Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

• Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.

• Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.

• Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.

• Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.

• Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.

• Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які  будуть доступні для українців.

Поява та підключення до ЕСОЗ трьох нових медичних інформаційних систем (МІС) вказує на успішне функціонування та розвиток цифрового медичного ринку в Україні. Саме завдяки МІС медичні працівники та фармацевти мають змогу працювати з ЕСОЗ.

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною системою і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір. 

Наразі до продуктивного середовища ЦБД ЕСОЗ підключені 37 МІС, три з яких підключені впродовж року. На тестовому середовищі 15,  прийнято 19 заяв щодо доступу на тестове середовище. Водночас дві МІС відключили від системи на основі заяви про добровільне відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ. 

Тестування МІС в цифрах:

• Проведено близько 550 годин тестувань функціональностей МІС;
• Опрацьовано 363 заявки на тестування, які містили 454 модулів;

Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні. Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг: прискорення реалізації проєктів, залучення приватного капіталу, економічний розвиток та створення робочих місць, підвищення якості послуг завдяки інноваціям, уніфікація стандартів якості електронних сервісів.

У результаті проведеної верифікації даних пацієнтів з Податковою службою України встановили, що дані 3,5% пацієнтів мають статус “Неуспішна верифікація” – їх треба оновити. Лише після цього відбудеться їх повторна верифікація. У випадку якщо дані не будуть оновлені і верифіковані Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО) — за декларації таких пацієнтів не буде оплати.

Зазначимо, що в центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) впроваджено напрям верифікації записів про пацієнтів в рамках електронного обміну даними реєстрів ЦБД ЕСОЗ з ДРФО.

Автоматична верифікація пацієнтів — це процес, який  відбуватиметься безперервно на постійній основі. За його результатами  заклади охорони здоров’я будуть періодично отримувати інформацію від НСЗУ щодо пацієнтів, які мають статус “Неуспішна верифікація”.

НСЗУ протягом поточного року вела розʼяснювальну роботу для медзакладів щодо алгоритму верифікації пацієнтів, яким присвоєно  статус “Неуспішна верифікація” та уникнення надавачами фінансових санкцій.

Закликаємо надавачів відстежувати статуси верифікації своїх пацієнтів та активно долучатися до процесу актуалізації їх даних з метою уникнення застосування коригувального коефіцієнту 0 за обслуговування пацієнтів  без статусу “Успішна верифікація”.

Медзакладам до електронних кабінетів в Інформаційній системі НСЗУ на базі  SAP надіслано інформацію про пацієнтів, яким за результатом верифікації з ДРФО присвоєно статус “Неуспішна верифікація”. Актуальний статус по верифікації повинні надавати МІСи.

Щодо питань, які надходять від надавачів стосовно пацієнтів-дітей, які не пройшли верифікацію ЦБД ЕСОЗ з ДРФО у зв’язку з відсутністю індивідуального податкового номеру,  НСЗУ напрацювала зміни до постанови № 1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році” в частині верифікації пацієнтів, що мають укладені декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Запропоновані зміни стосуються можливості не  застосовувати нульовий коефіцієнт до таких пацієнтів-дітей.

Нагадаємо, що відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році з 1 жовтня 2024 року до базової капітаційної ставки за обслуговування одного пацієнта, що подав декларацію, застосовується коригувальний коефіцієнт 0, якщо такий пацієнт не має статусу “Успішна верифікація” в Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я. Втім, після встановлення статусу “Успішна верифікація” декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.