Про переваги державно-приватного партнерства: чому немає єдиної державної МІС?

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

Також рекомендуємо
30 Березня 2022
Незважаючи на воєнні дії, коронавірус не відступив з України.
Під час воєнного стану по всій території країни як і раніше рекомендується дотримуватись протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.
📍Окрім того, громадянам рекомендується також забезпечити отримання повного курсу вакцинації проти COVID-19 тими вакцинами, які схвалені ВООЗ до використання.
📍Закладам охорони здоровʼя також важливо забезпечити готовність до реагування на спалахи коронавірусу в умовах воєнного стану.
📍Рекомендуємо ознайомитись з відповідною постановою “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”- ​​https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text
📍Нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19.
Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.
22 Грудня 2022

Шановні лікарі!

Інформуємо, що з 15 грудня в результаті технічного інциденту, який виник у роботі реєстру медичних висновків, користувачі ЕСОЗ могли зіштовхнутися з проблемами у роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність та про народження.

Зокрема протягом цього періоду можуть виникати проблеми в обробці, скасуванні, а також відображенні деяких медичних висновків. Відповідні проблеми були зафіксовані технічними фахівцями ДП “Електронне здоровʼя” та оперативно взяті у роботу. 

Наразі продовжуються роботи над відновленням відображення деяких медичних висновків, створених з 15 грудня. За результатами технічних робіт також буде відновлено повноцінну можливість подовження та скасування раніше відкритих випадків тимчасової непрацездатності (у разі відповідності такої дії чинному законодавству).

Також сьогодні з 8:30 спостерігалася часткова недоступність медичних висновків про народження. Повідомляємо, що станом на 10:20 роботу компонента було відновлено.

Цю інформацію, а також хід розв’язання зазначених проблем завжди можна прозоро відстежити на сторінці моніторингу працездатності ЕСОЗ у відповідному блоці “Медичні висновки”: https://status.ehealth.gov.ua/

Нагадуємо, що нині законодавством визначено, що у разі виникнення технічних проблем, які перешкоджають формуванню МВТН, внесення відповідних даних допускається після усунення технічних проблем ЕСОЗ. Водночас медичний висновок може бути сформований не пізніше ніж як на пʼятий день з дати встановлення факту тимчасової непрацездатності. При цьому строк непрацездатності необхідно зазначити той, що було визначено в день огляду пацієнта лікарем. 

Окрім того, наказом МОЗ України від 01.06.2021  № 1066 “Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки” дозволяється виписувати листки непрацездатності в паперовій формі, зокрема, але не виключно у випадках:

  • спливу строку, протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я;
  • виникнення технічних помилок при передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в ЕСОЗ, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку – до усунення відповідних помилок.

У разі відсутності в закладі бланків непрацездатності, за рішенням керівника допускається видача листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за встановленою формою.

30 Листопада 2023

Вимога надання паперової копії є недоцільною та порушує Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоровʼя.  До того ж, це створює додаткові труднощі для пацієнтів та лікарів, які формують е-направлення в ЕСОЗ. 

Нагадаємо алгоритм отримання е-направлення пацієнтом:

Наразі алгоритм отримання електронного направлення пацієнтом такий:

  • лікар вносить запис про направлення до ЕСОЗ;
  • пацієнту приходить смс-повідомлення з номером направлення;
  • за бажанням пацієнта лікар може надати копію запису про направлення у паперовій або електронній формі.

Алгоритм опрацювання направлення: 

  • пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;
  • працівник закладу перевіряє статус направлення в ЕСОЗ та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за програмою медичних гарантій;
  • далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням.

На сьогодні в електронній системі охорони здоровʼя сформовано понад 400 млн електронних направлень. Це один із найпопулярніших цифрових сервісів в українській системі охорони здоровʼя. 

6 Листопада 2022

Наприкінці літа на сайті Міністерства охорони здоровʼя було створено розділ “Портал вакансій” для медичних працівників. Аналогів такому порталу в Україні не має. Він покликаний допомогти кожному медику, який потребує роботи, знайти вакансію, що йому підходить. 

👉🏻 Ознайомитися з пропозиціями, що розміщені на порталі, можна за посиланням https://work.moz.gov.ua

🤝 Від початку запуску на порталі:

  • Подано понад 1000 вакансій до закладів охорони здоров’я по всій Україні
  • На сьогодні на порталі розміщено понад 500 активних вакансій
  • Завдяки функціонуванню порталу уже вдалося “закрити” 20% усіх актуальних вакансій. 

Портал вакансій медичних працівників є простим та зручним у користуванні. На ньому користувачі можуть ознайомитися з опціями працевлаштування, додатковими перевагами та можливостями, щоб знайти роботу за своїм запитом.

Як медичному закладу розмістити вакансію на порталі?

  1. Вакансії опублікувати на порталі може будь-який заклад охорони здоровʼ я, не залежно від форми власності. 
  2. Для подачі потрібно завантажити просту форму за алгоритмом на порталі.
  3. Якщо при публікації виникнуть технічні проблеми, потрібно заповнити форму зворотнього звʼязку. Фахівці технічної підтримки допоможуть з вирішенням проблеми.

Як знайти вакансію на порталі?

  1. Щоб знайти вакансії у бажаному регіоні України, ви можете скористатися фільтром за областю, вказавши необхідну у полі «Область».
  2. Заклади охорони здоров’я можна відфільтрувати за формою власності та обрати з-поміж державних, комунальних, приватних тощо.
  3. Вакансії можна фільтрувати зокрема і за посадою. Для цього слід вибрати необхідну посаду з випадного списку. Фільтр автоматично відсортує вакансії за запитом та покаже усі відповідні позиції.
  4. В описі вакансії міститься вся необхідна інформація, включно з вимогами до кандидата, розміром заробітної плати та додатковими перевагами.

❗️Важливо, що функціональність порталу постійно розширюється та оновлюється. До прикладу, найближчим часом заплановано впровадити обліковий запис роботодавця закладу охорони здоров’я.