЦБД ЕСОЗ. Для мінімізації ризиків рекомендуємо рекомендуємо включити до договору пункти про штрафні санкції або зниження вартості абонплати у разі недотримання умов договору або у разі невідповідності технічним вимогам, що призвело до ініціювання відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ.

Такі заходи дозволять вам за потреби оперативно змінити МІС без критичних фінансових втрат, якщо поточний оператор не виконуватиме свої зобов’язання щодо підтримки актуальних функціональних можливостей.

Вибір МІС – це не просто закупівля програмного забезпечення. Це – вибір партнера на роки. Перш ніж зробити його, переконайтеся, що технічні можливості системи та рівень сервісу відповідають стратегічним цілям вашого закладу.

📌 Корисні посилання:

27 Липня 2023

На засіданні ради безбар’єрності було представлено план заходів флагманських проєктів міністерств, які беруть участь у реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні. Флагманським проєктом МОЗ є реабілітація. Система реабілітації, яка зараз змінюється, зазнає трансформації, матиме за ціль не лише відновлення фізичного та психічного здоров’я людини, але й повернення її до повноцінного життя, збереження її роботи та соціальних контактів. Для цього в електронній системі охорони здоровʼя впроваджується функціонал реабілітації, який ґрунтується на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ). Це дозволить допомогти людині на всіх рівнях – взаємодіяти між медичною, соціальною, освітньою та іншими галузями. А усім фахівцям спілкуватися  «єдиною мовою».

Так, перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком відвідали відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення. У Центрі відбулася презентація нового функціоналу, що дозволяє обліковувати інформацію про реабілітаційну допомогу в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

«Усі, хто зараз потребує реабілітації, отримуватимуть допомогу якісніше та швидше, тому що усі дані про прогрес людини будуть зберігатися в її електронній медичній картці. Менше часу на різного роду довідки та висновки, які тепер доступні в електронній базі, означає більше часу на заняття з фізичним терапевтом та ерготерапевтом. Це дорогоцінний час для відновлення, щоб повернутися до повноцінного життя», — зазначила Олена Зеленська.

Перша леді, Прем’єр-міністр і міністр охорони здоров’я переглянули, як саме відбувається процес електронного документування огляду пацієнта, фіксація реабілітаційних процедур та внесення інформації до системи. 

«Перехід до електронного документування — це прогресивний крок для української реабілітації. Неодноразово наголошував, що послуга та довідки мають ходити за пацієнтом. Це нові підходи, зокрема до ветеранської політики. МОЗ та всі дотичні міністерства працюють над тим, щоб такий підхід був системним та стосувався всіх закладів, що приймають ветеранів», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Впровадження доступної сучасної реабілітації — флагманський проєкт МОЗ.  Реабілітації людиноцентричної, основним завданням якої є повернення людини до самостійного життя.

«Якісна, ефективна, доказова, людиноцентрична — такою ми прагнемо бачити реабілітацію в Україні. Цифровізація — важливий елемент на шляху до цієї мети. Можливість внесення даних про процес відновлення пацієнта до системи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) дозволить, серед іншого, мінімізувати людський фактор в оцінці стану здоров’я та можливостей людини. Окрім того, МКФ та інші міжнародні інструменти, що ми впроваджуємо, дозволяють розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутись до звичайного життя»,розповів Віктор Ляшко.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Розробка електронного документування реабілітаційної допомоги відбулася в межах проєкту «Реабілітація травм війни в Україні» за фінансової підтримки Швейцарії, Європейського Союзу та Nova Ukraine.

Нагадаємо, напередодні МОЗ повідомляло, що з початку року держава профінансувала послуг з реабілітації на понад 1,5 млрд гривень.

 

Довідка:  відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення відкрите в межах благодійного проєкту Віктора та Олени Пінчуків. 

27 Жовтня 2021
Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 23:00 28.10.2021 та до 24:00 28.10.2021.
Дякуємо за розуміння!
26 Квітня 2024

Продовжуємо розповідати про цифрові можливості для пацієнтів. Раніше ми вже писали про цифрові сервіси для пацієнтів, а також про медичні інформаційні системи, які можуть бути одними із провайдерів таких послуг. Сьогодні ми розповімо саме про цифрові сервіси для пацієнтів, які надають медичні інформаційні системи (МІС), та їхню взаємодію з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Які дані про пацієнта зберігаються в МІС?

Сьогодні більшість інформації про здоровʼя пацієнта зберігається в його електронній медичній картці центральної бази даних ЕСОЗ. Ці дані медичні працівники вносять через МІС та відправляють їх до центральної бази даних ЕСОЗ.

Копії цих даних (результати досліджень, е-направлення, е-рецепти тощо) також зберігаються в межах закладу на рівні його МІС. Окрім цього медичний заклад чи аптека може також збирати й іншу інформацію про пацієнтів та зберігати її.

При цьому підкреслимо, що усі цифрові сервіси, які пропонують розробники МІС пацієнтам, на сьогодні не повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ та не контролюються державою. Отже, оскільки МІС не мають доступу до електронної медичної картки пацієнта і між ними не може здійснюватися обмін даними, то інформація про пацієнта у застосунках МІС наразі є неповною.

Тобто, використовуючи застосунок чи вебсайт МІС, пацієнт може переглянути лише ті дані про своє здоровʼя, які медичний заклад зберігає на рівні цієї МІС. Іншими словами – лікар та пацієнт користуються однією й тією ж МІС. При цьому весь обсяг медичних даних пацієнта зберігається лише на центральному рівні ЕСОЗ.

Які можливості МІС надають пацієнтам?

На сьогодні медичні інформаційні системи надають цифрові інструменти переважно для медичних закладів та аптек, які необхідні для їх взаємодії з центральною базою даних ЕСОЗ.

Так, завдяки МІС лікарі та фармацевти можуть вносити й переглядати дані, а також створювати медичні висновки про непрацездатність, е-рецепти та е-направлення тощо.

Поза ЕСОЗ розробники МІС також надають закладам додаткові послуги, які, зокрема, й допомагають покращити взаємодію лікарів та пацієнтів, зробити медичні послуги ближчими та більш зручними.

Серед таких сервісів, наприклад, мобільні застосунки та вебсайти МІС, через які можна записатися на прийом, переглянути минулі візити до лікарів, замовити призначені ліки, провести онлайн-консультацію з лікарем та інше.

Як дізнатися, з яким МІС працює мій лікар та які цифрові можливості мені доступні?

Ви можете запитати свого сімейного лікаря, яка медична інформаційна система встановлена у його медичному закладі. Зауважимо, що не всі медичні інформаційні системи на сьогодні мають однакові можливості для пацієнтів або ж взагалі їх не мають.

Після цього знайдіть офіційний сайт МІС через пошуковий браузер або завантажте мобільний застосунок для пацієнтів. На офіційних ресурсах МІС ви зможете детальніше дізнатися про функції, які доступні для пацієнтів.

Для безпеки ваших даних закликаємо встановлювати лише офіційні мобільні застосунки на ваш смартфон із перевірених ресурсів.