Що важливо знати про формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність для вагітних та породіль, які перебувають за кордоном

На час воєнного стану Міністерство охорони здоровʼя спростило процедуру формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) вагітним та породіллям, які вимушено залишили територію країни. Зокрема це можна зробити без особистого прийому в лікаря.

Сьогодні від лікарів та пацієнтів періодично надходить звернення щодо порядку та підстав формування МВТН у випадку, коли жінки перебувають за кордоном. 

Надаємо розʼяснення щодо ключових аспектів формування МВТН у цій категорії.

 

  • Лікарі можуть формувати МВТН для вагітних пацієнток, які перебувають за кордоном, без проведення особистого огляду.

 

На період дії воєнного стану медичний висновок про тимчасову непрацездатність у категорії “Вагітність та пологи” формується на підставі іноземних медичних документів, що засвідчують факт вагітності або пологів у жінки. 

З 30-го тижня вагітності жінка має право на формування листка непрацездатності та в результаті – отримати соціальні виплати. При цьому не має значення, чи перебувала жінка на обліку в Україні. 

 

  • МВТН у категорії “Вагітність та пологи” може сформувати як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

 

Для того, щоб отримати МВТН вагітні, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до свого сімейного лікаря в Україні, з яким вони уклали декларацію.  

Водночас сформувати медичний висновок у відповідній категорії може не лише сімейний лікар, але й будь-який лікар, до якого звертається пацієнтка. 

Крім того, зауважимо, що право приймати рішення щодо формування МВТН у конкретних ситуації має саме лікар. Участь у цьому процесі представників лікарсько-консультативних комісій не передбачається.

 

  • МВТН формує український лікар на підставі іноземного документа, що засвідчує вагітність жінки.

 

Отже, зі зверненням пацієнтки лікарю не потрібно проводити власну експертизу щодо тимчасової втрати працездатності жінки, якщо її було засвідчено за кордоном, а виключно спиратися на експертизу іноземних колег. 

Своєю чергою, для формування МВТН вагітна має надіслати лікареві (поштою чи доступним месенджером) перекладені (за потреби) та нотаріально засвідчені іноземні медичні документи, в яких зазначено строк вагітності, на підставі яких український лікар має сформувати МВТН з датою настання 30 тижня вагітності пацієнтки.

У випадку пологів: український лікар сформує МВТН з дати пологів також на підставі даних іноземного медичного документа про пологи. 

Нагадаємо, що якщо у жінки за кордоном були ускладнені пологи або народилося декілька маленьких українців, лікар має сформувати породіллі МВТН не на 126, а на 140 календарних  днів. 

Нагадаємо покроковий алгоритм дій для вагітних українок, які перебувають за кордоном та продовжують сплачувати податки до українського бюджету самостійно або через офіційного роботодавця:

  1. Зверніться за медичною допомогою в країні перебування. На момент настання чи після 30 тижня вагітності отримайте іноземний медичний документ, в якому зазначено факт та термін вагітності.
  2. Рекомендуємо перекласти іноземний медичний документ українською та нотаріально завірити ці переклади.
  3. Зверніться до свого сімейного лікаря або ж іншого лікаря, якому ви надали право на перегляд медичної інформації в ЕСОЗ та повідомте про потребу у формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
  4. Передайте лікареві іноземні медичні документи з їх перекладом в узгоджений з лікарем спосіб – поштою чи месенджером.
  5. Переконайтеся, чи вдалося лікареві успішно сформувати медичний висновок.
  6. В особистому кабінеті Пенсійного фонду України перевірте успішність сформованого електронного лікарняного.
  7. Повідомте роботодавця про е-лікарняний та чекайте на отримання соціальних виплат.
Також рекомендуємо
3 Січня 2023
Електронні рецепти та направлення: як медичним закладам та аптекам надавати послуги пацієнтам в умовах відключення світла
Попри постійні обстріли та перебої в електропостачанні українська система охорони здоровʼя продовжує безперебійно функціонувати та надавати якісні медичні послуги всім, хто цього потребує.
1️⃣ Доступні ліки
На час воєнного стану лікарі можуть виписувати пацієнтам паперові рецепти на лікарські засоби з програми реімбурсації «Доступні ліки» у разі відсутності світла та зв’язку.
📄 При цьому паперовий рецепт:
– повинен бути виписаний на відповідному рецептурному бланку (ф-1);
– виписується за міжнародною непатентованою назвою (МНН) на одне найменування лікарського засобу;
– має містити інформацію про заклад, лікаря та пацієнта;
– має бути засвідчений підписом та печаткою лікаря.
За виконання всіх цих умов рецепт вважається дійсним, а аптека може облікувати його та здійснити відпуск ліків пацієнту.
2️⃣ Рецепт на антибіотики
На перехідному періоді у разі відсутності технічної можливості лікарі можуть призначати антибактеріальні лікарські засоби на паперових рецептурних бланках форми № 1.
🔖 Нагадаємо, що до повноцінного впровадження е-рецепта на всі рецептурні ліки під час виписування електронного рецепта на антибіотики лікар має роздрукувати та надати пацієнту інформаційну довідку, яка містить номер рецепта, код його погашення, а також дані про призначення. При цьому ця довідка має бути обовʼязково завірена особистим підписом та печаткою лікаря.
📲 Так, у разі, якщо пацієнт отримав електронний рецепт, проте фармацевт не може здійснити його відпуск в ЕСОЗ, фармацевт може відпустити антибіотик за інформаційною довідкою до е-рецепта, яка на час воєнного стану прирівнюється до рецепта. При цьому фармацевт має зробити позначку «Відпущено» на інформаційній довідці та повернути її пацієнту.
3️⃣ Рецепт на наркотичні (психотропні) ліки
Також за відсутності світла чи звʼязку медичні працівники можуть призначати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на паперових рецептурних бланках форми №3.
Відпуск рецептурних ліків за рецептурними бланками форми №1 та №3 здійснюється відповідно до правил, затверджених наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360.
4️⃣ Паперові направлення на послуги
Відсутність світла та інтернету — не перепона у скеруванні пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів. Так, лікар може видати пацієнту паперове направлення. Це може зробити як лікар первинки, так і лікар-спеціаліст.
❗️Зауважимо, що використання паперових форм допускається виключно у випадках, якщо відсутня технічна можливість сформувати електронний рецепт чи направлення через, наприклад, відсутність електроживлення чи доступу до мережі Інтернет.
28 Березня 2023
Обмін досвідом між Естонією та Україною задля розвитку eHealth

Раді повідомити про початок обміну досвіду між Естонією та Україною задля розвитку eHealth!

З початку березня ми розпочали співпрацю з нашими міжнародними партнерами, яка у майбутньому допоможе у безпечний та контрольований спосіб обмінюватись медичною інформацією між електронними системами охорони здоров’я Естонії та України.
На сьогодні понад 126 000 вимушених переселенців з України прибули до Естонії. А 66 000 із них не планують повертатись до кінця війни.
Загалом понад 44 000 українців уже звернулися за медичною допомогою до медзакладів Естонії, здебільшого — до сімейних лікарів.
Для їх ефективного лікування було б зручно забезпечити доступ лікаря до даних пацієнта за дозволу пацієнта, внесених в Україні.
Це покращить комунікацію лікарів та пацієнтів, а також суттєво зменшить потребу в проведенні додаткових досліджень або діагностики.
Естонські колеги вже приєдналася до транскордонного обміну медичною інформацією про пацієнта та електронним рецептом з боку ЄС.
Також команда ДП «Електронне здоров’я» має великий досвід роботи з даними та впровадженням новітніх рішень у сфері охорони здоров’я.
Дуже раді початку кооперації між Україною та Естонією у питанні обміну даними.
Все буде eHealth!🤝
ІІ Симпозіум ВООЗ
12 Вересня 2023
Українська команда eHealth взяла участь у розробці стратегії цифровізації охорони здоров’я в ЄС на симпозіумі ВООЗ

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

27 Грудня 2023
Чому лікар не може переглянути медичні дані пацієнта, які вніс інший медичний працівник (лікар, медсестра/брат)?

Іноді в процесі лікування виникають ситуації, коли лікар не бачить певних записів про лікування пацієнта з ЦБД ЕСОЗ. Часто лікарі повʼязують цю проблему з тим, що такі дані були внесені іншим закладом або через іншу МІС, а тому їх неможливо переглянути.

Спростовуємо цей міф, адже вся інформація, внесена до ЦБД ЕСОЗ, зберігається централізовано і за певними правилами доступ до даних можуть отримати медичні працівники незалежно від: 

  • МІС, через яку вони були внесені 
  • Області, форми власності закладу 
  • Спеціальності лікаря, який їх вносив 
  • тощо

Раніше ми розповідали про можливі причини, чому користувач може “не бачити” певні записи.  Детальніше про це 👉тут

Одна з основних причин – відсутність доступу до перегляду таких даних. Сьогодні ми розповімо детальніше, як подати запит на отримання доступу до необхідних даних пацієнта.

Важливим аспектом в отриманні доступу до даних пацієнта є метод аутентифікації пацієнта, який може бути трьох типів: 

  • за номером телефону
  • за документами
  • через третю особу (законний представник)

Детальніше про методи автентифікації йшлося на вебінарі, який можна переглянути за .

Чому важливий метод автентифікації? 

У залежності від типу методу автентифікації та його актуальності пацієнт може або не може підтвердити запит на доступ до його даних або до даних його підопічного. 

Так, наприклад, якщо метод автентифікації за номером телефону, на такий номер прийде одноразовий чотиризначний код, назвавши який, пацієнт підтверджує доступ до його даних. Відповідно якщо номер телефону неактуальний, тоді треба оновити інформацію про метод автентифікації з актуальним на поточний момент номером телефону.

А якщо метод автентифікації за документами, то пацієнт має надати такий документ для підтвердження дії медичного працівника, який у свою чергою завантажить скан-копію такого документу. Але при використанні даного методу автентифікації пацієнта не має можливості дистанційно управляти цим доступом. Тому радимо використовувати як метод автентифікації саме метод за номером телефону.

Як отримати доступ до необхідних медичних даних пацієнта?

Для того, щоб отримати доступ до медичних даних пацієнта:

  1. Переконайтеся, що метод автентифікації в ЕСОЗ актуальний.
  2. Оберіть електронні медичні записи, до яких необхідний доступ. Зауважте, що у лікаря є можливість запросити доступ до усіх медичних записів пацієнта відразу (окрім чутливих)
  3. Відправте запит на доступ до ЦБД ЕСОЗ з зазначенням рівня доступу: на читання або редагування. Визначте, який саме доступ вам потрібно отримати. Більше про можливі доступи читайте тут.
  4. Після цього пацієнт має підтвердити доступ до своїх даних наявним методом автентифікації, надавши код з СМС або документи. 
  5. Підтвердіть запит, зазначивши код верифікації або завантаживши документ.
  6. Після цього якщо пацієнт надав доступ – ви маєте можливість працювати з цими даними. 

Процес отримання доступу може дещо відрізнятися в залежності від того, на що потрібно отримати доступ, зокрема:

👉Для отримання доступу на групи (чутливі групи або групи діагнозів/сервісів), необхідно обрати відповідну групу.

👉Для отримання доступу до пацієнта, необхідно обрати відповідного пацієнта.

Як лікар може отримати доступ до чутливих даних пацієнта? 

Будь-які медичні дані є конфіденційними та охороняються законом, однак є низка інформації, яка охороняється більш суворо. Такими даними є інформація в контексті психіатрії та ВІЛ статусу.

Якщо електронні медичні записи містять дані про стан, інтервенції тощо, які відносяться до чутливих – доступ надається виключно за дозволом пацієнта.

👉За замовчуванням доступ до таких даних має виключно їх автор. Однак, за потреби інші лікарі можуть отримати доступ до чутливих даних. 

У процесі комунікації з пацієнтом поясніть йому клінічну потребу в необхідності ознайомлення з чутливими даними, отримайте на це письмову згоду пацієнта, після чого зареєструйте такий дозвіл на доступ до групи чутливих даних в ЕСОЗ.

👉 Так, якщо у пацієнта метод автентифікації за номером телефону, то пацієнт отримає окремий вид смс – щодо доступу до групи чутливих даних з кодом. 

Пацієнт повідомляє цей код вам як підтвердження того, що він згоден надати доступ  до своїх чутливих даних. 

👉Ввівши код, лікар підтверджує дозвіл пацієнта на доступ до групи чутливих даних. Після цього ви можете працювати з цими даними в ЕСОЗ.

Тому на відміну від паперової медичної документації (доступ до якої іноді не контролюється зовсім і будь-хто з фізичним доступом до паперової картки може мати несанкціонований доступ), дані, які зберігаються в ЦБД ЕСОЗ, є, безумовно, більш захищеними завдяки політикам та заходам контролю доступу, зокрема, з боку пацієнта.