Внаслідок цілеспрямованої атаки ворога було тимчасово призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які знаходяться в управлінні Міністерства юстиції України.

Повідомляємо, що центральна база даних електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) працює стабільно. Усі реєстри залишаються цілісними та захищеними.

Проте через тимчасову зупинку роботи окремих державних реєстрів у користувачів ЕСОЗ можуть виникати затримки під час виконання дій, що потребують інтеграції з реєстрами Міністерства юстиції.

Так, зокрема, наразі спостерігаються труднощі:

• при реєстрації чи оновленні даних про заклади охорони здоровʼя – оскільки такі дії передбачають синхронізацію з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);
• при державній реєстрації народження за медичним висновком про народження (МВН), а також отримання комплексної послуги єМалятко в цілому.

Слід зазначити, що безпосередньо формування медичних висновків про народження в ЕСОЗ відбувається в штатному режимі медичними працівниками.

Наразі команда Мінʼюсту спільно з фахівцями інших служб працюють над відновленням доступу до реєстрів. Аби дізнатися про результати відновлювальних робіт, слідкуйте за офіційними джерелами міністерства.

Наголошуємо, що ДП “Електронне здоров’я” разом із НСЗУ постійно працюють над посиленням захисту ЕСОЗ. Для цього проводяться технічні й організаційні заходи, а також перевірки безпеки медичних інформаційних систем із залученням міжнародного аудитора.

Де шукати навчання з кібербезпеки та кібергігієни

Підкреслимо, що безпека даних починається з робочого місця! 

Саме тому кожен користувач ЕСОЗ повинен дотримуватися правил кібергігієни та принципів захисту персональних даних своїх пацієнтів.

• Навчальний курс Академії НСЗУ “Захист персональних даних при роботі з ЕСОЗ”. Курс створено НСЗУ та ДП «Електронне здоров’я» у співпраці з проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».
• Бібліотека матеріалів “Кібербезпека” для медичних працівників, розроблена МОЗ України за підтримки проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».
• Також переглядайте відео розʼяснення щодо кібербезпеки на YouTube-каналі eHealth.

Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів. 

ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ. 

Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи. 

Про тестування МІС

Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ. 

Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ. 

ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування. 

Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення)  МІСи подають дану функціональність на тестування  відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися. 

Чому договір з МІС важливий?

Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система. 

Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.

Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.

До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ). 

До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо). 

Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі. 

Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.  

Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг. 

Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу. 

Електронний рецепт – це не просто цифровий інструмент, який сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, але й перспективний інструмент моніторингу та превенції у сфері громадського здоровʼя.

На сьогодні 4,5 млн пацієнтів вже отримали ліки за е-рецептом. Загалом в ЕСОЗ сформовано 69,3 млн е-рецептів. За весь період дії найбільше е-рецептами скористалися у Дніпропетровській області – 407,74 тис пацієнтів та Львівській – 313,43 тис пацієнтів.

2023-й можна впевнено номенувати роком е-рецепту. Цьогоріч виписано 15,4 млн е-рецептів. З них найбільше на Дніпропетровщині – 1,7 млн та Києві – 1,15 млн. 

📝13,85 млн е-рецептів виписано за програмою реімбурсації 

📝1.15 млн е-рецептів виписано за власні кошти пацієнта

📝16,92 тис е-рецептів на кошти місцевих бюджетів

У 2023 році е-рецепт запрацював на цілу низку нових категорій лікарських засобів, зокрема: 

✅на всі рецептурні за власні кошти пацієнта;

✅на пільгові наркотичні лікарські засоби, вартість яких відшкодовується коштом місцевих бюджетів;

✅ на тест-смужки для пацієнтів з цукровим діабетом І типу за програмою реімбурсації

✅на імуносупресивні ліки для пацієнтів у посттрансплантаційному періоді за програмою реімбурсації

✅опіоїдні знеболювальні для паліативних хворих за програмою реімбурсації

У всьому світі е-рецепт – це один із кроків у боротьбі з нераціональним вживанням рецептурних лікарських засобів, зокрема і антибіотиків.

На їх основі можна аналізувати й оцінювати якість та ефективність надання медичної допомоги лікарями, прогнозувати медичні закупівлі, відстежувати в динаміці рівень споживання, зокрема, антибіотиків, прогнозувати та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить громадську загрозу.