Кабінет пацієнта – для українців тепер доступна можливість подання декларації лікарю онлайн

Наприкінці квітня в ЕСОЗ буде доступне оновлення, яке змінить підхід до роботи з записами пацієнтів в ЕСОЗ. У звʼязку з цим ми запускаємо серію вебінарів про найближчі зміни та запрошуємо медиків долучитися!

На першому вебінарі розкажемо про оновлений процес реєстрації законних представників для дітей та інших недієздатних пацієнтів. Тепер не потрібно буде дублювати дані вручну — законного представника можна буде обрати серед уже зареєстрованих пацієнтів.

Це спростить лікарям первинної та спеціалізованої допомоги оновлювати інформацію, зручніше управляти записами пацієнтів та зменшити кількість помилок!

Запрошуємо долучитися до вебінару «Зміни у роботі з записом пацієнта в ЕСОЗ: реєстрація законних представників за спрощеним процесом».

⏰ Дата та час вебінару: 23.04.2025, 16:00 (тривалість до 1,5 години)

🧑‍⚕️ Для кого цей вебінар: для всіх лікарів закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, медичних сестер та братів і працівників реєстратури.

На вебінарі розповімо: 

❓Які зміни у роботі з пацієнтом впроваджуються

❓Анонсуємо нові напрямки верифікації

❓Як працюватиме внесення інформації про законного представника

❓Чи потрібно оновлювати дані всіх недієздатних пацієнтів

❓Як зміниться робота методу автентифікації для недієздатних пацієнтів

❓Підказки для пацієнтів.

Доповідач:

Євген Батура – експерт з розвитку електронної системи охорони здоровʼя.

Де відбудеться вебінар: 

🔗 На платформі Microsoft Teams

🔗 На YouTube-каналі НСЗУ

❓Хочете поставити запитання заздалегідь?

Залиште його у реєстраційній формі Teams.

🔥 Запис вебінару буде доступний на YouTube. Просимо поширити це повідомлення серед колег та профільних груп!

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.