Ресурси, які допоможуть убезпечити себе та близьких під час війни.
Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів.
ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ.

Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи.
Про тестування МІС
Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ.
Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ.
ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування.
Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення) МІСи подають дану функціональність на тестування відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися.
Чому договір з МІС важливий?
Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система.
Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.
Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.
До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ).
До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо).
Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі.

Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.
Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг.
Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу.
Для того, щоб забезпечити актуальність та достовірність даних пацієнта у Реєстрі пацієнтів ЕСОЗ здійснюються заходи з верифікації даних.
Наразі в ЕСОЗ впроваджуються нові напрями верифікації даних – шляхом обміну ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ).
Нові напрями верифікації дозволять покращити якість даних у системі, а також мінімізувати проблеми, повʼязані з пошуком пацієнта та виявленням некоректних записів в ЕСОЗ.
Відповідні зміни регулюються Законом України № 9272 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо верифікації відомостей про пацієнтів”.
Першою на черзі – верифікація даних пацієнта з ДРФО, під час якої перевіряються ПІБ, дата народження пацієнта, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) пацієнта. Що змінюється та що важливо врахувати лікарям – детальніше у розʼясненні.
❓Як буде здійснюватися верифікація РНОКПП пацієнта?
Перевірка РНОКПП пацієнта буде здійснюватися електронною системою охорони здоровʼя автоматично (без залучення медичного працівника) під час реєстрації чи щоразу при оновленні даних пацієнта, а також планово з визначеною періодичністю.
Перевірятиметься як сам номер РНОКПП, так і у разі його відсутності в ЕСОЗ – інформація про відсутність або відмову від його присвоєння.
❓Які можливі результати верифікації? Що робити, якщо дані пацієнта не буде верифіковано?
- Якщо РНОКПП, вказаний в записі про пацієнта в ЕСОЗ (або інформація про відмову від його присвоєння) збігається з даними ДРФО, то статус верифікації пацієнта буде змінено на “Успішна верифікація”.
- Якщо в ЕСОЗ не зазначено інформацію про РНОКПП (або про відмову) пацієнта і це підтверджується ДРФО – статус верифікації буде також змінено на “Успішна верифікація”. Це стосується переважно дітей, яким ще не було присвоєно РНОКПП. У таких випадках жодні додаткові дії від лікаря не вимагатимуться.
- Якщо дані не збігаються – статус верифікації пацієнта зміниться на “Неуспішна верифікація (потребує змін)”.
У цьому випадку:
- для більшості пацієнтів РНОКПП буде автоматично оновлено на коректний і додаткові дії від лікаря чи пацієнта не вимагатимуться. А статус пацієнта зміниться на “Успішна верифікація”;
- якщо РНОКПП не оновиться автоматично (переважно це стосуватиметься жінок старше 16 років) – статус верифікації пацієнта буде змінено на “Неуспішна верифікація (потребує змін)”. У такому випадку лікар має перевірити та за потреби оновити реєстраційні дані пацієнта або, якщо допущена помилка в РНОКПП – спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ з метою оновити дані.
Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.
❓Коли стартує верифікація РНОКПП пацієнта?
Верифікацію РНОКПП пацієнта буде запущено впродовж кількох тижнів. Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.
❓Де знайти детальні інструкції щодо верифікації пацієнта?
Нещодавно фахівці НСЗУ спільно з експертами ДП “Електронне здоровʼя” провели вебінар “Верифікація даних пацієнта: нові напрями. Що змінилося?”, під час якого розглянули основні зміни, детальний алгоритм, що необхідно робити, якщо дані пацієнта не було верифіковано, а також поширені помилки, які допускають медичні працівники. Долучайтесь до перегляду та отримуйте 1 бал БПР за проходження навчання!
Корисні матеріали: