Що таке FemTech і чому від нього в захваті світові інвестори?

Як наслідок розвитку технологій mHealth та telehealth набув розвитку такий напрямок як FemTech.
У категорію FemTech потрапляють технічні розробки у галузі медицини, створені для жіночого здоров’я. Найчастіше під цим розуміють репродуктивне здоров’я жінки, вагітність, догляд за дітьми та інші. Інвестори наразі уже називають FemTech прогресивним вектором розвитку стартапів, адже обсяг ринку Femtech оцінюється в $16,5 млрд в 2020 і обіцяє зрости до $50 млрд в 2025.

За статистикою жінки більш прогресивні користувачі digital health рішень і витрачають на здоров’я на 30% більше ніж чоловіки. У 2014-2019 рр. 114 FemTech компаній у світі отримали інвестицій в $2 мільярди. Сьогодні вже існує більше 3 000 FemTech додатків.
З огляду на особливості будови жіночого організму, категорія FemTech компаній виходить далеко за межі планування вагітності та пологів, охоплюючи всі аспекти жіночого здоров’я і його обслуговування в медицині.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі найвідоміші стартапи FemTech.

🔸Німецький стартап “Inne” розробив продукт для аналізу гормонів, що знаходяться в слині. За технологією пройти цей тест можна й самостійно і звернутись з результатами до профільного лікаря. (https://bit.ly/31YvooC )
🔸Стартап “Tia Clinic” — це додаток, який об’єднує мережу закладів жіночого здоров’я. Усі поради, чати, освітня література, рекомендації лікарів у доступному, зручному форматі і простою мовою. (https://bit.ly/2CDryst)
🔸Британський стартап “Syrona” – це віртуальна британська клініка, яка дозволяє отримати відповіді на хвилюючі питання від лікарів, не виходячи з дому. Це особливо актуально в часи пандемії (https://bit.ly/325yerU)
🔸Платформа “Allbodies” — зручний додаток для підлітків та молоді, де можна отримати всю необхідну інформацію стосовно жіночого здоров’я. Основною ціллю програми є допомога підліткам уникнути психологічних та фізичних травм.
🔸Ще один британский стартап “Super Izzy” – це чат-бот, який допомагає швидко отримати відповіді на будь які жіночі питання. Засновниця стартапу – лікарка, яка з власної практики хоче допомогти жінкам бути більш обізнаними в питаннях власного тіла та здоров’я. (https://bit.ly/2FEiLaZ )
🔸Соціальна мережа для майбутніх мам “Peanut” ($5м інвестицій) — це нова форма класичних форумів в форматі мобільного додатку, щоб не відчувати себе ізольованим і мати можливість обговорювати усі питання в тому числі і з експертами. (https://bit.ly/3hkvSvy )

Також рекомендуємо
1 Грудня 2020

 

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

 

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

 

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

 

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

 

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

 

  • Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

15 Квітня 2021

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 


У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

30 Травня 2022
Які нові виклики постали перед електронною системою охорони здоров’я в умовах війни та які зміни відбулись в роботі команди та проєктів?
Про це розповів в.о генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Alexandr Yemets в інтерв’ю The Pharma Media

Детальніше в інтерв’ю за посиланням-