Реєстрація аптечних закладів в електронній системі охорони здоровʼя

Уже рік розширений неонатальний скринінг рятує життя маленьких українців! На сьогодні це один із пріоритетних напрямів, що впроваджує держава задля забезпечення своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – київського і львівського. 

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі. 

«Реалізація розширеного неонатального скринінгу в Україні – це тривала та кропітка робота команди однодумців, які обʼєднані спільним прагненням зберегти найцінніше – здоровʼя та життя маленьких українців, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич. – Ми пройшли непростий шлях, проте це лише перший етап. Окрім запуску скринінгу, було зроблено ще декілька важливих змін для системи лікування орфанних пацієнтів. Зокрема, ухвалено Закон про договори керованого доступу, який дозволив закуповувати препарати за зниженою ціною. Так, “Медичні закупівлі України” вперше придбали дороговартісні ліки для пацієнтів, які страждають на спінальну м’язову атрофію. Також працюємо над впровадженням мережі центрів референтних центрів з питань орфанних захворювань».

За час функціонування програми було проведено більш як 140 тисяч обстежень. Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. 

Зокрема, завдяки неонатальному скринінгу в Максима з Івано-Франківщини імунодефіцит виявили одразу після народження, що дозволило провести хлопчикові трансплантацію кісткового мозку у 2-місячному віці та врятувати йому життя.

Невіддільною частиною процесу організації лікування орфанних захворювань є закупівля лікарських засобів. Так, до прикладу, минулого року вперше було закуплено лікарський засіб для лікування дітей зі спінальною м’язовою атрофією (СМА). 

Новонароджених діток, яким завдяки скринінгу діагностують СМА на ранній стадії, тепер починають лікувати ще до появи перших симптомів хвороби.

Нагадаємо, що розширений неонатальний скринінг – це комплексне лабораторне дослідження, яке охоплює 21 рідкісне генетичне захворювання та проводиться в перші 48-72 години життя немовляти.

Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.

Дослідження дає можливість завчасно виявити ознаки захворювання у дитини та якнайшвидше запобігти їх клінічним проявам. Саме раннє виявлення ризиків та своєчасно призначення лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює всі умови для повноцінного життя дитини. 

З  нагоди річниці впровадження розширеного неонатального скринінгу новонароджених  команда МОЗ України, спільно з заступницею керівника Офісу Президента України Юлією Соколовською, головою комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким та представниками міжнародних і пацієнтських організацій відвідали Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАТДИТ».

Нові ліцензії чи зміни до чинних — не потрібні. МОЗ пояснює зміни до ліцензійних умов з медпрактики.

Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які днями були ухвалені Урядом, не зобов’язують керівників закладів охорони здоров’я отримувати нову ліцензію чи вносити зміни до чинних. Вони стосуються зобов’язання медзакладів упродовж 5 місяців почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Про це під час ранкового брифінгу заявила заступниця міністра Марія Карчевич. 

«Заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, мають вести базові медичні записи в електронній системі охорони здоров’я. Це дозволить зберігати необхідну медичну інформацію про пацієнта в єдиному місці — електронній  медичній картці. Таким чином, не буде межі між приватною та державною медициною. Усі заклади працюватимуть у рівних умовах, а  пацієнт завжди матиме доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він обслуговується — комунальному чи приватному», — розповіла заступниця міністра.   

Заступниця міністра також наголосила, що на сьогодні правила ведення первинної облікової медичної документації залишаються незмінними. Тобто вони регламентуються чинними наказами МОЗ та іншими нормативно-правовими актами.

«На сьогодні у нас є обов’язкова вимога в законодавстві про ведення в електронному обліку таких документів, як, приміром, медичний висновок про тимчасову непрацездатність, медичний висновок про народження дитини, записи про вакцинацію та електронний рецепт на цукрознижувальні препарати. Відповідно, така первинна облікова медична інформація має обов’язково вноситися до ЕСОЗ», — пояснила Марія Карчевич. 

Повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.

Нагадаємо, у середу Уряд ухвалив зміни до Ліцензійних умов, згідно з якими усі заклади охорони здоров’я, які провадять медичну практику, працюватимуть в ЕСОЗ. ЕСОЗ — це велика двокомпонентна система, яка містить медичні дані, що раніше зберігалась у паперовій формі. Вже зараз вона об’єднує понад 34 мільйони пацієнтів та 5,5 тисячі як комунальних, так і приватних закладів охорони здоров’я. 

До ЕСОЗ уже внесено до 700 мільйонів медичних записів. Це система з надвисоким навантаженням та однією з рекордних швидкостей росту даних у світі, які надійно захищені відповідно до міжнародних стандартів безпеки.