Про переваги державно-приватного партнерства: чому немає єдиної державної МІС?

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

Також рекомендуємо
30 Серпня 2022
Під час виписування електронного рецепта на антибіотики в електронній системі охорони здоровʼя автоматично формується інформаційна довідка, яка наразі обов’язково надається пацієнтові в друкованому вигляді.
📲 Ця довідка містить як інформацію про призначення (МНН, дозування лікарського засобу, тривалість лікування тощо), так і інформацію про медичний заклад та лікаря, який виписав електронний рецепт.
📲 Серед такої інформації – контактні дані лікаря, зокрема номер телефону. Дані в цьому та інших полях довідки заповнюються системою автоматично з інформації, яку керівник закладу чи уповноважена особа вносять до ЕСОЗ під час реєстрації лікаря.
📲 Це один з факторів, що пришвидшує та спрощує роботу медичного працівника та дозволяє приділяти більше часу лікуванню пацієнта.
📲 Так, номер телефону слугує допоміжним каналом комунікації між лікарем та пацієнтом та вказується для того, аби пацієнт міг:
– уточнити деталі сигнатури – особливостей та способу прийому лікарського засобу;
– за потреби скоригувати дозування та тривалість прийому препарату;
– повідомити про побічні наслідки прийому ліків тощо.
📲 Саме тому під час візиту до лікаря важливо обговорити та узгодити робочий час, в який пацієнт може зателефонувати чи написати лікарю в месенджер та уточнити деталі щодо призначеного лікарського засобу.
📲 У разі, якщо лікар виявив, що за реєстрації його як працівника закладу до системи було внесено його особистий номер телефону, але лікар не бажає поширювати свій особистий номер серед пацієнтів – рекомендуємо уповноваженій особі закладу внести зміни до відомостей про такі дані у системі та вказати робочий контактний телефон лікаря.
20 Лютого 2024

❓Чи зіштовхуєтесь ви з ситуаціями, коли під час роботи з ЕСОЗ ви не можете переглянути певні записи в ЕСОЗ про стан пацієнта?

Більшість опитаних лікарів відповіли, що час від часу мають такі труднощі та повʼязують це з тим, що такі дані були внесені іншим закладом або через іншу МІС – а тому їх неможливо переглянути. 

🙅‍♀️Спростовуємо цей міф та запрошуємо вас долучитися до вебінару “Доступ до даних в ЕСОЗ. Як медичному працівнику переглянути дані, внесені іншим фахівцем чи закладом”. 

На вебінарі ми поговоримо про:

🔸 причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик

🔸 як уникнути таких ситуацій

🔸 хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ

🔸 як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта

🔸 відповіді на поширені запитання медиків.

А для того, щоби зробити цей вебінар ще більш корисним для вас, інформуємо, що всі глядачі матимуть можливість отримати сертифікат та 1 бал БПР на платформі Академії НСЗУ!

Дата та час вебінару: 28 лютого, 16:00 год.

Наш доповідач:

Євген Батура – експерт з розвитку електронної системи охорони здоровʼя

Трансляція відбудеться на: 

🔸Платформі Zoom:  

🔸YouTube каналі eHealth – Україна: https://youtube.com/live/4OumbFYmxTQ?feature=share 

🔸YouTube каналі НСЗУ: https://youtube.com/live/6xqsQG_A9U0?feature=share 

❓ Залишайте свої питання у реєстраційній формі, аби саме ваше питання увійшло до вебінару!

Під час блоку «запитання-відповіді» перевага надаватиметься учасникам, які переглядатимуть ефір на платформі Zoom. Запис вебінару буде доступний на платформі YouTube. 

🔥 Нагадуємо, що вже традиційно ми проводимо вебінари в останню середу місяця, то ж не пропустіть майбутні події та стежте за оновленнями на каналах eHealth! Просимо поширити це повідомлення серед колег та профільних груп! 

26 Грудня 2022
Для більш ефективної взаємодії партнерів та управління розвитком електронної охорони здоровʼ я, удосконалення ресурсного планування створено офіс координації розвитку електронної охорони здоровʼ я. Також у складі офісу будуть працювати проєктний та архітектурний комітети.
22 грудня під головуванням міністра охорони здоровʼя відбулось перше засідання офісу, під час якого представлено підсумки та результати року, зокрема щодо впровадження таких проєктів, як розширений неонатальний скринінг, електронні рецепти на антибіотики та наркотичні (психотропні) препарати, пілотні проєкти з розвитку телемедицини тощо, удосконалення роботи електронної системи охорони здоровʼя, системи ЕЛІССЗ, MedData тощо.
Також було розглянуто та схвалено щорічну дорожню карту проєктів на 2023 рік. Загалом до дорожньої карти увійшло 107 цифрових проєктів у сфері охорони здоровʼя, спрямованих на автоматизацію процесів для медичних працівників, підвищення якості, доступності та безпечності медичних послуг для пацієнтів тощо.
8 Травня 2022

Міжнародні IT-компанії пропонують сучасні онлайн-платформи, які застосовуються для надання медичних послуг з використанням телемедичних сервісів. У рамках гуманітарної допомоги МОЗ отримує не лише медичне обладнання, транспорт та лікарські препарати, а й пропозиції щодо телемедичних рішень. Міністерство спільно з партнерами готує до запуску пілотний проєкт консультативної взаємодії між медичними закладами, які приймають пацієнтів із вибухо-вогнепальними пораненнями, та консультативними медичними центрами вищого рівня.  

«Таке  рішення допоможе забезпечити постійний доступ медичних працівників до висококваліфікованих медичних консультацій у тих регіонах, де йдуть активні бойові дії», – прокоментувала заступниця міністра Марія Карчевич.

Лікарі зможуть отримати доступ до спеціального сервісу, заповнити форму з деталями звернення та отримати відеоконсультацію фахівця високоспеціалізованого закладу охорони здоровʼя, провести лікарський консиліум тощо задля підтримки свого клінічного рішення.

Пілотний проєкт із телеконсультування впроваджується в рамках телемедичного напряму, що реалізується МОЗ спільно з ДП «Електронне здоровʼя» та  проєктом USAID «Сталий розвиток національних систем охорони здоров’я». 

Робоча група продовжує працювати над розбудовою повноцінної телемедичної платформи в Україні задля імплементації сучасних високотехнологічних цифрових рішень для тих, хто сьогодні цього потребує.