Що робити, якщо не вдається згенерувати COVID-сертифікат?

Сьогодні в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) працюють понад 21,4 тисяч закладів охорони здоров’я. Це єдиний цифровий простір, що об’єднує державні, комунальні, приватні заклади, лікарів-ФОП, аптеки та аптечні пункти.

Проміжною ланкою в цій екосистемі є медична інформаційна система (МІС). Вона не лише забезпечує інтерфейс для роботи лікаря, а й надає підтримку, навчання та сервіси, необхідні для стабільної роботи установи.

Вибір МІС — це стратегічне рішення. Від нього залежить злагодженість щоденної роботи персоналу, забезпечення вимог Програми медичних гарантій (ПМГ) та безпека даних пацієнтів.

То ж що важливо урахувати під час вибору МІС та укладання договірних відносин?

Крок 1. Перевірка технічної відповідності

Перш ніж переходити до юридичних аспектів, переконайтеся, що обрана система має офіційно підключена до ЕСОЗ та підтвердила наявність необхідних модулів:

1. Статус підключення: Обирайте МІС лише з переліку тих, що підключені до центральної бази даних (ЦБД) ЕСОЗ. 👉 Актуальний перелік МІС
2. Тестування функціонала: Перевірте, чи пройшла система тестування саме тих модулів, які потрібні вашому профілю 👉 Дашборд статусів тестування функціонала
3. Додаткові сервіси: Оцініть власні потреби у додаткових сервісах, які не стосуються ЕСОЗ (запис на прийом, фінансовий чи кадровий модуль, мобільні застосунки тощо). Пам’ятайте: держава не контролює роботу цих сервісів, це зона відповідальності розробника.

Крок 2.  Чек-лист: що обов’язково закріпити в договорі

Договір між закладом та оператором МІС є обов’язковим (згідно з постановою КМУ від 25 квітня 2018 р № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”). Щоб ваша подальша взаємодія була комфортною та надійною, рекомендуємо  включити в нього такі вимоги:

👉Гарантована доступність сервісу (Up-time). Ваша МІС має працювати у режимі 24/7. Важливо прописати, що допустимий час планового технічного обслуговування не повинен перевищувати 4% від загального часу за місяць. 

Це ваш запобіжник від раптових зупинок у роботі. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна знайти у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому договорі з МІС також. 

👉Навчальна підтримка та документація. Оператор МІС зобов’язаний надати користувачам доступ до актуальних інструкцій (відеоуроки, покрокові гайди тощо). Зафіксуйте формат та регулярність навчання відповідно до ваших потреб.

👉Регламент роботи служби підтримки. Визначте та зафіксуйте канали зв’язку (телефон, чат, тікет-система) та час реакції на запити. Чи працює підтримка у вихідні? Який максимальний час очікування відповіді? Відповіді на ці питання мають бути в договорі.

👉Моніторинг та сповіщення про інциденти. Затримки працездатності можуть виникати як на боці ЦБД, так і всередині самої МІС. Якщо актуальний стан ЦБД можна відстежити на сторінці моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ, то про внутрішні технічні збої МІС вас має оперативно інформувати саме оператор.

👉Відповідність темпам розвитку ЕСОЗ. Електронна система охорони здоров’я постійно оновлюється. Переконайтеся, що ваш договір передбачає обов’язок оператора своєчасно впроваджувати нові можливості та забезпечувати відповідність функціональним та безпековим вимогам, які затверджує Національна служба здоровʼя України. Інакше, якщо МІС не буде відповідати актуальним технічним вимогам – її буде відключено від ЦБД ЕСОЗ, що вимагатиме оперативної зміни МІС чи навіть тимчасово заблокує роботу закладу.

Крок 3. Як захистити інтереси закладу 

Передбачте в договорі чіткі гарантії того, що МІС своєчасно забезпечувати відповідність технічним вимогам для підключення до ЦБД ЕСОЗ. Для мінімізації ризиків рекомендуємо рекомендуємо включити до договору пункти про штрафні санкції або зниження вартості абонплати у разі недотримання умов договору або у разі невідповідності технічним вимогам, що призвело до ініціювання відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ.

Такі заходи дозволять вам за потреби оперативно змінити МІС без критичних фінансових втрат, якщо поточний оператор не виконуватиме свої зобов’язання щодо підтримки актуальних функціональних можливостей.

Вибір МІС – це не просто закупівля програмного забезпечення. Це – вибір партнера на роки. Перш ніж зробити його, переконайтеся, що технічні можливості системи та рівень сервісу відповідають стратегічним цілям вашого закладу.

📌 Корисні посилання:

• Перелік підключених до ЕСОЗ МІС
• Моніторинг працездатності системи
• Технічна підтримка медичних інформаційних систем

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

• Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

• Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

• Лікар переглянув не всі дані

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я. 

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня. 

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування. 

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

1. Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік. 
2. Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
3. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання: 

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися. 

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

• обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
• вартість середнього рецепту;
• кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
• кількість пацієнтів на 1 аптеку;
• кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua