Відновлювальні роботи в ЕСОЗ

ДП “Електронне здоров’я” разом з Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоровя України вже реалізувало дев’ять проєктів у сфері електронного здоров’я, а 29 – ще в роботі. 

Про це йдеться у звіті ДП “Електронне здоров’я” за перше півріччя. 

Команда ЕСОЗ активно працює заради покращення якості та доступності послуг у сфері охорони здоров’я України та успішно впроваджує цифрові медичні інструменти. 

Серед втілених проєктів такі, як: 

📍довідник МКФ (Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я)

📍внесення даних про вакцинацію від COVID, проведену за кордоном 

📍кабінет фактичного і клінічного моніторингу в ЕСОЗ

📍MVP Державного реєстру медичних виробів 

📍електронний рецепт на всі рецептурні препарати, 

📍функціонал обліку реабілітаційних послуг  в ЕСОЗ 

📍медвисновки 2.0 (рев’ю процесів по МВ)

📍реорганізація Юридичних Осіб 2.0

📍категоризація для проекту Інсуліни в ЕСОЗ 

У розробці – рутинна вакцинація в ЕСОЗ, електронний рецепт на тест-смужки, медичні висновки водія, медична довідка про смерть, особистий кабінет пацієнта та інші. 

“Це досить великий обсяг роботи із гарячими дедлайнами. І попри великі навантаження, нашій команді вдається справлятися з усіма викликами. Попереду їх не менше, але не ніщо так не тішить, як успішні результати роботи і можливість покращувати якість послуг у своїй країні. Дуже дякую кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні! Разом ми – сила. Дякую партнерам за підтримку!” – зазначає в.о. генерального директора ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець. 

Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є найбільшою ІТ-системою України. На сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. У ній зареєстровано 360 тисяч медичних працівників із понад 17 тисяч закладів охорони здоровʼя. 

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, електронні лікарняні та ін. Крім того, пацієнтам вже не треба збирати та роками зберігати численні довідки, адже усі дані надійно зберігається в єдиному місці – електронній медичній картці пацієнта. 

У результаті проведеної верифікації даних пацієнтів з Податковою службою України встановили, що дані 3,5% пацієнтів мають статус “Неуспішна верифікація” – їх треба оновити. Лише після цього відбудеться їх повторна верифікація. У випадку якщо дані не будуть оновлені і верифіковані Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО) — за декларації таких пацієнтів не буде оплати.

Зазначимо, що в центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) впроваджено напрям верифікації записів про пацієнтів в рамках електронного обміну даними реєстрів ЦБД ЕСОЗ з ДРФО.

Автоматична верифікація пацієнтів — це процес, який  відбуватиметься безперервно на постійній основі. За його результатами  заклади охорони здоров’я будуть періодично отримувати інформацію від НСЗУ щодо пацієнтів, які мають статус “Неуспішна верифікація”.

НСЗУ протягом поточного року вела розʼяснювальну роботу для медзакладів щодо алгоритму верифікації пацієнтів, яким присвоєно  статус “Неуспішна верифікація” та уникнення надавачами фінансових санкцій.

Закликаємо надавачів відстежувати статуси верифікації своїх пацієнтів та активно долучатися до процесу актуалізації їх даних з метою уникнення застосування коригувального коефіцієнту 0 за обслуговування пацієнтів  без статусу “Успішна верифікація”.

Медзакладам до електронних кабінетів в Інформаційній системі НСЗУ на базі  SAP надіслано інформацію про пацієнтів, яким за результатом верифікації з ДРФО присвоєно статус “Неуспішна верифікація”. Актуальний статус по верифікації повинні надавати МІСи.

Щодо питань, які надходять від надавачів стосовно пацієнтів-дітей, які не пройшли верифікацію ЦБД ЕСОЗ з ДРФО у зв’язку з відсутністю індивідуального податкового номеру,  НСЗУ напрацювала зміни до постанови № 1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році” в частині верифікації пацієнтів, що мають укладені декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Запропоновані зміни стосуються можливості не  застосовувати нульовий коефіцієнт до таких пацієнтів-дітей.

Нагадаємо, що відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році з 1 жовтня 2024 року до базової капітаційної ставки за обслуговування одного пацієнта, що подав декларацію, застосовується коригувальний коефіцієнт 0, якщо такий пацієнт не має статусу “Успішна верифікація” в Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я. Втім, після встановлення статусу “Успішна верифікація” декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) – національна інформаційна система, яка зберігає медичні дані про здоровʼя пацієнтів у єдиному місці. 

ЕСОЗ складається з центральної бази даних та медичних інформаційних систем (МІС).

Центральна база даних ЕСОЗ зокрема містить реєстри даних. Серед таких реєстрів – реєстр пацієнтів, реєстр медичних записів, реєстр медичних висновків та інші.

Медичні фахівці, фармацевти та лаборанти можуть працювати з ЦБД тільки через МІС – медичну інформаційну систему.

Що таке МІС?

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням, лабораторіям та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.

За допомогою МІС медики можуть додавати, переглядати та обмінюватися інформацією в центральній базі даних ЕСОЗ. А фармацевти – переглядати дані по електронних рецептах та погашати їх. Завдяки цьому пацієнти можуть користуватися електронними рецептами, е-направлення та іншими цифровими сервісами.

Поза інструментами для взаємодії з ЕСОЗ розробники МІС також створюють додаткові сервіси для закладів охорони здоров’я. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря.

Зауважимо, що на сьогодні МІС орієнтовані на надання послуг переважно для закладів охорони здоровʼя, медичних фахівців та жодна з них ще не має власних пацієнтських інтерфейсів, які б взаємодіяли з ЦБД ЕСОЗ та перевірялися державою. 

На сьогодні до ЕСОЗ приєднано понад 35 медичних інформаційних систем, які розроблено провідними українськими ІТ-компаніями. 

Усі без винятку МІС, які взаємодіють з центральною базою даних ЕСОЗ, проходять тестування на відповідність технічним вимогам, зокрема і з питань безпеки, які встановлює та перевіряє держава.  

Ознайомитися з повним переліком МІС можна на сайті електронної системи охорони здоровʼя.