Відновлено роботу функціоналу Реєстру медичних висновків

Електронна система охорони здоров’я є однією із найбільших ІТ-систем в Україні. Вона постійно вдосконалюється, з’являються нові або покращуються поточні технічні можливості, розширюються функціональності системи.
Сьогодні ознайомимо з акцентами оновлення ЦБД ЕСОЗ.

Робота зі Взаємодіями

👉Можливість фіксувати тривалість роботи з пацієнтом у Взаємодії

Ця зміна вводиться для обліку тривалості надання медичних послуг (наприклад, консультування, проведення інтервенції, реабілітаційна допомог та ін.). 

Зазначена зміна є наближенням до міжнародного стандарту обліку електронних медичний записів.

📢Звертаємо увагу, що зазначена зміна передбачає, що облік дати взаємодії відтепер буде неможливий.

💡Розʼяснення для медиків: Розʼяснення зміни щодо обліку взаємодії

Робота з Планами лікування та Призначеннями

👉Фіксування періоду виконання Призначень Плану лікування

Для створення нових призначень в межах плану лікування за програмами лікар має обовʼязково зазначити кінець запланованого виконання призначення. 

Це дозволить оптимізувати управління термінами призначень в межах плану лікування.

👉Можливість фіксувати проміжні огляди лікарів у Плані лікування

Відтепер фахівці з реабілітації можуть фіксувати проміжні огляди пацієнтів у Плані лікування.

Зміна дозволить оптимізувати контроль та моніторинг за станом пацієнта та виконанням реабілітаційних процедур.

👉Зʼявляється можливість планувати потребу пацієнтів у тест-смужках

Відтепер ендокринологи зможуть працювати з призначеннями на медичні вироби (тест-смужки).

У 2024 році цей функціонал є опційним, проте з 2025 року це стане обовʼязковою вимогою для призначення пацієнтам тест-смужок в межах програми реімбурсації.

В межах плану лікування лікар зможе переглядати, яка кількість тест-смужок залишилася у призначенні пацієнта.

За потреби лікар зможе позначати призначення на медичний виріб помилковим.

💡Матеріали до використання:

• Поширені запитання та відповіді: FAQ: е-рецепт на медичні вироби (ОНОВЛЕНО на 19.09)
• Інструкція, як підготуватися для медиків: Як підготуватися ЗОЗ: маршрут лікаря

Робота з е-рецептами на лікарські засоби та медичні вироби

👉 Виписати е-рецепт можна буде лише в рамках взаємодій за певними правилами

Раніше лікар міг обирати уже існуючу взаємодію (створену не більше 7 днів тому) та на її основі формувати е-рецепт. Це означає, що лікар міг не створювати нову взаємодію для виписки е-рецепта, якщо від часу останнього прийому чи консультації пацієнта не минуло 7 днів.

Відтепер електронний рецепт має бути виписаний у той самий день, коли була створена взаємодія з пацієнтом. Тобто лікар спочатку має зареєструвати нову взаємодію, і лише після цього він може сформувати е-рецепт. Важливо зазначити, що лікар, який виписує е-рецепт, повинен використовувати саме свою взаємодію.

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

• Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

• Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

• Лікар переглянув не всі дані

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.