«Доступні ліки» – фіналісти нагороди 2020 P3 (Public-private partnerships) Impact Award

Офіс Глобального партнерства Державного департаменту США та Інститут суспільного бізнесу та Конкордія Університету Вірджинії оголосили українську урядову програму “Доступні ліки” фіналістом нагороди 2020P3 Impact (https://bit.ly/3kFPAEa). Премія P3 Impact відзначає 5 державно-приватних партнерств, які спрямовані на вирішення нагальних проблем у сферах економічного росту та розвитку, сталого розвитку та глобального здоров’я. Суддівський комітет відзначає фіналістів, виходячи з оперативної структури партнерства номінантів, вимірювання соціального впливу, фінансової стійкості, інноваційності та масштабованості.

Функціонал е-рецепту за урядовою програмою “Доступні ліки” запрацював у квітні 2019 року. Завдяки впровадженню е-рецепту розвиток програми вийшов на новий рівень. Держава отримала інструмент, який дозволив прозоро та ефективно розпоряджатися коштами та керувати урядовою програмою. Це стало можливим завдяки впровадженню технічної частини проекту під керівництвом провідного бізнес-аналітика eHealth Nickolay Kolotov, детальною проробкою бізнес-процесів з командою НСЗУ Національна служба здоров’я України, зокрема з Олександром Жигінасом та Іриною Ліштабою, адмініструванням та технічною підтримкою проекту командою ДП “Електронне здоров’я”.

З цього часу було виписано понад 19 мільйонів електронних рецептів, із них більше 16 млн погашено фармацевтами в 6000+ аптек.
Понад 2 мільйони українців регулярно отримують ліки за програмою “Доступні ліки”. Лише за останні 24 години 1879 пацієнтів вперше отримали ліки за е-рецептом. Щоденно е-Рецепт отримує в середньому 2000 нових пацієнтів, щотижнево – 8000. Більше:https://bit.ly/2Y0hdyi

Урядова програма реімбурсації “Доступні ліки” розпочата у 2017 році, вона передбачає, що пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Сьогодні в електронній системі eHealth доступний функціонал виписки е-рецепту (“Робоче місце лікаря ПМД”), а також модуль роботи для аптечних закладів із функцією погашення е-рецепту (“Робоче місце фармацевта”).

Також рекомендуємо
17 Березня 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності опублікувала щорічне дослідження Global Innovation Index, на основі якого аналітики Світового банку визначили рейтинг найбільш інноваційних країн світу. Україна посіла 45 місце у світовому рейтингу інноваційності зі 131 країни світу, випередивши Румунію та Індію. Переглянути дослідження можете за посиланням – http://bit.ly/3jA1uPK

Також інновації втілюються й для вакцинації громадян в Україні. Наразі, медичні інформаційні системи, що встановленні в закладах охорони здоров’я, уже активно впроваджують функціонал, необхідний для організації та моніторингу вакцинації від коронавірусної хвороби.

📌 Відстежити, які МІС уже мають даний функціонал можна на сайті eZdorovya:
– Для працівників закладів первинної медичної допомоги, потрібно перейти за посиланням – http://bit.ly/2XQmSq1 ➡️знайдіть з переліку МІС , яка встановлена у вашому закладі охорони здоров’я ➡️ у відповідній колонці таблиці ви можете бачити необхідний для Вас функціонал.
– Для фахівців спеціалізованої медичної допомоги, потрібно перейти за посиланням – https://bit.ly/3cJD4iG ➡️знайдіть з переліку МІС, яка встановлена у вашому закладі охорони здоров’я ➡️ у відповідній колонці таблиці ви можете бачити необхідний для Вас функціонал.

📌 Нагадуємо, що на сайті можна відслідкувати різні етапи впровадження всього потрібного функціоналу:
Не розроблятимуть – У МІС не запланована розробка даного функціоналу;
Не почали – у МІС заплановано, але не почато розробку функціоналу;
В розробці – Функціонал на стадії розробки МІС;
Розроблено – Функціонал розроблено на стороні МІС;
Тестування – МІС проходить тестування функціоналу спеціалістами ДП “Електронне здоров’я”;
Протестовано успішно – МІС успішно пройшла тестування функціоналу;
Підключено- МІС підключена до ЦБД, функціонал готовий до використання.
📌 Якщо ви бажаєте вже записатись у чергу на процедуру вакцинації, то можете це зробити через контакт-центр МОЗ, на сайті https://vaccination.covid19.gov.ua/, або через портал Дія

1 Грудня 2020

 

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

 

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

 

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

 

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

 

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

 

  • Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

12 Березня 2021

Міністерство охорони здоров’я України визначило проєкти цифрової трансформації сфери охорони здоров’я на найближчі 3 роки і eStock – один із них. Переглянути публічний каталог проєктів цифрової трансформації можна за посиланням – https://bit.ly/2OHSPQ2

eStock – безпрецедентний проєкт в Україні, адже він забезпечить вирішення таких проблем в охороні здоров’я:
💊 Відсутність інструментів для ефективного відстежування, планування, закупівель, розподілу та обліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
💊 Відсутність єдиної прозорої системи моніторингу залишків препаратів у лікарнях;
💊 Відсутність інструментів для автоматичного збору даних щодо потреби у лікарських засобах, медичних виробів та допоміжних засобів до них.

Програма eStock складається з 3х проєктів:
1) Модуль eStock – моніторинг лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів до них та їх розподіл;
2) Державні реєстри лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення;
3) Електронний рецепт на всі рецептурні препарати, в т.ч. і на наркотичні засоби.

Вже є перші результати – розроблена проєктна документація, що регламентує стандарти процесів управління проєктом, а саме: повний перелік документації, плани, ресурси, скоупи робіт, підходи, стандарти , інструменти управління ризиками та проєктами у відповідності зі світовим стандартами та практиками. Також вже погоджені моделі цільових бізнес-процесів та розроблена частина технічної документації.

ДП “Електронне здоров’я” очолює проєктні команди, результатом роботи яких є не тільки проєктна документація, а й Технічне завдання на розробку інформаційних систем та реєстрів.

Також проєкт створить можливості для своєчасного забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та медичними виробами, налагодить системи моніторингу препаратів, впровадить ефективні інструменти для збору статистики, створить прозорий відпуск наркотичних засобів за призначенням та усуне проблеми самолікування пацієнтів RX-засобами.

Якщо Ви бажаєте зробити свій внесок у розвиток eStock та надати консультаційну чи ресурсну підтримку проєкту – ми завжди відкриті до співпраці!

3 Липня 2020

🔈 Результати брифінгу заступника міністра охорони здоров’я Ярослава Кучера за 3 липня:

▪️ Система eHealth базується на принципі державно-приватного партнерства. В його основі лежать Медичні Інформаційні  Системи – це “передова” діджиталізації медицини – це перша ланка взаємодії з eHealth. Медичні інформаційні системи розробляються приватними компаніями та надають сервіси для усіх типів користувачів: пацієнтів, лікарів, керівництва закладу, а також для аптечних закладів. Це приклад успішної співпраці держави та приватного сектору. Робота МОЗ направлена на максимальну підтримку українських розробників.  

 

▪️ МІС впроваджують широкий функціонал, необхідний закладам охорони здоров’я, оскільки спрямований на забезпечення потреб в даних для програм медичних гарантій: е-декларації, е-рецепти, е-направлення, електронні черги, онлайн-записи та консультації та ін. 

 

▪️ МІСи, що їх наразі впроваджує МОЗ, надають широкий спектр послуг для всіх категорій своїх клієнтів: як “вузькопрофільні” системи, які, до прикладу, обслуговують тільки заклади первинної медичної допомоги, так і ті,  що розробляють сервіси і для аптек, і для медзакладів і пацієнтів, і для лабораторій водночас. 

 

▪️ На сьогодні в Україні: 29 МІС – забезпечують роботу на первинній ланці, 30 МІС – на вторинній ланці, 15 МІС – співпрацюють з аптечними закладами. Регулярно до eHealth підключаються нові системи – лише упродовж 2019-2020 приєдналося 20+ МІС.

 

▪️ Важливий проєкт, над яким працює МОЗ, це – е-направлення. Це ще один крок до подолання паперизації та забезпечення комфорту пацієнтів та оптимізації процедури лікування. 

 

▪️ МОЗ активно надає рекомендації та технічну підтримку для оптимізації процесу встановлення та використання МІС.