При внесенні записів про пацієнта в ЕСОЗ поширеними є два види записів про пацієнтів – ідентифікований та неідентифікований.
Понад 35 млн пацієнтів зареєстровані в ЕСОЗ як ідентифіковані пацієнти, тобто вони надали, а медичний працівник вніс всю необхідну персональну інформацію. Одразу після реєстрації пацієнтові можна вносити електронні медичні записи, робити призначення, як наприклад, рецепти або направлення, декларацію про вибір лікаря ПМД тощо. Тільки в таких ситуаціях у закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарі є функціональна можливість зареєструвати електронну медичну картку в ЕСОЗ з усією відомою інформацією.
Однак у випадках:
- ургентної ситуації або при наданні екстреної медичної допомоги, коли пацієнт може не мати жодних документів (паперових чи електронних);
- новонароджених дітей, які ще не мають свого першого документу – свідоцтва про народження;
- коли пацієнт знаходиться в стані, у якому він не має можливості надати інформацію про себе.
Саме у таких випадках створюються записи про неідентифікованих пацієнтів, відповідно медзаклад має можливість зареєструвати надану медичну допомогу, а НСЗУ після її підтвердження умовам закупівлі – оплатити таку допомогу.
Коли пацієнт прийде до тями або його близькі нададуть необхідні документи і відомості чи коли дитина отримає свідоцтво про народження, надавач зобов’язаний провести ідентифікацію пацієнта, знайти його або зареєструвати як ідентифікованого та об’єднати його тимчасову медичну картку з постійною. Таким чином забезпечується повнота і неперервність медичної картки пацієнта, навіть у екстрених випадках.
Ці дії, перелік документів та відомостей, обов’язки медичних працівників та пацієнтів передбачені Наказом МОЗ №2755 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”.
Яка інформація вноситься в ЕСОЗ про неідентифікованого пацієнта?
За можливості або наявності при реєстрації пацієнта як неідентифікованого зазначається така інформація:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата та місце народження;
- адреса фактичного місця проживання або перебування;
- контактні дані;
- інформація про довірену особу для повідомлення в екстрених випадках з пацієнтом;
- відомості про альтернативну ідентифікацію, зокрема, ознаки зовнішності неідентифікованого пацієнта (колір очей; колір волосся; орієнтовний зріст; орієнтовний вік; статура; стать; особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована)
- причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.
Хто може реєструвати пацієнта як неідентифікованого?
Неідентифікованих пацієнтів можуть реєструвати ТІЛЬКИ заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах.
Як потім ідентифікувати такого пацієнта?
Кожний запис про неідентифікованого пацієнта у Реєстрі вноситься під внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту. Такий номер може присвоюватися МІС автоматично або вноситися користувачем самостійно (наприклад, номер бірки на руці новонародженого).
Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється свій унікальний ідентифікатор, який за можливості повідомляється такому пацієнту або його законному представнику чи родичам, які його супроводжували.
Важливо!
Нагадуємо про важливість об’єднання тимчасової картки з постійною (ідентифікованого пацієнта) задля збереження його медичної історії. Так, наприклад, лікар-педіатр зможе ознайомитися з щепленнями або лікуванням, яке було проведене в пологовому будинку.
