Українська команда eHealth взяла участь у розробці стратегії цифровізації охорони здоров’я в ЄС на симпозіумі ВООЗ

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії.

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя.

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях.

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.

Також рекомендуємо

11 Березня 2024

Поширені міфи про те, які дії з пацієнтом в ЕСОЗ не може робити лікар вторинної ланки

Існує хибне переконання, що лікарі вторинної ланки у порівнянні з лікарями первинки значно обмежені у роботі з пацієнтом в ЕСОЗ. Зокрема, деколи доводиться чути, що зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ чи виписати е-направлення на безоплатну медпослугу може лише сімейний лікар. Однак це не відповідає дійсності.

Сьогодні розвіюємо найбільш поширені міфи про те, що не може робити з пацієнтом в ЕСОЗ лікар вторинки у порівнянні з лікарем первинки.

Міф#1 Тільки лікар первинки може здійснити пошук, зареєструвати та оновити запис про пацієнта в ЕСОЗ

Реальність👉 Це може зробити БУДЬ-ЯКИЙ зареєстрований та авторизований лікар. Перед початком реєстрації пацієнта в ЕСОЗ, медпрацівники здійснюють пошук пацієнта в ЕСОЗ і перевіряють, чи він ще не зареєстрований. Це можуть зробити як лікарі первинки, так і лікарі вторинки.

Крім того, лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. Також пошук пацієнта може здійснити працівник «реєстратури».

Для реєстрації пацієнта в ЕСОЗ не потрібно укладати декларацію з сімейним лікарем. Відтак, реєстрацію можуть здійснювати як лікарі первинної, так і лікарі вторинної ланок. Також подати запит на реєстрацію може і середній медпрацівник, але підписати його може тільки лікар.

Загалом лікарі “вторинки” та “первинки” мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта.

Нагадуємо, що детальну інформацію про реєстрацію пацієнта в ЕСОЗ можна переглянути на .

Міф#2 Лікар вторинної ланки не може виписати е-направлення на безоплатні медпослуги у рамках Програми медичних гарантій, тільки сімейний лікар

Реальність👉Електронне направлення виписує той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта, підтвердження або спростування діагнозу. Це може бути лікар, який надає або первинну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або лікар, який надає спеціалізовану допомогу, такий як: хірург, гастроентеролог, невролог та інші.

Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, зареєстрованого в ЕСОЗ, незалежно від форми власності закладу чи спеціальності лікаря. Лікуючий лікар не повинен відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.

Зауважимо, що медзаклад для надання послуги за е-направленням не має вимагати у пацієнта інформаційну довідку про таке направлення.

Нагадуємо, що порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я регулюється Наказом № 586 від 28.02.2020.

Міф#3 Лікар спеціалізованої ланки взагалі не може переглянути медичні записи пацієнта в ЕСОЗ

Реальність👉 Лікар спеціалізованої ланки може переглядати записи, автором яких він є сам, працівники його ж закладу або будь-які інші записи, дозвіл на які дав пацієнт. Детальніше про доступ до даних пацієнта в ЕСОЗ переглядайте у вебінарі.

Міф#4 Лікарі вторинки не виписують е-рецепт на рецептурні лікарські засоби

Реальність👉Лікарі-спеціалісти, які працюють на вторинній ланці, мають змогу призначати ліки з використанням е-рецепту і успішно це роблять. Про це свідчать відкриті дані НСЗУ, згідно з якими понад 350 тис. е-рецептів лікарі-спеціалісти вже створили в січні-лютому цього року.

Зазначимо, що призначаючи ліки пацієнту, лікар-спеціаліст пропонує йому на вибір – електронний або паперовий рецепт. Якщо пацієнт обирає е-рецепт – лікар виписує його у системі. Ліки у рамках програми реімбурсації видаються лише на підставі е-рецепту. Є окремі напрямки, у межах яких рецепти виписують виключно лікарі “первинки”, а є такі, – де можуть виписувати як лікарі “вторинки”, так і “первинки”.

Міф#5 МВТН формують тільки лікарі первинної ланки

Реальність👉 Той лікар, який проводив експертизу з тимчасової непрацездатності, і формує МВТН. Для проведення такої експертизи лікарі вторинки не повинні скеровувати пацієнтів до сімейних лікарів, а проводити її самостійно. Це є одним із проявів пацієнтоцентричного підходу, коли пацієнт, наприклад, після консультації в районній лікарні не матиме потреби додатково звертатися до свого сімейного лікаря.

23 Квітня 2026

Єдиний медичний простір: понад 3700 аптечних закладів України вже працюють в ЕСОЗ

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) вже обʼєднує медичні заклади та аптеки України в єдиний цифровий медичний простір. Сьогодні 3769 аптечних закладів по всій країні зареєстровані в системі і можуть відпускати українцям ліки за е-Рецептом.

Згідно з даними дашборду “Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за електронним e-Рецептом” 3093 аптечних закладів вже почали відпускати ліки за е-Рецептом. З них 2596 також мають договір з НСЗУ за напрямком реімбурсації. Це понад 19 тисяч точок відпуску (аптек та аптечних пунктів) як великих мереж, так і невеликих аптек.

Топ-3 регіони за кількістю місць відпуску лікарських засобів за е-Рецептом за напрямком “Серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання, профілактика інфарктів та інсультів”: м. Київ – 1666 місць відпуску, Дніпропетровська обл. – 1443 місць відпуску, Львівська обл. – 1310 місць відпуску.

Де знайти найближчу аптеку, яка відпускає ліки за е-Рецептом?

Для зручності пацієнтів Національна служба здоров’я України (НСЗУ) розробила детальні онлайн-панелі (дашборди), які дозволяють відстежувати мережу аптек:

Для пацієнтів: Електронна карта аптек — тут можна знайти найближчу точку відпуску ліків за е-рецептом.
Для бізнесу та влади: Аналіз покриття мережею “Доступні ліки” — цей інструмент демонструє доступність ліків у різних регіонах та допомагає приймати управлінські рішення.
Для громадськості: “Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за електронним e-Рецептом” – можна знайти детальну інформацію про аптеки, де можна отримати лікарські засоби за е-Рецептом, у тому числі про аптечні заклади, які уклали договори із НСЗУ щодо програми реімбурсації лікарських засобів.

Цифровізація фармацевтичного сектору — це не лише про контроль, а насамперед про зручність, прозорість та безпеку пацієнта. Кожен з 3769 аптечних закладів у системі — це крок до європейського стандарту обслуговування.

Нагадаємо, що згідно з Ліцензійними умовами, реєстрація в ЕСОЗ є обов’язковою вимогою для роботи всіх аптек. Це не просто формальність, а передумова для роботи з е-Рецептами. Адже з 31 березня 2023 року відпуск усіх рецептурних ліків здійснюється саме в електронному форматі.

е-Рецепт – це не про надрукований на компʼютері папірець, це документ, який підтверджується електронним підписом лікаря та вноситься до Реєстру ЕСОЗ. Кожному е-Рецепту присвоюється унікальний номер, наприклад: “8762-3982-4569-7846”. Такий номер має міститись в повідомленні від ЕСОЗ або в друкованій памʼятці про е-Рецепт. Якщо він відсутній – найімовірніше вам не сформовано е-Рецепт або це зроблено з порушенням вимог нормативних актів.

е-Рецепт формується обов’язково (крім певних винятків) для всіх ліків, що відшкодовуються НСЗУ (програма Доступні ліки) та всіх рецептурних ліків незалежно від джерела оплати. Тому якщо лікар призначає вам ліки, переконайтеся, що він сформував вам е-Рецепт, щоб уникнути ситуацій, коли в аптеці вам відмовлять видати ліки(!) Лікар-спеціаліст має формувати е-Рецепт самостійно і не відправляти вас до лікаря, якому подано декларацію для отримання е-Рецепту.

З 1 липня 2025 року з’явилася ще одна обов’язкова умова для всіх ліцензованих аптечних закладів, а саме участь у державній програмі реімбурсації (“Доступні ліки”). Це зроблено, аби забезпечити пацієнтам можливість отримання безкоштовних або частково оплачених ліків за е-Рецептом у будь-якій аптеці.

Раніше пацієнт з е-рецептом мав шукати аптеку з наліпкою «Тут є Доступні ліки». Тепер будь-яка аптека «біля дому» зобов’язана відпустити препарат за програмою. Це критично важливо для людей похилого віку та мешканців віддалених районів, а також загалом для пацієнтів із хронічними захворюваннями.

👉З детальною інструкцією про те, як приєднатися до ЕСОЗ можна ознайомитися на офіційному порталі за посиланням.

Переглянути електронну картку місць відпуску ліків за е-Рецептом можна на дашборді: https://cutt.ly/9tGjqWRt

16 Квітня 2024

Які існують цифрові сервіси для пацієнтів?

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.
Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.
Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.
Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.
Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.
Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які будуть доступні для українців.

18 Лютого 2023

До 31 березня всі аптеки та медзаклади мають підготуватись до відпуску рецептурних ліків за е-рецептом

Уже цієї весни відпуск всіх рецептурних засобів в Україні почне здійснюватися за електронним рецептом. У такий спосіб МОЗ не лише посилює контроль за відпуском рецептурних ліків в аптеках, але й оптимізує процес призначення ліків, робить його більш прозорим та ефективним.

Для того, щоб пацієнт зміг безперешкодно отримати рецепт на ліки у будь-якого лікаря та погасити його у будь-якій аптеці, керівники медичних та аптечних закладів мають завчасно – до 31.03.2023 – подбати про підключення до національної електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

Ознайомитися з переліком таких медичних інформаційних систем та алгоритмом реєстрації закладу можна на сайті національної системи ЕСОЗ.

Механізм виписування е-рецептів уже знайомий лікарям та фармацевтам, які працюють з електронними рецептами у рамках програми реімбурсації «Доступні ліки», а також призначають пацієнтам антибіотики чи препарати знеболення. Разом з тим, він також буде простим і зрозумілим для тих, хто тільки починає роботу з електронною системою охорони здоровʼя. Для цього на платформі Академії НСЗУ та МІС завжди доступні відповідні навчальні матеріали.

Виписати е-рецепт зможуть лікарі усіх спеціальностей державних, комунальних чи приватних клінік, або ж лікар-ФОП. І для цього закладу не потрібно укладати договір з НСЗУ.

Завдяки доступу до єдиної електронної картки пацієнта лікар зможе відстежувати історію хвороби пацієнта, його супутні захворювання, прийом інших медикаментів та інші клінічні дані, необхідні для його подальшого лікування. Це суттєво спростить та водночас розширить можливості для збору анамнезу, а з часом – дозволить відстежувати результати лікування та за потреби створювати план лікування пацієнта.

А фармацевт, своєю чергою, зможе відпустити рецептурні ліки пацієнтові кількома «кліками». Окрім іншого це дозволить спростити та повністю автоматизувати регулярну звітність в аптеці.