Дітям до 14 років не потрібно мати ідентифікаційний номер для верифікації

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

Від правильного формування МВТН залежить створення е-лікарняного, на основі якого пацієнту (якщо він застрахований) нараховуються виплати. Сьогодні детальніше розглянемо найбільш поширені випадки, про які запитують лікарі. Зокрема, як коректно сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або МВТН пацієнту, який в рамках єдиного випадку непрацездатності лікувався і на “первинці”, і на “вторинці”. 

Або ж що робити, якщо впродовж цього періоду пацієнт захворів чи травмувався і втратив непрацездатність за іншим випадком – як фіксувати ці два різні випадки у МВТН?  

Тож сьогодні розглянемо детальніше особливості оформлення МВТН на різних ланках. 

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується тим лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. Це може зробити як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

Хто може створювати МВТН? 

➡️МВТН може бути сформованим лікарем “первинки” або лікарем “вторинки” як на амбулаторному лікуванні, так і під час госпіталізації для надання меддопомоги в стаціонарних умовах. 

➡️МВТН можуть створювати лише лікарі, які зареєстровані та авторизовані в ЕСОЗ. 

Оскільки середній та молодший персонал не можуть проводити експертизи, то і не мають повноважень створювати МВТН. 

➡️У лікаря є можливість створювати МВТН, якщо він працює у ЗОЗ, що має чинну ліцензію на медичну практику і якщо заклад зареєстрований та верифікований НСЗУ в ЕСОЗ.  

➡️Форма власності закладу та наявність договору з НСЗУ не впливає на право створювати МВТН. 

💡ОДНЕ З ПРАВИЛ – МВТН створюється та підписується саме тим лікарем, який у процесі надання меддопомоги провів відповідну експертизу з тимчасової непрацездатності і прийняв рішення про наявність у пацієнта (або особи, яка буде за ним доглядати) тимчасової непрацездатності.  

Як створюється МВТН на “первинці”?

Уявімо ситуацію, що 30-річний пацієнт Михайло, який офіційно працевлаштований, захворів. Лікар провів огляд та експертизу, встановив діагноз, який є загальним захворюванням, за потреби призначив додаткове обстеження і призначив лікування. 

Відповідні електронні медичні записи вніс в ЕСОЗ і на їх основі створив МВТН. Всі записи в ЕСОЗ лікар засвідчує своїм електронним підписом.  

➡️При формуванні МВТН лікар відразу вказує дату, з якої він засвідчив непрацездатність та дату до наступного огляду пацієнта або до прогнозованого відновлення працездатності. 

➡️В електронному листку непрацездатності буде вказаний період непрацездатності, який відповідатиме саме цим датам, отриманим з МВТН. 

Припустимо, що стан Михайла впродовж прогнозованого періоду закриття МВТН (20 днів) погіршився. Після повторної консультації лікар визначив, що внаслідок ускладнень Михайло потребує госпіталізації. На основі своїх висновків лікар сформував е-направлення на госпіталізацію, з яким пацієнт звернувся до закладу охорони здоров’я спеціалізованої допомоги.

Як створюється МВТН на період госпіталізації? 

Під час госпіталізації лікуючий лікар Михайла внесе до ЕСОЗ медичні записи щодо його стану на момент госпіталізації та сформує МВТН на термін від дати госпіталізації до прогнозованої дати виписки у зв’язку з завершенням лікування. 

Оскільки звернення пацієнта є продовженням того ж раніше засвідченого випадку непрацездатності, то при формуванні МВТН при госпіталізації новий лікуючий лікар пацієнта не встановлює відмітку про початок нового випадку. ЕСОЗ самостійно визначить, що попередні МВТН пов’язані з новим, формуючи єдиний ланцюг медичних висновків у межах єдиного безперервного випадку непрацездатності. 

Варто зауважити, що відповідний зв’язок між такими медичними висновками встановлюється лише в межах однієї категорії медичного висновку та за наявності перетину дат початку та завершення періоду непрацездатності. 

💡ВАЖЛИВА УМОВА – відсутність відмітки про початок нового випадку тимчасової непрацездатності. 

Уявімо іншу ситуацію, коли Микола перебуває на лікарняному за першим випадком непрацездатності, наприклад, загальне захворювання, і в цей час травмує руку. Відповідно його госпіталізують до того, як завершився прогнозований  лікарем термін МВТН за першим випадком непрацездатності. У цьому випадку лікуючий лікар пацієнта в стаціонарі мав би встановити відповідну відмітку при формуванні МВТН про початок нового випадку непрацездатності, який не пов’язаний із поточним захворюванням. Тобто тепер у Михайла б з’явилися два МВТН за різними випадками непрацездатності. 

Отже, МВТН однієї категорії, які перетинаються по часу, формуючи безперервний випадок непрацездатності, можуть формуватися різними лікуючими лікарями у різних медичних закладах. Щоб зареєструвати початок нового випадку непрацездатності (у разі початку нового, не пов’язаного з попереднім, захворюванням або травми), лікуючому лікарю необхідно встановити в медичному висновку відповідну відмітку. 

Електронна система охорони здоровʼя – це одна з найбільших ІТ-систем в Україні з надвисоким навантаженням: у моменти пікового навантаження вона обробляє понад 1,7 тисячі запитів в секунду! На сьогодні ця кількість запитів відповідає показникам працездатності до повномасштабної війни. Зараз швидкодія системи зростає: так, з травня поточного року швидкість роботи деяких компонентів центральної бази даних ЕСОЗ зросла до 25%. Це позитивно вплинуло на швидкість внесення та обробки запитів користувачів та зменшило час їх очікування.

Досягти цих показників вдалося завдяки виконанню низки інфраструктурних робіт у центральній базі даних ЕСОЗ. Так, зокрема, технічною командою Національної служби здоровʼя України, державного підприємства «Електронне здоровʼя» було здійснено планову оптимізацію інфраструктури центральної бази даних ЕСОЗ, оновлення її компонентів, перерозподіл навантаження між компонентами ЦБД та розширення їх спроможностей завдяки додатковим ресурсам.

«Фахівці ДП «Електронне здоров’я» щоденно працюють над перерозподілом навантаження на ЦБД та забезпечують максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів. У розробці додатковий інструмент моніторингу – дашборд працездатності МІС, що не лише підвищить прозорість функціонування ЕСОЗ, але й дозволить оперативно реагувати та впливати на ситуацію в МІС», – розповідає в. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.

Електронна система охорони здоров’я працює в Україні з 2017 року, сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів та аптек.  Завдяки розвитку ЕСОЗ сьогодні українці користуються такими послугами як електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. ЕСОЗ є двокомпонентною системою та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти).

Нагадаємо, що загальна кількість всіх електронних медичних записів у системі на сьогодні перевищила 2 мільярди.