«Доступні ліки» за електронним рецептом: як працює програма реімбурсації у воєнний час?

Протягом воєнного стану українці продовжують отримувати життєво необхідні ліки в межах програми реімбурсації “Доступні ліки”.
На сьогодні в електронній системі охорони здоров’я було виписано понад 45 мільйонів електронних рецептів на препарати у рамках програми реімбурсації.
Обсяг програми реімбурсації залишився незмінним. На сьогодні програма розповсюджується на 401 лікарський засіб: 198 – проти серцево-судинних хвороб; 51 – для лікування діабету ІІ типу; 47 – інсуліни; 27 – для профілактики інсультів та інфарктів; 30 – лікування розладів психіки та поведінки; 27 – проти епілепсії; 16 – для лікування бронхіальної астми; 5 – для лікування нецукрового діабету.
Нагадуємо, щоб отримати ліки за програмою реімбурсації необхідно:
1) Звернутись до сімейного лікаря. Пацієнти можуть отримувати препарати за програмою «Доступні ліки» як за електронним, так і за паперовим рецептом. Отримати рецепт у паперовому вигляді можна у лікаря, який надає первинну медичну допомогу, незалежно від наявності декларації з ним.
2) Знайти аптеку, яка відпускає ліки за програмою «Доступні ліки» (отримати інформацію про адреси таких аптек у вашому населеному пункті можна, зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77).
3) Отримати ліки в аптеці.
Також рекомендуємо
8 Травня 2022

Міжнародні IT-компанії пропонують сучасні онлайн-платформи, які застосовуються для надання медичних послуг з використанням телемедичних сервісів. У рамках гуманітарної допомоги МОЗ отримує не лише медичне обладнання, транспорт та лікарські препарати, а й пропозиції щодо телемедичних рішень. Міністерство спільно з партнерами готує до запуску пілотний проєкт консультативної взаємодії між медичними закладами, які приймають пацієнтів із вибухо-вогнепальними пораненнями, та консультативними медичними центрами вищого рівня.  

«Таке  рішення допоможе забезпечити постійний доступ медичних працівників до висококваліфікованих медичних консультацій у тих регіонах, де йдуть активні бойові дії», – прокоментувала заступниця міністра Марія Карчевич.

Лікарі зможуть отримати доступ до спеціального сервісу, заповнити форму з деталями звернення та отримати відеоконсультацію фахівця високоспеціалізованого закладу охорони здоровʼя, провести лікарський консиліум тощо задля підтримки свого клінічного рішення.

Пілотний проєкт із телеконсультування впроваджується в рамках телемедичного напряму, що реалізується МОЗ спільно з ДП «Електронне здоровʼя» та  проєктом USAID «Сталий розвиток національних систем охорони здоров’я». 

Робоча група продовжує працювати над розбудовою повноцінної телемедичної платформи в Україні задля імплементації сучасних високотехнологічних цифрових рішень для тих, хто сьогодні цього потребує.

 

14 Травня 2026

е-Рецепт – вже звичний для українців електронний медичний документ, що формується лікарем в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та містить призначення на певний лікарський засіб.

е-Рецепт містить інформацію про діючу речовину (доксициклін, метформін, бісопролол тощо) або торгову назву (в окремих випадках), форму випуску (капсули, таблетки, розчин тощо), необхідну пацієнтові кількість ліків та інструкції з їх приймання.

Інформація про призначення зберігається в національній системі (ЕСОЗ). На відміну від паперового рецепту, який можна загубити, е-Рецепт є більш надійним і зручним, адже зберігається в системі назавжди. Навіть якщо ви помилково видалили сповіщення з номером е-Рецепту, його вам можуть надіслати повторно. 

У певних випадках за рішенням лікаря отримати е-Рецепт можна дистанційно, якщо це не суперечить стандарту лікування, зокрема, при повторних призначеннях. 

За сім років з моменту появи е-Рецепт розвинувся від інструменту виключно для державної програми реімбурсації (повного або часткового відшкодування вартості ліків) до універсального цифрового інструменту, що охоплює, окрім реімбурсації, ще й всі рецептурні лікарські засоби.

На сьогодні в ЕСОЗ створено понад 111,8 мільйонів е-Рецептів, з них зокрема:

  • 106,9 млн е-Рецептів – створено у межах державної програми реімбурсації;
  • 4,6 млн е-Рецептів – створено на рецептурні ліки, які пацієнти купують власним коштом;
  • понад 217,7 тис. е-Рецептів – створено на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується у межах програм місцевих бюджетів.

При цьому 3,8 млн е-Рецептів створено лікарями ФОП, 3,5 млн – приватними медичними закладами, 104,7 тис. – державними. Переважна ж частка е-Рецептів  (104,3 млн) створена лікарями комунальних закладів охорони здоровʼя.

Географія створення е-Рецептів

68,8% усіх е-Рецептів створено у містах, 20,07% – у селах, 10,07% – у селищах.

Лідерами зі створення е-Рецептів є Дніпропетровська обл. – 11,9 млн., Харківська – 7,5 млн., Львівська – 7,1 млн. м.Київ – на четвертому місці з 6,9 млн. е-Рецептів.

Які переваги відкриває е-Рецепт для українців?

  • Рецепт завжди “в кишені”: все, що необхідно для використання е-Рецепту, – це інформація про його номер та код погашення зі сповіщення або інформаційної памʼятки. Просто продиктуйте або покажіть номер е-Рецепту фармацевтові. Він у декілька кліків знайде ваше призначення у системі, а після вашого вибору – «погасить» електронний документ з використанням коду, який ви назвете. 
  • Вибір без тиску за власним бюджетом: крім певних винятків, лікар зазначає в е-Рецепті діючу речовину (міжнародну непатентовану назву), а не конкретний бренд. Саме тому фармацевт може запропонувати вам кілька варіантів від різних виробників, а ви обираєте той, що підходить за ціною та вподобаннями.
  • Точність на 100%: ЕСОЗ мінімізує людський фактор. Фармацевт бачить у системі чітке дозування та форму випуску, які призначив лікар. Усе без ризику помилкового прочитання чи інтерпретації.

Як отримати е-Рецепт? 

Зверніться до обраного вами лікаря “первинки” за консультацією щодо вашої проблеми. У разі клінічної необхідності вас направлять до лікаря вторинної ланки (наприклад, ендокринолога, хірурга, кардіолога тощо), який після необхідних обстежень призначить вам ліки, а отже, створить е-Рецепт. 

Якщо додаткові обстеження чи консультації не потрібні, лікар “первинки” також зможе призначити вам необхідне лікування і ліки одразу. 

Коли лікар сформує е-Рецепт в ЕСОЗ, пацієнт отримує сповіщення із номером е-рецепту і кодом його погашення або, якщо пацієнт не має телефону, інформаційну памʼятку про нього. 

Нагадуємо

Якщо на пакуванні або в інструкції до лікарського засобу зазначено умови відпуску “за рецептом”, фармацевт НЕ має права вам його продати або видати без надання паперового або електронного рецепту. Відпуск рецептурних ліків без рецепта є порушенням законодавства та може призвести до анулювання ліцензії аптечного закладу. 

📌 Де діють винятки і на які лікарські засоби?

У зонах бойових дій або прифронтових територіях діють винятки, коли деякі лікарські засоби дозволено відпускати за паперовим рецептом. 

Термін дії е-Рецепту

  • 90 днів на рецептурні ненаркотичні ліки за власні кошти пацієнта
  • 30 днів на рецептурні ліки за програмою місцевих бюджетів
  • 10 днів на наркотичні препарати
  • 30 днів на препарати за програмою “Доступні ліки” (серцево-судинні, діабет, астма тощо) 

Якщо пацієнт не скористався е-рецептом у визначений термін, то за таким рецептом відпуск ліків буде неможливим і потрібно повторно звернутися до лікаря з проханням сформувати е-Рецепт.

👉 Перевірити, чи належить ваш препарат до рецептурних, можна на його пакуванні, в інструкції, у Державному реєстрі лікарських засобів .

👉Знайти найближчу аптеку, яка відпускає ліки за е-рецептом, можна на дашборді НСЗУ «Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за е-Рецептом».

👉 Переглянути статистику створення е-Рецептів можна на дашборді НСЗУ

Е-рецепт — це не бюрократія, а турбота про безпеку пацієнтів і контроль за важливими ліками 💙

9 Вересня 2022
Стала доступною українська версія LOINC (Logical Observation Identifiers Names and Code)- міжнародного універсального стандарту для визначення медичних лабораторних спостережень.
Перекладено 841 позицію з рейтингу 2000 топових кодів, визначеного Regenstrief Institute.

📌 LOINC — універсальний стандарт для ідентифікації медичних спостережень. Він дозволяє перетворити неструктуровані записи про медичні огляди, лабораторні дослідження тощо в чітку, класифіковану інформацію, описану через спеціальні кодові імена.

📌 Серед переваг, які створює застосування LOINC:

– спрощення взаємодії різних ІТ-систем між собою під час обміну медичною інформацією;
– автоматизація медичного моніторингу, контролю захворювань та виявлення епідемій чи пандемій;
– покращення фінансового контролю під час надання медичних послуг;
– удосконалення загальної якості медичної допомоги, скорочення помилок в обліку медичної інформації.

📌 Завантажити можете за посиланням –

6 Вересня 2023

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

  1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
  2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
  3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
  4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ