Де зараз можна знайти потрібні ліки?

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір. 

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

Наприкінці літа на сайті Міністерства охорони здоровʼя було створено розділ “Портал вакансій” для медичних працівників. Аналогів такому порталу в Україні не має. Він покликаний допомогти кожному медику, який потребує роботи, знайти вакансію, що йому підходить. 

Ознайомитися з пропозиціями, що розміщені на порталі, можна за посиланням https://work.moz.gov.ua

Від початку запуску на порталі:

• Подано понад 1000 вакансій до закладів охорони здоров’я по всій Україні
• На сьогодні на порталі розміщено понад 500 активних вакансій
• Завдяки функціонуванню порталу уже вдалося “закрити” 20% усіх актуальних вакансій. 

Портал вакансій медичних працівників є простим та зручним у користуванні. На ньому користувачі можуть ознайомитися з опціями працевлаштування, додатковими перевагами та можливостями, щоб знайти роботу за своїм запитом.

❓Як медичному закладу розмістити вакансію на порталі?

1. Вакансії опублікувати на порталі може будь-який заклад охорони здоровʼ я, не залежно від форми власності. 
2. Для подачі потрібно завантажити просту форму за алгоритмом на порталі.
3. Якщо при публікації виникнуть технічні проблеми, потрібно заповнити форму зворотнього звʼязку. Фахівці технічної підтримки допоможуть з вирішенням проблеми.

❓Як знайти вакансію на порталі?

1. Щоб знайти вакансії у бажаному регіоні України, ви можете скористатися фільтром за областю, вказавши необхідну у полі «Область».
2. Заклади охорони здоров’я можна відфільтрувати за формою власності та обрати з-поміж державних, комунальних, приватних тощо.
3. Вакансії можна фільтрувати зокрема і за посадою. Для цього слід вибрати необхідну посаду з випадного списку. Фільтр автоматично відсортує вакансії за запитом та покаже усі відповідні позиції.
4. В описі вакансії міститься вся необхідна інформація, включно з вимогами до кандидата, розміром заробітної плати та додатковими перевагами.

Важливо, що функціональність порталу постійно розширюється та оновлюється. До прикладу, найближчим часом заплановано впровадити обліковий запис роботодавця закладу охорони здоров’я.

Деколи у працівників виникають труднощі з реєстрацією в ЕСОЗ або оновленням паролю або ж інші питання, пов’язані з роботою у системі. У всіх цих випадках медзаклади та аптеки можуть звертатися до медичних інформаційних систем, які їх обслуговують, адже підтримка, консультування та навчання медпрацівників роботи в ЕСОЗ входить до послуг, які МІС надає закладам охорони здоров’я. Як визначитися із переліком необхідних послуг від МІС та де це можна переглянути, розповідаємо детальніше. 

Для початку нагадаємо, що медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я лише через медичні інформаційні системи, які відповідають технічним вимогам держави та підключені до ЦБД ЕСОЗ. 

МІС – це рішення для автоматизації охорони здоров’я, адже саме завдяки медичним інформаційним системам відбувається обмін інформацією між медзакладами та аптеками з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Перш ніж працювати з МІС, заклади охорони здоров’я вивчають, які саме функціональності для взаємодії з ЕСОЗ пропонує медична інформаційна система і чи покриває обсяг цих функціональностей потреби закладу. Перевірити, чи володіє МІС відповідними функціональностями, можна на спеціальному дашборді Статуси тестування функціоналу МІС. 

Коли медзаклад чи аптека визначаються із МІС, яка найбільше покриває потреби закладу, то зобов’язані укласти відповідний договір про умови співпраці (згідно з Постановою КМУ №411 від 25.04.2018). Саме договір є інструментом взаємодії закладу охорони здоров’я з оператором МІС і передбачає обсяг та якість послуг, які медична інформаційна система зобов’язана надавати закладу. Зокрема, у такому договорі може обумовлюватися режим роботи служби підтримки, доступність такої підтримки у вихідні, також передбачається консультування та навчання медпрацівників і відповіді на всі питання чи проблеми, пов’язані з роботою в ЕСОЗ. 

Рекомендації: на що звернути увагу закладам охорони здоров’я, укладаючи договір з МІС?

Задля належної співпраці між закладами охорони здоров’я і МІС у договорі варто передбачити, зокрема такі умови. 

Забезпечення безперебійної роботи МІС

Договір повинен передбачати, що МІС має забезпечувати доступ до її функціональних можливостей та можливостей ЦБД ЕСОЗ в режимі 24/7. При цьому планова недоступність (час, протягом якого функціональні можливості онлайн сервісу МІС можуть бути недоступні) має становити не більше, ніж 4% часу звітного періоду.

Забезпечення навчальними матеріалами

Передбачте в договорі, що оператор МІС має розробити та забезпечити вас постійним доступом до інструкцій та навчальних матеріалів, які пояснюють, як користуватися функціональними можливостями МІС, наприклад, покрокова інструкція, як виписати е-рецепт або як зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ. 

Робота служби підтримки МІС

У договорі має бути визначено, як, у який термін та в якому режимі роботи служба підтримки МІС надає консультації та допомагає вирішити проблеми, запити, пов’язані з роботою МІС та ЕСОЗ.

Вчасне повідомлення про інциденти та помилки в роботі МІС

Проблеми в роботі можуть виникати як в роботі МІС, так і в роботі ЦБД ЕСОЗ. Детальніше про розподіл зон відповідальності читайте за посиланням.

Так, щодо проблем в роботі ЦБД ЕСОЗ ми інформуємо користувачів шляхом публікації повідомлень через сторінку Моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ.

Тому для розуміння, як працює ваша МІС рекомендуємо передбачити порядок інформування вас як замовника послуг щодо проблем саме в роботі МІС. 

Дотримання термінів реагування на збої

Для усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, держава висуває вимоги щодо того, як швидко збої і проблеми мають бути усунені. Так, відповідно до умов договору між МІС та державою зазначено, що збої мають бути виправлені в термін від 4 годин до 3-х діб залежно від складності такого збою. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна переглянути у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому з МІС Договорі також. 

Забезпечення доступу до функціональності ЕСОЗ 

Усі можливості ЕСОЗ поділені на функціональні частини, на які тестуються та підключаються МІС. Ви як замовник можете передбачати, яка функціональність необхідна саме вам, тому рекомендуємо передбачити перелік такої функціональності як складову закупівлі та договору відповідно. 

На момент укладення договору МІС має бути протестована на таку функціональність та мати позитивний висновок за результатами тестувань. Перевірити, чи протестована МІС, яка подала вам пропозиції, можна на дашборді Статуси тестувань функціоналу МІС.

Оновлення функціональних можливостей МІС відповідно до розвитку ЕСОЗ

Врахуйте, що ЕСОЗ постійно розвивається, змінює існуючу функціональність та створює нові. Тому у договорі, який ви укладаєте з МІС, має бути однозначно передбачено умови, за яких МІС надає оновлення програмного забезпечення, щоб ваш заклад міг отримати всі можливості, які передбачає електронна система охорони здоров’я. 

Забезпечення відповідальності за порушення договору

Якщо ви передбачили певні умови послуг та їх якості (зокрема, які ми навели вище) з МІС, яка є важливою складовою вашої діяльності, рекомендуємо передбачати певну відповідальність за порушення таких умов. Наприклад, санкціями за порушення умов договору може бути зменшення вартості надання послуг або штрафи тощо.

Рекомендації, які ми навели вище, допоможуть вам зорієнтуватися, на які моменти варто звернути увагу, укладаючи договір з МІС. Рекомендуємо медичним закладам та аптекам уважно ознайомлюватися із переліком функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ та додатковими сервісами для організації роботи в закладі, які зазначені в договорі. 

Якщо ви потребуєте додаткових можливостей, обов’язково обговоріть це з медичною інформаційною системою, перш ніж укласти договір. Комфортна та ефективна робота в ЕСОЗ починається з моменту визначення необхідних потреб закладу та вибору медичної інформаційної системи, яка найкраще покриває ці потреби. 

📌Ознайомитися із переліком усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, можна за посиланням.

📌Технічна підтримка медичних інформаційних систем