eHealth вдома

В умовах карантину все більше людей використовує онлайн-доставку, дистанційно працюють та освоюють нові можливості гаджетів. Все заради безпеки один одного.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі електронні сервіси, яким ви можете скористатись, не виходячи з дому.

📩 Е-рецепт
Завдяки е-рецепту спрощується взаємодія пацієнтів з медичними закладами та аптечними закладами. Пацієнт на сайті НСЗУ може отримати інформацію про найближчу аптеку та отримати своє призначення за програмою “Доступні ліки”. Також, можна отримати інформацію про свій рецепт через мобільний телефон або комп’ютер – і ніяких проблем з незрозумілим почерком! Лікарям більше не потрібно відслідковувати зміни у нормативних актах, якими регулюється виписка рецептів, склад і умови пільгових програм – система автоматично надає завжди актуальні та перевірені дані, а також запобігає виписці некоректних рецептів. Щоб скористатись електронним рецептом достатньо звернутися до сімейного лікаря з яким ви уклали декларацію, отримати СМС із кодом рецепту та погасити його у найближчій аптеці, що має контракт з НСЗУ.
Перелік аптек ви можете знайти за посиланням: https://bit.ly/2Wz4OzL

📩Знайти лікаря онлайн
На сайті національної служби здоров’я україни є дашборд з електронною картою місць надання першої медичної допомоги. Тут ви можете знайти найближчу лікарню, де можна обрати сімейного лікаря, дізнатись кількість вільних місць, розподіл лікарів за статтю і спеціальністю. В умовах епідемії можна також відслідковувати заклади першої медичної допомоги, де здійснюється тестування хворих на ковід.
Дізнатись інформацію можна за посиланням –https://bit.ly/35C7BMA

📩 Онлайн запис до лікаря або електронна черга
Деякі МІС мають функціонал, який позбавить вас необхідності довгих очікувань в коридорах лікарень.
Відповідно до функціоналу медичної інформаційної системи, до якої підключена ваша лікарня ви можете дистанційно записатись на прийом до лікаря. Вам не потрібно шукати телефон реєстратури, достатньо надіслати повідомлення в будь який зручний для вас час 24/7.

📩Телемедичні консультації
Телемедицина — це віддалена консультація пацієнта із фахівцем з приводу діагностики або лікування, яка відбувається за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій. Телемедицина допомагає пригальмувати розповсюдження вірусних захворювань, утримуючи пацієнтів удома, з метою попередньої діагностики. Досвід використання телемедицини у розвинених країнах доводить її високу ефективність. Сьогодні подібні програми телемедичної допомоги обмежують поширення вірусу COVID-19 по всьому світу. Функціонал доступний в межах функціонування деяких медичних інформаційних систем.

📩 Портал пацієнта
Дозволяє комфортно взаємодіяти з функціоналом лікарні. Онлайн запис, електронні аналізи, онлайн взаємодія з лікарем, ваше персональне сховище медичної інформації- можна скористатись відповідно до функціоналу медичних інформаційних систем, які встановленні в певних медичних закладах.

📩 Мобільні додатки
Вони змінюють підхід до медицини, весь доступний функціонал в прямому розумінні у ваших руках. Відповідно до функціоналу, який розроблений медичними інформаційними системами та встановлений в певних медичних закладах, пацієнти мають можливість використовувати певні послуги які передбачені функціоналом.

Також рекомендуємо
24 Жовтня 2019

World Paper Free Day екологічна акція, яка щороку об’єднує компанії по всьому світу та заохочує працівників споживати мінімум паперу в щоденній рутині. 

Американська організація U.S. Environmental Protection Agency підрахувала, що пересічний американський офісний співробітник використовує приблизно 10 тисяч листів паперу щороку, а 45% використаного паперу врешті-решт потрапляє до смітника. Про світове виробництво та споживання паперової індустрії можна прочитати тут.

 

То ж, чому депаперизація так важлива сьогодні в сфері охорони здоров’я України?

 

Кожен працівник у сфері медицини може порахувати, яку силу паперу він витрачає щодня: журнали обліку, форми, картки, направлення, рецепти, листки непрацездатності, договори і т.д. й т.п. Окрім нераціонального споживання, заповнення усіх документів суттєво впливає на робочий час лікаря.

 

Депаперизація одна із головних задекларованих цілей інформатизації системи охорони здоров’я. Вона передбачає в першу чергу оптимізацію робочого часу медичних працівників та спрямована на збір великих об’ємів даних без потреби у паперових носіях.

 

Система eHealth поступово, проте впевнено впроваджує депаперизацію на усіх рівнях. 

З уведенням електронних інструментів, їх тестуванням та остаточним впровадженням, ми витісняємо необхідність ведення та зберігання паперових форм. До прикладу, з 2018 року заклади охорони здоров’я та аптеки укладають договори з НСЗУ виключно в системі eHealth, а електронні рецепти за програмою “Доступні ліки” потребують лише вашого мобільного телефону. Більше того, звітність виконання договорів також електронна!

 

То ж які інструменти, ініційовані інформатизацією системи охорони здоров’я, позитивно вплинуть на депаперизацію усієї медичної сфери в Україні? Відповідаємо: е-рецепти, електронні договори, електронні медичні записи, е-направлення, електронні листки непрацездатності та багато інших. Крім цього, компанії-партнери eZdorovya не обмежені у реалізації будь-якого функціоналу, що буде комфортним для користувачів та уже впроваджують їх у своїх МІС.

 

Безумовною перевагою депаперизації є фінансова економія. Так, до прикладу, тільки у 2018 році МОЗ України було укладено договір про закупівлю 7 853 072 бланків листка тимчасової непрацездатності на суму 3,7 млн.  гривень. І це лише одна з безлічі необхідних форм документообігу в закладах охорони здоров’я, яка буде замінена відповідним діджитал-інструментом.

 

Ще одна з переваг електронного документообігу використання кваліфікованого електронного підпису (раніше – ЕЦП), що засвідчує відповідальність лікаря за точність та правильність інформації, внесеної до будь-якого типу е-документу, починаючи з електронної декларації про вибір лікаря.

 

Раціональне споживання паперу це екологічна ціль національного масштабу, яка потребує значних зусиль, часу та ресурсів. Проте, у світовий День без паперу можна почати сприяти їй маленькими кроками, відмовившись від чеку у банкоматі, записавши нотатки до свого смартфону, або нарешті віднести старий використаний папір з антресолі у пункт прийому та переробки макулатури. 

6 Жовтня 2020

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

1 Грудня 2020

 

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

 

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

 

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

 

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

 

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

 

  • Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

6 Листопада 2020

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії

  • Дмитро: Доброго дня. Ми команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smartcity та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

  • Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

    Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

  • Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

  • Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

  • Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

  • Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

  • Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.
  • Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

  • Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

  • Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

  • Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ