ЕСОЗ: що потрібно знати приватним медичним закладам про підключення

Нині законодавством передбачається, що всі заклади, а також фізичні особи-підприємці, які здійснюють медичну практику, мають до кінця року зареєструватися в національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Пропонуємо детальніше розглянути цю вимогу, а також необхідні умови та кроки підготовки для роботи з електронною системою охорони здоровʼя.
❓Чому це важливо?
Сьогодні електронна система охорони здоровʼя – наймасштабніша ІТ-система в Україні, в якій зареєстровано близько 35 мільйонів українців, працюють близько 300 тисяч медичних та аптечних працівників та вже внесено понад 900 мільйонів медичних записів.
Поступова цифровізація медичної сфери дозволить сформувати єдиний простір медичних даних, що, своєю чергою, має низку переваг як для пацієнтів, так і для медичних працівників.
Так, повна інформація про здоровʼя пацієнта буде зберігатися централізовано та захищено. За потреби та згоди пацієнта доступ до такої інформації зможе мати кожен лікар, до якого звертається пацієнт – як державної клініки, так і приватний спеціаліст. Це дозволить фахівцям розуміти повну картину стану здоровʼя пацієнта, його історію захворювання, супутні хвороби без пошуку давніх паперових карток, медичних довідок, досліджень та ін.
Лікарі, своєю чергою, отримають доступ до сучасної високотехнологічної системи, в якій інтегровані актуальні міжнародні довідники та класифікатори, забезпечена можливість автоматичних перевірок, впроваджені шаблони та цифрові інструменти: електронні рецепти, направлення, медичні висновки про непрацездатність та багато іншого.
❓Які зміни чекати, кого стосуються вимоги та як підготуватися?
Поточними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики передбачається, що всі заклади, які отримали ліцензію на медичну практику, повинні до 31 грудня 2022 року зареєструватися та вносити дані до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Дізнатись більше про підключення приватних закладів до ЕСОЗ можете за посиланням:
Також рекомендуємо
29 Вересня 2022
Кабінет Міністрів України прийняв зміни до Ліцензійних умов щодо господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі й імпорту лікарських засобів, які передбачають підключення закладу до Електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Метою цього рішення є забезпечення можливості відпуску рецептурних лікарських засобів в аптеках за електронним рецептом.
Втім, це рішення буде впроваджуватися поступово з можливістю запровадження перехідного періоду для аптек. Так, дана вимога стане обовʼязковою для всіх субʼєктів господарювання з 1 квітня 2023 року.
На період воєнного стану виключенням будуть лише аптеки, розташовані в зоні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Нагадаємо, щоб зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя, аптекам необхідно:
1) Обрати медичну інформаційну систему (МІС). Перелік підключених МІС, які надають послуги аптекам, можна знайти на сайті системи. Під час вибору МІС та укладенні договору про надані послуги, радимо звернути особливу увагу на послуги з навчання та підтримки, як одні з пріоритетних вимог.
2) Зареєструвати керівника, заклад та його підрозділи в електронній системі охорони здоровʼя.
3) Забезпечити уповноважених працівників закладу кваліфікованим електронним підписом.
4) Зареєструвати всіх інших фармацевтичних працівників, які здійснюють відпуск рецептурних ліків, в системі.
Детальніше ознайомитись можете за посиланням:
7 Квітня 2023
З початку квітня до звичного паперового рецепта додався цифровий аналог, отже всі рецептурні ліки тепер можна придбати як за паперовим, так і за електронним рецептом.
👩‍⚕️🧑‍⚕️Українці активно користуються новим сервісом: за перший тиждень було виписано понад 43 тисячі електронних рецептів.
🇪🇺 Ми звикли до багатьох цифрових інструментів, адже вони працюють у багатьох розвинутих країнах. Зокрема, в країнах Європейського Союзу, частиною якого прагне стати й Україна. І електронний рецепт — один із таких.
📲 Е-рецепт в Україні був впроваджений ще кілька років тому в рамках програми реімбурсації «Доступні ліки», з минулого року його виписують на антибіотики та наркотичні препарати, і з квітня — також на інші рецептурні ліки.
Нагадуємо:
💊 Виписати е-рецепт зможе лікар будь-якої спеціальності державної, комунальної чи приватної клініки або ж лікар-ФОП. Для цього закладу не потрібно мати договір з НСЗУ.
💊 Перевагою е-рецепта є те, що в разі тривалого лікування хронічних захворювань за потреби повторний рецепт на потрібні ліки можна отримати, звернувшись до лікаря дистанційно.
💊 Більшість ліків першої необхідності не потребують рецепта. Ті ліки, що і раніше були рецептурними, тепер просто можна буде отримати ще й за електронним рецептом. На час війни також за потреби пацієнти можуть отримати та паперовий рецепт.
💊 Інформацію про те, чи потрібен рецепт для купівлі того, чи іншого препарату, можна знайти в інструкції препарату. Ви можете скористатись сервісами онлайн-аптек або ж сайтом Державного реєстру лікарських засобів України.
💊 Рецептурний препарат чи ні — визначає його виробник, чи заявник, що, подаючи заявку на реєстрацію, вказує умови відпуску. Під час проходження експертизи цей статус або підтверджується, або змінюється.
💊 Як і раніше, залишаються винятки для регіонів, де тривають бойові дії, а також на придбання ліків волонтерами для потреб медичного фронту.
3 Січня 2023

Міністерство охорони здоров’я України разом із Медичними закупівлями України запустили пілот системи обліку ліків та медичних виробів «e-Stock». Головний споживач функціоналу – заклади охорони здоров’я. Через систему «e-Stock» вони подаватимуть запити щодо необхідних ліків та медичних виробів, що закуповуватимуться за державний кошт. Це дозволить оптимізувати процес збору потреб, зробити його якіснішим та більш системним. 

💊 На першому етапі запрацювали модулі збору запитів та управління користувачами. 

🔬 Мета пілоту – протестувати та у випадку необхідності доопрацювати функціонал збору необхідних ліків та медвиробів, аби в подальшому він покривав всі медичні товари, які закуповуватиме Україна пацієнтів. 

📦 З початку року запрацювали два модулі: збору потреби та керування користувачами. Е-Stock забиратиме інформацію про потребу доставку, наявність медичних препаратів в лікарні, їх використання та утилізацію.   

🏥 Наразі у системі 162 лікарні, що подають потребу у напрямах «доросла онкологія», «ендопротези» та «набори для трансплантації». На основі відгуків медиків система буде допрацьована. Повноцінно запрацювати Е-Stock має до кінця року.

23 Грудня 2020
  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!