Олександр Ємець: “Новий функціонал обліку реабілітаційних послуг на основі МКФ сприятиме більш ефективній співпраці між усіма членами міждисциплінарної реабілітаційної команди”

• Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

• Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

• Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

• Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

• Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

• З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

• Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

Електронна система охорони здоровʼя – це одна з найбільших ІТ-систем в Україні з надвисоким навантаженням: у моменти пікового навантаження вона обробляє понад 1,7 тисячі запитів в секунду! На сьогодні ця кількість запитів відповідає показникам працездатності до повномасштабної війни. Зараз швидкодія системи зростає: так, з травня поточного року швидкість роботи деяких компонентів центральної бази даних ЕСОЗ зросла до 25%. Це позитивно вплинуло на швидкість внесення та обробки запитів користувачів та зменшило час їх очікування.

Досягти цих показників вдалося завдяки виконанню низки інфраструктурних робіт у центральній базі даних ЕСОЗ. Так, зокрема, технічною командою Національної служби здоровʼя України, державного підприємства «Електронне здоровʼя» було здійснено планову оптимізацію інфраструктури центральної бази даних ЕСОЗ, оновлення її компонентів, перерозподіл навантаження між компонентами ЦБД та розширення їх спроможностей завдяки додатковим ресурсам.

«Фахівці ДП «Електронне здоров’я» щоденно працюють над перерозподілом навантаження на ЦБД та забезпечують максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів. У розробці додатковий інструмент моніторингу – дашборд працездатності МІС, що не лише підвищить прозорість функціонування ЕСОЗ, але й дозволить оперативно реагувати та впливати на ситуацію в МІС», – розповідає в. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.

Електронна система охорони здоров’я працює в Україні з 2017 року, сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів та аптек.  Завдяки розвитку ЕСОЗ сьогодні українці користуються такими послугами як електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. ЕСОЗ є двокомпонентною системою та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти).

Нагадаємо, що загальна кількість всіх електронних медичних записів у системі на сьогодні перевищила 2 мільярди.