Доступні ліки: Щопівроку кількість упаковок безоплатних препаратів зростає вдвічі

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
23 Грудня 2020
  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

 

27 Березня 2019

До переліку медичних інформаційних систем, які успішно пройшли тестування адміністративного модуля для аптечних закладів долучилася “еАптека”.

еАптека (https://pharmbase.com.ua/uk/)

ТОВ “СОФТІНФОРМ”

Код ЄДРПОУ 30633680

 

До функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

 

Тестування функціоналу триває! ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

13 Березня 2019

Сьогодні до переліку інформаційних систем, які успішно пройшли тестування адміністративного модуля для аптечних закладів, долучилися МІС Helsi та Скарб.

 

Helsi (helsi.me)

Оператор ТОВ “Хелсі ЮА”

ЄДРПОУ 40436197

 

Скарб (skarb.ua)

Оператор ТОВ “Скарб-Софт”

ЄДРПОУ 41675801

 

До функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС або АІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

1 Лютого 2021

Відтепер замість ведення форм первинної облікової документації №058/о та №060/о за наявності відповідної технічної можливості медичні працівники мають вносити відповідні електронні медичні записи через МІС до ЕСОЗ, звідки інформація буде автоматизовано передаватись до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ).

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЗБОРУ ВІДОМОСТЕЙ З ФОРМ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ № 058/О ТА № 060/О

Загальна інформація

Проблематика: значне адміністративне навантаження на медичних працівників через заповнення форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» (по підозрах на інфікування, підтверджених випадках захворювання на коронавірусну хворобу) в паперовому вигляді, надсилання до обласного лабораторного центру та її повторне введення до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (далі – ЕЛІССЗ), що знижує якість протиепідемічних заходів та затягує проведення епідеміологічного розслідування.

Цілі: 

1) підвищення ефективності протиепідемічних заходів для протидії поширенню на території України за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – COVID-19); 

2) отримання оперативної інформації про підозри на інфікування, підтверджені діагнози захворювання на коронавірусну хворобу; 

3) зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників. 

Візія: замість ведення форм первинної облікової документації № 058/о та № 060/о медичні працівники вносять відповідні електронні медичні записи через медичну інформаційну систему до електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ), звідки інформація автоматизовано передається до ЕЛІССЗ. 

Рішення: передача відомостей щодо осіб з підозрою на інфікування та з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 з центральної бази даних ЕСОЗ до ЕЛІССЗ.

Дата запуску зазначених змін – 25.01.2021.

 

Нововведення, які вступили в дію

З метою посилення координації й організації заходів із протидії поширенню COVID-19 видано наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511, яким передбачено, що на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни:

  1. За умови наявності відповідної технічної можливості в ЕСОЗ внесення відповідних медичних записів до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (незалежно від наявності договору З НСЗУ та декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги в пацієнта).
  2. По таких випадках форма первинної облікової документації № 058/о (екстрене повідомлення по підозрах і випадках COVID-19) не заповнюється та не надсилається, а інформація в оперативному порядку телефоном не передається.

Форма первинної облікової документації № 060/о («Журнал  обліку  інфекційних  захворювань») щодо таких випадків також не ведеться.

  1. Національна служба здоров’я України як власник центральної бази даних ЕСОЗ, до реєстру якої вносяться електронні медичні записи, забезпечує передачу даних до ЕЛІССЗ в порядку інформаційної взаємодії, визначеному в договорі.

Зокрема на постійній основі передаються такі дані про осіб з підозрою на інфікування або підтвердженим (клінічно чи лабораторно) діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19).

 

Найближчі дії, які необхідно зробити закладам охорони здоров’я

Вжити заходів з підготовки та забезпечення своєчасного виконання вказаних нововведень, зокрема:

  1. Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які уклали договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій:

забезпечити стовідсоткове обов’язкове ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ в частині виявлення та лікування COVID-19 згідно з чинною нормативно-правовою базою та рекомендаціями Національної служби здоров’я України (незалежно від наявності договору на пакет щодо лікування COVID-19).

Такий функціонал реалізований усіма медичними інформаційними системами, які використовуються в закладах охорони здоров’я. Проте не всі заклади його використовують. Так, статистика показує, що в електронну систему вноситься близько 65% випадків. Такі показники не дозволяють здійснювати якісне прогнозування для подальшої протидії COVID-19, зокрема, і показники необхідного майбутнього фінансування.

Детальніше про ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в ЕСОЗ: 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text

https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=240

  1. Закладам охорони здоров’я та фізичним особам – підприємцям, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які не мають укладених договорів з Національною службою здоров’я України:

1) Перейти за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/

2) Обрати медичну інформаційну систему (МІС).

3) Укласти з МІС договір.

4) За наданими МІС інструкціями зареєструвати:

                юридичну особу;

                місця надання послуг;

                працівників.

5) Після проведення Національною службою здоров’я України верифікації внесених відомостей за наданими інструкціями вести електронні медичні записи.

 

ДОВІДКОВО

  1. Навчальні матеріали Академії Національної служби здоров’я України стосовно ведення електронних медичних записів: https://academy.nszu.gov.ua/mod/page/view.php?id=190

Оновлений матеріал щодо ведення пацієнтів з підозрою/підтвердженою коронавірусною хворобою буде опубліковано найближчими днями.

Щоб не пропустити публікацію – підпишіться на телеграм канал Академії НСЗУ – https://t.me/academy_NSZU 

 

  1. Нормативно-правова база:
  • Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (частина друга статті 35):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text

  • Закон України від 13.04.2020 № 555-IX «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (підпункт 1пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-20#Text
  • Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII  «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (стаття 11): 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19/conv#Text

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я»: 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zaprovadzhennya-obmezhuvalnih-protiepidemichnih-zahodiv-1236-091220

  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.02.2020 № 587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 236/34519: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text
  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 № 2764 «Деякі питання епідеміологічного нагляду (спостереження) за поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.12.2020 за № 1228/35511: 

https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-30112020–2764-dejaki-pitannja-epidemiologichnogo–nagljadu-sposterezhennja-za-poshirennjam-na-teritorii-ukraini-gostroi-respiratornoi-hvorobi-covid-19-sprichinenoi-koronavirusom-sars-cov-2?preview=1

  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.01.2021 № 10 «Про затвердження Змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0010282-21#n2

 

Контактна інформація

Первинну підтримку користувачів у роботі з ЕСОЗ надає медична інформаційна система (МІС), яка підключена у закладі охорони здоров’я (перелік МІС за посиланням: https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/)

 Щодо інших питань Ви можете звертатись:

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ: 16-77

Гаряча лінія МОЗ: 0 800 505 201

Контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19