Українці отримали понад мільйон тест-смужок за програмою реімбурсації

ДП “Електронне здоров’я” разом з Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоровя України вже реалізувало дев’ять проєктів у сфері електронного здоров’я, а 29 – ще в роботі. 

Про це йдеться у звіті ДП “Електронне здоров’я” за перше півріччя. 

Команда ЕСОЗ активно працює заради покращення якості та доступності послуг у сфері охорони здоров’я України та успішно впроваджує цифрові медичні інструменти. 

Серед втілених проєктів такі, як: 

📍довідник МКФ (Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я)

📍внесення даних про вакцинацію від COVID, проведену за кордоном 

📍кабінет фактичного і клінічного моніторингу в ЕСОЗ

📍MVP Державного реєстру медичних виробів 

📍електронний рецепт на всі рецептурні препарати, 

📍функціонал обліку реабілітаційних послуг  в ЕСОЗ 

📍медвисновки 2.0 (рев’ю процесів по МВ)

📍реорганізація Юридичних Осіб 2.0

📍категоризація для проекту Інсуліни в ЕСОЗ 

У розробці – рутинна вакцинація в ЕСОЗ, електронний рецепт на тест-смужки, медичні висновки водія, медична довідка про смерть, особистий кабінет пацієнта та інші. 

“Це досить великий обсяг роботи із гарячими дедлайнами. І попри великі навантаження, нашій команді вдається справлятися з усіма викликами. Попереду їх не менше, але не ніщо так не тішить, як успішні результати роботи і можливість покращувати якість послуг у своїй країні. Дуже дякую кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні! Разом ми – сила. Дякую партнерам за підтримку!” – зазначає в.о. генерального директора ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець. 

Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є найбільшою ІТ-системою України. На сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. У ній зареєстровано 360 тисяч медичних працівників із понад 17 тисяч закладів охорони здоровʼя. 

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, електронні лікарняні та ін. Крім того, пацієнтам вже не треба збирати та роками зберігати численні довідки, адже усі дані надійно зберігається в єдиному місці – електронній медичній картці пацієнта. 

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) дозволяє обмінюватися даними у сфері охорони здоров’я. У ній зберігаються та обробляються персональні та медичні дані пацієнтів.

ЕСОЗ складається з центральної бази даних, яка належить державі в особі НСЗУ, та медичних інформаційних систем (МІС), які медичні заклади використовують для зберігання, перегляду, обміну інформацією в електронній формі, зокрема, з центральною базою даних.

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та підтвердженими системою користувачам, що мають відповідні права та визначені рівні доступу. Інформація пацієнтів захищається законодавством України про персональні дані.

Тож права доступу до інформації про пацієнтів мають:

1. Сімейний лікар

Доступ до даних про пацієнта, за його згодою, має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію.

Лікар первинної медичної допомоги має доступ до всіх медичних даних, окрім інформації про ВІЛ та психіатричних діагнозів, якщо пацієнт не надав письмово тимчасовий дозвіл на доступ до цих даних.

2. Інші медичні працівники

Інші медичні працівники, зокрема лікуючий лікар, мають доступ виключно до тієї інформації, до якої пацієнт сам дав доступ, та на ту, яка прикріплена до направлення, за яким пацієнт звернувся до медичного працівника.

Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичних послуг пацієнту, то він може запросити дозвіл у пацієнта (або його уповноваженої особи). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через обраний метод автентифікації (через смс, документи чи іншу особу).

3.  Уповноважені посадові особи НСЗУ
Персональні та медичні дані пацієнтів зберігаються відокремлено в центральній базі даних ЕСОЗ. У цілях безпеки посилання на пацієнта в медичній інформації анонімізоване з використанням спеціального шифрування.  Уповноважені посадові особи НСЗУ можуть використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття рішень.

На запит пацієнта НСЗУ може надати персональні дані, які зберігаються про нього в ЕСОЗ.

Тож отримати медичну інформацію про себе пацієнт може через звернення до свого сімейного або лікуючого лікаря. Інформацію про персональні дані можна отримати через запит до НСЗУ. Наразі завершується розробка функціональних можливостей, які дозволятимуть пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних.

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ