Понад 36,5 тисяч фахівців налічує фармацевтична спільнота України в ЕСОЗ!

Фармацевт – це не просто фахівець, який видає ліки. Це ключова фігура у сучасному цифровому трикутнику охорони здоров’я: “лікар – пацієнт – фармацевт”. Адже за кожним погашеним рецептом стоїть фахівець, який надає пацієнту необхідні лікарські засоби для отримання належного лікування та профілактики. 

Завдяки впровадженню е-Рецепта фармацевти стали повноцінними учасниками електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), що робить процес лікування прозорим, швидким та зручним для кожного. 

Підготували для вас портрет професії у цифрах ЕСОЗ та корисну інструкцію, як працює е-Рецепт сьогодні.

Портрет фахівця у цифрах

За кожним успішно відпущеним препаратом стоїть велика спільнота професіоналів:

  • 36 547 фахівців уже зареєстровано в ЕСОЗ, а 95% з них – працюють у аптеках, що мають договір з НСЗУ на реімбурсацію.
  • 96,2% – це жінки. Найчисельніша група – фахівчині віком 31–40 років (понад 11 тисяч). Середній вік фармацевта в Україні – 39 років.
  • Найбільше фахівців до 25 років працює на Львівщині – 461 фахівець, а найбільше фармацевтів віком 50+ працює на Дніпропетровщині – їх 1094.
  • Найбільший аптечний хаб – Київ та область (понад 10 тисяч фахівців). У столиці працює вдвічі більше фармацевтів, ніж у Житомирській області, та майже стільки ж, як у всій Львівській.
  • 91,6 млн е-Рецептів – стільки рецептів уже опрацьовано фармацевтами України. Найбільше е-Рецепти на ліки погашено на Дніпропетровщині (9,8 млн рецептів). А найкращий показник співвідношення виписаних та погашених е-Рецептів – у Запорізькій області (86,3% погашених).

Для того, щоб фармацевт у аптеці відпустив вам рецептурні ліки, нагадуємо:

Відпуск рецептурних ліків в аптеці здійснюється виключно за рецептом лікаря. Рецепт на ліки має  бути електронний та, в окремих випадках, паперовий (зокрема для ненаркотичних ліків, які пацієнти купують власним коштом).

Якщо вам сформували е-Рецепт:

  1. Назвіть або покажіть фармацевту 16 значний номер е-Рецепту.
  2. Фармацевт запропонує торговельні найменування (бренди) ліків, які відповідають призначенню лікаря в е-Рецепті, та поінформує про їх вартість та необхідну доплату (якщо рецепт сформовано за урядовою програмою відшкодування)
  3. Оберіть ліки які підходять вам за ціною та іншими вподобаннями
  4. Назвіть код погашення, якщо це вимагається. 

Важливо знати: як отримати ліки без телефону?

Якщо у вас немає телефону і ви обрали інший метод автентифікації в ЕСОЗ (за документами), ви все одно можете скористатися перевагами:

  • лікар може роздрукувати вам паперову памʼятку, яка містить дані про призначення, лікаря та заклад;
  • така памʼятка має номер е-Рецепту, його штрих-код та код погашення. Фармацевт сканує його або вводить цифри в систему, щоб знайти ваш е-Рецепт та видати ліки, які ви оберете.

Переглянути статистичну інформацію про медичних працівників та їх стан верифікації ви можете на дашборді НСЗУ: https://cutt.ly/ztJlHcT4

#фармацевти #Дані_важливі #ЕСОЗ

Також рекомендуємо
2 Липня 2024

Державно-приватне партнерство (ДПП або англ.: PPP) є співпрацею між державними установами та приватним сектором, яка спрямована на реалізацію спільних проектів з метою покращення інфраструктури та послуг. У межах ДПП держава надає юридичну та адміністративну підтримку, а приватний сектор – фінансові ресурси та експертизу. Таке партнерство дозволяє зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і забезпечити більш ефективне використання ресурсів.

Основні переваги ДПП включають залучення інноваційних рішень від приватних компаній, прискорення темпів реалізації проектів та підвищення якості послуг. Наприклад, у сфері транспорту ДПП може сприяти будівництву нових доріг, модернізації аеропортів або впровадженню нових технологій у громадському транспорті. Приватні інвестори, зі свого боку, отримують можливість заробити на довгострокових контрактах і отримати стабільний дохід.

ДПП також сприяє розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та підвищуючи конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, громадяни отримують доступ до кращих послуг та інфраструктури, що покращує їхнє життя та підвищує рівень довіри до державних інституцій. Важливою умовою успішності ДПП є прозорість та відповідальність обох сторін, що забезпечує довготривалі вигоди для суспільства.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ як основа державно-приватного партнерства

Зауважимо, що електронна система охорони здоровʼя побудована за принципом державно-приватного партнерства, є двокомпонентною і складається  з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

При цьому держава відповідає за розробку політики та нормативно-правової бази, забезпечує роботу та розвиток тільки центральної бази даних ЕСОЗ, формує технічні вимоги до функціональності та безпеки, забезпечує збереження та захист даних на національному рівні, гарантує безпеку системи загалом. Своєю чергою бізнес (медичні інформаційні системи) відповідальний за впровадження необхідної функціональності згідно з технічними вимогами, забезпечення безпеки (в тому числі даних) на рівні МІС та надання інших сервісів користувачам, які вони обрали відповідно до своїх потреб.  

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) лише через МІС, яка протестована і підключена державою до ЦБД ЕСОЗ і з якою заклад уклав договір

Іншими словами, завдяки ЕСОЗ через МІС медичні та фармацевтичні працівники і фахівці з реабілітації можуть додавати, переглядати та обмінюватися структурованою інформацією. 

На початок липня 2024 року до ЕСОЗ підключені 36 МІС (їх перелік можна знайти на сайті системи). 

У деяких користувачів ЕСОЗ постає запитання, чому існує таке різноманіття медичних інформаційних систем і чому не можна створити єдину державну МІС? Сьогодні детальніше розглянемо, ДПП в контексті ЕСОЗ.

Залучення бізнесу зберігає стабільність системи незалежно від політичної ситуації в країні. Держава визначає політику і стратегію, працює як партнер з бізнесом для цифровізації системи охорони здоров’я в Україні.

Модель державно-приватного партнерства є ефективною, дозволяє уніфікувати стандарти та якість електронних сервісів та водночас розвивати ринок цифрових послуг в охороні здоровʼя. Розвиток ЕСОЗ у рамках такої моделі має низку переваг:

Прискорення реалізації проектів

Завдяки співпраці з приватними компаніями цифрові проєкти у сфері охорони здоров’я можна реалізувати швидше. Адже приватні партнери зазвичай мають досвід і ресурси для оперативного виконання робіт, що скорочує час розробки та імплементації. 

Медичні інформаційні системи адаптують свої сервіси під потреби конкретних напрямків – первинної медичної допомоги, стоматології тощо. Відповідно медичний заклад може обрати серед переліку МІС саме ту, яка найбільше покриває його потреби і таким чином оплачує лише ті сервіси, у яких дійсно є необхідність. Тобто кожен платить за те, що обирає. 

Залучення приватного капіталу

ДПП дозволяє залучити приватні інвестиції для фінансування проектів, що зменшує фінансове навантаження на державний бюджет. Це особливо важливо для великих інфраструктурних проектів, які потребують значних коштів.

Реалізувати цілі у сфері цифрової трансформації медицини виключно за рахунок державного бюджету не завжди вдається. Здебільшого треба залучати позабюджетне фінансування. До того ж ефективна розробка масштабних проєктів у сфері ЕСОЗ можлива завдяки участі великої кількості фахівців із експертизою у різних ІТ-напрямках. 

Участь бізнесу у розбудові ЕСОЗ покриває дефіцит ресурсу в державі шляхом розподілу відповідальностей: держава розробляє політики і стежить за відповідністю дотримання стандартів і займається розробкою центрального компоненту, а бізнес – займається розробкою інтерфейсу і відповідає за кінцевий сервіс. Таким чином з одного боку державі вдається зменшити тягар витрат бюджету на реалізацію нових функціональностей, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції регулювання і моніторингу технічних вимог, яких повинні дотримуватися медичні інформаційні системи як приватний компонент ЕСОЗ. 

Крім того, українські ІТ-компанії мають великий досвід у використанні нових технологій, наданні підтримки клієнтам, що однозначно справляє позитивний вплив і на ЕСОЗ вцілому. 

Завдяки різноманітності медичних інформаційних систем з’явилася можливість вирішувати специфічні проблеми користувачів, що було б неможливо реалізувати лише в межах державного ресурсу.

Економічний розвиток та створення робочих місць

Реалізація проектів в рамках ДПП сприяє економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи розвиток бізнесу. Це позитивно впливає на економіку країни вцілому, підвищуючи її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Підвищення якості послуг завдяки інноваціям

Приватний сектор часто має доступ до новітніх технологій та інноваційних рішень, що дозволяє підвищити ефективність реалізації проектів. Це може включати використання передових методів розвитку, управління та обслуговування. Спільні проекти часто призводять до підвищення якості наданих послуг саме завдяки використанню передових технологій та методів управління. 

Різноманіття МІС дозволяє конкурувати у якості надання послуг та розробляти інноваційні рішення. Відтак, державно-приватне партнерство стимулює ринок розвиватися та конкурувати в зручності сервісів, комфортністю інтерфейсів, корисними функціями для пацієнта. Вільна конкуренція заохочує медичні інформаційні системи покращувати свої сервіси, що в наслідку веде до покращення ринку цифрових послуг в сфері охорони здоровʼя. А від цього виграють кінцеві користувачі – медики та отримувачі послуг та допомоги – пацієнти. Це позитивно впливає на рівень життя громадян та сприяє розвитку суспільства.

Уніфікація стандартів якості електронних сервісів

Усі медичні інформаційні системи, які підключилися або планують підключитися до ЦБД ЕСОЗ, розробляли функціональність для взаємодії з ЦБД ЕСОЗ відповідно до єдиних технічних вимог, які затверджуються НСЗУ. Знайти чинні технічні вимоги ви можете за посиланням.

Так, держава розширює можливості ЦБД ЕСОЗ, надає документацію та консультаційну підтримку в реалізації необхідної функціональності, а МІС, враховуючи свій досвід та запит користувачів, створюють рішення, які допомагають закладу в його роботі. 

Крім можливості роботи в ЦБД ЕСОЗ, оператори МІС пропонують додаткові цифрові сервіси як для закладів охорони здоров’я, так і для пацієнтів. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, рейтингування та відгуки про лікарів чи лікарні або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря. Такі додаткові сервіси функціонують незалежно від ЕСОЗ – держава не втручається у таку функціональність і відповідно не контролює якість. Заклад самостійно обирає додаткові сервіси під власні потреби.

Більше про сервіси МІС, які перевіряються і не перевіряються державою, можна дізнатися за посиланням.

Двокомпонентна архітектура ЕСОЗ має переваги як для користувачів системи, так і для бізнесу. 

Чому розробка єдиної МІС наразі неможлива?

Зараз користувачами ЕСОЗ тільки в медичному напрямку є майже 27 тис лікарів ПМД, понад 120 тис лікарів СМД, близько 200 тис середнього медичного персоналу, додатково до користувачів фармацевтичного напрямку. Усіх цих користувачів необхідно навчити користуватися системою та підтримувати під час їх роботи, пояснювати нововведення тощо. 

Навчання, підтримка, розробка, комунікації і інші напрямки виконуються людьми, отже, необхідна команда, яка зможе закривати всі потреби медичної спільноти. Тож якби працівники усіх МІС, які наразі підключені до ЕСОЗ, працювали б на одну державну МІС – уявімо витрати на таку команду. І окрім команди, пам’ятаймо про потреби в інфраструктурі, яка мала б забезпечувати безперервну, цілодобову та швидку роботу усіх цих користувачів. Заглибившись в деталі ідеї “державної МІС”, можемо наразі тільки осягнути обсяги необхідних постійних витрат публічних коштів, які є нашими з вами податками та однозначно не є доступними в нинішній час. 

Натомість конкурентний ринок МІС інвестує приватні кошти в забезпечення потреб користувачів. До того ж в умовах конкуренції шанси на інноваційність значно зростають, адже кожна із команд розробників українських ІТ-компаній намагається запропонувати найкращий продукт та сервіс для споживача. А це один із важливих принципів ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом запитів від користувачів ЕСОЗ. Бізнес постійно удосконалює свої сервіси, а держава розробляє політики, технічні вимоги, встановлює стандарти якості для функціональностей в межах ЕСОЗ та відповідає за безпеку системи. Тож модель державно-приватного партнерства є максимально ефективною для українських реалій, адже підсилює державні стратегічні цілі шляхом залучення потенціалу приватних компаній. 

24 Серпня 2021
Сьогодні виповнюється 30 років Незалежності України!
Вітаємо!🇺🇦
На честь цієї визначної дати ми зібрали 30 визначних моментів в електронній системі охорони здоров’я!
1. Верховна рада України прийняла закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, в якому окремо зазначено необхідність розбудови електронної системи охорони здоров’я. Даний закон дав початок медичній реформі, законопроєкт підтримали 240 депутатів.
2. Електронна система охорони здоров’я працює в тестовому режимі з вересня 2017 року, коли з’явилася технічна можливість зареєструвати у системі медичний заклад, лікарів, а також внести дані декларацій пацієнтів.
3. 5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до Міністерства охорони здоров’я України.
4. 27 грудня 2017 р.- утворена Національна служба здоров’я України і Положення про неї затверджене Кабінетом Міністрів України.
5. Створено ДП «Електронне здоров’я», яке відповідає за адміністрування центральної бази даних.
6. Держава почала оплачувати медичні послуги за програмою медичних гарантій установам з 1 серпня 2018 року із застосуванням даних ЕСОЗ.
7. Затверджено регламент функціонування компонентів електронної системи обміну медичною інформацією, що необхідні для запуску нової моделі фінансування на первинному рівні надання медичної допомоги.
8. Почав діяти оновлений перелік послуг первинної медичної допомоги.
9. Запроваджено державну програму реімбурсації “Доступні ліки”.
10. Перший мільйон е-рецептів виписано протягом двох перших місяців функціонування програми реімбурсації.
11. Запуск електронних медичних записів – фундаментального функціоналу для розвитку та побудови ЕСОЗ.
12. Старт другої хвилі медичної реформи в Україні – контрактування закладів спеціалізованої медичної допомоги.
13. Побудовано комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) на ЦБД та отримано атестат її відповідності.
14. Запуск на основі медичного висновку про народження електронного свідоцтва про народження та послуг єМалятко.
15. Офіс Глобального партнерства Державного департаменту США та Інститут суспільного бізнесу та Конкордія Університету Вірджинії оголосили українську урядову програму “Доступні ліки” фіналістом нагороди 2020P3 Impact. Премія P3 Impact відзначає 5 державно-приватних партнерств, які спрямовані на вирішення нагальних проблем у сферах економічного росту та розвитку, сталого розвитку та глобального здоров’я.
16. Затверджено концепції розвитку електронної охорони здоров’я (ЕCОЗ).
17. Сформовано план заходів з реалізації концепції розвитку ЕСОЗ.
18. Впровадження електронних інструментів для сприяння протидії поширення коронавірусної хвороби.
19. Подолано вендерлок, ДП “Електронне здоров’я” отримало можливість самостійних релізів.
20. Розробка технічної документації для реалізації програми eStock.
21. Зафіксовано рекордну кількість електронних медичних записів в ЕСОЗ – аж 2 мільйони!
22. Створення та адміністрування порталу “Вакцинація від COVID-19”.
23. Відновлення роботи порталу міжнародних протоколів лікування Дуодецім.
24. Понад 30 млн 600 тисяч українців зареєстровано у системі на сьогодні.
25. Понад 24 тисячі лікарів доєднались до системи ЕСОЗ.
26. 45 міс підключено до ЕСОЗ.
27. Здійснено 500+ підключень функціоналу медичних інформаційних систем.
28. Запуск дашбордів для моніторингу стану роботи компонентів ЦБД.
29. Запуск е-лікарняних на основі електронних медичних листків тимчасової непрацездатності.
30. Розробка ковід-сертифікатів на основі даних з ЕСОЗ.
Вітаємо всіх українців зі святом! В якому б куточку світу, де б Ви не знаходились нехай завжди переповнює гордість за нашу державу, бо українець – це не просто відмітка в паспорті, а й поклик серця!
Слава Україні!💙💛
31 Травня 2021
Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 21:00 31.05.2021 та до 23:00 31.05.2021.
Дякуємо за розуміння!
28 Травня 2026

ДП “Електронне здоровʼя” як технічний адміністратор центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), інформує про успішне проходження повторного тестування електронними медичною інформаційною системою, яка  підлягала відключенню від центральної бази даних ЕСОЗ. 

Як повідомлялося раніше, за результатами перевірки на відповідність актуальним технічним та безпековим вимогам, наказом адміністратора  було прийнято рішення про майбутнє відключення низки МІС від центральної бази даних ЕСОЗ з 29.05.2026.

Згідно з визначеною процедурою, упродовж 60 днів з моменту прийняття рішення оператори МІС мали можливість усунути виявлені порушення та повторно пройти тестування.

Повідомляємо, що оператор медичної інформаційної системи “MedicalStandart” (43513510, ТОВ «МЕДІКАЛ СТАНДАРТ») привів свою систему у відповідність до технічних вимог та забезпечив успішне проходження повторного тестування.

Враховуючи отриманий позитивний висновок МІС MedicalStandart” (від 25.05.2026 № 497/9.2) про повну відповідність систем технічним вимогам, затвердженим НСЗУ, технічним адміністратором прийнято рішення про внесення змін до наказу від 30.03.2026 №25, шляхом виключення зазначених МІС із переліку які підлягають майбутньому відключенню 29.05.2026 року.

Відповідно МІС “MedicalStandart” залишається підключеною до центральної бази даних ЕСОЗ.

Що це означає для закладів охорони здоров’я та аптек:

  • Заклади та аптеки, які є користувачами МІС, можуть продовжувати роботу в електронній системі охорони здоров’я у звичному режимі.
  • Користувачі можуть і надалі використовувати медичну інформаційну систему. Розривати договори з поточними операторами або шукати нових постачальників послуг не потрібно.
  • МІС продовжують повноцінно передавати дані до центральної бази даних ЕСОЗ. Пацієнти й надалі можуть безперебійно користуватися електронними сервісами (е-Рецепт, е-Направлення, медичні записи тощо), а заклади — виконувати умови Програми медичних гарантій.

Наголошуємо, що відповідність МІС технічним вимогам є базовою умовою їх підключення до центральної бази даних ЕСОЗ. ДП “Електронне здоровʼя” продовжує здійснювати системну перевірку функціонування всіх підключених МІС задля гарантування надійності сервісів та високого рівня захисту медичних даних пацієнтів.