eHealth в світі Kazakhstan

Республіка Казахстан, як і Україна, успадкувала від радянського періоду систему охорони здоров’я, побудовану за моделлю Семашко, тобто охорона здоров’я перебувала у власності держави, функціонувала на основі централізованого планування, і одним з її ключових принципів був загальний і безкоштовний доступ населення до медичної допомоги.
Після здобуття у 1991 році незалежності Казахстану довелося розробляти власну політику і систему планування в галузі охорони здоров’я. Багато функцій Міністерства охорони здоров’я були децентралізовані і передані регіонам, обласні департаменти охорони здоров’я володіли значним ступенем самостійності.
На сьогодні медична система Казахстану адаптована до міжнародних стандартів, відповідно до базового набору стандартів та короткострокового плану стандартизації електронної охорони здоров’я.
Національна стандартизація в галузі електронного здоров’я регулюється технічним комітетом з стандартизації та комітетом з технічного регулювання та метрології Міністерства інвестицій та розвитку Республіки Казахстан.
Стандартизація відбувалась у декілька етапів:
🔵 2013-2014 роки – Створення електронної моделі медичної картки, яка включала перший базовий набір стандартів також визначили перші класифікатори в електронній системі охорони здоров’я.
Оскільки не було компетенції розробляти стандарти у галузі електронного охорони здоров’я, стандарти були прийняті у формі стандартних вимог та норм.
🔵 2015-2016 рр. – ідентифікація функціоналу електронної медичної картки, що включає процеси медичного обслуговування та визначення додаткових класифікаторів для їх підтримки. У 2015 році було розроблено та затверджено 4 стандарти та розпочався процес адаптації класифікаторів.
🔵 Далі з 2017го по 2020 рік затвердили урядом стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я казахстану.
На сьогодні Урядом Республіки Казахстан ефективно здійснюється політика щодо розвитку і модернізації національної системи охорони здоров’я.
За роки реформ в сфері охорони здоров’я країни відбулися кардинальні зміни: удосконалили законодавство, прийняли нові державні та галузеві програми з питань розвитку національної системи охорони здоров’я.
Також рекомендуємо
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

24 Березня 2021

Типові помилки при вході в ЕСОЗ

Часто трапляється, що лікарі не можуть увійти до свого робочого кабінету в ЕСОЗ. Звісно, в кожної лікарні встановлений різний функціонал МІС для роботи з системою, але сьогодні ми зібрали типові проблемні моменти, з якими зіштовхуються лікарі та не можуть увійти до системи.

1) Варто пам’ятати, якщо лікарі намагаються увійти в систему і вказують помилковий пароль декілька раз підряд – система ЕСОЗ буде фіксувати кожну спробу увійти, як окремий вхід. Відповідно, система рахує кількість спроб і у підсумку може заблокувати підключення до МІС на певний проміжок часу. Якщо лікар понад 3 рази невірно вводив пароль – система обмежить спроби входу на декілька хвилин.
2) Змінюйте пароль завчасно. Кожні три місяці, згідно з системою безпеки, працівники медичних закладів повинні змінювати свій пароль. Якщо пароль не змінити — система блокує вхід і трапитись це може під час робочого дня. Тому важливо попередньо змінити пароль доступу, щоб мати змогу увійти до системи, коли це буде необхідно.
3) Також перевірте термін дії вашого кваліфікованого електронного підпису. КЕП використовується для ідентифікації користувачів та підтверджує їхні дії у системі ЕСОЗ та також має певний термін дії.
4) Перевіряйте папку “СПАМ” на робочі пошті. Часом повідомлення з відновленням пароля знаходиться саме в ній.
5) Використовуйте та оновлюйте лише ліцензоване програмне забезпечення. Це важливо, оскільки при кожному оновленні знешкоджується цілий ряд проблем, помилок та потенційних загроз. Оновлення програмного забезпечення посилює захист інформації на вашому комп’ютері.
6) Очищуйте кеш. Кеш браузера — це тимчасове сховище, призначене для прискорення завантаження сайтів. Він працює, зберігаючи статичні файли в локальній пам’яті комп’ютера. Тобто, очищуючи кеш, ви можете прискорити завантаження сторінки. Можливо, у Вас довго завантажується матеріал в інтернеті саме внаслідок переповненого кешу.
7) Працюйте тільки з тими операторами, МІС яких пройшла тестування ДП “Електронне здоров’я”. Повний перелік протестованих та підключених МІС відображається на сайті: https://bit.ly/34A4KmL
Представники підключених медичних інформаційних систем нададуть Вам консультацію, у разі виникнення проблем.

📍Нагадуємо, якщо Ви не знаєте контактів МІС, яка встановлена в лікарні, скажіть, будь ласка, назву і ми їх надамо.

25 Липня 2019

Державне підприємство «Електронне здоров’я» та IT Ukraine Association,
членами якої є провідні міжнародні та українські ІТ-компанії, підписали
Меморандум про співпрацю, метою якого є сприяння сторін в сфері
інформатизації охорони здоров’я.

ДП «Електронне здоров’я», яке адмініструє центральну базу даних eHealth,
тепер зможе спільно з провідними ІТ-компаніями розглядати ініціативи у
сфері інформатизації охорони здоров’я, матиме професійну підтримку в
оцінці можливостей підприємства та долучатиме провідних ІТ-спеціалістів
до стратегічного планування розвитку системи, консультацій щодо
архітектури та формування Big Data. Для IT-спеціалістів це унікальна
можливість долучитися до процесу трансформації системи охорони здоров’я та застосувати свій досвід та експертизу у розробці eHealth в Україні.

Сторони підписали меморандум 25 липня, відразу окресливши перші
подальші кроки. Учасники заходу обговорили створення технічної ради та
можливість популяризації державного сектору для членів асоціації – а це 58 компаній-розробників програмного забезпечення, які сукупно формують 50% всієї виручки галузі в країні. Крім того, IT Ukraine Association представляє інтереси компаній-учасників у міжнародних індустріальних об’єднаннях та організаціях, серед яких DIGITALEUROPE, WITSA, EMOTA.

«Залучення провідних ІТ-фахівців до державного сектору – це наступний
етап нашої співпраці з ІТ-спільнотою. У найближчі роки вся система охорони здоров’я має працювати на основі електронних даних. Досвід і ідеї фахівців найбільших IT-компаній України допоможуть нам побудувати якісну та безпечну систему eHealth для лікарів та пацієнтів», – зазначив виконуючий обов’язки генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Андрій Сучик.

Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації “ІТ Україна” підтвердив
зацікавленість соціальною складовою такої колаборації:

«Співпраця з адміністратором Центральної бази даних eHealth – не тільки
цікавий досвід для ІТ-фахівців, але й можливість бути частиною інформатизації державних процесів і певною мірою увійти в історію. В будь-якому разі співпраця з державою – це новий етап якісного розвитку ІТ-сфери України».

 

11 Лютого 2019

Для участі аптек в програмі реімбурсації “Доступні ліки” необхідна реєстрація у електронній системі охорони здоров’я. Саме в системі в подальшому буде відбуватися укладення договору про реімбурсацію, відпуск ліків за електронними рецептами.

Медичні інформаційні системи (МІС), а також аптечні інформаційні системи (АІС) знаходяться в активній стадії розробки та тестування функціоналу реімбурсації.

Національна служба здоров’я України створила сторінку, з повним переліком МІС та АІС та актуальною інформацією про статуси їхньої розробки: https://bit.ly/2E309OD