Е-рецепт на “Доступні ліки”: що потрібно знати?

Препарати за програмою «Доступні ліки» можна отримати лише з е-рецептом. Однак винятки існують у період воєнного стану для територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією. У разі відсутності технічної можливості виписування електронних рецептів на лікарські засоби, лікар може виписати рецепт у паперовій формі, і він також дійсний в аптеці, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією.

Яку інформацію містить електронний рецепт?

Електронний рецепт – це медичний документ в електронній формі, сформований лікарем в електронній системі охорони здоров’я.

Після створення е-рецепта на номер телефону пацієнта приходить СМС з інформацією про номер виписаного е-рецепта та код підтвердження для відпуску з аптечного закладу.

За номером е-рецепта працівник аптеки зможе знайти в електронній системі охорони здоров’я рецепт, який містить інформацію про:
·   прізвище, ініціали та вік пацієнта;
·   дата виписування рецепта;
·   тривалість курсу/строку лікування;
·   найменування закладу охорони здоров’я;
·   прізвище та ініціали медичного працівника, який виписує рецепт;
·  джерело фінансування із зазначенням бюджетної програми, за рахунок фінансування якої лікарський засіб відпускається пацієнту;
·  одне найменування міжнародної непатентованої назви лікарського засобу із зазначенням кількості, а також форми випуску та дози;
·   спосіб застосування лікарського засобу із зазначенням дози, частоти, часу, умов прийому.

Код підтвердження для відпуску з аптечного закладу слід повідомити фармацевту після того, як пацієнт проінформований про наявність обраної торговельної назви лікарського засобу, потрібної кількості обраного препарату та розміру доплати (якщо це передбачено).

Якщо у пацієнта немає телефону

При реєстрації  в електронній системі охорони здоров’я пацієнтів, які не мають телефону, з типом методу автентифікації пацієнта “за документами”, лікар виписує е-рецепт на “Доступні ліки” і роздруковує інформаційну довідку, яка дублює ту ж інформацію, що у е-рецепті, а також додатково код підтвердження для відпуску з аптечного закладу.

Як виглядає паперовий рецепт

У період воєнного стану на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією дійсні рецепти у паперовій формі, за якими можна отримати виписані лікарські засоби в аптеці, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією.

Паперовий рецепт – це медичний документ у паперовій формі, виписаний медичним працівником на спеціальному рецептурному бланку, виготовленому друкарським способом. Він містить таку ж базову інформацію, як і електронний, а також деяку додаткову інформацію у частині бланка нижче лінії відрізу та обов’язково засвідчується підписом та особистою печаткою лікаря, який виписав рецепт.

Детальніше про препарати, які включені в програму реімбурсації «Доступні ліки» та про те, як їх отримати, за посиланням: https://cutt.ly/TegKXqSc.
Джерело: НСЗУ

Також рекомендуємо
14 Грудня 2022
Міністерство охорони здоровʼя нагадує, що пацієнти, які отримали щеплення проти коронавірусної хвороби, можуть отримати відповідний COVID-сертифікат на порталі чи у застосунку «Дія». Так, на сьогодні українці згенерували понад 11,8 млн «зелених» сертифікатів. До того ж виданий в Україні COVID-сертифікат визнають і за кордоном, щонайменше в 79 країнах.
Така можливість доступна, зокрема, й у разі отримання другої бустерної дози щеплення.
👩‍⚕️🧑‍⚕️ Для того, щоб отримати такий сертифікат, необхідно сформувати відповідний запит на порталі чи в застосунку «Дія». Це можна зробити одразу після того, як медичний працівник внесе дані про вакцинацію до електронної системи охорони здоров’я.
📲 Для цього:
– авторизуйтеся у застосунку;
– натисніть «Послуги» та виберіть пункт «COVID-сертифікати» — «Отримати сертифікат»;
– позначте згоду на передачу даних з електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) у Дію.
Термін дії такого документа становитиме 270 днів, а термін відображення у застосунку «Дія» – 545 днів з моменту проведення щеплення.
🖥 Така можливість є доступною завдяки впровадженню відповідної функціональності в електронній системі охорони здоровʼя на основі даних про другу бустерну дозу проти COVID-19.
🌍 Виданий в Україні сертифікат повністю відповідає оновленим технічним вимогам щодо COVID-сертифікатів, що були прийняті Європейською комісією цієї осені. Скористатися цифровим документом на підтвердження вакцинації можна як в межах країни, так і за кордоном – у країнах, які входять до Довірчої мережі, США, Канаді, Мексиці та багатьох інших.
❗Нагадаємо, що попередньо в Україні дозволили другу бустерну дозу для всіх охочих. Друга бустерна доза дозволяється всім повнолітнім з інтервалом від 120 до 270 днів після першої бустерної дози. А також було оновлено схеми поєднань вакцини під час введення другої бустерної дози. Відповідно COVID-сертифікат про другий бустер успішно генерується за умови дотримання будь-якої з дозволених схем поєднання вакцин, визнаних в Україні.
🔬 Окрім цифрового COVID-сертифіката українці, які отримали другий бустер, за потреби можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію і профілактику. Як і раніше, такий документ можна отримати у сімейного лікаря чи медичного працівника, який проводив щеплення. Він міститиме дані про усі дози проведених щеплень проти коронавірусної хвороби.
4 Листопада 2021
З 1-го жовтня Україна здійснила перехід на електронні лікарняні.
Е-лікарняний — електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи та є підставою для звільнення від роботи та отримання відповідної оплати за тимчасову непрацездатність. Цей документ формується програмними засобами реєстру ПФУ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ.
Дізнатись детальніше про оформлення лікарняного можете за посиланням –
3 060 366 створено медичних висновків про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ на сьогодні
1 310 780 непрацездатних осіб, яким підписано медичні висновки про тимчасову непрацездатність
60,3 тисячі лікарів створили медичні висновки про тимчасову непрацездатність
31 Травня 2019

Шановні партнери та користувачі eHealth!

Інформуємо вас, що протягом кількох годин електронна система охорони здоров’я буде не доступна для користувачів.

Це пов’язано з профілактичними роботами, оновленням системи та усуненням деяких помилок в її роботі.

Найближчим часом повідомимо вам про відновлення роботи.

Приносимо свої вибачте за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння

2 Липня 2024

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній.