Цифрові навички для медиків — новий курс на Дія.Цифрова освіта

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 


У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

Також рекомендуємо
30 Листопада 2023

Вимога надання паперової копії є недоцільною та порушує Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоровʼя.  До того ж, це створює додаткові труднощі для пацієнтів та лікарів, які формують е-направлення в ЕСОЗ. 

Нагадаємо алгоритм отримання е-направлення пацієнтом:

Наразі алгоритм отримання електронного направлення пацієнтом такий:

  • лікар вносить запис про направлення до ЕСОЗ;
  • пацієнту приходить смс-повідомлення з номером направлення;
  • за бажанням пацієнта лікар може надати копію запису про направлення у паперовій або електронній формі.

Алгоритм опрацювання направлення: 

  • пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;
  • працівник закладу перевіряє статус направлення в ЕСОЗ та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за програмою медичних гарантій;
  • далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням.

На сьогодні в електронній системі охорони здоровʼя сформовано понад 400 млн електронних направлень. Це один із найпопулярніших цифрових сервісів в українській системі охорони здоровʼя. 

14 Січня 2022
“У Міністерства багато пріоритетів на цей рік, але відпуск рецептурних препаратів за електронним рецептом – є одним із головних проєктів, який ми маємо спільно з МІСами втілити в життя українців до кінця 2022 року. Минулоріч, впровадивши електронні рецепти на інсулін, ми зробили перший крок до запуску електронних рецептів на всі рецептурні препарати. Як бачимо з того, як працюють е-рецепти – спільна робота дала нам гарний результат”, – заявив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко .
Цей та інші пріоритети у сфері цифровізації охорони здоровʼя було презентовано під час зустрічі представників медичних інформаційних систем з командою Міністерство охорони здоров’я України , НСЗУ Національна служба здоров’я України , Міністерство цифрової трансформації України та
ДП “Електронне здоровʼя”.
Крім іншого, учасники обговорили впровадження ключових проєктів розвитку ЕСОЗ, серед яких:
1. Забезпечення стабільної роботи ЕСОЗ
2. Ковід-сертифікати 2.0
3. Запуск неонатального скринінгу на 21 рідкісне захворювання в ЕСОЗ
4. Впровадження електронного кабінету пацієнта
5. Поетапне розширення електронного рецепту: відпуск антибіотиків, наркотичних препаратів та на завершальному етапі – всіх рецептурних препаратів
6. Медичні висновки для водіїв довідка (форма 083/0)
7. Згода на посмертне донорство
8. Впровадження електронних медичних записів стаціонарної медичної допомоги в ЕСОЗ
9. Функціонал для донорство крові
10. Функціонал для цифрового ведення реабілітації
11. Медичні висновки про смерть
12. Система обліку лікарських засобів еСток
20 Лютого 2023
У перинатальному центрі м. Києва стан здоров’я вагітних пацієнток контролюють за допомогою телемедичної платформи System Carebits, зокрема, використовуючи переносні портативні апарати тококардіографії Sigmafon.
Наразі у закладі налічується 10 таких пристроїв, що активно застосовують у пологовому та акушерському відділеннях та в жіночій консультації. У стаціонарному режимі за допомогою телемедичної платформи контролюють стан плода вагітних пацієнток з важкою акушерською патологією, що потребує постійного моніторингу: запису кардіотокографії та серцебиття плоду.
З початку року пацієнтки жіночої консультації мають змогу користуватися пристроями та в домашніх умовах — портативні апарати тококардіографії Sigmafon видають насамперед тим, хто має клінічні показання до такого контролю.
На телефон пацієнтки встановлюється програмне забезпечення, за допомогою технології бездротового зв’язку підключається девайс — і відбувається визначення стану плода вагітної пацієнтки. Результати діагностики аналізує лікар через свій смартфон або ж вебверсію телемедичної платформи.
Працівники аналітичного відділу постачальника програмно-апаратного комплексу за допомогою штучного інтелекту проводять аналіз отриманих діагностичних показників життєдіяльності плода та формують окремий аналітичний звіт із понад 30 параметрів.
14 Лютого 2023
З червня за ініціативи Міністерство охорони здоров’я України та ДП «Електронне здоровʼя», за підтримки Kyiv School of Economics проходило дослідження якості взаємодії медичних працівників з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Головна мета дослідження – розробка методології для регулярного вимірювання індексу якості взаємодії користувача з ЕСОЗ.
У дослідженні взяли участь лікарі, які щодня працюють з електронною системою охорони здоровʼ я та практично можуть оцінити як переваги, так і труднощі у роботі з системою.
До експертної групи лікарів, які виявили бажання взяти участь у дослідженні, долучилися близько 700 медичних фахівців різної спеціалізації, щонайменше 230 з них взяли участь в анкетуванні, та понад 40 – в глибинних інтервʼ ю. У ході кількох етапів дослідження було визначено ряд ключових питань та потреб, з якими регулярно зіштовхуються користувачі. Серед них: питання швидкості передачі даних, пропозиції щодо розширення та оптимізації бізнес-процесів функціонала реєстрації пацієнта, зміни його реєстраційних даних тощо. Також лікарі надали свої відгуки та рекомендації щодо їх взаємодії, зокрема і з медичними інформаційними системами.
Наразі команда проєкту спільно з експертами-соціологами з Київської школи економіки завершили аналіз дослідження, сформували методологію для вимірювання індексу оцінки взаємодії користувачів та передали рекомендаційні звіти для представників медичних інформаційних систем для подальшого опрацювання.
Надалі планується впровадження напрацьованої методології для проведення регулярного моніторингу користувацького досвіду та вимірювання індексу оцінки якості взаємодії всіх користувачів ЕСОЗ.