Координаційна зустріч проєкту щодо покращення якості внесення даних про вакцинацію від COVID-19
- Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.
Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.
- Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.
Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу.
Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).
Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.
Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).
Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.
Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

- Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?
В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність.
Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org
- Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні?
У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.
- Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?
Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу.
- Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?
Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).
- Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?
Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем.
- З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?
Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.
- Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?
Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.
Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).
Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.
То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?
- Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу
Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги.
Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами.
Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.
Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.
Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.
Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.
- Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ
Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.
Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).
Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:
✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.
✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ.
✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.
- Лікар переглянув не всі дані
Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.
У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо.
Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.