В Україні стартував розширений неонатальний скринінг новонароджених на 21 орфанне захворювання

Доволі часто у пацієнтів виникає запитання, чи всі медпослуги за е-Направленням безоплатні, де та як отримати таку інформацію, чи у всіх випадках потрібне е-Направлення та загалом як ним скористатися. Сьогодні розкажемо про це детальніше. 

Що таке е-Направлення?

е-Направлення – це медичний запис у формі електронного документу, що формується лікарем в ЕСОЗ для фіксації конкретного призначення певному пацієнтові. 

е-Направлення створюється лікарем, який призначив медичну послугу пацієнтові. Технічна можливість його створення наявна у лікарів закладів всіх форм власності (комунальні, державні, ТОВ, ФОП тощо) та незалежно від їх посади чи спеціальності (хіруг, травматолог, інфекціоніст, заввідділенням тощо). Можливість призначення необхідної медичної послуги пацієнтові не залежить від наявності договору з Національною службою здоровʼя України (НСЗУ). Тобто навіть лікар вашої улюбленої приватної лікарні може видати вам е-Направлення.

Нагадуємо, що отримати е-Направлення можна без наявності декларації про вибір сімейного лікаря.

Як отримати направлення і коли воно не потрібне?

Якщо у вас виникла проблема зі здоров’ям, зверніться до сімейного лікаря, терапевта або педіатра за попереднім записом особисто чи онлайн (якщо ви попередньо узгодили таку можливість). Лікар вивчить ваші скарги та проведе за необхідності огляд, після чого визначить план лікування та потребу в медичних послугах чи додатковій діагностиці. Такі призначення будуть зафіксовані у вашій електронній медичній картці.

Після створення е-Направлення пацієнту надійде смс-повідомлення з його номером або лікар надасть інформаційну памʼятку з деталями такого направлення. Звертаємо увагу, що паперова інформаційна довідка видається виключно на прохання пацієнта.

Однак не завжди е-Направлення необхідне, оскільки є перелік лікарів, до яких можна звернутися без е-Направлення. Такими лікарями є гінеколог, психіатр, стоматолог, нарколог та фтизіатр.

Також е-Направлення не потрібне, якщо ви звертаєтесь до лікарні в ургентному стані самостійно. Якщо ж ситуація прямо загрожує вашому життю чи здоровʼю, викликайте ЕКСТРЕНУ медичну допомогу за номером 103. 

Якщо за власним вибором ви вирішили скористатися платною послугою чи, наприклад, у вашому випадку витрати покриває страхова компанія, то для звернення до лікаря чи на діагностику направлення не є обовʼязковим, але може видаватися задля надання саме призначеної лікарем послуги. Якщо вам видають направлення, яке не оплачує держава, то в такому направленні медична програма буде зазначена як “Інші джерела фінансування медичного обслуговування”.

Як використати направлення?

Коли ви вже отримали смс-повідомлення з номером е-Направлення чи паперову інформаційну памʼятку – ви можете звернутися до будь-якої лікарні, яка надає таку послугу.

Безоплатною така послуга буде, якщо обрана вами лікарня має договір з НСЗУ за програмою медичних гарантій відповідного напрямку. Всі такі лікарні мають наліпку на вході до лікарні.

Самостійно перевірити, у яких медзакладах така послуга надається безоплатно в межах Програми медичних гарантій, можна на дашборді або зателефонувавши до безкоштовної інформаційно-довідкової служби НСЗУ за номером 16-77.

Нагадаємо, що термін дії е-Направлення – 1 рік з дня створення. Переглянути порядок формування е-Направлення та яка інформація у ньому зазначається, можна за посиланням. 

При зверненні до закладу ваше направлення перевірить лікар або працівник реєстратури. Для цього необхідно назвати 16-значний номер направлення або відсканувати штрих-код на інформаційній памʼятці. За цим номером таке направлення буде знайдено в ЕСОЗ, а лікар/працівник рецепції має підтвердити можливість надання послуги.

УВАГА, обовʼязково роздруковувати направлення не потрібно. Вимога надати роздруківку є порушенням порядку, затвердженого наказом МОЗ від № 586.

Коли вам нададуть послугу (проведуть консультацію, виконають лабораторний аналіз тощо), медик також фіксує електронні медичні записи, які є підтвердженням виконання направлення. Після їх внесення кількість призначених послуг зменшиться або направлення буде погашено.

Звертаємо увагу, що за такою послідовністю працюють УСІ заклади України незалежно від того – це державна чи приватна лікарня.

Чи потрібно платити за послугу, надану за е-Направленням?

Кожне е-направлення містить інформацію про те, хто оплачуватиме надану послугу. У друкованій памʼятці це можна побачити в графі – медична програма.

Якщо в направленні зазначено – Програма державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, то така послуга є безоплатною для пацієнта, якщо він звернеться до лікарні, яка має договір з НСЗУ. Перелік надавачів з договором можна переглянути за посиланням.

Тобто в такому випадку пацієнт НІЧОГО не має сплачувати. Ні за розхідні “рукавички”, ні за “плівочку”.

МІФи про е-Направлення

МІФ: на медогляд до садочка чи школи треба е-Направлення

НІ, на планові медичні огляди е-Направлення не потрібне.

МІФ: на медогляд на роботу треба е-Направлення

НІ, видача е-Направлення не поширюється на обов’язковий медичний огляд працівників.

МІФ: ВСІ е-Направлення треба друкувати

НІ, інформаційна памʼятка друкується ТІЛЬКИ на прохання пацієнта.

МІФ: е-Направлення видає тільки сімейний лікар

НІ, технічна та юридична можливість створення е-Направлення наявна у всіх лікарів закладів незалежно від їх посади чи спеціальності (хіруг, травматолог, інфекціоніст, зав відділенням тощо).

МІФ: за номером е-Направлення з смс заборонено отримувати послугу

НІ, номера з смс достатньо для перевірки е-Направлення в електронній системі охорони здоровʼя та надання призначеної послуги

МІФ: лікарня, яка працює як ТОВ чи ФОП, НЕ видає е-Направлення

НІ, технічна та юридична можливість створення е-Направлення наявна у закладів (лікарень) всіх форм власності (комунальні, державні, ТОВ, ФОП тощо). Тобто навіть лікар вашої улюбленої приватної лікарні може видати вам е-Направлення.

Безпека усіх даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) – це один із топ-пріоритетів, який закладено в основу системи. Так, на відміну від паперових карток, медична інформація в ЕСОЗ технологічно зберігається окремо від персональних даних пацієнта. Таким чином забезпечується розмежування пацієнтських даних, що є однією з складових безпеки і значно підвищує її рівень.

Дані, що стосуються здоров’я (скарги, факт звернення за меддопомогою, діагноз, обстеження, огляди і їх результати тощо) належить до медичних даних, безпека яких становить особливий ризик для прав і свобод людини. Сьогодні детальніше розкажемо про те, що таке медичні дані і як забезпечується їх захист в ЦБД ЕСОЗ. 

Що таке медичні дані? 

В українському та міжнародному законодавстві немає розмежування між медичними та персональнии даними. Медичні дані є частиною персональної інформації людини. 

Медична інформація про пацієнта – це інформація про стан здоров’я пацієнта, його діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження, зокрема відповідні медичні документи, що стосуються здоров’я пацієнта (Постанова КМУ №411 від 28 квітня 2018 року). 

Згідно з General Data Protection Regulation (GDPR) «персональні електронні дані про здоров’я» означають дані щодо здоров’я та генетичні дані, оброблені в електронній формі. 

Також існує  поняття «неперсональні електронні дані про здоров’я», що означає електронні дані про здоров’я, відмінні від персональних електронних даних про здоров’я, зокрема, анонімізовані дані, які більше не стосуються ідентифікованої фізичної особи («суб’єкт даних»), а також дані, які ніколи не стосувалися суб’єкта даних.

Як в українському, так і в міжнародному законодавстві людина має право на захист своїх персональних даних.  

У Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року йдеться про те, що “ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань” (стаття 12). 

Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року у статті 8 визначає право на повагу до приватного і сімейного життя: “Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”. 

Отже, у міжнародному правовому полі наразі часто немає поділу на медичні та персональні дані. Так, наприклад, статтею 7 Закону України “Про захист персональних даних” забороняється обробка персональних даних про, зокрема, “даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних”, крім випадків, передбачених таким законом. 

Медична інформація про пацієнта є частиною його персональних даних і є так званими “чутливими даними”, які потребують особливого захисту. Так, наприклад, стаття 6 Закону України “Про психіатричну допомогу” висуває додаткові правила щодо конфіденційності відомостей щодо стану психічного здоров’я. 

Про міжнародні стандарти захисту і безпеки медичних даних

Задля підвищення рівня безпеки в ЕСОЗ дані розділені на персональні і медичні – технологічно зберігаються відокремлено. Це відповідає найкращим практикам регулювання захисту і безпеки персональних даних. Так, GDPR визначає особливий статус медичних даних, які мають зберігатися окремо або в зашифрованій формі, тобто вимагає анонімізації для зниження ризиків витоку персональних даних. 

Стандарт Information Security Management in Health (ISO 27799) дещо розширює вимоги до збереження даних у сфері охорони здоров’я і визначає вимоги до логічного та фізичного розмежування медичних та особистих даних.

В американському законодавстві також йдеться про те, що медична інформація (Protected Health Information) повинна бути шифрованою під час збереження та передачі. Зокрема, Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA) вимагає логічного та фізичного розділення особистої ідентифікаційної інформації (Personally Identifiable Information) та медичної інформації (Protected Health Information). У документі йдеться про те, що контроль доступу до медичних даних здійснюється за принципом «мінімально необхідного доступу» (least privilege access). 

Fast Healthcare Interoperability Resources (HL7 FHIR) як стандарт правил і специфікацій безпечного обміну електронними даними в охороні здоров’я також рекомендує логічне розділення ідентифікаційної інформації та медичних записів. Стандарт передбачає зберігання персональних даних окремо, а в медичних записах використовувати унікальні ідентифікатори замість особистої інформації.

Як медичні дані вносяться в ЦБД ЕСОЗ?

Медичні дані про пацієнта вносяться в ЦБД ЕСОЗ у формі електронних медичних записів і зберігаються в електронній медичній картці пацієнта. Електронна медична карта пацієнта – це структурована сукупність медичної інформації про пацієнта (медичних записів, записів про направлення, рецептів, медичних висновків тощо), яка внесена до центральної бази даних ЕСОЗ. 

ЕСОЗ – це багатокомпонентна система, до якої залучено кілька сторін і учасників. Це і пацієнти, і медичні заклади, і медичні інформаційні системи, ДП “Електронне здоров’я”, МОЗ та НСЗУ. Кожен з учасників має свою роль та обов’язки і їх виконання є важливим фактором, що впливає, зокрема, на якість обробки та захисту даних в ЕСОЗ.  

Першими, хто починає обробку медичних даних пацієнтів є медичні працівники закладу охорони здоров’я, які завдяки медичним інформаційним системам мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами. Між центральною базою даних (ЦБД) та електронними медичними інформаційними системами (МІС) забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Медичні дані пацієнта, які медпрацівник відправляє до ЦБД ЕСОЗ, зберігаються в центральній базі даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів, підсистем тощо. За їх захист та збереження в ЕСОЗ відповідає держава в особі НСЗУ. Так, під час кожного візиту пацієнта медпрацівник має вносити інформацію через МІС до ЦБД, засвідчуючи цю дію власним електронним підписом. 

Розмежування пацієнтських даних

Сама архітектура ЕСОЗ побудована таким чином, що персональні  дані (наприклад, такі як: ПІБ, дата народження, контактні дані, місце проживання тощо) та медичні дані пацієнта (дані, що стосуються здоров’я) зберігаються відокремлено в різних частинах центральної бази даних ЕСОЗ (кластерах), що не передбачає безпосереднього зіставлення ідентифікованого пацієнта з його медичними даними, а відтак унеможливлює ризик отримання даних про пацієнтів у випадку кабератак. 

Такий принцип реалізовується за рахунок жорсткого розмежування прав доступів, фізичного розділення інформації та використання спеціального шифрування, яке забезпечує неможливість ідентифікації пацієнта за його медичними записами і навпаки. Інакше кажучи, збереження та обробка інформації здійснюється не тільки згідно з вимогами  законодавства, а й у спосіб, що перевищує їх.

Доступ до медичних даних пацієнта в ЕСОЗ

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та авторизованим системою користувачам, що мають відповідні права та рівні доступу. 

Дані про пацієнтів, в тому числі медичні дані захищаються національним законодавством, зокрема, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Порядком функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 та профільними наказами МОЗ. 

Доступ до даних та їх обробка здійснюється лише на підставах, передбачених законодавством. Пацієнт може управляти доступом до своїх даних. Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичного обслуговування пацієнту, доступу до яких він не має, то він може його отримати лише за згодою пацієнта (або його законного представника). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через надання одноразового чотиризначного коду, який надсилається йому або його законному представнику. Якщо пацієнт надасть такий код, медичний працівник отримає тимчасовий доступ до запитуваних даних. Термін дії такого доступу залежить від характеру даних і становить від 12 год до року.

Детальніше про доступ до даних можна переглянути у вебінарі за посиланням.

НСЗУ може використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат законтрактованим медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття управлінських рішень. 

Пацієнт може отримати інформацію про себе, що внесна в ЕСОЗ, через звернення до свого лікуючого лікаря. Якщо це неможливо, то пацієнт може подати запит в НСЗУ. 

МОЗ та ДП “Електронне здоров’я” не мають доступу до даних про пацієнта, в тому числі медичних, а НСЗУ – використовує його виключно за наявності підстави для такого доступу в межах повноважень. Тобто дані пацієнта нікому не будуть розкриті без наявності законної підстави. 

Дотримання вимог щодо безпеки даних в ЕСОЗ було пріоритетним напрямом діяльності ще до повномасштабного вторгнення, а тим більше зараз в умовах підвищеної загрози кібератак.  

Електронна система охорони здоровʼя забезпечила всі вимоги захисту, які визначені на рівні держави. Це підтверджується, зокрема, атестатом відповідності комплексної системи захисту інформації. Також безумовно враховуються міжнародні рекомендації з кібербезпеки.  

Зміни до порядку відпуску наркотичних (психотропних) ліків дозволять безперешкодно отримувати їх тим, хто дійсно потребує. Відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів в аптеці здійснюватиметься виключно на підставі електронного рецепта в ЕСОЗ. 

Така норма передбачена наказом МОЗ від 21.07.2023 № 1333 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360». Ці зміни набувають чинності у середині вересня поточного року.

Рішення сприятиме запобіганню неконтрольованого обігу наркотичних та психотропних препаратів, вживання яких має особливо небезпечні наслідки для життя та здоров’я людини. 

Паперовий рецепт при цьому діятиме лише на територіях, де ведуться активні бойові дії, та для призначення екстемпоральних наркотичних лікарських засобів (тобто таких, що виготовляються в аптеці). 

А з метою виїзду за кордон з ліками для обґрунтування призначення таких ліків лікар має надрукувати пацієнту інформаційну довідку до е-рецепта з власним підписом та печаткою лікаря. 

Ухвалені зміни передбачають, зокрема, і те, що призначення лікарем пільгових наркотичних (психотропних) лікарських засобів, часткова чи повна вартість яких відшкодовується в рамках програм місцевих бюджетів згідно з постановою КМУ від 17.08.1998 № 1303, здійснюватиметься також за електронним рецептом. 

Водночас цифровізація процесу спростить доступ до наркотичних (психотропних) ліків пацієнтам, які проходять складне лікування та потребують знеболення, адже тепер вони всі без обмежень зможуть отримувати рецепт на препарати знеболення у більш зручний спосіб. 

З листопада 2022 року лікарі почали використовувати електронні рецепти для призначення наркотичних (психотропних) ліків за власні кошти пацієнта. З цього часу в ЕСОЗ сформовано  понад 57 тис. е-рецептів на ліки цієї групи.

Раніше відпуск цієї групи препаратів здійснювався за паперовим рецептурним бланком форми № 3. Це створювало певні труднощі для пацієнтів, які потребували тривалого лікування наркотичними (психотропними) лікарськими засобами. Термін дії такого типу рецепта становить 10 днів — отже, кожні 10 днів пацієнт має відвідувати заклад для того, щоб отримати необхідне призначення.

Електронний рецепт спрощує пацієнтам доступ до життєво важливих ліків, адже отримати повторний е-рецепт завжди можна дистанційно без необхідності відвідувати заклад охорони здоровʼя.

Нагадуємо, що виписати електронний рецепт на наркотичний (психотропний) лікарський засіб може лікар, який відповідає за лікування пацієнта. Це може бути як сімейний лікар, так і вузькопрофільний спеціаліст — хірург, онколог чи невролог. Отримати ліки за е-рецептом можна в аптеці, яка має відповідну ліцензію на відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів. 

Зауважимо, що на сьогодні 100% аптек, які мають відповідну ліцензію, зареєстровані та працюють в ЕСОЗ.

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua