229 тисяч осіб сформували медичний висновок про народження дитини в ЕСОЗ
Починаючи з 8 жовтня пацієнти з цукровим діабетом І типу почали отримувати тест-смужки для вимірювання рівня цукру в межах програми реімбурсації – безоплатно або з частковою доплатою.
Так, перший е-рецепт на тест-смужки за програмою реімбурсації було виписано лікарем-ендокринологом з Одещини. Усього на цей час було виписано понад 70 е-рецептів на тест-смужки.
На сьогодні перелік реімбурсації включає 23 найменування тест-смужок для глюкометрів, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню. Їх вартість наразі відшкодовує держава.
Для того, щоб отримати тест-смужки безоплатно чи з доплатою за програмою реімбурсації, необхідно мати електронний рецепт. Такий рецепт може виписати як лікар-ендокринолог (зокрема і дитячий), так і лікар первинної медичної допомоги (терапевт, педіатр чи сімейний лікар) будь-якого медичного закладу, який працює з електронною системою охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Натомість на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій тест-смужки можуть відпускатися і за паперовими рецептами.
Як отримати електронний рецепт на тест смужки за програмою реімбурсації?
1. Зверніться до лікаря.
Під час прийому лікар випише електронний рецепт. Підкреслимо, що для того, щоб отримати е-рецепт не обовʼязково мати декларацію з лікарем первинної медичної допомоги.
2. Після цього ви отримаєте СМС-повідомлення з номером електронного рецепта та унікальним кодом його погашення.
Зверніть увагу, що погасити рецепт можна протягом 30 днів з моменту його виписування.
3. Зверніться до аптеки, яка має договір із НСЗУ за програмою «Медичні вироби для визначення рівня глюкози в крові».
Знайти аптеку, яка відпускає тест-смужки в межах програми реімбурсації можна, скориставшись , який підкаже адресу найближчої до вас аптеки. Для цього достатньо ввести чи обрати з переліку в пошуковому рядку назву вашого населеного пункту.
4. Назвіть фармацевту номер рецепта та узгодьте, які з доступних тест-смужок підійдуть до вашого глюкометра.
Працівник аптеки запропонує наявні тест-смужки, вартість яких відшкодовується за програмою реімбурсації, та узгодить з пацієнтом який саме виріб йому необхідно видати за рецептом (модель, виробник, можливі варіанти пакування тощо).
5. Назвіть фармацевту код погашення рецепта для отримання тест-смужок
Відповідно до того, які тест-смужки обрав пацієнт та їхньої кількості фармацевт погашає рецепт безоплатно або з доплатою. Будьте здорові!
Нагадаємо, держава забезпечує пацієнтів із захворюванням на діабет 1 типу тест-смужками для вимірювання цукру в крові.
Надсилаємо додаткові матеріали, які будуть корисними в роботі:
👉 Питання-відповіді: http://surl.li/lpnjo
👉 Вебінар «Реімбурсація тест-смужок в рамках ПМГ 2023»: http://surl.li/lwcbc
Медичним закладам:
👉 Як підготуватися медичному закладу та маршрут лікаря: http://surl.li/lpnja
👉 Як підготуватися аптеці та маршрут фармацевта: http://surl.li/lwaxs:
Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії.
Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя.
ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.
Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.
«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».
Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях.
“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.
Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.