Як насправді працює eHealth в Німеччині?

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

 

Також рекомендуємо
16 Березня 2026

В Україні посилюється контроль за обігом препаратів групи похідних морфінану. Зокрема, діюча речовина “налбуфін” з 15 березня 2026 року офіційно відноситиметься до наркотичних (психотропних) лікарських засобів.

Зміни стають чинними з 15 березня відповідно до постанови КМУ від 5 листопада 2025 року № 1422 “Про внесення зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”.

Це означає, що для їх призначення та відпуску в ЕСОЗ тепер діють ті ж правила, що і для решти наркотичних (психотропних) препаратів.

🔹Що змінилося: Порівняльна таблиця

Параметр Як було Як стало
Статус препарату налбуфін Рецептурний ЛЗ (група ненаркотичних ЛЗ) Наркотичний (психотропний) ЛЗ
Умови призначення та відпуску е-Рецепт*

*окрім винятків для прифронтових територій у визначених законодавством випадках

е-Рецепт на наркотичні (психотропні) ЛЗ*

*На територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, у разі відсутності технічної можливості виписати е-Рецепт, дозволяється виписування на паперових бланках форми № 3 протягом періоду воєнного стану 

Термін дії рецепта 90 днів 10 днів
Основна програма (за кошти пацієнта) “Рецептурні лікарські засоби” “Наркотичні (психотропні) ЛЗ”
Пільгова програма (місцевий бюджет) “Місцеві програми – ненаркотичні анальгетики” “Наркотичні  та психотропні препарати на пільгових умовах за постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303”
Місце відпуску Будь-яка аптека Тільки аптеки з ліцензією відпуск наркотичних ЛЗ

 

🔹Як тепер виписати е-рецепт на препарати налбуфіну в ЕСОЗ?

При виборі програми для призначення лікар має орієнтуватися на джерело фінансування:

  1. За власні кошти пацієнта: обирайте програму “Наркотичні (психотропні) ЛЗ”.
  2. Безоплатно або з частковою оплатою (постанова КМУ № 1303): обирайте програму “Наркотичні та психотропні препарати на пільгових умовах за постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303”.

Нагадуємо, що при виписуванні пільгового рецепта за Постановою КМУ № 1303, лікар має обов’язково вказати в нотатках: відсоток відшкодування (50% або 100%), ЄДРПОУ та назву закладу, а також свої ПІБ.

Нагадаємо: що на запит та за потреби пацієнту лікар може видати паперову памʼятку, яка містить усю необхідну інформацію про призначення.

🔹Що важливо врахувати аптечним закладам при відпуску ліків?

Згідно з оновленими вимогами законодавства з 15.03.2026 правила відпуску препаратів налбуфіну повністю прирівнюються до правил обігу наркотичних (психотропних) лікарських засобів.

Важливо памʼятати:

  • Відпуск за е-Рецептом має здійснюватися виключно за відповідними програмами:
  • «Наркотичні (психотропні) ЛЗ» — за кошти пацієнта.
  • «Наркотичні  та психотропні препарати на пільгових умовах за постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303» — у межах програм місцевих бюджетів.
  • Відпуск таких ліків дозволено здійснювати лише тим аптечним закладам, які мають чинну ліцензію на право провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

🔹Де шукати аптеку, що відпускає наркотичні (психотропні) ліки?

Оскільки налбуфін відтепер відноситься до наркотичних засобів, його відпуск можуть здійснювати лише ті аптеки, що мають відповідну ліцензію на роботу з цією групою препаратів.

Щоб допомогти пацієнту знайти найближчу аптеку, можна скористатися офіційним дашбордом НСЗУ:

👉 Електронна карта місць відпуску лікарських засобів

🔍 Як користуватися фільтрами на дашборді:

  1. У полі «Програма е-Рецепту» оберіть категорію — «Фізичні особи».
  2. У наступному фільтрі оберіть конкретну програму — «Наркотичні (психотропні) ЛЗ».
  3. У полі “Населений пункт” – оберіть вашу область та населений пункт.

Дашборд відобразить перелік аптечних закладів, їхні адреси та контактні номери телефонів, за якими можна уточнити наявність препарату.

🔹Корисні посилання:

💊 Поширені запитання та відповіді про е-Рецепт

19 Липня 2022

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

14 Лютого 2023
З червня за ініціативи Міністерство охорони здоров’я України та ДП «Електронне здоровʼя», за підтримки Kyiv School of Economics проходило дослідження якості взаємодії медичних працівників з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Головна мета дослідження – розробка методології для регулярного вимірювання індексу якості взаємодії користувача з ЕСОЗ.
У дослідженні взяли участь лікарі, які щодня працюють з електронною системою охорони здоровʼ я та практично можуть оцінити як переваги, так і труднощі у роботі з системою.
До експертної групи лікарів, які виявили бажання взяти участь у дослідженні, долучилися близько 700 медичних фахівців різної спеціалізації, щонайменше 230 з них взяли участь в анкетуванні, та понад 40 – в глибинних інтервʼ ю. У ході кількох етапів дослідження було визначено ряд ключових питань та потреб, з якими регулярно зіштовхуються користувачі. Серед них: питання швидкості передачі даних, пропозиції щодо розширення та оптимізації бізнес-процесів функціонала реєстрації пацієнта, зміни його реєстраційних даних тощо. Також лікарі надали свої відгуки та рекомендації щодо їх взаємодії, зокрема і з медичними інформаційними системами.
Наразі команда проєкту спільно з експертами-соціологами з Київської школи економіки завершили аналіз дослідження, сформували методологію для вимірювання індексу оцінки взаємодії користувачів та передали рекомендаційні звіти для представників медичних інформаційних систем для подальшого опрацювання.
Надалі планується впровадження напрацьованої методології для проведення регулярного моніторингу користувацького досвіду та вимірювання індексу оцінки якості взаємодії всіх користувачів ЕСОЗ.
15 Серпня 2022

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, відбуватимуться планові регламентні роботи в оператора SMS-повідомлень. Протягом вказаного часу надсилатись SMS-повідомленя не будуть.

Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 02:00 18.08.2022 та до 05:00 18.08.2022.

Дякуємо за розуміння!