Понад мільйон е-рецептів на антибіотики: як використання рецепта стримує розвиток антибіотикорезистентності

Антибіотикорезистентність – процес набуття бактеріями стійкості до антибіотикотерапії. Іншими словами, антибіотики та інші протимікробні препарати стають все менш ефективними, а інфекціям стає все складніше та навіть неможливо протидіяти. 

У рамках Всесвітнього тижня обізнаності про антибактеріальні лікарські засоби (World Antimicrobial Awareness Week 2023), який щорічно проводиться за ініціативи ВООЗ, розповідаємо, як цифрові інструменти стримують розвиток стійкості бактерій до антибіотиків. 

Експерти ВООЗ визначають однією з причин хвилі антибіотикорезистентності у світі безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами без призначення лікаря. Так, у всьому світі одним із основних інструментів стримування антибіотикорезистентності є призначення та відпуск ліків за електронним рецептом.

Саме тому з серпня минулого року відпуск антибіотиків в Україні почав здійснюватися за е-рецептом – це один із кроків у боротьбі з нераціональним вживанням рецептурних лікарських засобів, зокрема антибіотиків.

На сьогодні електронний рецепт – це не просто цифровий інструмент, який сприяє прозорому та контрольованому відпуску рецептурних препаратів в аптеці, але й перспективний інструмент моніторингу та превенції.

Наразі в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) уже сформовано понад мільйон е-рецептів на антибактеріальні ліки! 

Надалі дані про ці призначення дозволять аналізувати, за яких діагнозів та на яких етапах найчастіше застосовуються антибіотики, – тим самим оцінювати якість та ефективність надання медичної допомоги лікарями. 

І що не менш важливо – відстежувати в динаміці рівень споживання антибіотиків, прогнозувати та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить громадську загрозу.

Нагадаємо, що отримати е-рецепт можна у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації. На перехідному періоді пацієнт може обрати, який тип рецепта є для нього більш зручним – електронний чи паперовий. 

Придбати необхідні ліки за рецептом можна у будь-якій аптеці. Для цього достатньо лише предʼявити фармацевту паперовий бланк чи озвучити номер рецепта, який надійде пацієнту в смс-повідомленні.

Також рекомендуємо
4 Листопада 2021
З 1-го жовтня Україна здійснила перехід на електронні лікарняні.
Е-лікарняний — електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи та є підставою для звільнення від роботи та отримання відповідної оплати за тимчасову непрацездатність. Цей документ формується програмними засобами реєстру ПФУ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ.
Дізнатись детальніше про оформлення лікарняного можете за посиланням –
3 060 366 створено медичних висновків про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ на сьогодні
1 310 780 непрацездатних осіб, яким підписано медичні висновки про тимчасову непрацездатність
60,3 тисячі лікарів створили медичні висновки про тимчасову непрацездатність
29 Червня 2023

З 1 липня  почне діяти вимога щодо обовʼязкового внесення запису про категорію пацієнта в ЕСОЗ при створенні призначення інсулінів за програмою реімбурсації. 

Ми зібрали найбільш поширені запитання, які виникають щодо категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

Перш за все пояснимо, що таке клінічна оцінка. Це запис лікаря про виконану оцінку стану пацієнтів на основі огляду, існуючих ЕМЗ, аналізу медичної історії пацієнта, медичної документації тощо. Відповідний запис використовується в ЕСОЗ зокрема і для фіксації категорії інсулінозалежного пацієнта. 

А тепер читайте відповіді на ваші запитання👇

Як лікар повинен використати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта при призначенні інсуліну?

При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про  клінічну оцінку.

Саме це посилання є підтвердженням, що призначення може бути сформоване за відповідною програмою реімбурсації.

Хто має створювати клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Лікар-ендокринолог створює в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку  щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. На час воєнного стану цю функцію може також виконувати лікар первинної медичної допомоги.

Коли та як часто необхідно створювати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта створюється:

Лікарем-ендокринологом перед створенням запису про призначення інсуліну: 

  • коли лікар вперше створює План лікування і призначення в ньому, 
  • або коли створює нові призначення в існуючому Плані лікування; 

Лікарем ПМД перед створенням запису про призначення інсуліну:

  • коли лікар вперше створює власний План лікування і призначення в ньому на основі попереднього аналогічного призначення лікаря-ендокринолога.

Що робити, якщо у пацієнта відсутня необхідна інформація (зокрема і в ЕСОЗ) для створення клінічної оцінки щодо визначення його категорії?

Якщо відсутні певні ЕМЗ для створення клінічної оцінки, то лікар може:

  1. Безпосередньо під час прийому виконати необхідні обстеження або встановити відповідний діагноз та створити потрібні ЕМЗ;
  2. За наявності потрібної інформації (електронного/паперового документу) – внести дані з цього документу в ЕСОЗ;
  3. Скерувати пацієнта на потрібну діагностику чи консультацію і вже після цього визначити категорію.

Маєте додаткові запитання – переходьте за посиланням і читайте більше.

Детальний алгоритм внесення даних описаних у відповідному курсі академії НСЗУ “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”.

Запрошуємо пройти на платформі Академії НСЗУ оновлений курс “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні” з урахуванням порядку обліку категорії пацієнта:

👉Посилання для тих, хто НЕ проходив навчання

👉Посилання для тих, хто пройшов основний курс

23 Серпня 2023

Проект Дослідження якості взаємодії медичних працівників з ЕСОЗ триває. За результатами попереднього етапу дослідження (проведення опитування та глибинних інтервʼю) командою впровадження ЕСОЗ спільно з експертами Київської школи економіки розроблено методологію для регулярного вимірювання індексу якості взаємодії користувача з ЕСОЗ. Також були надані рекомендації розробникам медичних інформаційних систем щодо покращень інтерфейсів.

З червня усі медичні фахівці, які щоденно працюють з електронною системою охорони здоровʼя, почали отримувати форму зворотного звʼязку щодо оцінювання поточного стану роботи ЕСОЗ.

Просимо вас і надалі брати активну участь в дослідженні та ділитися своєю оцінкою, запитами та потребами щодо роботи в ЕСОЗ.

Окрім конструктивних пропозицій також ми будемо вдячні, якщо ви надасте зворотний звʼязок щодо позитивних моментів взаємодії з системою. Це дозволить нам сформувати обʼєктивні результати дослідження.

За результатами червневого опитування було визначено ряд ключових питань та потреб, з якими регулярно зіштовхуються користувачі.

Серед них зокрема питання щодо: 

  • швидкості передачі даних та працездатності;
  • відображення медичних даних про пацієнта у різних МІС;
  • пошуку та визначення дозування/кількості лікарських засобів при створенні е-рецепта;
  • оптимізації процесу реєстрації пацієнтів в ЕСОЗ;
  • зручності та адаптивності інтерфейсів та ін.

Ці та інші питання вже знаходяться в опрацюванні технічної команди ЕСОЗ, про статус їх опрацювання, а також результати індексу ми будемо вас сповіщати на офіційних каналах.

Дякуємо за вашу небайдужість та активну позицію щодо розвитку цифрових інструментів у сфері охорони здоровʼя в Україні!

14 Липня 2023

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

 

  • Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

 

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

 

  • Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

 

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

 

  • Лікар переглянув не всі дані

 

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.