Раді повідомити про початок обміну досвіду між Естонією та Україною задля розвитку eHealth!
Обмін досвідом між Естонією та Україною задля розвитку eHealth
А що робити, якщо СМС із кодом рецепту не надійшло? – запитують пацієнти. Тимчасова незручність, яку можна легко виправити, знаючи про три можливі причини. Переглядайте і шукайте одну зі знайомих ситуацій.
👉Можливі причини:
📍Якщо при реєстрації пацієнт вказав неправильний номер телефону або ж втратив доступ до цього номеру телефону.
В такому разі необхідно змінити метод автентифікації в ЕСОЗ. Це можна зробити, подавши заявку на зміну метода аутентифікації в ЕСОЗ до НСЗУ через онлайн-форму на сайті.
📍Якщо при реєстрації пацієнт обрав офлайн-метод автентифікації (тобто через документи).
В такому разі лікар має надрукувати пацієнту інформаційну памʼятку до рецепта, яка містить номер рецепта та код його погашення. Разом з тим пацієнт також може змінити метод автентифікації через відповідну заявку в НСЗУ, щоби СМС-повідомлення від системи (зокрема і рецепти) приходили йому на телефон.
📍Якщо є затримка чи інша технічна помилка.
В такому разі лікар має відправити смс повторно, але не більше 3-х разів.
👉А ще може трапитися і так, що пацієнт випадково видалив СМС із кодом рецепта. І що ж робити?
Якщо після отримання е-рецепта ви випадково видалили смс із номером рецепта та кодом його погашення, необхідно звернутися до лікаря, який зробив вам призначення для того, щоб лікар повторно сформував запит на смс на ваш номер. Це можна зробити, наприклад, зателефонувавши лікареві, або написавши йому в доступний месенджер.
🔗Щоб тримати руку на пульсі новин про цифрову медицину та швидко отримувати роз’яснення про медичні е-інновації, підписуйтеся на нашу фейсбук-сторінку.
Наказом Національної служби здоровʼя від № 494 від 11.07.2025 вперше було затверджено технічні вимоги до пацієнтських інформаційних систем (ПІС), дотримання яких є необхідним для підключення до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ).
Це означає, що з 11.07.2025 ДП “Електронне здоровʼя” починає прийом заявок на тестування пацієнтських інформаційних систем (ПІС) для впровадження особистого кабінету пацієнта.
Підключення пацієнтських інформаційних систем до ЦБД ЕСОЗ дозволить пацієнтам використовувати функціональні можливості ЕСОЗ. На початковому етапі – знайти та подати декларацію лікарю первинної медичної допомоги, змінювати персональні дані тощо.
Серед модулів, які підлягають тестуванню, зокрема:
- Авторизація ПІС
- Авторизація користувача
- Реєстрація користувача
- Завантаження електронних копій оригіналів документів
- Припинення дії токенів
- Управління доступами, наданими користувачем для ПІС
- Отримання і перегляд даних запису про пацієнта
- Зміна персональних даних пацієнта
- Управління Деклараціями (подання, перегляд, припинення, перегляд та управління запитами)
- Робота із переліками, довідниками та класифікаторами.
Нагадаємо алгоритм проходження тестування:
- Підготуйте необхідні документи.
- Подайте запит на тестування та додайте необхідний набір файлів.
- Адміністратор проведе тестування у попередньо встановлений термін.
- Отримайте висновок за результатами тестування.
Нагадаємо: пацієнтські інформаційні системи – це веб-сайти чи мобільні застосунки, які дозволяють користувачам використовувати цифрові можливості особистого кабінету пацієнта в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Наразі це лише перший етап впровадження особистого кабінету пацієнта. Надалі він буде доповнюватися новими функціональними можливостями.
Запрошуємо операторів пацієнтських інформаційних систем долучатися до ЕСОЗ!
Учасниці Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформації в українських міністерствах, ознайомлювалися із британським досвідом побудови державних цифрових послуг під час 3-денного навчального туру в Лондоні.
З 1 по 3 серпня 15 жінок, які займають ключові ролі в українських відомствах, обмінювалися досвідом та брали участь в лекціях про світові кейси державної цифровізації, інклюзивний дизайн державних послуг, трансформацію всіх послуг і мереж соціального захисту на прикладі Universal Credit, а також відвідали урядову організацію Government Digital Service (GDS), яка відповідає за цифрову трансформацію у Великій Британії.
«Причина, чому GDS існує, полягає в тому, щоб максимально спростити взаємодію з урядом та громадянами для кінцевих користувачів», — розповів учасницям CEO GDS Том Рід.

Одним із найбільш масштабних проєктів GDS стало створення єдиної платформи із електронними послугами GOV.UK у 2012 — вона замінила 1800 різних сайтів, що існували досі.
Колишній високопосадовий представник Government Digital Service Ендрю Грінвей також поділився своїм досвідом та висновками із реалізації цифрових проєктів. Свого часу він, наприклад, очолював команди, які розробили перший у країні стандарт цифрових послуг та посібник із дизайну.
Говорили також про GOV.UK pay — це послуга з безпечних онлайн-платежів для державних і громадських організацій. А також цифрову ідентифікацію та дизайн, орієнтований на користувача. Організація керується 10 принципами дизайну, що допомагають командам створювати та запускати нові державні послуги. Найперший з них — про користувачів: «Розумійте користувачів та їхні потреби».

Окрема увага — доступності. Вона лежить в основі усіх розробок, адже «кожна послуга — для кожного». А «доступний дизайн — хороший дизайн».
Представниці з Мінцифри також поділилися з британськими колегами досвідом української цифровізації та державних послуг у Дія. На завершення усі учасниці змогли познайомитися із місцевим самоврядування та говорили про лідерство і роботу у міждисциплінарних командах під час кризи.
«Такі навчальні тури, по-перше, – це прекрасний час для нетворкінгу, а по-друге, можливість збагатити досвід цифрової трансформації, перейнявши певні практики від колег та поділившись своїми цінними кейсами. Усі, хто працює у цій сфері погодиться, що цифрова трансформація — це не змінити сайт урядової установи, а змінити, як саме вона працює», – зазначає Юлія Задеряка, керівник відділу комунікацій та розвитку ДП «Електронне здоров’я», яка була однією із учасниць візиту.

Підсумовуючи теми обговорень з міжнародними колегами, вона зауважила, що під час створення державних послуг на першому місці мають бути потреби громадян, а не зручність для уряду: «Визначальна якість, якої треба дотримуватися у процесі змін, – це доступність, адже для всіх громадян треба забезпечити інклюзивний доступ до державних послуг. Щоб досягати успіху і працювати на результат, а не просто заради процесу, у першу чергу треба пам’ятати про клієнтоорієнтований підхід – збирати фідбеки, досліджувати досвід взаємодії із послугами і вдосконалювати їх на основі цих відгуків».

Навчальний візит до Лондона став частиною Лідерської програми для жінок, залучених до цифрової трансформаціі в українських міністерствах. Їх організували у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Уряду Швеції.