Як насправді працює eHealth в Америці

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

Також рекомендуємо
20 Листопада 2020
Республіка Казахстан, як і Україна, успадкувала від радянського періоду систему охорони здоров’я, побудовану за моделлю Семашко, тобто охорона здоров’я перебувала у власності держави, функціонувала на основі централізованого планування, і одним з її ключових принципів був загальний і безкоштовний доступ населення до медичної допомоги.
Після здобуття у 1991 році незалежності Казахстану довелося розробляти власну політику і систему планування в галузі охорони здоров’я. Багато функцій Міністерства охорони здоров’я були децентралізовані і передані регіонам, обласні департаменти охорони здоров’я володіли значним ступенем самостійності.
На сьогодні медична система Казахстану адаптована до міжнародних стандартів, відповідно до базового набору стандартів та короткострокового плану стандартизації електронної охорони здоров’я.
Національна стандартизація в галузі електронного здоров’я регулюється технічним комітетом з стандартизації та комітетом з технічного регулювання та метрології Міністерства інвестицій та розвитку Республіки Казахстан.
Стандартизація відбувалась у декілька етапів:
🔵 2013-2014 роки – Створення електронної моделі медичної картки, яка включала перший базовий набір стандартів також визначили перші класифікатори в електронній системі охорони здоров’я.
Оскільки не було компетенції розробляти стандарти у галузі електронного охорони здоров’я, стандарти були прийняті у формі стандартних вимог та норм.
🔵 2015-2016 рр. – ідентифікація функціоналу електронної медичної картки, що включає процеси медичного обслуговування та визначення додаткових класифікаторів для їх підтримки. У 2015 році було розроблено та затверджено 4 стандарти та розпочався процес адаптації класифікаторів.
🔵 Далі з 2017го по 2020 рік затвердили урядом стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я казахстану.
На сьогодні Урядом Республіки Казахстан ефективно здійснюється політика щодо розвитку і модернізації національної системи охорони здоров’я.
За роки реформ в сфері охорони здоров’я країни відбулися кардинальні зміни: удосконалили законодавство, прийняли нові державні та галузеві програми з питань розвитку національної системи охорони здоров’я.
4 Листопада 2019

У 2020 році стартує новий етап трансформації системи охорони здоров’я, а саме  спеціалізованої медичної допомоги (далі – СМД). Основним інструментом впровадження змін є електронна система охорони здоров’я (eHealth), тому важливо ґрунтовно підготуватися до інформатизації та вибору медичної інформаційної системи (МІС).

 

МІС програмне забезпечення, яке створюється партнерськими приватними компаніями та проходить тестування відповідності вимогам системи eHealth. 

Оператор МІС юридична особа, що є власником МІС або має офіційне право розповсюджувати (продавати) МІС. 

МІС реалізовують та впроваджують модулі функціоналу, необхідного закладам охорони здоров’я для роботи в eHealth. Окрім цього, розробники МІС не обмежені базовим функціоналом та реалізують додаткові сервіси для користувачів, такі як онлайн-запис, електронна черга, особистий кабінет і т.і.

 

Основні поради щодо вибору МІС:

Етап 1: Підготовка та аналіз

Ознайомтеся з функціоналом, необхідним для початку роботи закладів спеціалізованої медичної допомоги.

Наразі обов’язковим модулем є “Адміністративний модуль НМП СМД”, який включає функціонал реєстрації юридичної особи та її керівника. Поступово функціонал модуля буде розширюватися. Підкреслимо, що система eHealth працює помодульно, це означає, що заклад зможе використовувати наступний необхідний модуль іншої МІС.

 

Ознайомтеся з переліком МІС, виокремте системи, які мають необхідний базовий функціонал для роботи закладу. 

  • Якщо Ви вже зареєстровані та використовуєте підключений МІС за іншим напрямом (“первинка” чи реімбурсація), проговоріть з Вашим менеджером від МІС, коли вони зможуть надати необхідний функціонал для СМД, або перегляньте статус їх розробки.

 

  • Якщо Ви тільки починаєте роботу з eHealth: дослідіть офіційні сайти МІС та відгуки на них серед колег. Прочитайте рекомендації в онлайн-спільнотах для керівників медичних закладів. 

 

Відповідно до типу діяльності закладу, потреб, а також своїх фінансових можливостей, визначте, чи потрібен додатковий функціонал для інформатизації закладу.

Умовно додатковий функціонал можна розділити на адміністративно-організаційний, кадровий, аналітичний, статистичний, користувацький (спеціалізований), пацієнтський, тощо.  

 

Етап 2: Практичні настанови щодо вибору МІС

Обирайте МІС, підключену до центрального компоненту системи eHealth, оскільки НСЗУ здійснює оплати виключно на підставі даних з eHealth.

Такі системи пройшли тестування відповідності технічним вимогам, визначених державою. Перелік усіх підключених МІС, а також перелік базового функціоналу можете переглянути за посиланням.

 

Оберіть декілька МІС, які мають обов’язковий базовий функціонал, додатковий функціонал, а також оптимальну цінову пропозицію.

Якщо це можливо обов’язково скористайтеся тестовим періодом роботи МІС, в рамках якої Ви можете оцінити роботу, наприклад, контакт-служби (підтримки) цього Оператора.

 

Уважно ознайомтеся з умовами надання вам послуг МІС!

Проаналізуйте договір чи публічну оферту обраного оператора МІС, тобто терміни надання, вартість впровадження чи навчання, тощо. Зауважте, що договором (та додатками до нього) оператора МІС та ДП Електронне здоров’я передбачено мінімальні вимоги наприклад до підтримки користувачів МІС (Типовий договором між МІС та ДП Електронне здоров’я). 

 

Стежте за статусами розробки наступного обов’язкового функціоналу та планами розвитку обраних інформаційних систем.

Оберіть компанію-розробника, яка відповідає всім технічним, юридичним та фінансовим критеріям, якими Ви керувалися.

 

Але зауважимо що в рамках входження в реформу ЗОЗ, комп’ютеризація та підключення до eHealth це один з етапів. Перед ним є ще багато важливої роботи. З рекомендаціями та інструкціями щодо інших етапів Ви можете ознайомитись на сайті НСЗУ.

10 Грудня 2020
Відбувся «10-й Ювілейний Аптечний саміт України 2020», у якому взяли участь представники органів державної влади в охороні здоров’я та представники фармацевтичних компаній.
В.о. Генерального директора eZdorovya Олександр Ємець під час виступу на саміті зазначив про роботу команди над функціоналом, який відкриє нові перспективи для фармацевтичного бізнесу. Серед майбутніх сервісів – розширення електронного рецепту, а саме відпуск ліків за програмами реімбурсації “Інсуліни” та “Нецукровий діабет”, а також у перспективі – універсальний е-рецепт. Більше того, спеціалісти eZdorovya займаються проєктом eStock, мета якого – своєчасне централізоване забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та медичними виробами та моніторинг залишків препаратів у лікарнях.
“Нашою командою напрацьовується новий проєкт еStock. Багато лікарських засобів в країну доставляється за підтримки іноземних партнерів і не тільки. Ми хочемо в режимі реального часу бачити шлях цих препаратів. Ідея в тому, щоби держава і пацієнти чітко знали, що препарати, які безкоштовні, не повинні продаватися в аптеці через дорогу, чи в лікарських закладах”,- зауважив заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ярослав Кучер під час виступу на «10-му Ювілейному Аптечному саміті України 2020».
Дякуємо організаторам “10-го Ювілейного Аптечного саміту України 2020” за запрошення, а також усім учасникам за конструктивну дискусію. Продовжуємо розвивати електронне здоров’я в Україні разом!
22 Жовтня 2020
Міністерство охорони здоров’я України та Асоціація постачальників товарів та послуг у сфері інформатизації охорони здоров’я сьогодні підписали меморандум про співпрацю щодо розвитку електронної системи охорони здоров’я.
Меморандум задекларував спільні цінності та принципи держави та бізнесу і підтверджує активну розбудову та підтримку учасників ринку- медичних -інформаційних систем, які є драйвером розвитку українського eHealth.
Також під час зустрічі представники Міністерства охорони здоров’я та Асоціації “eHealth” обговорили підготовку пропозицій удосконалення нормативно-правової бази з розвитку електронної системи охорони здоров’я.
Рухаємося за спільним вектором на шляху до розвинутого ринку eHealth в Україні!