






Підібрали для вас канали освітніх — онлайн матеріалів для медиків щодо лікування пацієнтів з COVID-19. Переглянути матеріали можна в будь-який зручний для Вас час, усі вони збережені на онлайн — платформах. Кожен курс має декілька розділів, поділений на тематичні блоки, складається із теоретичної та практичної частин.
Онлайн-платформа для лікарів з питань штучної вентиляції легень CoVent
(про респіраторну підтримку та інтенсивну терапію)
Онлайн-курс від Центру Громадського здоров’я «Медична допомога в період пандемії COVID-19»
Вебінар з рутинної вакцинації під час пандемії COVID-19 від Центру громадського здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я
Освітня платформа з питань лікування COVID-19
Відеолекції “Всеукраїнський спецкурс з респіраторної підтримки”
Онлайн-курс з респіраторної терапії від МОЗ та Юнісеф – https://uni.cf/2IoH1zu
Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.
Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.
Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.
З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).
Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ.
На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження.
«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».
На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.
А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації.
Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.
Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.
Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.
Минув рік з дня голосування за медичну реформу в стінах Верховної Ради. Тоді свій голос за зміни в системі охорони здоров’я і гарантований державою пакет медичних послуг для кожного віддали 240 народних депутатів. Розказуємо, що змінилося в системі охорони здоров’я за рік.
Рік тому Верховна Рада України проголосувала за Закон 2168 – VIII “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” і таким чином дала “зелене світло” реформі фінансової системи медицини. В грудні закон підписав Президент Петро Порошенко.
Вже з січня 2018 року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я. А саме першого етапу реформи — нового механізму фінансування медичних закладів, що надають первинну медичну допомогу. Адже сімейні лікарі, терапевти і педіатри є медиками, до яких найперше мають звертатися українці.
У рекордно короткі строки, 30 березня 2018 року, була створена Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Цей механізм оплати нарешті запрацював в Україні цього року, поступово заміняючи неефективну совєцьку модель оплати ліжко-місць.
Нацслужба здоров’я вже уклала договори з 623 комунальними, приватними медзакладами і лікарями-ФОП, які надають первинну медичну допомогу. Вперше українці можуть вільно обирати лікаря у медзакладі, незалежно від форми власності, Нацслужба здоров’я на однакових умовах оплачує надання гарантованого пакету послуг первинної медичної допомоги усім закладам, які стали партнерами Служби. За чотири місяці Нацслужба оплатила послуги за єдиним тарифом у цих медзакладах на 1,6 млрд грн.
Національна кампанія з вибору сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів стартувала в квітні 2018 року. Вперше українці змогли вільно обирати лікаря, без прив’язки до місця «прописки». За сім місяців майже 20 млн українців підписали декларації про вибір своїх лікарів. А це означає, що майже кожен другий українець вже має лікаря, якому довіряє і до якого може звернутися з будь-якими проблемами зі здоров’ям або дізнатися, як вести здоровий спосіб життя і не хворіти. У будь-який момент можна змінити лікаря, підписавши декларацію з іншим.
Підписання декларацій про вибір лікаря та забезпечення оплати Нацслужбою здоров’я послуги за кожного пацієнта саме у той медзаклад, де ця послуга надається, стало можливим завдяки електронній системі охорони здоров’я. Це перший крок до переходу на електронний документообіг в українських медзакладах.
Медичні заклади, які уклали договір з Нацслужбою здоров’я, отримали фінансову свободу та можуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом, вони не обмежені тарифною сіткою чи штатним розписом. Це дозволило головним лікарям переглянути зарплатну політику. У лікарів, які ефективно працюють, заробітна плата зросла до трьох разів. Якщо раніше лікарі «первинки» отримували до 5 тис грн, то вже після перших оплат Служби ефективні заклади змогли підвищити зарплати своїм лікарям до 15 тис грн. Суттєво підвищилися і заробітні плати молодшого медичного персоналу.
Які зміни в охороні здоров’я чекають на українців наступного року?
Усі комунальні медичні заклади країни, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, з січня 2019 році перейдуть на оплати за послуги за контрактами з Нацслужбою здоров’я.
У 2018 році в електронній системі охорони здоров’я медзаклади можуть тільки підписувати декларації про вибір лікаря та заключати договори із Нацслужбою здоров’я. У 2019 році сімейні лікарі, терапевти і педіатри перейдуть на електронний документообіг: електронні медична картка пацієнта, рецепти на «Доступні ліки», направлення до вузьких спеціалістів, лікарняні листи. До кінця 2019 року сімейні лікарі працюватимуть без паперу.
Наступний етап після реформи первинної ланки розпочнеться з другої половини 2019 року — програма «Безкоштовна діагностика». Це 80% потреби пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, найбільш необхідні безоплатні дослідження і аналізи, консультації вузькопрофільних спеціалістів. За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з Нацслужбою здоров’я. Таким чином, на нову модель фінансування почнуть переходити поліклініки, які є закладами спеціалізованої амбулаторної допомоги.
Ще одна велика задача, яка стоїть перед Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я — розробка державної програми медичних гарантій на 2020 рік, яка вперше буде ухвалена разом з Державним бюджетом на 2020 рік. Вона включатиме всі рівні надання медичних послуг, які оплачуватиме Нацслужба здоров’я у 2020 році за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».
Джерело: moz.gov.ua