Що робити, якщо лікар не бачить даних в електронній медичній картці пацієнта в ЕСОЗ?

Запущено постійну верифікацію відомостей реєстрів ЕСОЗ з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків (ДРФО), тому зібрали для вас усю необхідну інформацію, як підготуватися до змін, щоби верифікація ваших пацієнтів пройшла успішно. 

Ось ТОП-10 найпоширеніших питань та відповіді на них:

• Як здійснюється верифікація з ДРФО?

Система автоматично збирає необхідні дані та відправляє їх в ДПС захищеним каналом. Лікарі в цьому процесі участі НЕ беруть.

• Як часто відомості пацієнта верифікуються?
• під час реєстрації пацієнта вперше 
• кожного разу при оновленні даних пацієнта
• планово з визначеною НСЗУ періодичністю, навіть якщо дані пацієнта не змінювалися.

• Які дані пацієнта підлягають верифікації?
• ПІБ пацієнта, дата його народження, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)
• відомості про відмову від присвоєння РНОКПП
  (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та відмітка про відмову проставляється “так”, наприклад, у разі відмови з релігійних міркувань)
• відомості про відсутність РНОКПП
  (коли в ЕСОЗ не вноситься РНОКПП та не заповнюється відмітка про відмову)

• Що означає статус “Потребує верифікації”?

Статус верифікації “Потребує верифікації” інформує про потребу проведення верифікації автоматично системою або в ручному режимі (НСЗУ). 

На цьому етапі жодних дій від лікаря НЕ потрібно (навіть якщо статус верифікації більшості пацієнтів “Потребує верифікації”). До того ж цей процес жодним чином не блокує роботу лікаря з обліковим записом пацієнта.

• На що важливо звертати увагу лікарям?

Наразі додаткова підготовка від лікарів не вимагається. Як і завжди медики мають стежити за актуальністю даних пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та за потреби – оновлювати інформацію.

Оновлювати запис про пацієнта має той лікар, який надає медичну допомогу пацієнту на цей момент. У разі, якщо лікар спеціалізованої медичної допомоги виявив невідповідність у даних пацієнта, він має актуалізувати його дані. 

З початком верифікації даних пацієнтів за РНОКПП рекомендуємо лікарям періодично відстежувати статуси верифікації свої пацієнтів та за потреби – оновлювати їх дані на коректні.

• Чи потрібно щось від лікаря або пацієнта, якщо статус верифікації пацієнта – “Успішна верифікація”?

НІ, відомості пацієнта автоматично перевірено і вони актуальні.

• Що має зробити лікар, якщо статус верифікації пацієнта – “Неуспішна верифікація (потребує змін)”?

Якщо РНОКПП не оновиться автоматично (переважно це стосуватиметься жінок старше 16 років) – лікар має перевірити та за потреби оновити реєстраційні дані пацієнта. Якщо помилка допущена в його РНОКПП – треба спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ з метою оновити дані. 

Якщо дані пацієнта в ЕСОЗ відповідають даним в документах, які надав пацієнт – необхідно спрямувати пацієнта оновити дані до Державної податкової служби.

• Чи потрібно буде вручну виправляти дані по всіх пацієнтах, в яких були помилки?

Для більшості пацієнтів системою буде автоматично оновлено РНОКПП на коректний. Після чого статус пацієнта зміниться на “Успішна верифікація”.  У такому разі додаткові дії від лікаря чи пацієнта не вимагатимуться.

• Якими нормативно-правовими актами регулюються зміни?

Процес верифікації записів про пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя регулюється:

• Постановою КМУ від 25.04.2018 №411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”
• Наказом МОЗ 30.11.2020  № 2755 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”
• Законом України “Про захист персональних даних”
• Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”

• Де дізнатися про верифікацію відомостей ЕСОЗ детальніше?

Шукайте більше рекомендацій щодо верифікації пацієнтів у👉 вебінарі  

Поширені запитання та відповіді про 👉 верифікацію.

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

• Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

• Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

• Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

• Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Від правильного формування МВТН залежить створення е-лікарняного, на основі якого пацієнту (якщо він застрахований) нараховуються виплати. Сьогодні детальніше розглянемо найбільш поширені випадки, про які запитують лікарі. Зокрема, як коректно сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або МВТН пацієнту, який в рамках єдиного випадку непрацездатності лікувався і на “первинці”, і на “вторинці”. 

Або ж що робити, якщо впродовж цього періоду пацієнт захворів чи травмувався і втратив непрацездатність за іншим випадком – як фіксувати ці два різні випадки у МВТН?  

Тож сьогодні розглянемо детальніше особливості оформлення МВТН на різних ланках. 

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується тим лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. Це може зробити як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.

Хто може створювати МВТН? 

➡️МВТН може бути сформованим лікарем “первинки” або лікарем “вторинки” як на амбулаторному лікуванні, так і під час госпіталізації для надання меддопомоги в стаціонарних умовах. 

➡️МВТН можуть створювати лише лікарі, які зареєстровані та авторизовані в ЕСОЗ. 

Оскільки середній та молодший персонал не можуть проводити експертизи, то і не мають повноважень створювати МВТН. 

➡️У лікаря є можливість створювати МВТН, якщо він працює у ЗОЗ, що має чинну ліцензію на медичну практику і якщо заклад зареєстрований та верифікований НСЗУ в ЕСОЗ.  

➡️Форма власності закладу та наявність договору з НСЗУ не впливає на право створювати МВТН. 

💡ОДНЕ З ПРАВИЛ – МВТН створюється та підписується саме тим лікарем, який у процесі надання меддопомоги провів відповідну експертизу з тимчасової непрацездатності і прийняв рішення про наявність у пацієнта (або особи, яка буде за ним доглядати) тимчасової непрацездатності.  

Як створюється МВТН на “первинці”?

Уявімо ситуацію, що 30-річний пацієнт Михайло, який офіційно працевлаштований, захворів. Лікар провів огляд та експертизу, встановив діагноз, який є загальним захворюванням, за потреби призначив додаткове обстеження і призначив лікування. 

Відповідні електронні медичні записи вніс в ЕСОЗ і на їх основі створив МВТН. Всі записи в ЕСОЗ лікар засвідчує своїм електронним підписом.  

➡️При формуванні МВТН лікар відразу вказує дату, з якої він засвідчив непрацездатність та дату до наступного огляду пацієнта або до прогнозованого відновлення працездатності. 

➡️В електронному листку непрацездатності буде вказаний період непрацездатності, який відповідатиме саме цим датам, отриманим з МВТН. 

Припустимо, що стан Михайла впродовж прогнозованого періоду закриття МВТН (20 днів) погіршився. Після повторної консультації лікар визначив, що внаслідок ускладнень Михайло потребує госпіталізації. На основі своїх висновків лікар сформував е-направлення на госпіталізацію, з яким пацієнт звернувся до закладу охорони здоров’я спеціалізованої допомоги.

Як створюється МВТН на період госпіталізації? 

Під час госпіталізації лікуючий лікар Михайла внесе до ЕСОЗ медичні записи щодо його стану на момент госпіталізації та сформує МВТН на термін від дати госпіталізації до прогнозованої дати виписки у зв’язку з завершенням лікування. 

Оскільки звернення пацієнта є продовженням того ж раніше засвідченого випадку непрацездатності, то при формуванні МВТН при госпіталізації новий лікуючий лікар пацієнта не встановлює відмітку про початок нового випадку. ЕСОЗ самостійно визначить, що попередні МВТН пов’язані з новим, формуючи єдиний ланцюг медичних висновків у межах єдиного безперервного випадку непрацездатності. 

Варто зауважити, що відповідний зв’язок між такими медичними висновками встановлюється лише в межах однієї категорії медичного висновку та за наявності перетину дат початку та завершення періоду непрацездатності. 

💡ВАЖЛИВА УМОВА – відсутність відмітки про початок нового випадку тимчасової непрацездатності. 

Уявімо іншу ситуацію, коли Микола перебуває на лікарняному за першим випадком непрацездатності, наприклад, загальне захворювання, і в цей час травмує руку. Відповідно його госпіталізують до того, як завершився прогнозований  лікарем термін МВТН за першим випадком непрацездатності. У цьому випадку лікуючий лікар пацієнта в стаціонарі мав би встановити відповідну відмітку при формуванні МВТН про початок нового випадку непрацездатності, який не пов’язаний із поточним захворюванням. Тобто тепер у Михайла б з’явилися два МВТН за різними випадками непрацездатності. 

Отже, МВТН однієї категорії, які перетинаються по часу, формуючи безперервний випадок непрацездатності, можуть формуватися різними лікуючими лікарями у різних медичних закладах. Щоб зареєструвати початок нового випадку непрацездатності (у разі початку нового, не пов’язаного з попереднім, захворюванням або травми), лікуючому лікарю необхідно встановити в медичному висновку відповідну відмітку.