Яка функціональність МІС є частиною ЕСОЗ і перевіряється державою?

Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів. 

ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи. 

Про тестування МІС

Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ. 

Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ. 

ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування. 

Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення)  МІСи подають дану функціональність на тестування  відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися. 

Чому договір з МІС важливий?

Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система. 

Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.

Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.

До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ). 

До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо). 

Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі. 

Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.  

Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг. 

Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу. 

Також рекомендуємо
12 Грудня 2025

Безпека усіх даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) – це один із топ-пріоритетів, який закладено в основу системи. Так, на відміну від паперових карток, медична інформація в ЕСОЗ технологічно зберігається окремо від персональних даних пацієнта. Таким чином забезпечується розмежування пацієнтських даних, що є однією з складових безпеки і значно підвищує її рівень.

Дані, що стосуються здоров’я (скарги, факт звернення за меддопомогою, діагноз, обстеження, огляди і їх результати тощо) належить до медичних даних, безпека яких становить особливий ризик для прав і свобод людини. Сьогодні детальніше розкажемо про те, що таке медичні дані і як забезпечується їх захист в ЦБД ЕСОЗ. 

Що таке медичні дані? 

В українському та міжнародному законодавстві немає розмежування між медичними та персональнии даними. Медичні дані є частиною персональної інформації людини. 

Медична інформація про пацієнта – це інформація про стан здоров’я пацієнта, його діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження, зокрема відповідні медичні документи, що стосуються здоров’я пацієнта (Постанова КМУ №411 від 28 квітня 2018 року). 

Згідно з General Data Protection Regulation (GDPR) «персональні електронні дані про здоров’я» означають дані щодо здоров’я та генетичні дані, оброблені в електронній формі. 

Також існує  поняття «неперсональні електронні дані про здоров’я», що означає електронні дані про здоров’я, відмінні від персональних електронних даних про здоров’я, зокрема, анонімізовані дані, які більше не стосуються ідентифікованої фізичної особи («суб’єкт даних»), а також дані, які ніколи не стосувалися суб’єкта даних.

Як в українському, так і в міжнародному законодавстві людина має право на захист своїх персональних даних.  

У Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року йдеться про те, що “ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань” (стаття 12). 

Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року у статті 8 визначає право на повагу до приватного і сімейного життя: “Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”. 

Отже, у міжнародному правовому полі наразі часто немає поділу на медичні та персональні дані. Так, наприклад, статтею 7 Закону України “Про захист персональних даних” забороняється обробка персональних даних про, зокрема, “даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних”, крім випадків, передбачених таким законом. 

Медична інформація про пацієнта є частиною його персональних даних і є так званими “чутливими даними”, які потребують особливого захисту. Так, наприклад, стаття 6 Закону України “Про психіатричну допомогу” висуває додаткові правила щодо конфіденційності відомостей щодо стану психічного здоров’я. 

Про міжнародні стандарти захисту і безпеки медичних даних

Задля підвищення рівня безпеки в ЕСОЗ дані розділені на персональні і медичні – технологічно зберігаються відокремлено. Це відповідає найкращим практикам регулювання захисту і безпеки персональних даних. Так, GDPR визначає особливий статус медичних даних, які мають зберігатися окремо або в зашифрованій формі, тобто вимагає анонімізації для зниження ризиків витоку персональних даних. 

Стандарт Information Security Management in Health (ISO 27799) дещо розширює вимоги до збереження даних у сфері охорони здоров’я і визначає вимоги до логічного та фізичного розмежування медичних та особистих даних.

В американському законодавстві також йдеться про те, що медична інформація (Protected Health Information) повинна бути шифрованою під час збереження та передачі. Зокрема, Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA) вимагає логічного та фізичного розділення особистої ідентифікаційної інформації (Personally Identifiable Information) та медичної інформації (Protected Health Information). У документі йдеться про те, що контроль доступу до медичних даних здійснюється за принципом «мінімально необхідного доступу» (least privilege access). 

Fast Healthcare Interoperability Resources (HL7 FHIR) як стандарт правил і специфікацій безпечного обміну електронними даними в охороні здоров’я також рекомендує логічне розділення ідентифікаційної інформації та медичних записів. Стандарт передбачає зберігання персональних даних окремо, а в медичних записах використовувати унікальні ідентифікатори замість особистої інформації.

Як медичні дані вносяться в ЦБД ЕСОЗ?

Медичні дані про пацієнта вносяться в ЦБД ЕСОЗ у формі електронних медичних записів і зберігаються в електронній медичній картці пацієнта. Електронна медична карта пацієнта – це структурована сукупність медичної інформації про пацієнта (медичних записів, записів про направлення, рецептів, медичних висновків тощо), яка внесена до центральної бази даних ЕСОЗ. 

ЕСОЗ – це багатокомпонентна система, до якої залучено кілька сторін і учасників. Це і пацієнти, і медичні заклади, і медичні інформаційні системи, ДП “Електронне здоров’я”, МОЗ та НСЗУ. Кожен з учасників має свою роль та обов’язки і їх виконання є важливим фактором, що впливає, зокрема, на якість обробки та захисту даних в ЕСОЗ.  

Першими, хто починає обробку медичних даних пацієнтів є медичні працівники закладу охорони здоров’я, які завдяки медичним інформаційним системам мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами. Між центральною базою даних (ЦБД) та електронними медичними інформаційними системами (МІС) забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Медичні дані пацієнта, які медпрацівник відправляє до ЦБД ЕСОЗ, зберігаються в центральній базі даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів, підсистем тощо. За їх захист та збереження в ЕСОЗ відповідає держава в особі НСЗУ. Так, під час кожного візиту пацієнта медпрацівник має вносити інформацію через МІС до ЦБД, засвідчуючи цю дію власним електронним підписом. 

Розмежування пацієнтських даних

Сама архітектура ЕСОЗ побудована таким чином, що персональні  дані (наприклад, такі як: ПІБ, дата народження, контактні дані, місце проживання тощо) та медичні дані пацієнта (дані, що стосуються здоров’я) зберігаються відокремлено в різних частинах центральної бази даних ЕСОЗ (кластерах), що не передбачає безпосереднього зіставлення ідентифікованого пацієнта з його медичними даними, а відтак унеможливлює ризик отримання даних про пацієнтів у випадку кабератак. 

Такий принцип реалізовується за рахунок жорсткого розмежування прав доступів, фізичного розділення інформації та використання спеціального шифрування, яке забезпечує неможливість ідентифікації пацієнта за його медичними записами і навпаки. Інакше кажучи, збереження та обробка інформації здійснюється не тільки згідно з вимогами  законодавства, а й у спосіб, що перевищує їх.

Доступ до медичних даних пацієнта в ЕСОЗ

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та авторизованим системою користувачам, що мають відповідні права та рівні доступу. 

Дані про пацієнтів, в тому числі медичні дані захищаються національним законодавством, зокрема, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Порядком функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 та профільними наказами МОЗ. 

Доступ до даних та їх обробка здійснюється лише на підставах, передбачених законодавством. Пацієнт може управляти доступом до своїх даних. Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичного обслуговування пацієнту, доступу до яких він не має, то він може його отримати лише за згодою пацієнта (або його законного представника). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через надання одноразового чотиризначного коду, який надсилається йому або його законному представнику. Якщо пацієнт надасть такий код, медичний працівник отримає тимчасовий доступ до запитуваних даних. Термін дії такого доступу залежить від характеру даних і становить від 12 год до року.

Детальніше про доступ до даних можна переглянути у вебінарі за посиланням.

НСЗУ може використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат законтрактованим медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття управлінських рішень. 

Пацієнт може отримати інформацію про себе, що внесна в ЕСОЗ, через звернення до свого лікуючого лікаря. Якщо це неможливо, то пацієнт може подати запит в НСЗУ. 

МОЗ та ДП “Електронне здоров’я” не мають доступу до даних про пацієнта, в тому числі медичних, а НСЗУ – використовує його виключно за наявності підстави для такого доступу в межах повноважень. Тобто дані пацієнта нікому не будуть розкриті без наявності законної підстави. 

Дотримання вимог щодо безпеки даних в ЕСОЗ було пріоритетним напрямом діяльності ще до повномасштабного вторгнення, а тим більше зараз в умовах підвищеної загрози кібератак.  

Електронна система охорони здоровʼя забезпечила всі вимоги захисту, які визначені на рівні держави. Це підтверджується, зокрема, атестатом відповідності комплексної системи захисту інформації. Також безумовно враховуються міжнародні рекомендації з кібербезпеки.  

7 Грудня 2020
Онлайн-освіта для медиків.
Сьогодні підібрали для вас новинки освітніх-онлайн матеріалів для медиків. Медична реформа, медичний менеджмент, лікування COVID-19, можливості для навчання та багато інших цікавих матеріалів.
🧩 Антикризовий курс медичного менеджменту –
🧩 Менеджмент медичного підприємництва –
🧩 Онлайн-курс з респіраторної терапії від МОЗ та Юнісеф – https://uni.cf/2IoH1zu
🧩 Серія вебінарів від Львівської бізнес школи «Клініка кризи. Як медичним управлінцям захистити від пандемії своїх працівників». Тема другого вебінару: «Неконтрольоване введення антибіотиків. Загрози».
🧩Вебінари ВООЗ в Україні. Клінічне ведення пацієнтів з COVID-19 на тему «COVID-19: киснева терапія та кисневе забезпечення» –
12 Червня 2023

Понад мільйон е-рецептів на рецептурні ліки за власні кошти виписали пацієнтам менше ніж за рік, починаючи з серпня 2022 року. Це свідчить про те, що новий електронний інструмент запрацював у штатному режимі та є доступним для усіх лікарів та фармацевтів.

Про це розповідала Ірина Ліштаба, фармацевтична експертка, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я» під час панельної дискусії у рамках Конгресу «Аптеки світу 2023», який відбувся 8 червня. 

Збільшення кількості рецептів не призвело до негативних наслідків для навантаження ЕСОЗ. 

«Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Система “папірець-штамп-підпис” вже давно у минулому. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації», – зауважила Ірина Ліштаба.

Нагадаємо, що у межах перехідного періоду пацієнти все ще можуть обирати, яким типом рецепту їм зручніше користуватися паперовим чи електронним. Також на період дії воєнного стану лікарі можуть використовувати паперові рецептурні форми, коли не буде технічної можливості сформувати е-рецепт в ЕСОЗ. Крім того, паперовими рецептами все ще зможуть користуватися волонтери для придбання ліків для потреб медичного фронту.

ДП «Електронне здоров’я» постійно працює над вдосконаленням та впровадженням нових змін, аби електронні інструменти і е-рецепти зокрема, були більш зручними та ефективними. 

Конгрес «Аптеки Світу 2023» – це подія для аптечного ринку, що об’єднує професіоналів фармацевтичного сегменту з усього світу. Серед організаторів: Proxima Research International, Моріон, Medical Data Management. Інформаційний партнер – щотижневик Apteka.UA.

11 Березня 2019

Сьогодні до переліку інформаційних систем, які успішно пройшли тестування адміністративного модуля для аптечних закладів, долучилася  МІС “Поліклініка без черг”.

“Поліклініка Без Черг” (http://pb4.com.ua/)

ТОВ Поліклініка Без Черг

ЄДРПОУ 40635176 

 

Нагадаємо, що до функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС або АІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .