Запрошуємо медичних спеціалістів на серію навчальних лекцій з хірургії україно-німецького проєкту «SOLOMIYA» 

З травня 2022 року для медичних сестер та братів доступна можливість вносити дані про вакцинацію пацієнтів в електронну систему охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Це стосується як проведеної вакцинації, так і вакцинації, яка не відбулася, або ж обліку щеплень, які проводилися в минулому.

На сьогодні до електронної системи охорони здоровʼя внесено понад 65 млн записів про вакцинацію, з них понад 364 тис. записів – внесено середніми медичними працівниками. Це дані як про вакцинацію проти COVID-19, так і про щеплення за календарем та інші.

На разі важливо більш активно залучати медичних сестер та братів до внесення медичних даних до ЕСОЗ, адже це дозволяє розвантажити лікарів, покращити комунікацію між лікарем і медичними сестрами та братами та повноцінно залучати всіх медичних працівників у лікувальний процес та розвивати їх автономність. 

Нагадаємо, що актуальні та оперативні дані про вакцинацію є основою для забезпечення ефективного реагування та прийняття клінічних та управлінських рішень. До того ж внесення медичних даних до ЕСОЗ дозволяє надійно та захищено зберігати дані про здоровʼя пацієнта на державному рівні. 

Адже, якщо під час воєнних дій пацієнт втратив доступ до медичної документації або її було знищено, він може звернутися до сімейного лікаря за місцем перебування, щоби зʼясувати, чи були внесені відомості про вакцинацію пацієнта чи його дитини до ЕСОЗ. У такому разі дані про вакцинацію можна відновити у будь-який момент.

Що необхідно для того, щоби медичні сестри та брати почали обліковувати дані про вакцинацію в ЕСОЗ?

1. Дізнайтеся у представника медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі, чи доступний в МІС модуль «Робоче місце середнього медичного працівника».

Також ви можете перевірити, чи має МІС відповідний модуль, на сайті системи.  

2. Забезпечте медичній сестрі/брату відповідне робоче місце зі стабільним доступом до мережі «Інтернет» та допоможіть отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для роботи в системі.

3. Зареєструйте медичних братів та сестер в ЕСОЗ. Технічна підтримка вашої МІС зможе більш детально проконсультувати вас щодо процесу реєстрації. 

4. Домовтеся з представником МІС щодо проведення внутрішнього навчання для медичних сестер та братів з роботи в МІС та ЕСОЗ. 

5. Організуйте проходження курсу «Внесення інформації в ЕСОЗ щодо вакцинації» усіма працівниками, які будуть вносити записи про вакцинацію в ЕСОЗ. Цей курс допоможе медичним фахівцям сформувати розуміння процесу й основних вимог щодо коректного ведення електронних медичних записів під час проведення вакцинації та під час внесення історичних даних про вакцинацію. 

На сьогодні понад 3,6 тис. медичних сестер та братів вже успішно пройшли навчання та активно використовують здобуті навички у щоденній роботі. Долучайтеся! 

Нагадаємо, що окрім згаданого функціональні можливості ЕСОЗ дозволяють медичним братам та сестрам знаходити зареєстрованого пацієнта в ЕСОЗ, переглядати рекомендації лікаря, імунізації пацієнта тощо; здійснювати пошук електронних медичних записів та переглядати медичні дані пацієнта (у разі наявності доступу), виконувати призначення за електронним направленням та інше.

Під час воєнного стану Міністерство охорони здоровʼя спростило процедуру формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) вагітним жінкам, які вимушено залишили територію країни. Відтепер це можна зробити без особистого прийому у лікаря.
Алгоритм отримання електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність складається з 3 кроків:
1) Жінка першочергово має сконтактувати зі своїм лікуючим лікарем та заявити про бажання отримати МВТН віддалено.
2) Виписати віддалений МВТН може й інший лікар, якщо ви втратили звʼязок зі своїм лікуючим спеціалістом. Для цього вам потрібно надати медичні записи, що підтверджують вагітність та лікування.
3) Лікар перевірить медичні записи та сформує медичний висновок про тимчасову непрацездатність, що є основою для формування електронного лікарняного.
☎️ У разі запитань можете звернутись на гарячу лінію Міністерства охорони здоровʼя України за номером 0 800 60 20 19.

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua