Як насправді працює eHealth в Америці

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

Також рекомендуємо
26 Серпня 2020
Складання технічних вимог – основа для впровадження електронних сервісів у eHealth. Технічні вимоги – це документ, який розробляється командою бізнес-аналітиків ДП “Електронне здоров’я” і затверджується

НСЗУ Національна служба здоров’я України, та є збіркою обов’язкових норм, яким мають відповідати медичні інформаційні системи. Саме на відповідність технічним вимогам МІС проходять тестування функціоналу та, у разі його успішності, підключаються до ЦБД системи.
Тому бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” (БА) відіграють одну з ключових ролей у процесі розробки, оскільки є головними носіями експертизи в усіх проєктах.
Так, бізнес аналітики eZdorovya провели консультації та надали експертизу щодо формування технічного завдання на новий функціонал медичних висновків та процедур.
Сьогодні ми детально розповімо про те, як створюються технічні вимоги для розробки функціоналу та яка роль команди БА у впровадженні.
1) Первинна задача бізнес аналітика – зібрати інформацію від замовника проєкту: дізнатися, що необхідно замовнику, отримати усі вимоги до потрібного функціоналу, визначити із замовником маршрут, дії користувачів у системі та створити первинну документацію у вигляді бізнес-процесів.
2) Разом із проєктним менеджером БА допомогає створити аналітичну довідку з детальним описом цілей, джерел фінансування, очікуваних результатів, ризиків і т.д. Вони визначають функціональні вимоги до ЦБД, до МІС, нефункціональні вимоги до ЦБД, критерії прийому функціоналу у розробників (показники того, що розробник виконав задачу відповідно вимогам).
3) Формування спільно із замовником Backlog проєкту та пріоритезація функціональних вимог з їх ранжуванням від обов’язкових до опційних.
4) Постановка задачі розробнику з подальшою постійною консультацією та оперативним вирішенням виникаючих питань щодо функціоналу.
5) Також бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” постійно беруть участь у розробці всіх навчальних матеріалів, тренінгів, оскільки саме вони є основним носіями знань проєкту.
Команда БА навчає технічну підтримку ДП, тестувальників та доносить необхідні знання до розробників МІС.
6) В процесі функціонування уже розробленого продукту аналітики, отримуючи зворотний зв’язок від користувачів, можуть змінити функціональні вимоги та пріоритетність функцій, узгоджуючи такі зміни з замовником. Відповідно до цього розробник вносить зміни до функціоналу в наступних релізах.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги до розробки, в яких описано новий функціонал до впровадження, а саме Модулі “Медичні висновки” та “Процедури”. Запрошуємо розробників МІС до тестування! Більше: https://bit.ly/3hgpFRk
Микола Колотов, Людмила Кучерук, Вячеслав Сирський, Олег Брижатий
20 Серпня 2020

Наразі, все менше в світі почали говорити про коронавірусну хворобу, але темпи приросту в Україні досі вражають. Сьогодні зафіксували рекордну кількість захворювань за час карантину. 

Більшість населення відчувають на собі наслідки карантину, ізоляції, вплив фейкових новин, переживають за здоров’я та благополуччя своє та своїх близьких.

Пропонуємо вашій увазі нові електронні сервіси, яким ви можете скористатись, не виходячи з дому.

📱В засобах масової інформації та соціальних мережах можна зустріти велику кількість фейків та міфів про COVID-19. Міфи – одне з серйозних перешкод, що заважають боротьбі з COVID-19. Завжди важливо користуватись перевіреними джерелами у пошуку інформації. Європейське регіональне бюро Всесвітньої організація Охорони здоров’я та фонд Юнісеф запустили нового чат-бота HealthBuddy. Бот відповість на ваші запитання та поділиться з вами актуальною інформацією про  COVID-19.  Переходьте за посиланням та знайомтесь з HealthBuddy – https://bit.ly/31XMlQ2 

📱 Смартфон у вашій руці може стати ключем до вимірювання вашого психічного здоров’я. Американські дослідники розробили мобільний додаток PROSIT, який може визначати такі стани тривоги чи депресії залежно від того, як ви користуєтесь своїм телефоном. У додатку також відстежуються фізичні вправи, сон, частота дзвінків та музичні вподобання. Наприклад, ваша швидкість і сила набору тексту можуть натякати на емоційно заряджений стан.

Також користувачам пропонується пройти 90-секундний тест, що описує найбільш хвилюючу частину тижня та самостійно повідомити про свої почуття за п’ятибальною шкалою. Близько 300 людей наразі тестують PROSIT, приблизно половина з яких – пацієнти. Більше про додаток за посиланням – https://bit.ly/313Ea5w 

📱Додаток Vocalis Health за допомогою штучного інтелекту (ШІ) визначає стан пацієнта відповідно до голосових маркерів щодо різних захворювань (респіраторні, кардіологічні чи хвороби, пов’язані з поведінковими розладами, такі як депресія). У додатку можна дізнатись про вплив хвороб на голосові маркери та проаналізувавши голос більш детально ніж що чує людське вухо. Більше про додаток за посиланням- https://bit.ly/31bxjXX 

❗︎Важливо пам’ятати, що у міру поширення та ускладнення ситуації з коронавірусом у світі почало з’являтися дедалі більше випадків шахрайства у різних сферах життя. Наприклад, після нещодавніх подій, пов’язаних зі скаргами користувачів щодо злоякісних програм, Google Play та App Store почали ретельно перевіряти та блокувати всі програми на тему коронавірусної інфекції, які було завантажено підозрілими джерелами.

Експерти з кібербезпеки радять не користуватись неофіційними посиланнями на додатки чи завантажувати їх поза Google Play та App Store.

Бережіть себе, мийте руки, користуйтесь електронними сервісами – це допоможе уникнути великого скупчення людей і можливості перебування у зоні ризику.

26 Жовтня 2018

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

13 Серпня 2020

Офіс Глобального партнерства Державного департаменту США та Інститут суспільного бізнесу та Конкордія Університету Вірджинії оголосили українську урядову програму “Доступні ліки” фіналістом нагороди 2020P3 Impact (https://bit.ly/3kFPAEa). Премія P3 Impact відзначає 5 державно-приватних партнерств, які спрямовані на вирішення нагальних проблем у сферах економічного росту та розвитку, сталого розвитку та глобального здоров’я. Суддівський комітет відзначає фіналістів, виходячи з оперативної структури партнерства номінантів, вимірювання соціального впливу, фінансової стійкості, інноваційності та масштабованості.

Функціонал е-рецепту за урядовою програмою “Доступні ліки” запрацював у квітні 2019 року. Завдяки впровадженню е-рецепту розвиток програми вийшов на новий рівень. Держава отримала інструмент, який дозволив прозоро та ефективно розпоряджатися коштами та керувати урядовою програмою. Це стало можливим завдяки впровадженню технічної частини проекту під керівництвом провідного бізнес-аналітика eHealth Nickolay Kolotov, детальною проробкою бізнес-процесів з командою НСЗУ Національна служба здоров’я України, зокрема з Олександром Жигінасом та Іриною Ліштабою, адмініструванням та технічною підтримкою проекту командою ДП “Електронне здоров’я”.

З цього часу було виписано понад 19 мільйонів електронних рецептів, із них більше 16 млн погашено фармацевтами в 6000+ аптек.
Понад 2 мільйони українців регулярно отримують ліки за програмою “Доступні ліки”. Лише за останні 24 години 1879 пацієнтів вперше отримали ліки за е-рецептом. Щоденно е-Рецепт отримує в середньому 2000 нових пацієнтів, щотижнево – 8000. Більше:https://bit.ly/2Y0hdyi

Урядова програма реімбурсації “Доступні ліки” розпочата у 2017 році, вона передбачає, що пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Сьогодні в електронній системі eHealth доступний функціонал виписки е-рецепту (“Робоче місце лікаря ПМД”), а також модуль роботи для аптечних закладів із функцією погашення е-рецепту (“Робоче місце фармацевта”).