Як відбувається верифікація даних про заклади охорони здоров’я в ЕСОЗ?

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

  1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
  2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
  3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
  4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ

Також рекомендуємо
4 Лютого 2022
Як підготуватися до запуску е-рецепту на антибіотики

Як підготуватися до запуску е-рецепту на антибіотики —  у МОЗ відбулася зустріч із представниками громад

 

З квітня 2022 року усі антибіотики, які зареєстровані в Україні, відпускатимуть в аптеках лише за наявності у пацієнта електронного рецепта. Відтак, усі заклади охорони здоров’я та, зокрема, аптеки повинні провести роботу з підключення до електронної системи охорони здоров’я. Про це говорили під час онлайн-зустрічі з представниками місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Мова також йшла про підготовку закладів охорони здоров’я до впровадження е-рецепту на антибіотики. 

 

«Запуск електронних рецептів — це один із найбільших цифрових  проєктів 2022 року. Ми розуміємо спільне стратегічне завдання, яке стоїть перед МОЗ, закладами охорони здоров’я та медичними інформаційними системами. Як партнери у впровадженні нових пацієнтських сервісів, кожен на своєму місці має зробити усе потрібне, аби у квітні електронний рецепт на антибіотики якісно запрацював»,  — заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.  

 

Наразі Міністерство підготувало для закладів охорони здоров’я покрокову інструкцію з роз’ясненнями щодо того, як їм підготуватися до впровадження електронного рецепта. У ній, зокрема, зазначено:

 

  1. Якщо ваш заклад уже працює з медичною інформаційною системою (МІС), підключений до електронної системи охорони здоров’я та виписує рецепти, у такому випадку вашому закладу не потрібно ніяких додаткових кроків — представники вашої МІС попередять вас про появу нових можливостей у системі.
  2. Якщо ваш заклад зареєстрований в ЕСОЗ, проте ви раніше не працювали з модулем електронного рецепта — зверніться до представників вашої медичної інформаційної системи та уточніть, чи мають вони необхідний модуль або чи планують його впровадження найближчим часом.
  3. Якщо ваш заклад не зареєстрований та ніколи не працював у електронній системи охорони здоров’я, необхідно першочергово обрати медичну інформаційну систему. Важливо, щоб у МІС обов’язково був необхідний функціонал електронного рецепту. Потім слід забезпечити персонал закладу кваліфікованим електронним підписом для підтвердження дій у системі. Далі — зареєструвати заклад, його підрозділи та користувачів через МІС у системі та очікувати готовності функціоналу.

 

«Зміни, які чекають на заклади охорони здоров’я, не є кардинально новими або незрозумілими. Оскільки ці процеси є схожими на ті, що відбуваються з випискою е-рецептів у рамках програми “Доступні ліки”», — підкреслила заступниця міністра з цифрового розвитку Марія Карчевич. 


Запуск е-рецептів на антибіотики — один із трьох етапів реформи відпуску лікарських засобів. Далі, за антибіотиками, йтиме відпуск наркотичних препаратів і насамкінець — усі рецептурні препарати. 

 

1 Серпня 2022
Перелік електронних медичних інформаційних систем, які відключено від Центральної бази даних ЕСОЗ з 31.07.2022

Шановні користувачі електронної системи охорони здоровʼя!

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Відповідно до наказу Адміністратора від 01.06.2022 №18, ураховуючи виявлені порушення операторів електронних медичних інформаційних систем вимог щодо захисту інформації в електронній медичній інформаційній системі, прийнято рішення відключити 31.07.2022 деякі електронні медичні інформаційні системи від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.

Перелік електронних медичних інформаційних систем, які підлягають відключенню:

  • простоМед, ТОВ МІС-сервіс, ЄДРПОУ 43826536
  • Apteka24, ТОВ МІС-сервіс, ЄДРПОУ 43826536
  • Medcore, ТОВ МЕДКОР, ЄДРПОУ 41533623
  • MoniHeal, ТОВ «Moi Здоров’я»,  ЄДРПОУ 42099293
  • Цифровий пацієнт, ТОВ “ЦЕНТР СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “БРАВО”,  ЄДРПОУ 43251371
  • UASMART, ТОВ ЮАСМАРТ,  ЄДРПОУ 39904213
  • ePrisonHealth, Центр охорони здоров’я державної кримінально-виконавчої служби України, ЄДРПОУ 41713679
  • Hermes-medical, ТОВ НВФ “ГЕРМЕС-КОМП”,  ЄДРПОУ 22159669
  • Iconx CRM,  ФОП Чернов Михайло Петрович, ЄДРПОУ 3209907258
  • Ademrius,  ТОВ “Адемріус”,  ЄДРПОУ 43559910
  • МедЦентр+,  ФОП Немировський Дмитро Валерійович, ЄДРПОУ 3008915235
  • Парацельс, ФОП Харченко Лариса Геннадіївна, ЄДРПОУ 2357605629
  • Prolisok, ТОВ “ПРО ЛІС ОК АІ”, ЄДРПОУ 43120142
  • Медікіт, ТОВ МЕДІКІТ, ЄДРПОУ 41864050
  • Selenium, ФОП Стоянов Л.А., ЄДРПОУ 3129318014
  • Нейрон, ТОВ АЛЮР, ЄДРПОУ 31328058

Нагадуємо, що у разі відключення МІС від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, користувачі вищеперерахованих МІС мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я іншу МІС відповідно до алгоритму вибору МІС; 

– розірвати договір з Оператором МІС та/або провести претензійно позовну роботу щодо невиконання, неналежного виконання договору Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.

15 Квітня 2022
9 млн МВТН сформовано в ЕСОЗ
Під час воєнних дій динаміка внесення даних в електронну систему охорони здоровʼя не така, як це було до війни, проте лікарі продовжують використовувати електронні сервіси, вносити медичні записи та встановлювати нові рекорди в ЕСОЗ!
Дякуємо за вашу віддану працю!
Все буде Україна!🇺🇦
16 Квітня 2024
Які існують цифрові сервіси для пацієнтів?

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

  • Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.

  • Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.

  • Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.

  • Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.

  • Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.

  • Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які  будуть доступні для українців.