Неонатальний скринінг: результати 2023

Багато українців уже встигли скористатися електронними можливостями для пацієнтів. Сьогодні онлайн-запис на візит до лікаря, електронні рецепти та дистанційні консультації вже стали звичними для нас, так само як цифрові застосунки для пацієнтів на наших смартфонах.

Цифрові сервіси для пацієнтів — це багатофункціональні електронні інструменти, призначені для розширення доступу пацієнтів до медичних послуг, своїх даних та інформаційних ресурсів про здоровʼя. Ці сервіси мають на меті доповнити, полегшити та поліпшити процес отримання медичних послуг та дозволяють пацієнтам більш активно бути залученими у піклування про своє здоровʼя.

Серед найбільш поширених цифрових сервісів для пацієнтів в Україні можна виокремити:

• Сервіси онлайн-запису на прийом до лікаря — цифрові застосунки та вебсайти, які дозволяють знайти лікаря потрібної спеціальності, переглянути відгуки про нього та записатися на прийом.

• Телемедичні сервіси — застосунки, які дозволяють спрощувати комунікацію між лікарем та пацієнтом та проводити віддалені консультації.

• Застосунки моніторингу показників здоровʼя — програми та спеціальні пристрої, які дозволяють фіксувати та відстежувати такі показники як артеріальний тиск, пульс, фізичну активність, калорії, рівень цукру в крові та багато інших для того, щоб виявляти тенденції здоровʼя.

• Портали та застосунки для замовлення ліків — дозволяють забронювати чи сформувати замовлення призначених лікарських засобів.

• Цифрові платформи лабораторій — вебсайти та застосунки лабораторій, які дозволяють замовляти послуги та переглядати результати лабораторних досліджень.

• Кабінети пацієнта — мобільні застосунки та вебсайти, які обʼєднують кілька цифрових сервісів (до прикладу, онлайн-запис, телеконсультації тощо), а також можуть зберігати та аналізувати інформацію про здоровʼя пацієнтів.

Одним із провайдерів пацієнтських цифрових сервісів також можуть бути медичні інформаційні системи (МІС). Більше про пацієнтські сервіси МІС ми розповімо у наступних публікаціях на цю тему.

Зауважимо, що наявні на сьогодні пацієнтські сервіси на ринку ІТ-послуг в медицині не контролюються державою та не інтегровані з державною електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ). З впровадженням особистого кабінету пацієнта, інтегрованого з ЕСОЗ, зʼявлятиметься все більше цифрових можливостей, які  будуть доступні для українців.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) забезпечує для пацієнтів та лікарів зручне ведення електронної медичної картки. 

Завдяки ЕСОЗ відбувається цифровий обмін інформацією в медичній галузі. В ній лікарі створюють електронні медичні висновки про народження та тимчасову непрацездатність, електронні направлення, електронні рецепти, вносять інші медичні дані пацієнта. Лікуючий лікар може швидко – за згодою пацієнта – отримати потрібну інформацію про пацієнта, яка була внесена до системи за результатом його попередніх звернень за медичною допомогою. Така медична інформація допоможе лікарю мати більше об’єктивних даних для прийняття рішень під час встановлення діагнозу, призначення лікування тощо.

Дані про пацієнта зберігаються в центральній базі даних, яка належить Національній службі здоров’я, та в закладі, який вносить електронні медичні записи через медичні інформаційні системи (МІС). Центральна база даних і МІС складають електронну систему охорони здоров’я.

У центральній базі даних (ЦБД) персональні та медичні дані пацієнта технічно зберігаються відокремлено та в зашифрованому вигляді.

Технічно доступ пацієнта як користувача до ЦБД ЕСОЗ наразі не забезпечено, тому пацієнт може отримати інформацію, яка внесена про нього в ЦБД ЕСОЗ, одним зі способів:

• у свого сімейного або лікуючого лікаря після надання такому лікарю згоди на доступ до запитуваної інформації пацієнт може отримати відомості щодо медичної інформації про себе;
• у Національній службі здоров’я України, надіславши запит через форму або листом на адресу: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19.

Варто зазначити, що наразі медичні заклади можуть надавати пацієнтам доступ до даних, які зберігаються безпосередньо в такому закладі, через пацієнтські застосунки медичних інформаційних систем, які використовує заклад для автоматизації своїх процесів. Однак не всі МІС мають відповідний функціонал та не всі заклади ним користуються. Відомості в застосунках МІС, які ви сьогодні можете бачити у разі їх використання, – це не відомості ЦБД ЕСОЗ, а відомості, які зберігає про вас заклад, який використовує таку ж МІС.

Зауважимо, що зараз ведеться активна робота над розробкою та впровадженням особистого кабінету пацієнта, який надалі забезпечить доступ усіх пацієнтів до власних даних, які містяться в центральній базі даних ЕСОЗ.

Запущено постійну верифікацію відомостей реєстрів ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО), тому зібрали для вас усю необхідну інформацію, як підготуватися до змін, щоби верифікація ваших пацієнтів пройшла успішно. 

Ось ТОП-10 найпоширеніших питань та відповіді на них:

• Як здійснюється верифікація з ДРФО?

Система автоматично збирає необхідні дані та відправляє їх в ДПС захищеним каналом. Лікарі в цьому процесі участі НЕ беруть.

• Як часто відомості пацієнта верифікуються?
• під час реєстрації пацієнта вперше 
• кожного разу при оновленні даних пацієнта
• планово з визначеною НСЗУ періодичністю, навіть якщо дані пацієнта не змінювалися.

• Які дані пацієнта підлягають верифікації?
• ПІБ пацієнта, дата його народження, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)
• відомості про відмову від присвоєння РНОКПП
  (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та відмітка про відмову проставляється “так”, наприклад, у разі відмови з релігійних міркувань)
• відомості про відсутність РНОКПП
  (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та не заповнюється відмітка про відмову)

• Що означає статус “Потребує верифікації”?

Статус верифікації “Потребує верифікації” інформує про потребу проведення верифікації автоматично системою або в ручному режимі (НСЗУ). 

На цьому етапі жодних дій від лікаря НЕ потрібно (навіть якщо статус верифікації більшості пацієнтів “Потребує верифікації”). До того ж цей процес жодним чином не блокує роботу лікаря з обліковим записом пацієнта.

• На що важливо звертати увагу лікарям?

Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.

Оновлювати запис про пацієнта має той лікар, який надає медичну допомогу пацієнту на цей момент. У разі, якщо лікар спеціалізованої медичної допомоги виявив невідповідність у даних пацієнта, він має актуалізувати його дані. 

З початком верифікації даних пацієнтів за РНОКПП рекомендуємо лікарям періодично відстежувати статуси верифікації свої пацієнтів та за потреби – оновлювати їх дані на коректні.

• Чи потрібно щось від лікаря або пацієнта, якщо статус верифікації пацієнта – “Успішна верифікація”?

НІ, відомості пацієнта автоматично перевірено і вони актуальні.

• Що має зробити лікар, якщо статус верифікації пацієнта – “Неуспішна верифікація (потребує змін)”?

Якщо РНОКПП не оновиться автоматично (переважно це стосуватиметься жінок старше 16 років) – лікар має перевірити та за потреби оновити реєстраційні дані пацієнта. Якщо помилка допущена в його РНОКПП – треба спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ з метою оновити дані. 

Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.

• Чи потрібно буде вручну виправляти дані по всіх пацієнтах, в яких були помилки?

Для більшості пацієнтів системою буде автоматично оновлено РНОКПП на коректний. Після чого статус пацієнта зміниться на “Успішна верифікація”.  У такому разі додаткові дії від лікаря чи пацієнта не вимагатимуться.

• Якими нормативно-правовими актами регулюються зміни?

Процес верифікації записів про пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя регулюється:

• Постановою КМУ від 25.04.2018 №411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”
• Наказом МОЗ 30.11.2020  № 2755 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”
• Законом України “Про захист персональних даних”
• Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”

• Де дізнатися про верифікацію відомостей ЕСОЗ детальніше?

Шукайте більше рекомендацій щодо верифікації пацієнтів у👉 вебінарі  

Поширені запитання та відповіді про 👉 верифікацію.

В електронній системі охорони здоров’я триває автоматична перевірка паспортних даних пацієнтів у Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР).

На сьогодні за напрямом перевірки паспортів уже успішно верифіковано 14,5 млн пацієнтів. Ще близько 16 млн пацієнтів мають статус “Потребує верифікації”, що не вимагає додаткових дій зі сторони медичного працівника. Понад 160 тис. пацієнтів не пройшли верифікацію – отже, потребують оновлення даних.

Стежити за статистикою у реальному часі можна на дашборді НСЗУ: https://cutt.ly/LtL75IDF 

Важливо: Оплати та верифікація з 01.05.2026

З 1 травня 2026 року статус верифікації за напрямком перевірки дійсності паспорта безпосередньо впливатиме на оплату медичних послуг.

За яких умов НСЗУ оплачує послуги? 

Запис про пацієнта має бути підтверджений хоча б за одним із напрямків:

✔️ ДРФО (за податковим номером);

✔️ ДРАЦСГ (за свідоцтвом про народження);

✔️ ЄДДР (за УНЗР);

✔️ ЄДДР (за паспортним документом). 

Також для оплати враховується верифікація запису про пацієнта працівниками НСЗУ.

Що робити, якщо статус «Неуспішна верифікація»?

Якщо система вказує, що паспорт недійсний, алгоритм дій наступний:

• Перевірте дані: Чи збігаються ПІБ та реквізити документа в ЕСОЗ із оригіналом паспорта. За потреби — оновіть запис.
• Скеруйте пацієнта: Якщо дані в системі вірні, але статус «Неуспішна верифікація», пацієнту необхідно звернутися до Державної міграційної служби (ДМС) для уточнення інформації в її територіальних підрозділах або ЦНАП.

Зауважте: інші статуси верифікації за цим напрямком не потребують жодних дій від медичного працівника.

Пацієнт може оновити дані самостійно!

Пріоритетний спосіб актуалізації інформації — Особистий кабінет пацієнта.

Тепер пацієнти можуть самостійно редагувати персональні дані, що значно знижує навантаження на медичних працівників. Допомога лікаря в цьому процесі залишається лише як додаткова опція для тих, хто не має технічної можливості зробити це самостійно.

Пацієнти можуть скористатися як державним кабінетом (my.ehealth.gov.ua), так і приватними е-Кабінетами (https://pis.esoz.gov.ua/#e-cabinets).