Як зміниться отримання тест-смужок за програмою реімбурсації у 2025 році: заплануйте візит до свого ендокринолога

У жовтні 2023 року пацієнти почали отримувати тест-смужки для визначення рівня глюкози для індивідуальних глюкометрів за програмою реімбурсації. 

Наразі пацієнти з діагнозом  “Цукровий діабет першого типу” отримують тест-смужки за електронним рецептом як від лікаря-ендокринолога (зокрема і дитячого), так і лікаря первинної медичної допомоги.

А з поточного року лікарі-ендокринологи вже можуть в межах плану лікування пацієнта фіксувати його потребу у тест-смужках. 

Що зміниться у 2025 році для пацієнтів, які отримують тест-смужки для глюкометрів?

Наразі наявність плану лікування для призначення тест-смужок не є обовʼязковою. 

Проте вже у 2025 році для отримання тест-смужок за програмою реімбурсації пацієнт повинен мати відповідний план лікування від лікаря-ендокринолога.

Саме тому, рекомендуємо пацієнтам при наступному візиті до свого лікуючого лікаря переконатися, що лікар створив план лікування, аби й надалі отримувати тест-смужки за програмою реімбурсації без затримок.

Підкреслимо, що створити відповідне призначення на тест-смужки повинен саме лікар-ендокринолог. Цей процес вже добре знайомий лікарям, а тому не забере багато вашого часу.

При цьому наступні е-рецепти на основі призначення вам зможе як і завжди створювати також і сімейний лікар, терапевт чи педіатр.

Нагадаємо, що сьогодні оновлений перелік реімбурсації включає 45 найменувань тест-смужок для глюкометрів, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню державою. 

На тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій тест-смужки як і раніше можуть відпускатися і за паперовими рецептами.

Також рекомендуємо
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

3 Вересня 2024

Національна служба здоров’я України затвердила нову, 30-ту редакцію технічних вимог до медичних інформаційних систем (МІС) для їх підключення до ЦБД ЕСОЗ.

Про це йдеться в Наказі НСЗУ №514 від від 29.08.2024.

Невдовзі в ЕСОЗ будуть впроваджені зміни для всіх користувачів системи, зокрема – нові функціональні можливості, окремі виправлення та оптимізація поточних процесів. Відповідні оновлення вже відображені у технічних вимогах до медичних інформаційних систем та невдовзі будуть інтегровані у роботу користувачів.

Розповімо детальніше, що змінюють нові технічні вимоги до МІС для медичних працівників.

✅Верифікація даних медичних працівників та пацієнтів

Доповнено вимоги в частині онлайн-верифікації  даних медичних працівників та пацієнтів в ЕСОЗ.

Нагадаємо, що під час верифікації співставляються дані Реєстру пацієнтів та Реєстру медичних працівників ЕСОЗ з даними з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (ДРФО).

На черзі – верифікація даних з Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ). Відповідні зміни впроваджуються і на стороні МІС.

Детальніше про верифікацію 👉

✅Робота зі взаємодіями

Як було:  до моменту затвердження нової редакції технічних вимог діяв перехідний період, який допускав облік в ЕСОЗ або дати взаємодії, або її періоду. 

Що змінюється: цими змінами перехідний період закінчується. Після перетестування медичних інформаційних систем в МІС облік взаємодії буде здійснюватися виключно з зазначенням періоду взаємодії. Зазначати дату взаємодії в ЕСОЗ уже буде неможливо.

Детальніше: Розʼяснення зміни щодо обліку взаємодії

Робота з планами лікування

Як було: раніше кінцева дата призначення була опційна для заповнення лікарями.

Що змінюється: для створення нових призначень в межах плану лікування за програмами лікар має обовʼязково зазначити кінець запланованого виконання призначення. 

Це дозволить оптимізувати управління термінами призначень в межах плану лікування.

✅Робота з призначеннями на медичні вироби

Як було: раніше в межах роботи з планами лікування можна було створювати призначення лише на лікарські засоби та медичні послуги.

Що змінюється: тепер в планах лікування можна буде планувати потребу пацієнта в медичних виробах, зокрема в тест-смужках для вимірювання рівня цукру в крові.

Наразі така можливість є опційною, просте з часом така це стане обовʼязковою вимогою для призначення пацієнту тест-смужок в межах програми реімбурсації. 

Слідкуйте за детальнішими  розʼясненнями від команди НСЗУ та ЕСОЗ.

Нагадуємо, що також нещодавно відбувся вебінар, присвячений роботі з планами лікування в ЕСОЗ. Переглянути вебінар.

17 Листопада 2022
На сьогодні впроваджується усе більше нових цифрових інструментів в електронній системі охорони здоровʼя, які спрощують рутинну роботу лікаря та створюють нові сервіси для пацієнтів. Саме тому, сьогодні зауважимо вашу увагу на основні моменти в реєстрації лікаря-ФОП в ЕСОЗ та роботі з системою.
Щоб зареєструватись в ЕСОЗ. Відповідно до інструкцій системи необхідно:
1. Обрати медичну інформаційну систему (МІС).
Перелік підключених МІС, які надають послуги, можна знайти на сайті системи. Під час вибору МІС та укладенні договору про надані послуги, радимо звернути особливу увагу на послуги з навчання та підтримки, як одні з пріоритетних вимог.
2. Зареєструвати керівника, заклад та його підрозділи в електронній системі охорони здоровʼя.
3. Забезпечити уповноважених працівників закладу кваліфікованим електронним підписом.
4. Зареєструвати всіх інших працівників, які будуть вносити дані до ЕСОЗ.
Лікар-ФОП теж має використовувати медичну інформаційну систему. Медична інформаційна система (МІС) – інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних.
Це інтерфейси, які розробляються приватними компаніями та проходять тестування відповідності технічним вимогам при підключенні до центральної бази даних ЕСОЗ.
📌 Важливо обрати МІС, яка підключена до ЕСОЗ. Перевірити це ви можете за посиланням –
📌 Детальна інструкція як відкрити лікаря ФОП –
14 Лютого 2024

При внесенні записів про пацієнта в ЕСОЗ поширеними є два види записів про пацієнтів – ідентифікований та неідентифікований. 

Понад 35 млн пацієнтів зареєстровані в ЕСОЗ як ідентифіковані пацієнти, тобто вони надали, а медичний працівник вніс всю необхідну персональну інформацію. Одразу після реєстрації пацієнтові можна вносити електронні медичні записи, робити призначення, як наприклад, рецепти або направлення, декларацію про вибір лікаря ПМД тощо. Тільки в таких ситуаціях у закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарі є функціональна можливість зареєструвати електронну медичну картку в ЕСОЗ з усією відомою інформацією. 

Однак у випадках: 

  • ургентної ситуації або при наданні екстреної медичної допомоги, коли пацієнт може не мати жодних документів (паперових чи електронних); 
  • новонароджених дітей, які ще не мають свого першого документу – свідоцтва про народження;
  • коли пацієнт знаходиться в стані, у якому він не має можливості надати інформацію про себе. 

Саме у таких випадках створюються записи про неідентифікованих пацієнтів, відповідно медзаклад має можливість зареєструвати надану медичну допомогу, а НСЗУ після її підтвердження умовам закупівлі – оплатити таку допомогу. 

Коли пацієнт прийде до тями або його близькі нададуть необхідні документи і відомості чи коли дитина отримає свідоцтво про народження, надавач зобов’язаний провести ідентифікацію пацієнта, знайти його або зареєструвати як ідентифікованого та об’єднати його тимчасову медичну картку з постійною. Таким чином забезпечується повнота і неперервність медичної картки пацієнта, навіть у екстрених випадках. 

Ці дії, перелік документів та відомостей, обов’язки медичних працівників та пацієнтів передбачені Наказом МОЗ №2755Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”.

Яка інформація вноситься в ЕСОЗ про неідентифікованого пацієнта? 

За можливості або наявності при реєстрації пацієнта як неідентифікованого зазначається така інформація:

  • прізвище, ім’я, по батькові;
  • дата та місце народження;
  • адреса фактичного місця проживання або перебування;
  • контактні дані;
  • інформація про довірену особу для повідомлення в екстрених випадках з пацієнтом;
  • відомості про альтернативну ідентифікацію, зокрема, ознаки зовнішності неідентифікованого пацієнта (колір очей; колір волосся; орієнтовний зріст; орієнтовний вік; статура; стать; особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована)
  • причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.

Хто може реєструвати пацієнта як неідентифікованого?

Неідентифікованих пацієнтів можуть реєструвати ТІЛЬКИ заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах. 

Як потім ідентифікувати такого пацієнта?

Кожний запис про неідентифікованого пацієнта у Реєстрі вноситься під внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту. Такий номер може присвоюватися МІС автоматично або вноситися користувачем самостійно (наприклад, номер бірки на руці новонародженого).

Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється свій унікальний ідентифікатор, який за можливості повідомляється такому пацієнту або його законному представнику чи родичам, які його супроводжували.

Важливо! 

Нагадуємо про важливість об’єднання тимчасової картки з постійною (ідентифікованого пацієнта) задля збереження його медичної історії. Так, наприклад, лікар-педіатр зможе ознайомитися з щепленнями або лікуванням, яке було проведене в пологовому будинку.