Про тестування адміністративного модуля для аптечних закладів (Оновлено 21.03.2019)

Медична інформаційна система “SimplexMed” успішно пройшла тестування адміністративного модуля для аптечних закладів.

SimplexMed (https://simplex-med.com)

ТОВ “АСТУМ”

Код ЄДРПОУ 38590681

До функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

 

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС або АІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

Також рекомендуємо
19 Липня 2022

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

12 Червня 2023

Понад мільйон е-рецептів на рецептурні ліки за власні кошти виписали пацієнтам менше ніж за рік, починаючи з серпня 2022 року. Це свідчить про те, що новий електронний інструмент запрацював у штатному режимі та є доступним для усіх лікарів та фармацевтів.

Про це розповідала Ірина Ліштаба, фармацевтична експертка, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я» під час панельної дискусії у рамках Конгресу «Аптеки світу 2023», який відбувся 8 червня. 

Збільшення кількості рецептів не призвело до негативних наслідків для навантаження ЕСОЗ. 

«Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Система “папірець-штамп-підпис” вже давно у минулому. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації», – зауважила Ірина Ліштаба.

Нагадаємо, що у межах перехідного періоду пацієнти все ще можуть обирати, яким типом рецепту їм зручніше користуватися паперовим чи електронним. Також на період дії воєнного стану лікарі можуть використовувати паперові рецептурні форми, коли не буде технічної можливості сформувати е-рецепт в ЕСОЗ. Крім того, паперовими рецептами все ще зможуть користуватися волонтери для придбання ліків для потреб медичного фронту.

ДП «Електронне здоров’я» постійно працює над вдосконаленням та впровадженням нових змін, аби електронні інструменти і е-рецепти зокрема, були більш зручними та ефективними. 

Конгрес «Аптеки Світу 2023» – це подія для аптечного ринку, що об’єднує професіоналів фармацевтичного сегменту з усього світу. Серед організаторів: Proxima Research International, Моріон, Medical Data Management. Інформаційний партнер – щотижневик Apteka.UA.

23 Жовтня 2018

Минуло півроку з того часу, коли була створена Національна служба здоров’я України і “гроші пішли за пацієнтами” у ті заклади, які підписали договори зі Службою. Розказуємо, як змінилась первинна допомога за цей час.

За 6 місяців роботи Нацслужби здоров’я 623 заклади первинної допомоги (майже половина закладів первинки країни) підписали договір з Службою і перейшли на нову систему фінансування.

Понад 12 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. І за ними до закладів вже “прийшло” 1,615 млрд грн, які держава вперше спрямувала на оплату медичних послуг конкретним пацієнтам.

Більшість закладів отримали значно більше грошей, аніж за субвенцією. І цей дохід зростатиме, адже заклади ще продовжують укладати декларації з пацієнтами. Наприклад, Сокирянський ЦПМСД збільшив свій дохід з липня по жовтень на 50%, Черкаський ЦПМСД №2 – на 32%. Томашпільський центр первинної допомоги збільшив надходження на свій рахунок на 58%.

Зміни в медицині відкрили вікно можливостей. І цими можливостями скористалися передусім маленькі міста. Саме там відбуваються найбільші зміни. Лідери за рівнем підписання декларацій – Червоноград на Львівщині (76%) та Овруч на Житомирщині (65%). В Червонограді отримали втричі більше коштів, аніж за субвенцією, і вже у перші місяці підняли зарплату лікарям – з 5 000 до 16 000 грн. Овруцький ЦПМСД тепер отримує вдвічі більше, аніж за субвенцією. І зарплата лікаря зросла з 5 000 до 15 000 грн.

Значно зросли і зарплати медичних сестер. Наприклад, у закарпатському Міжгір`ї зарплата медсестри виросла з 5 до 8 000. У Миргороді – з 4 до 8 500 грн.

«За рік ми набрали непоганий темп впровадження змін. Але ми плануємо нарощувати його в наступному році. Яка наша візія на 2019 рік? Нова первинна ланка по всій країні – з високою якістю послуг, різноманіттям провайдерів, високими зарплатами лікарів. Нові електронні інструменти для лікарів та пацієнтів – електронні медичні картки, направлення до спеціалістів, рецепти на «Доступні ліки», лікарняні листи. Ви приходите на прийом і займаєтеся вашим здоров`ям, а не папірцями. І найголовніше – старт реформації спеціалізованої допомоги – запуск програми «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря пацієнти отримають найнеобхідніші для встановлення діагнозу аналізи, консультації спеціалістів та діагностику безоплатно», – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

 

«Зміни в медицині відбуваються перш за все на користь пацієнта та лікаря. Щоб інформація про них була доступною, 8 жовтня Національна служба здоров`я запустила власний контакт-центр. Це перший в Україні контакт-центр для лікарів та пацієнтів. За усіма міжнародними стандартами. Кожен українець, подзвонивши на номер 1677, зможе отримати відповіді на всі питання щодо змін в медицині. Адже трансформація триває. З наступного року трансформується програма «Доступні ліки» і буде реалізовуватися через НСЗУ. Ми будемо укладати контракти з аптеками. Пацієнт за електронним рецептом зможе отримати необхідні йому ліки у будь-якій аптеці, яка уклала з нами договір – незалежно від місця свого проживання, там, де йому буде зручно. Всі ці зміни розвертають медичну систему в бік пацієнта», – заявив Олег Петренко, голова НСЗУ.

Джерело: moz.gov.ua

8 Жовтня 2021
В умовах боротьби з пандемією телемедичні технології набувають принципово нового значення та потребують всебічного застосування в практичній діяльності лікарів, науковців та освітян. Якщо до пандемії телемедицина вирішувала завдання, які наближали пацієнтів до лікарів, то зараз до основних завдань додалися – безпечна комунікація між пацієнтами та медичними працівниками та доступ до медичних послуг у безпечний спосіб.
Саме тому Міністерство охорони здоров’я України започатковує проєкт з розвитку телемедицини та телемедичних технологій.
Учора відбулась Установча зустріч щодо започаткування телемедицини в межах розвитку електронної охорони здоров’я України, в якій взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, ДП “Електронне здоров’я”, “Центру громадського здоров’я”, Асоціації eHealth в Україні, а також представники USAID та проєкту LHSS.
💻 “Телемедичні технології необхідно розглядати, як невід’ємну складову тих діджітал-інструментів, які ми зараз впроваджуємо в системі охорони здоров’я та адаптувати їх у eHealth”, – зазначила Марія Карчевич, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
💻 Дмитро Самофалов – т.в.о. Глави Національної служби здоров’я України поділився досвідом розбудови телемедичних мереж в регіонах України та резюмував: “Ще до пандемії впроваджені телемедичні технології підтвердили свою ефективність у лікуванні серцево-судинних хвороб. Так, у Одеській області показники інфарктів поза терапевтичним вікном знизилися майже удвічі, а також покращилася якість лікування інфарктів у цілому. Безумовно, телемедичні центри показали дуже високі результати і вже під час пандемії. Питання включення телемедичних мереж і їх входження в Програму медичних гарантій як одного з компонентів – важлива умова для досягнення універсального покриття медичними послугами”.
🖥 “Без телемедицини сучасні електронні медичні послуги не є повноцінними і такими, що відповідають світовим стандартам eHealth. Адже світова практика на прикладі панемії COVID-19 доводить, що це дійсно ефективний інструмент в профілактиці, діагностиці та лікуванні пацієнтів. Це синергія технологій та медичної допомоги, яка сприяє створенню нової якості медичних послуг. Електронна охорона здоров’я України уже сьогодні дозволяє застосовувати телемедичні сервіси, які надалі тільки набуватимуть популярності. Оскільки це зручно та корисно для пацієнтів і лікарів”,- Vadym Terentyuk, начальник відділу управління проєктами та програмами ДП “Електронне здоров’я”.
EZdorovya висловлює подяку учасникам зустрічі, які беруть участь у якісній розбудові електронної охорони здоров’я та готові впроваджувати телемедичні сервіси в Україні, що дозволить збільшити ефективність та доступність медичних послуг для всіх громадян.