Швидкодія ЕСОЗ зростає: ДП «Електронне здоров’я» щоденно працює над перерозподілом навантаження на ЦБД

Електронна система охорони здоровʼя – це одна з найбільших ІТ-систем в Україні з надвисоким навантаженням: у моменти пікового навантаження вона обробляє понад 1,7 тисячі запитів в секунду! На сьогодні ця кількість запитів відповідає показникам працездатності до повномасштабної війни. Зараз швидкодія системи зростає: так, з травня поточного року швидкість роботи деяких компонентів центральної бази даних ЕСОЗ зросла до 25%. Це позитивно вплинуло на швидкість внесення та обробки запитів користувачів та зменшило час їх очікування.

Досягти цих показників вдалося завдяки виконанню низки інфраструктурних робіт у центральній базі даних ЕСОЗ. Так, зокрема, технічною командою Національної служби здоровʼя України, державного підприємства «Електронне здоровʼя» було здійснено планову оптимізацію інфраструктури центральної бази даних ЕСОЗ, оновлення її компонентів, перерозподіл навантаження між компонентами ЦБД та розширення їх спроможностей завдяки додатковим ресурсам.

«Фахівці ДП «Електронне здоров’я» щоденно працюють над перерозподілом навантаження на ЦБД та забезпечують максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів. У розробці додатковий інструмент моніторингу – дашборд працездатності МІС, що не лише підвищить прозорість функціонування ЕСОЗ, але й дозволить оперативно реагувати та впливати на ситуацію в МІС», – розповідає в. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.

Електронна система охорони здоров’я працює в Україні з 2017 року, сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів та аптек.  Завдяки розвитку ЕСОЗ сьогодні українці користуються такими послугами як електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. ЕСОЗ є двокомпонентною системою та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти).

Нагадаємо, що загальна кількість всіх електронних медичних записів у системі на сьогодні перевищила 2 мільярди.

Також рекомендуємо
2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

3 Травня 2022
✔️ Український стартап Headway на базі інструкцій Міністерства охорони здоровʼя та ДСНС, Центру стратегічних комунікацій та інших офіційних джерел інформації, оформлені в інфографіки, якими зручно користуватися офлайн. В цих інфографіках ви знайдете алгоритми дій першої домедичної допомоги, як убезпечити себе при хімічний та радіаційній небезпеці, як жінкам убезпечити себе та немовлят. Детальніше ознайомитись можна за посиланням –
✔ Мобільний застосунок Hearty app допомагає батькам дбати про емоційний та психічний стан дітей під час війни. Додаток підказує прості ігри та активності. Він працює офлайн і його можна використовувати навіть в укриттях. У застосунку також доступні книги, аудіоказки українською та інший контент. Додаток доступний для iOS- https://apple.co/3vJlTIV Android-
✔️ Корисний додаток із детальними інструкціями про надання першої медичної допомоги. У додатку знаходиться поради як для військових, так і для цивільних. Також зібрані покрокові інструкції з ілюстраціями та нагадуваннями, а для цивільних є навіть відеоінструкція допомоги у випадку кровотечі. Додаток працює і офлайн, тому скористатися їм ви можете у будь-який момент, детальніше за посиланням – для ІOS- https://apple.co/3KlqFBq Android-
20 Вересня 2023

Для чого час від часу доводиться змінювати пароль для входу і чому мене “викидає” із системи? З такими запитаннями звертаються користувачі, коли діляться досвідом роботи в ЕСОЗ. 

Щоб працювати в ЕСОЗ, користувачам дійсно час від часу необхідно змінювати пароль заради дотримання правил кібербезпеки. Це важливий крок, яким не можна нехтувати у жодному разі.

📍Детальніше про безпеку даних читайте тут: https://ehealth.gov.ua/…/bezpeka-esoz-dlya-chogo…/

👉Що ж таке автентифікація і чому вона важлива? 

З позицій інформаційної безпеки автентифікація – це процес перевірки і підтвердження ідентичності користувача для надання доступу на роботу в інформаційній системі. 

Автентифікація передує авторизації і проводиться з метою захисту даних, які містяться в електронній системі охорони здоров’я. 

На вході в систему користувачі проходять двоетапну автентифікацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ, на рівні якого і визначаються права доступу користувача на дії в ЕСОЗ. 

Ці умови є необхідними для того, щоб доступ в ЕСОЗ надавався виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам.

👉Яка регулярність зміни паролів в МІС та в ЕСОЗ? 

Заради уникнення компрометації паролів для входу в ЕСОЗ, на рівні центральної бази даних передбачено, що лікарі повинні змінювати пароль авторизації в ЕСОЗ не рідше ніж раз в 90 днів. А необхідність авторизуватися повторно виникає у випадках, якщо активність користувача в медичній інформаційній системі відсутня впродовж години. 

Задля підтримки надійного рівня безпеки медичні інформаційні системи додатково встановлюють вимогу періодичної зміни паролів для локального входу. Радимо усім без винятку користувачам своєчасно змінювати свої паролі та забезпечувати надійність та захист своїх даних для входу в ЕСОЗ. Пароль в МІС і в ЕСОЗ мають бути різними.

👉Що робити, якщо система потребує повторної автентифікації кілька разів на день? 

Зауважте, якщо користувач авторизувався і впродовж години був неактивним у системі – доведеться повторно ввести пароль та логін для входу, щоб продовжити роботу. 

Звертаємо увагу, якщо у вас виникають проблеми із автентифікацією чи потребуєте детальніших роз’яснень щодо безпеки даних, ви завжди можете звернутися за допомогою до МІС, яка обслуговує ваш медичний заклад.

📍Дізнатися більше про рекомендації з безпеки даних для лікарів: https://ehealth.gov.ua/…/bezpeka-esoz-dlya-chogo…/

📍Переглядайте алгоритм дій, як змінити пароль авторизації в ЕСОЗ: https://www.facebook.com/ezdorovya/videos/1994633464225236/

17 Жовтня 2023

Уже рік розширений неонатальний скринінг рятує життя маленьких українців! На сьогодні це один із пріоритетних напрямів, що впроваджує держава задля забезпечення своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – київського і львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі. 

«Реалізація розширеного неонатального скринінгу в Україні – це тривала та кропітка робота команди однодумців, які обʼєднані спільним прагненням зберегти найцінніше – здоровʼя та життя маленьких українців,коментує заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич.Ми пройшли непростий шлях, проте це лише перший етап. Окрім запуску скринінгу, було зроблено ще декілька важливих змін для системи лікування орфанних пацієнтів. Зокрема, ухвалено Закон про договори керованого доступу, який дозволив закуповувати препарати за зниженою ціною. Так, “Медичні закупівлі України” вперше придбали дороговартісні ліки для пацієнтів, які страждають на спінальну м’язову атрофію. Також працюємо над впровадженням мережі центрів референтних центрів з питань орфанних захворювань».

За час функціонування програми було проведено більш як 140 тисяч обстежень. Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. 

Зокрема, завдяки неонатальному скринінгу в Максима з Івано-Франківщини імунодефіцит виявили одразу після народження, що дозволило провести хлопчикові трансплантацію кісткового мозку у 2-місячному віці та врятувати йому життя.

Невіддільною частиною процесу організації лікування орфанних захворювань є закупівля лікарських засобів. Так, до прикладу, минулого року вперше було закуплено лікарський засіб для лікування дітей зі спінальною м’язовою атрофією (СМА). 

Новонароджених діток, яким завдяки скринінгу діагностують СМА на ранній стадії, тепер починають лікувати ще до появи перших симптомів хвороби.

Нагадаємо, що розширений неонатальний скринінг – це комплексне лабораторне дослідження, яке охоплює 21 рідкісне генетичне захворювання та проводиться в перші 48-72 години життя немовляти.

Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.

Дослідження дає можливість завчасно виявити ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їх клінічним проявам. Саме раннє виявлення ризиків та своєчасно призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

З  нагоди річниці впровадження розширеного неонатального скринінгу новонароджених  команда МОЗ України, спільно з заступницею керівника Офісу Президента України Юлією Соколовською, головою комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким та представниками міжнародних і пацієнтських організацій відвідали Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАТДИТ».