Рекомендації для закладів охорони здоров’я, на що звернути увагу під час укладання договору з МІС

Сьогодні в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) працюють понад 21,4 тисяч закладів охорони здоров’я. Це єдиний цифровий простір, що об’єднує державні, комунальні, приватні заклади, лікарів-ФОП, аптеки та аптечні пункти.

Проміжною ланкою в цій екосистемі є медична інформаційна система (МІС). Вона не лише забезпечує інтерфейс для роботи лікаря, а й надає підтримку, навчання та сервіси, необхідні для стабільної роботи установи.

Вибір МІС — це стратегічне рішення. Від нього залежить злагодженість щоденної роботи персоналу, забезпечення вимог Програми медичних гарантій (ПМГ) та безпека даних пацієнтів.

То ж що важливо урахувати під час вибору МІС та укладання договірних відносин?

Крок 1. Перевірка технічної відповідності

Перш ніж переходити до юридичних аспектів, переконайтеся, що обрана система має офіційно підключена до ЕСОЗ та підтвердила наявність необхідних модулів:

  1. Статус підключення: Обирайте МІС лише з переліку тих, що підключені до центральної бази даних (ЦБД) ЕСОЗ. 👉 Актуальний перелік МІС
  2. Тестування функціонала: Перевірте, чи пройшла система тестування саме тих модулів, які потрібні вашому профілю 👉 Дашборд статусів тестування функціонала
  3. Додаткові сервіси: Оцініть власні потреби у додаткових сервісах, які не стосуються ЕСОЗ (запис на прийом, фінансовий чи кадровий модуль, мобільні застосунки тощо). Пам’ятайте: держава не контролює роботу цих сервісів, це зона відповідальності розробника.

Крок 2.  Чек-лист: що обов’язково закріпити в договорі

Договір між закладом та оператором МІС є обов’язковим (згідно з постановою КМУ від 25 квітня 2018 р № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”). Щоб ваша подальша взаємодія була комфортною та надійною, рекомендуємо  включити в нього такі вимоги:

👉Гарантована доступність сервісу (Up-time). Ваша МІС має працювати у режимі 24/7. Важливо прописати, що допустимий час планового технічного обслуговування не повинен перевищувати 4% від загального часу за місяць. 

Це ваш запобіжник від раптових зупинок у роботі. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна знайти у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому договорі з МІС також. 

👉Навчальна підтримка та документація. Оператор МІС зобов’язаний надати користувачам доступ до актуальних інструкцій (відеоуроки, покрокові гайди тощо). Зафіксуйте формат та регулярність навчання відповідно до ваших потреб.

👉Регламент роботи служби підтримки. Визначте та зафіксуйте канали зв’язку (телефон, чат, тікет-система) та час реакції на запити. Чи працює підтримка у вихідні? Який максимальний час очікування відповіді? Відповіді на ці питання мають бути в договорі.

👉Моніторинг та сповіщення про інциденти. Затримки працездатності можуть виникати як на боці ЦБД, так і всередині самої МІС. Якщо актуальний стан ЦБД можна відстежити на сторінці моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ, то про внутрішні технічні збої МІС вас має оперативно інформувати саме оператор.

👉Відповідність темпам розвитку ЕСОЗ. Електронна система охорони здоров’я постійно оновлюється. Переконайтеся, що ваш договір передбачає обов’язок оператора своєчасно впроваджувати нові можливості та забезпечувати відповідність функціональним та безпековим вимогам, які затверджує Національна служба здоровʼя України. Інакше, якщо МІС не буде відповідати актуальним технічним вимогам – її буде відключено від ЦБД ЕСОЗ, що вимагатиме оперативної зміни МІС чи навіть тимчасово заблокує роботу закладу.

Крок 3. Як захистити інтереси закладу 

Передбачте в договорі чіткі гарантії того, що МІС своєчасно забезпечувати відповідність технічним вимогам для підключення до ЦБД ЕСОЗ. Для мінімізації ризиків рекомендуємо рекомендуємо включити до договору пункти про штрафні санкції або зниження вартості абонплати у разі недотримання умов договору або у разі невідповідності технічним вимогам, що призвело до ініціювання відключення МІС від ЦБД ЕСОЗ.

Такі заходи дозволять вам за потреби оперативно змінити МІС без критичних фінансових втрат, якщо поточний оператор не виконуватиме свої зобов’язання щодо підтримки актуальних функціональних можливостей.

Вибір МІС – це не просто закупівля програмного забезпечення. Це – вибір партнера на роки. Перш ніж зробити його, переконайтеся, що технічні можливості системи та рівень сервісу відповідають стратегічним цілям вашого закладу.

📌 Корисні посилання:

Також рекомендуємо
26 Грудня 2023
Нацофіс розвитку електронної охорони здоров’я погодив Дорожню мапу цифрових проєктів на 2024 рік

Нещодавно відбулося третє засідання офісу координації розвитку електронної охорони здоров’я. Цей орган створено для ефективної взаємодії та управління розвитком електронної охорони здоровʼя. 

Темою засідання стали підсумки 2023 року та узгодження дорожньої карти проєктів eHealth на 2024 рік. 

Протягом 2023 командою ДП “Електронне здоровʼя” спільно з МОЗ та НСЗУ було реалізовано цілу низку цифрових проєктів в ЕСОЗ. Зокрема, завдяки новим сервісам можна:

  • придбати рецептурні ліки за електронним рецептом від лікаря 
  • отримувати імуносупресивні, знеболювальні ліки, а також тест-смужки для глюкометрів за е-рецептом у межах програми реімбурсації
  • обліковувати категорії пацієнтів відповідно до різних нозологій
  • формувати COVID-сертифікати для пацієнтів, які отримали щеплення за кордоном
  • спрощено формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність та вагітним жінкам обирати коли саме йти у декретну відпустку
  • обліковувати реабілітаційні втручання в ЕСОЗ на основі класифікатора МКФ
  • керувати справами юридичної особи та реорганізацією закладів охорони здоровʼя
  • використовувати кабінет фактичного і клінічного моніторингу

 «2023 рік був складний. І 2024-й буде нелегким. Побажань до оцифрування процесів багато. Очевидно, електронна система охорони здоров’я дозволяє значно спростити процеси, зробити їх ефективнішими. У міністерстві зацікавлені в цьому.  Тому офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я потрібен – щоби зрозуміти можливості, визначити пріоритети і їх дотримуватися”, – зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

У 2023 році впровадження телемедицини в Україні вийшло на новий рівень, зокрема було схвалено Стратегію розвитку телемедицини в країні та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення у заклади охорони здоровʼя.

“Плани з розбудови електронної системи охорони здоров’я залишаються такими ж амбітними як і були до цього – це і впровадження нових медичних записів, нових видів медичних висновків, інтеграцій між системами. При цьому саме 2024 рік має стати ключовим для пацієнта – на наступний рік в нас заплановано запуск першої фази Кабінету пацієнта, що зробить його повноцінним користувачем системи”, – Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

Дорожньою картою проєктів eHealth на 2024 рік заплановано роботу над 142 проєктами, які зокрема включають стратегічні, операційні, євроінтеграційні та антикорупційні категорії проєктів. 

“За підсумками року можна впевнено сказати, що наша держава не лише вистояла, але й змогла в умовах турбулентності запустити низку інноваційних цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я. Тож вдячний кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні”, – керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець. 

Крім іншого продовжується робота з модернізації державних реєстрів, ведеться робота над впровадженням нових реєстрів у сфері охорони здоровʼя на базі «Дія.Engine», два з яких реалізовує ДП “Електронне здоров’я”, а саме — Державний реєстр харчових добавок та Державний реєстр дезінфекційних засобів. 

19 Червня 2023
З 17 червня у дію вступили нові зміни у функціоналі ЕСОЗ для лікарів

Електронна система охорони здоров’я постійно розвивається, спрощуючи роботу медичним працівникам і покращуючи отримання якісних послуг для пацієнтів. 

Відтепер фахівці реабілітаційних команд будуть вносити інформацію про процедури, призначення, результати реабілітаційних обстежень та інші дані до ЕСОЗ за міжнародною класифікацією МКФ. Це сприятиме більш ефективній та синхронізованій роботі мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Таким чином медичні працівники позбавляться від паперової рутини і зможуть обмінюватися даними про відновлення пацієнта у режимі реального часу, як і відстежувати потребу в коригуванні плану реабілітації та змінювати його. 

Також відбулися зміни в обліку призначення медичних послуг при створенні е-направлення. Тепер при його формуванні необхідно буде обирати одиницю виміру послуг, яких потребує пацієнта (“штуки” або “хвилини”). Після реєстрації в ЕСОЗ запису про надану послугу відбувається перерахунок залишку послуг, які доступні за направленням. Зауважимо, що для роботи з тими направленнями, що були створені до оновлення, діють ті правила, що і раніше. Змінити виконавця послуги можна вже безпосередньо при обробці е-направлення. Уже не треба вказувати місце надання послуг. Якщо за е-направленням доступні невикористані послуги, лікар іншого закладу матиме можливість взяти направлення “в роботу” через 24 години. Також доступна можливість погашати е-направлення, яке було створено без зазначення програми. 

Є низка нововведень, які стосуються плану лікування, процедур, клінічної оцінки та електронного рецепту. Так, тепер лікарям заборонено створювати призначення в плані лікування, автором якого є працівник іншого закладу. При цьому створювати рецепти та направлення на основі таких призначень можна (за умови отримання відповідного дозволу). Працівники в межах одного закладу зможуть переглядати план лікування без отримання дозволу на доступ. При цьому для перегляду чутливих даних зберігається той механізм, що і раніше (отримання окремого дозволу від пацієнта).

Раніше при пошуку електронних рецептів не було можливості фільтрувати за періодом їх погашення. Тепер це можливо. У рамках фармацевтичної опіки фармацевт зможе скасувати е-рецепт.

🔗Більш детально ознайомитися зі змінами можна у матеріалах за підсумками вебінару “Електронна система охорони здоровʼя: які зміни у функціоналі системи очікувати лікарям найближчим часом”: 

🔗Запис трансляції вебінару: Електронна система охорони здоровʼя: які зміни в системі очікувати лікарям найближчим часом 

🔗Розʼяснення. Зміни в ЕСОЗ від 15.06: що змінюється для користувачів

🔗Презентація “Функціональні зміни в ЕСОЗ при обліку призначення медичних послуг”

🔗Презентація “Функціонал обліку реабілітаційних процедур в ЕСОЗ” 

🔗Розʼяснення. Реабілітація в ЕСОЗ: що змінюється для фахівців з реабілітації: Реабілітація в ЕСОЗ. Поширені питання та відповіді 

26 Серпня 2022
Як захищені персональні та медичні дані пацієнтів в ЕСОЗ
В умовах воєнного стану та підвищеної загрози кібератак зі сторони російської федерації дотримання вимог безпеки є пріоритетом №1 електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
На сьогодні дані, які зберігаються в ЕСОЗ, є більш захищеними, ніж ті, що зберігаються на паперових носіях у медичних закладах. Щобільше – на відміну від паперових карток внесення даних в ЕСОЗ гарантує їх цілісність та збереженість. МОЗ відповідає на найбільш поширені питання щодо захисту персональних та медичних даних пацієнтів в ЕСОЗ.
❓Як втілюється захист національної електронної системи охорони
здоровʼ  я?
НСЗУ, як власник центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя, та ДП «Електронне здоровʼя», як її адміністратор, втілюють усі необхідні заходи безпеки та превентивно працює над посиленням безпеки. Крім того, адміністратор здійснює регулярні перевірки безпеки медичних інформаційних систем. Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.
❓Як підтверджується захист даних в ЕСОЗ?
Окрім іншого, центральна база даних ЕСОЗ успішно пройшла сертифікацію та отримала атестат відповідності КСЗІ. Щобільше – усі медичні інформаційні системи, які здійснюють обмін даними з центральною базою даних ЕСОЗ, також отримали атестат відповідності КСЗІ. Іншими словами, це підтвердження того, що дані в системі зберігаються відповідно до вимог, установлених державою.
❓Чи зберігаються персональні дані про пацієнта в медичних інформаційних системах?
Персональні та медичні дані пацієнтів, визначені законодавством, зберігаються на рівні центральної бази даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів даних. Так, під час кожного візиту пацієнта лікар здійснює синхронізацію та відправку даних до ЕСОЗ, засвідчуючи цю дію власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Додатково в системі реалізовано принцип відокремленого зберігання персональних та медичних даних пацієнта, що суттєво знижує ризик витоку персоніфікованих даних.
❓Як захищений доступ до даних в ЕСОЗ?
Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам (лікарям), що мають відповідні права доступу.
Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ, на рівні якого і визначаються права доступу користувача.
❓Хто має доступ до моєї медичної інформації?
Доступ до даних про пацієнта за його згодою має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію. Своєю чергою, лікарі-спеціалісти можуть отримати доступ до релевантних епізодів медичної допомоги лише у випадку направлення сімейного лікаря або іншого лікаря-спеціаліста. Доступ до інших даних лікарів-спеціалістів здійснюється за згодою пацієнта.
Ні безпосередньо медичні інформаційні системи, ні працівники інших інституцій не мають доступу до даних про пацієнта.
Надалі в системі буде реалізований функціонал, що дозволятиме пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних через електронні кабінети пацієнтів.
6 Вересня 2023
Як відбувається верифікація даних про заклади охорони здоров’я в ЕСОЗ?

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

  1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
  2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
  3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
  4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ