Щодо добровільного зменшення обсягу функціональних можливостей МІС «HealthTech» (аптечний модуль)

Як підготуватися до запуску е-рецепту на антибіотики —  у МОЗ відбулася зустріч із представниками громад

З квітня 2022 року усі антибіотики, які зареєстровані в Україні, відпускатимуть в аптеках лише за наявності у пацієнта електронного рецепта. Відтак, усі заклади охорони здоров’я та, зокрема, аптеки повинні провести роботу з підключення до електронної системи охорони здоров’я. Про це говорили під час онлайн-зустрічі з представниками місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Мова також йшла про підготовку закладів охорони здоров’я до впровадження е-рецепту на антибіотики. 

«Запуск електронних рецептів — це один із найбільших цифрових  проєктів 2022 року. Ми розуміємо спільне стратегічне завдання, яке стоїть перед МОЗ, закладами охорони здоров’я та медичними інформаційними системами. Як партнери у впровадженні нових пацієнтських сервісів, кожен на своєму місці має зробити усе потрібне, аби у квітні електронний рецепт на антибіотики якісно запрацював»,  — заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.  

Наразі Міністерство підготувало для закладів охорони здоров’я покрокову інструкцію з роз’ясненнями щодо того, як їм підготуватися до впровадження електронного рецепта. У ній, зокрема, зазначено:

1. Якщо ваш заклад уже працює з медичною інформаційною системою (МІС), підключений до електронної системи охорони здоров’я та виписує рецепти, у такому випадку вашому закладу не потрібно ніяких додаткових кроків — представники вашої МІС попередять вас про появу нових можливостей у системі.
2. Якщо ваш заклад зареєстрований в ЕСОЗ, проте ви раніше не працювали з модулем електронного рецепта — зверніться до представників вашої медичної інформаційної системи та уточніть, чи мають вони необхідний модуль або чи планують його впровадження найближчим часом.
3. Якщо ваш заклад не зареєстрований та ніколи не працював у електронній системи охорони здоров’я, необхідно першочергово обрати медичну інформаційну систему. Важливо, щоб у МІС обов’язково був необхідний функціонал електронного рецепту. Потім слід забезпечити персонал закладу кваліфікованим електронним підписом для підтвердження дій у системі. Далі — зареєструвати заклад, його підрозділи та користувачів через МІС у системі та очікувати готовності функціоналу.

«Зміни, які чекають на заклади охорони здоров’я, не є кардинально новими або незрозумілими. Оскільки ці процеси є схожими на ті, що відбуваються з випискою е-рецептів у рамках програми “Доступні ліки”», — підкреслила заступниця міністра з цифрового розвитку Марія Карчевич. 

Запуск е-рецептів на антибіотики — один із трьох етапів реформи відпуску лікарських засобів. Далі, за антибіотиками, йтиме відпуск наркотичних препаратів і насамкінець — усі рецептурні препарати. 

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for Health.  Форум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.