Запрошуємо медичних спеціалістів на серію навчальних лекцій з хірургії україно-німецького проєкту «SOLOMIYA» 

У рамках міжнародного проєкту SOLOMIYA українські медики мають змогу приєднатися до безкоштовних вебінарів та лекцій, що присвячені різним аспектам травм, у тому числі бойових. 

Запрошуємо доєднуватися до наступної серії лекцій у рамках навчального курсу «Advanced training SOLOMIYA», що передбачає обмін знаннями та досвідом серед висококваліфікованих медичних працівників на міжнародному рівні.

Курс лекцій організований україно-німецьким проєктом SOLOMIYA разом з Державною установою «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», кафедрою травматології та ортопедії, фізичної та реабілітаційної медицини Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету та Харківським обласним осередком Всеукраїнської громадської організації «Харківський осередок Української асоціації ортопедів-травматологів». 

SOLOMIYA – це німецько-український проєкт, спрямований на зміцнення довгострокової медичної та психосоціальної інфраструктури в Україні мережею лікарняних партнерств. 

Проект створений командою клініки Charité – Universitätsmedizin Berlin і фінансується за допомогою фундації GIZ (програма міжгоспітальної взаємодії) за підтримки BMZ.

Участь у курсі безоплатна. Захід буде забезпечений перекладом на українську мову. 

Теми найближчих лекцій:

  • 26.10.2023 – Кісткові дефекти
  • 9.11.2023 –  Комунікація в шоковій палаті
  • 23.11.2023 – Реконструктивна “драбина” та реконструктивний “ліфт” в пластичній хірургії та реконструктивній мікрохірургії.
  • 07.12.2023 – Можливості протезування та реабілітації після ампутації верхніх та нижніх кінцівок
  • 21.12.2023 – Септична пластична хірургія

Старт лекцій: 8.00 год за українським часом. 

Для того, щоб долучитися, перейдіть за посиланням.

Ідентифікатор конференції: 824 8428 2233

Код доступу: YJ06W2

Скористайтеся можливістю збагатити свої знання та обмінятися досвідом з міжнародними колегами! Запрошуємо долучатися! 

Також рекомендуємо
19 Серпня 2022
Медичні сестри та брати вдосконалюють навички роботи в електронній системі охорони здоров’я. Нові функціональні можливості системи для цієї категорії працівників з’явилися нещодавно – на центральному рівні було впроваджено відповідний функціонал.
Функціональний модуль для медичних братів та сестер дозволяє користувачам:
🔬реєструватися в ЕСОЗ та отримувати відповідні права доступу;
🔬знаходити зареєстрованого пацієнта в ЕСОЗ;
🔬переглядати медичні дані пацієнта – рекомендації лікаря, імунізації тощо;
здійснювати пошук електронних медичних записів;
🔬виконувати призначення за електронним направленням;
🔬при виконанні призначень – реєструвати діагностичний звіт про обстеження, виконану процедуру, епізод та взаємодію щодо проведеного медичного втручання, імунізації.
Команда впровадження продовжує працювати над розширенням функціональних можливостей для того, аби медичні брати та сестри стали повноцінними учасниками ведення лікувального процесу в ЕСОЗ, а наполегливість та готовність медичних працівників розвивати цифрові навички дають можливість швидко втілювати нові можливості системи на практиці.
8 Липня 2021
Друзі! Раді повідомити чудову новину!
За сьогодні маємо рекордну кількість введених електронних медичних записів – аж 2 мільйони!
Електронні медичні записи – основоположний функціонал, який є базою для побудови усіх е-сервісів, саме тому коректність цих даних є вкрай важливою для впровадження ефективних інструментів ЕСОЗ.
Навчальні матеріали по роботі з медичними записами: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=29
Дашборд з актуальними даними про ЕМЗ:
Дякуємо за Вашу працю!🎉
8 Грудня 2022
Медичний висновок тимчасової непрацездатності – електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення е-лікарняного.
Якщо у закладі охорони здоровʼя відсутнє електропостачання чи не має можливості одразу після огляду пацієнта внести дані про огляд, консультації та лікування та відповідно не має можливості оформити медичний тимчасової непрацездатності, то МВТН може бути сформований не пізніше як на п’ятий день з дати встановлення лікуючим лікарем факту тимчасової непрацездатності особи. При цьому строк непрацездатності зазначається той, що був визначено в день проведення експертизи тимчасової непрацездатності.
Якщо протягом цього терміну відсутня можливість передачі МВТН до електронної системи – лікар випише паперовий листок непрацездатності.
У разі відсутності технічної можливості формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ, внесення таких відомостей до системи має забезпечуватися безпосередньо після усунення таких проблем.
Якщо ж у закладі відсутні бланки, за рішенням керівника дозволяється оформлення лікарняного на аркуші паперу, за формою, затвердженою МОЗ, Міністерством соціальної політики, Фондом соціального страхування (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1454-04#Text). Такі зміни передбачені наказом МОЗ №1066.
12 Вересня 2023

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.